Рішення

від 02.11.2020 по справі 916/2633/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2633/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2633/20

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» (65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 8; код ЄДРПОУ 19370805)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» (65009, м.Одеса, вул. Говорова, 18, офіс №18; код ЄДРПОУ 40371638)

про стягнення 62376,19 грн.

Представники:

від позивача: Костиркін О.Г., адвокат на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Юпітер» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 09.09.2020р. вх. № ГСОО 2727/20 до Товариства з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» про стягнення 62376,19 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» боргу у розмірі 51701,76 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 6772,93 грн. та 3% річних у розмірі 3901,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» та відкрито провадження у справі №916/2633/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "12" жовтня 2020 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 12.10.2020р. о 10:20.

12.10.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "02" листопада 2020 р. о 11:00. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "02" листопада 2020 р. о 11:00.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Юпітер» підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

02.11.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, приймаючи до уваги строки розгляду даної справи, визначені ГПК України, та відсутність поважних причин, які б унеможливлювали розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача.

02.11.2020р. позивачем було подано заяву вх. № ГСОО 29240/20, відповідно до якої було зазначено суду, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач повідомляє, що докази понесених Товариством з обмеженою відповідальністю „Юпітер» судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

У судовому засіданні 02.11.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 04.11.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено суду, що у січні-березні 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Юпітер» було здійснено поставку товару відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» , а саме продукцію власного виробництва - газобетонних блоків в асортименті.

Позивачем було пояснено суду, що відповідно до заявки відповідача, продукція постачалась на будівельний майданчик, розташований по вул. Львівській, 1. м. Одеса, та по факту поставки сторонами оформлювались відповідні видаткові накладні.

За твердженнями позивача, узгоджена сторонами вартість продукції склала 1360,00грн. за метр кубічний, з указуванням ПДВ та щодо оплати продукції - в безготівковій формі на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» , згідно виставлених рахунків.

Позивачем було пояснено суду, що у січні 2018 року позивачем було поставлено 145,152 метрів кубічних на загальну суму 197406,72 грн., у лютому - 108,864 метрів кубічних на загальну суму 148055,04 грн., у березні 2018 року - 70,848 метрів кубічних на загальну суму 96353,28

Матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за січень 2018р. на суму 75202,56 грн., за період з 01.03.2018р. - 17.04.2018р. на суму 96353,28 грн. (а.с. 7, 8).

Позивач зазначає, що не отримавши в обумовлений строк оплату за поставлену продукції, у травня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Юпітер» повторно було виставлено на користь відповідача рахунок №Ю-148 з вимогою сплатити заборгованість.

Також було пояснено та зазначено позивачем, що часткова оплата за поставлену продукцію на суму 44651,52 грн. відбулась 04 травня 2018р., однак, решта боргу - 51701,76 грн. наразі є несплаченою.

Посилаючись на ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, позивачем було вказано, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Юпітер» та Товариством з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» було укладено договір купівлі-продажу в усній формі, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Позивачем було вказано суду, що прострочення боржника почалось з 02.03.2018р., тому розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних розраховані саме з цієї дати по 04.09.2020р., що загалом складає 918 днів.

За розрахунком позивача, борг зі сплати інфляційних нарахувань становить 6772,93грн., а розмір 3% річних - 3901,50 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» направлено на стягнення боргу у розмірі 51701,76 грн., 3% річних - 3901,50 грн. та інфляційних втрат - 6772,93 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено за матеріалами справи, що 01 березня 2018р. позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару на суму 51701,76 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №648 від 01.03.2018р. (а.с. 9) та не спростовано відповідачем.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідачем за час розгляду справи не надано.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості отриманого від позивача товару за видатковою накладною №648 від 01.03.2018р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 51701,76 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 02.03.2018р. по 04.09.2020р. було здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 6772,93 грн. та 3% річних у розмірі 3901,50 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат та 3% річних, вважає такий розрахунок частково не вірним, оскільки позивачем було допущено арифметичні помилки.

Судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат за період з 02.03.2018р. по 04.09.2020р. на суму боргу 51701,76 грн., борг зі сплати інфляційних втрат становить - 6654,45 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 02.03.2018 - 04.09.2020 51701.76 1.129 6654.45 58356.21 Судом було здійснено перерахунок 3% річних за період з 02.03.2018р. по 04.09.2020р. на суму боргу 51701,76 грн., борг зі сплати 3%річних становить - 3898,12грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 51701.76 02.03.2018 - 04.09.2020 918 3 % 3898.12

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» боргу - 51701,76 грн., інфляційних втрат - 6654,45 грн. та 3% річних - 3898,12 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2097,89 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно до ч. п. 5 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Приймаючи до уваги подання до суду позивачем заяви в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, згідно якої останній просив суд призначити судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначивши, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд вважає за необхідне призначити дату судового засідання задля розгляду такої заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МПА Укрбуд» (65009, м.Одеса, вул. Говорова, 18, офіс №18; код ЄДРПОУ 40371638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» (65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 8; код ЄДРПОУ 19370805) борг у розмірі 51701 (п`ятдесят одну тисячу сімсот одну) грн. 76 коп., інфляційні нарахування у розмірі 6654 (шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 3898 (три тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2097 (дві тисячі дев`яносто сім) грн. 89 коп.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер» на « 16» листопада 2020р. о 12:15 , з повідомленням учасників справи. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №16 (5 поверх), тел. 0(482)307-973.

5.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю „Юпітер» строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко