Рішення

від 26.10.2020 по справі 916/1901/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1901/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/1901/20,

за позовом Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945)

до відповідача-1 : Приватного підприємства "Брікк" (вул. Лиманська, буд. 43, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ 33311114)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Новосельцева Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання договору недійсним та виселення

Представники сторін

Від позивача: Кравченко Ю.В.;

Від відповідача-1: не з`явився;

Від відповідача-2: Новосельцев В.О.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства Брікк та Фізичної особи-підприємця Новосельцева Володимира Олександровича про визнання недійсним Договору оренди, укладеного 07.07.2013 між відповідачами та виселення ФОП Новосельцева В.О. з займаних приміщень за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А.

Ухвалою від 03.07.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2020.

На території України постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 та від 20 травня 2020 р. № 392 встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі регіони) карантин, який був встановлений вищевказаними постановами.

Згідно з офіційним повідомленням прес-служби Господарського суду Одеської області, розміщеного на офіційному веб-сайті суду https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/pres-centr/general/973881/, в адміністративній будівлі, де розташовані Господарський суд Одеської області та Південно-Західний апеляційний господарський суд, 29.07.2020р. було проведено повну дезінфекцію приміщень, оскільки є лабораторно підтверджений випадок захворювання короновірусною інфекцією працівника Господарського суду Одеської області та встановлено коло осіб, які мали особистий контакт з хворим, та вжито заходів щодо їх самоізоляції. З підстав наведеного, оскільки проведення судових засідань 29.07.2020р. було неможливим, суд ухвалою від 31.07.2020 призначив судове засідання на 02.09.2020.

02.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено засідання на 16.09.2020.

16.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.09.2020. Судове засідання, призначене на 25.09.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 02.10.2020 судове засідання перенесено на 15.10.2020.15.10.2020 оголошено перерву до 26.10.2020.

26.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 16.01.2020 Регіональним відділенням ФДМУ було здійснено виїзну перевірку, в ході якої встановлено факт безпідставного використання ФОП Новосельцевим В.О. приміщення боксу (літера Е) під магазин автомобільних запчастин та станцію технічного обслуговування вантажних автомобілів за Договором оренди, укладеним між ПП Брікк (Орендодавець) та ФОП Новосельцевим В.О. (Орендар) 07.07.2013. Предметом вказаного Договору є строкове платне користування нежитловими спорудами та огородженнями загальною площею 450 кв.м. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3.

Зазначає, що нерухоме майно, передане за Договором, належить державі в особі ФДМУ. Так, рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2013 у справі №16-13-28/17-438-2011 за державою в особі ФДМУ було визнано право власності на майно - нежитлові споруди з устаткуванням загальною площею 1526,3 кв.м., розташовані на земельній ділянці, площею 34362,00 кв.м., за адресою: Овідіопольська дуга, 3, - та витребувано це майно із володіння ПП Брікк шляхом виселення і передано на користь ФДМУ.

Рішення набрало законної сили 22.12.2014, в ході примусового виконання був складений Акт державного виконавця від 21.10.2015, в якому вказано, що на момент проведення виконавчих дій боржник був виселений, майна, яке належить боржнику, не виявлено, вищевказані нежитлові споруди прийняті в повному обсязі уповноваженим представником ФДМУ.

06.10.2016 розпорядженням Малиновської районної адміністрації м. Одеси за №463/01-06 об`єкту державної власності за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, - присвоєна нова поштова адреса: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А.

ФДМУ було направлено заяву про припинення (закінчення) дії договору оренди від 07.07.2013 від 05.05.2020, проте ФОП Новосельцевим В.О. вимоги не було виконано, нерухоме майно не було передано ФДМУ.

Відповідач-1 відзив не надав, у судові засідання не з`явився, представника не направив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач-2 відзив не надав, у судові засідання не з`являвся, однак особисто з`явився в останнє судове засідання 26.10.2020, жодних заяв та клопотань не подавав, у засіданні зазначив, що йому невідома суть позовних вимог, зазначив, що звільнив приміщення у лютому 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2013 у справі №16-13-28/17-438-2011 за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного підприємства „Брікк", Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за державою в особі ФДМУ право власності на індивідуально визначене майно - нежитлові споруди з устаткуванням загальною площею 1 526,3 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 34362,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, що складаються з: адміністративної будівлі(літера А); медичної (літера Б), технічної служби (літера В); ангару (літера Г); складу (літера Д); боксу (літера Е); мостіння № 7; огорожі № 8.

Витребувано вказане майно із чужого незаконного володіння шляхом виселення Приватного підприємства "Брікк" з нежитлових споруд з устаткуванням, які розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, загальною площею 1526,3 кв. м., розташованих на земельній ділянці 34 362,00 кв. м., що складаються з: 1) адміністративної будівлі (літера А , площею 249,5 кв.м.); 2) медичної (літера Б, площею 64,6 кв. м.), 3) технічної служби (літера В, площею 322,7 кв. м.); 4) ангару (літера Г, площею 441,0 кв. м.); 5) складу (літера Д, площею 14,6 кв. м.); 6) боксу (літера Е, площею 433,9 кв. м.); 7) мостіння - І; 8) огородження № 1-5 та передано вищезазначене майно у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням на користь Фонду державного майна України.

11.03.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2013 скасовано, у позові відмовлено повністю.

16.06.2014 постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 залишено без змін, погодившись з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування спірного майна і визнання права власності за державою на майно, яке є об`єктом не державної, а приватної власності.

18.11.2014 постановою Верховного Суду України заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково, постанову Вищого господарського суду від 16.06.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до касаційної інстанції.

22.12.2014 постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2013 залишено в силі.

На стадії виконавчого провадження в ході примусового виконання рішення господарського суду від 19.11.2013 у справі №16-13-28/17-438-2011 на підставі виконавчого документу - наказу від 21.01.2015 було складено Акт державного виконавця від 21.10.2015, в якому зазначено, що на момент проведення виконавчих дій за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, боржник - ПП Брікк був виселений з нежитлових приміщень загальною площею 1526,3 кв.м., розташованих за вказаною адресою на земельній ділянці площею 34362,00 кв.м., при цьому, майна, яке належить боржнику, виявлено не було, вищевказані нежитлові приміщення були прийняті у повному обсязі уповноваженим представником ФДМУ. Вказані обставини встановлені у Постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №916/103/18.

Розпорядженням Малиновської райадміністрації Одеської міськради від 06.10.2013р. №463/01-06 нежитловим спорудам з устаткуванням за адресою: м. Одеса, Овідопольська дуга, 3, присвоєна поштова адреса: м. Одеса, Овідопольська дуга, 3-А.

Зазначені обставини встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі №916/103/18.

16.01.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВ ФДМУ) було здійснено виїзну перевірку за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А.

Актом перевірки використання об`єкту державної власності Нежитлові споруди загально площею 1526,3 кв.м. з устаткуванням , розташованого за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А від 16.01.2020 (а.с.13-19) встановлено, що приміщення боксу (літера Е) використовується приватними особами під магазин автомобільних запчастин та станцію технічного обслуговування вантажних автомобілів на підставі договору оренди, укладеного з ФОП Новосельцев В.О. та ПП Брікк від 07.07.2013.

До акту перевірки додано фотофіксацію, з якої вбачається використання приміщення боксу під станцію технічного обслуговування та магазин автомобільних запчастин.

07.07.2013 між Приватним підприємством Брікк (далі - Орендодавець, відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Новосельцевим Володимиром Олександровичем (далі - ФОП Новосельцев В.О., Орендар, відповідач-2) укладено Договір оренди, за умовами якого Орендодавець передав у строкове платне користування нежитлові споруди та огородження загальною площею 450 кв.м. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3.

Відповідно до умов п.7.1. оспорюваного Договору оренди сторони визначили строк дії договору з дати підписання цього Договору на 1 рік. Строк дії даного Договору автоматично пролонгується на новий строк необмежену кількість разів, якщо жодна із Сторін не заявила про закінчення строку дії Договору.

Копія зазначеного Договору є додатком до Акту перевірки (а.с.20-23).

Як вже встановлено вище, майно, яке є об`єктом оренди, належить державі в особі ФДМУ.

У справі №16-13-28/17-438-2011 встановлено, що спірне майно з моменту його передання у відання Українській республіканській Раді профспілок, в тому числі й після розпаду Союзу РСР, належало до державної власності.

Вказано про відсутність будь-яких підстав для користування ним у ПП Брікк .

Судом також вказано, що вибуття з державної власності спірного об`єкту нерухомості та наявність даного спору між сторонами по справі свідчить про невизнання зокрема відповідачами права власності держави в особі Фонду державного майна України на спірне майно, що, з урахуванням вищенаведених висновків про ненабуття ПП „Брікк" права власності на нього та належності спірного майна до державної форми власності, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав, згідно зі ст. 392 ЦК України, для визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на індивідуально визначене майно у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням, які розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, загальною площею 1526,3 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 34 362,00 кв.м., що складаються з: 1) адміністративної будівлі (літера „А" площею 249,5 кв.м.); 2) медичної (літера Б, площею 64,6 кв.м.); 3) технічної служби (літера В, площею 322,7 кв.м.); 4) ангару (літера Г, площею 441,0 кв.м.); 5) складу (літера Д, площею 14,6 кв.м.); 6) боксу (літера Е, площею 433,9 кв.м.); 7) мостіння -І; 8) огородження № 1-5.

У рішенні від 19.11.2013 по справі №16-13-28/17-438-2011 встановлено, що відповідачами (Приватним підприємством „Брікк", Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", Дочірнім підприємством „Клінічний санаторій ім. Пирогова" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця") у встановленому чинним законодавством порядку не надано суду належних і припустимих доказів припинення права власності Держави на спірне майно при його передачі у користування Профспілкам, які в свою чергу безпідставно передали приналежне Державі майно акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця".

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області у справі №16-13-28/17-438-2011 від 19.11.2013 встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень спірне майно вперше було зареєстровано за ПП „Український шлях" згідно з рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2006р. по справі №22/488- 06-13402, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.01.2007р. №13399998, виданим комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості".

20.02.2007р. ПП „Український шлях" було здійснено відчуження спірного майна на користь ПП „Експрес" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 597.

18.04.2007р. ПП „Експрес" було здійснено подальше відчуження спірного майна на користь ПП „Брікк" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.04.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., зареєстрованого в реєстрі за №1325.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2007р. №14675810, виданого комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", ПП „Брікк" в установленому законом порядку право власності на придбане на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2007р. нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2007р. у справі №22/488-06-13402 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2006р., що було підставою для набуття права власності на спірне майно, справу направлено на новий розгляд.

За наслідком нового розгляду даної справи господарським судом Одеської області 16.11.2007р. було постановлено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП „Український шлях" в частині визнання права власності на спірне майно було відмовлено.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено відсутність у ПП Брікк будь-яких підстав для володіння, користування та розпорядження спірним майном, зокрема, боксом (літера Е).

ФДМУ було направлено заяву про припинення (закінчення) дії Договору оренди від 05.05.2020 на підставі ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна з вимогою про повернення орендованого майна протягом 7 днів після закінчення строку дії договору.

У матеріалах справи відсутні докази повернення майна відповідачем-2, звільнення приміщення боксу (літера Е) за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивачем заявлено вимогу про визнання правочину, укладеного між відповідачами, недійсним, а саме - Договору оренди від 07.07.2013 про передання у строкове платне користування нежитлових споруд та огородження загальною площею 450 кв.м.

Судом встановлено, що відповідач-1 не мав права власності на майно, яке було ним передано в оренду відповідачеві-2.

Положеннями ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Таким чином, ПП Брікк , не володіючи жодними правами на спірне майно, яке належить до державної власності, передав його в оренду ФОП Новосельцеву В.О., що суперечить положенням ч.1 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання правочину недійсним.

Стосовно вимоги позивача про виселення відповідача-2 суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідач-2 у судовому засіданні 26.10.2020 зазначив, що звільнив спірне приміщення у лютому 2020 року, проте жодних доказів цього не надано.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 316, 317, 319, 321, 761, 770 ЦК, ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) до Приватного підприємства "Брікк" (вул. Лиманська, буд. 43, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ 33311114), Фізичної особи-підприємця Новосельцева Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання договору недійсним та виселення задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір оренди, укладений 07.07.2013 між Приватним підприємством "Брікк" (вул. Лиманська, буд. 43, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ 33311114) та Фізичною особою-підприємцем Новосельцевим Володимиром Олександровичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про передання у строкове платне користування нежитлових споруд та огородження загальною площею 450 кв.м.

3. Виселити Фізичну особу-підприємця Новосельцева Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) з займаних приміщень боксу (літера Е), нежитлових споруд та огородження загальною площею 450 кв.м. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Брікк" (вул. Лиманська, буд. 43, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ 33311114) на користь Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) 1051,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Новосельцева Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) 3153,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені в судовому засіданні 26.10.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 05 листопада 2020 р.

Суддя Р.В. Волков