Рішення
від 26.10.2020 по справі 916/1904/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1904/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/1904/20,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС"

(вулиця Хмельницьке шосе, будинок 2, офіс 404, місто Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39286927)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "МИХАЙЛО» (вулиця Шкільна, будинок 12, село Пшеничне, Саратський район, Одеська область, 68214, код ЄДРПОУ 30397487)

про стягнення 174820,87 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "МИХАЙЛО» про стягнення заборгованості за договорами, а також пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою від 03.07.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 29.07.2020.

27.07.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача (вх.№19728/20).

На території України постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 та від 20 травня 2020 р. № 392 встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі регіони) карантин, який був встановлений вищевказаними постановами.

Згідно з офіційним повідомленням прес-служби Господарського суду Одеської області, розміщеного на офіційному веб-сайті суду https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/pres-centr/general/973881/, в адміністративній будівлі, де розташовані Господарський суд Одеської області та Південно-Західний апеляційний господарський суд, 29.07.2020р. було проведено повну дезінфекцію приміщень, оскільки є лабораторно підтверджений випадок захворювання короновірусною інфекцією працівника Господарського суду Одеської області та встановлено коло осіб, які мали особистий контакт з хворим, та вжито заходів щодо їх самоізоляції. З підстав наведеного, оскільки проведення судових засідань 29.07.2020р. було неможливим, суд ухвалою від 31.07.2020 ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.09.2020.

11.09.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача (вх.№24175/20).

14.09.2020 призначено розгляд справи по суті на 25.09.2020.

24.09.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача (вх.№25354/20).

Судове засідання, призначене на 25.09.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 02.10.2020 судове засідання призначено на 15.10.2020.

13.10.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача (вх.№27452/20).

15.10.2020 судом відкладено розгляд справи на 26.10.2020.

26.10.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача (вх.№28380/20).

26.10.2020 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладення Договору №26/03-3 купівлі-продажу товару від 26.03.2019 (далі - Договір 1), відповідно до якого позивач передав відповідачеві товар - фульвогумін у кількості 290 л на суму 58001,16 грн. Вказує, що відповідач мав оплатити товар до 01.09.2019, однак оплату здійснено не було.

Просить стягнути 58001,16 грн. основного боргу, 8344,20 грн. пені, 17400,35 грн. штрафу, 8620,85 грн. відсотків річних, 696,82 грн. інфляційних збитків.

Також вказує на укладення Договору №26/03-4 купівлі-продажу товару від 26.03.2019 (далі - Договір 2), відповідно до якого позивач передав відповідачеві товар - насіння соняшника НС Таурус (стандарт) у кількості 17 шт на суму 51000,00 грн. Вказує, що відповідач мав оплатити товар до 01.09.2019, однак оплату здійснено не було.

Просить стягнути 51000,00 грн. основного боргу, 7306,34 грн. пені, 15300,00 грн. штрафу, 7538,45 грн. відсотків річних, 612,70 грн. інфляційних збитків.

Відповідач відзив не надав, у судові засідання не з`явився, представника не направив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, судом встановлено, що 23.09.2020 відповідачем було отримано ухвалу про призначення розгляду справи (а.с.71), що свідчить про його обізнаність із розглядом справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (далі - Продавець, позивач) та Селянським (фермерським) господарством МИХАЙЛО (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір №26/03-3 купівлі-продажу товару (далі - Договір 1) (а.с.11-14).

Відповідно до п.1.1. Договору 1 у строки, зумовлені Договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі товар ) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а Покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору 1 встановлено, що найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього Товару визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.4.3 Договору 1 приймання товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем у момент одержання його від Продавця. Покупець зобов`язується перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони повинні бути присутніми), а також відсутність однак пошкодження або псування товару (пакування), а у разі їх виявлення письмово заявити про це Продавцю. Підписання видаткової накладної засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції по використанню та застосуванню цього товару.

Відповідно до п.4.4. Договору 1 товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру) вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість. Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі йому товару.

Згідно з п.5.1. Договору 1 оплата Товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Продавця. Підставою платежу є даний Договір.

Пунктом 5.5. Договору 1 встановлено, що сторони визначили та погодили, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

58001,16 грн. оплачується Покупцем в строк до 01.09.2019 року.

До Договору 1 сторонами підписано Додаток №1 (а.с.15), відповідно до якого погоджено найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну, термін поставки тощо.

19.07.2019 сторонами підписано видаткову накладну №216 (а.с.17), відповідно до якої за Договором 1 Покупець отримав від Продавця фульвогумін у кількості 290 л на суму 58001,16 грн.

Продавцем складено та зареєстровано відповідну податкову накладну 19.07.2019 №272 (а.с.18-19).

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Ч.ч.1,3 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли відносини, пов`язані із невиконанням Договору поставки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням вказаного, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 58001,16 грн.

Відповідач порушив умови Договору щодо оплати товару, що є недопустимим згідно зі ст. 525 ЦК України. В свою чергу, вказані обставини є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку.

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Також порушення зобов`язань згідно приписів ч. 2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

Відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Пунктом 7.2. Договору 1 встановлено, що з метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язання і компенсації можливих втрат Сторони передбачили такі штрафні санкції, які сплачуються понад суми збитків, зокрема:

- У разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого Товару, Покупець відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості;

- За прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язань.

Згідно з п.7.3. Договору 1 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4. Договору 1 встановлено, що строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором Сторонами згідно із ст. 259 ЦК України збільшується до 3 років.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, та встановлено його правильність, з огляду на що суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення 8344,20 грн. пені, 17400,35 грн. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 30% річних у розмірі 8620,85 грн. відсотків річних, а також розрахунок інфляційних втрат у розмірі 696,82 грн. і встановлено його правильність.

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (далі - Продавець, позивач) та Селянським (фермерським) господарством МИХАЙЛО (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір №26/03-4 купівлі-продажу товару (далі - Договір 2) (а.с.23-26).

Відповідно до п.1.1. Договору 2 у строки, зумовлені Договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі товар ) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а Покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору 2 встановлено, що найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього Товару визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.4.3 Договору 2 приймання товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем у момент одержання його від Продавця. Покупець зобов`язується перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони повинні бути присутніми), а також відсутність однак пошкодження або псування товару (пакування), а у разі їх виявлення письмово заявити про це Продавцю. Підписання видаткової накладної засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції по використанню та застосуванню цього товару.

Відповідно до п.4.4. Договору 2 товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру) вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість. Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі йому товару.

Згідно з п.5.1. Договору 2 оплата Товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Продавця. Підставою платежу є даний Договір.

Пунктом 5.5. Договору 2 встановлено, що сторони визначили та погодили, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

51000,00 грн. оплачується Покупцем в строк до 01.09.2019 року.

До Договору 2 сторонами підписано Додаток №1 (а.с.27), відповідно до якого погоджено найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну, термін поставки тощо.

18.04.2019 сторонами підписано видаткову накладну №46 (а.с.29), відповідно до якої за Договором 2 Покупець отримав від Продавця насіння соняшника НС Таурус (стандарт) у кількості 17 шт. на суму 51000,00 грн.

Продавцем складено та зареєстровано відповідну податкову накладну 18.04.2019 №80 (а.с.30-31).