Рішення

від 04.11.2020 по справі 916/1869/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1869/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» (65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 13А, магазин 117, код ЄДРПОУ 40516570)

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» (далі - Відповідач) з вимогами про:

- зобов`язання ТОВ «Я на роботі» (код ЄДРПОУ: 40516570, 65009, Одеська область, м. Одеса, провул. Світлий, будинок 13А, магазин 117) в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Я на роботі» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського , 1Д), заборгованість, яка утворилась станом на 19.06.2019 в розмірі 74 717,81 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 41 484,05 грн., заборгованість за відсотками - 23464,87 грн. та боргу по пені - 9 768,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 29.07.2020.

Підготовче засідання призначене на 29.07.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 22.07.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 14.08.2020 підготовче засідання призначено на 18.09.2020.

Протокольною ухвалою від 18.09.2020 відкладено підготовче засідання на 09.10.2020.

Протокольною ухвалою від 09.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить власний підпис представника на розписці Господарського суду Одеської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

27.10.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника банку (вх. № 28613/20 від 27.10.2020).

Позовні вимоги із посиланням на статті 16, 104, 105, 107, 111, 112, 212, 526, 527, 530, 629, 634, 639, 1054, Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 179, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані ухиленням ліквідаційної комісії ТОВ «Я на роботі» від розгляду кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» та включення їх до ліквідаційного балансу.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду надійшов конверт разом із ухвалою від 09.10.2020, якою було повідомлено Відповідача про судове засідання, яке відбудеться 27.10.2020, з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою . Правильність адреси підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань станом на 09.10.2020 місцезнаходженням ТОВ Я на роботі є: 65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 13А, магазин 117.

Крім того, 12.10.2020 на офіційному інтернет сайті Господарського суду Одеської області було розміщено оголошення про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю Я на роботі у судове засідання, яке відбудеться 27.10.2020 о 12:15 за посиланням https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1006034/.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із приписами статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в:

13.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Я на роботі (Відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги ,,КУБ» . Відповідно до вказаної заяви позичальник (Відповідач) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Анкети-заяви від 13.06.2017 вид кредиту: строковий. Розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у профайлі позичальника (Відповідача) на сайті kub.pb.ua. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частинами першою, другою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору Позивачем перераховано на рахунок Відповідача кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком ТОВ Я на роботі .

Відповідачем частково погашено заборгованість за кредитом в розмірі 8 515,95 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком ТОВ Я на роботі .

Отже сума заборгованості Відповідача за кредитом складає 41 484,05 грн. (50 000,00 - 8 515,95 = 41 484,05).

Докази повернення Відповідачем кредитних коштів у зазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що заборгованість Відповідача за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість складають суму у розмірі 23 464,87 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк» ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві позичальника від 13.06.2017, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині сум пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.07.2017, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» : https://privatbank.ua.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» : https://privatbank.ua, що надані Позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (пункт 3.2.8.11 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, про що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 про те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» : https://privatbank.ua/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються Відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами від 24.07.2017 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасну сплату відсотків та погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині включення до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» у вигляді пені в розмірі 9 768,89 грн.

Судом встановлено, що як випливає зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.10.2020 ТОВ Я на роботі в стані припинення, про що зроблено відповідний 06.04.2020 № 15561100001058369.

27.04.2020 Позивачем на адресу Відповідача надіслано заяву з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Я на роботі в якій просив розглянути вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк з оплати заборгованості за договором від 13.06.2017 за надані послуги КУБ , яка виникла станом на 16.04.2020 в розмірі 74 717,81 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 41 484,05 грн., заборгованості за відсотками - 23 464,87 грн. та боргу з комісії - 9 768,89 грн., яку Відповідач отримав 04.05.2020.

Відповідно до частини шостої статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

В матеріалах справи відсутні докази про визнання або не визнання кредиторських вимог Позивача.

Відповідно до статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі викладеного суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ Я на роботі в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Я на роботі кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк заборгованість яка утворилась станом на 19.06.2019 в розмірі 64 948,92 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 41 484,05 грн., заборгованість за відсотками - 23 464,87 грн.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 536, 549, частинами першою, другою статті 551, статтею 610, частиною першою статті 612, статтями 625, 629, частиною першою статті 633, статтями 634, 1046, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1049, частиною першою статті 1050, частинами першою, другою статті 1054, статтею 1055, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, постановою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, статтями 129, 231, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» (65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 13А, магазин 117, код ЄДРПОУ 40516570) в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість, яка утворилася станом на 19.06.2019 в розмірі 74 717,81 грн., що складається з: заборгованість за кредитом - 41 484,05 грн., заборгованості за відсотками - 23 464,87 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» (65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 13А, магазин 117, код ЄДРПОУ 40516570) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

4. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» в частині включення до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Я на роботі» кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» у вигляді пені в розмірі 9 768,89 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04 листопада 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов