Рішення

від 02.11.2020 по справі 916/2455/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2455/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2455/20

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )

До відповідача: Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Канатна, 134; код 26303264)

Про визнання протиправним та скасування рішення

Представники:

від позивача: Скіндер В.Б., адвокат за ордером

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення у формі повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2020р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2455/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "21" вересня 2020 р. о 12:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 21.09.2020р. о 12:40.

21.09.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.10.2020р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/2455/20: Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради про підготовче засідання, яке відбудеться "08" жовтня 2020 р. о 10:30.

21.09.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії документу.

07.10.2020р. до господарського суду Одеської області від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, відповідно до якого позивача просив суд розглянути справу №916/2455/20 без його участі та було зазначено суду, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2455/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "02" листопада 2020 р. о 10:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 02.11.2020р. о 10:30.

Позивач - ОСОБА_1 підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 02.11.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 05.11.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено суду, що 01 серпня 2003 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "М.Т.Н." було укладено Договір про надання юридичних послуг та за надані у рамках цього договору послуги у Приватного підприємства "М.Т.Н." перед позивачем виникла заборгованість у сумі 20000,00 грн., що підтверджується листом Приватного підприємства "М.Т.Н." від 30 грудня 2003 року № 115.

Позивач зазначає, що наприкінці 2003 - на початку 2004 року ОСОБА_1 виїжджав до Сполучених Штатів Америки для оформлення громадянства США та на теперішній час він є громадянином США та проживає на їх території.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до директора Приватного підприємства "М.Т.Н." Петояна К.В. з вимогою погасити заборгованість.

Проте, як було вказано позивачем, директор Приватного підприємства "М.Т.Н." повідомив ОСОБА_1 , що погашення заборгованості є неможливим через те, що Приватне підприємство "М.Т.Н." припинено, як юридичну особу.

Позивачем було пояснено суду, що на підтвердження вказаного йому було надано копії рішення власника про ліквідацію Приватного підприємства "М.Т.Н." та повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 0489 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації цього підприємства.

Щодо порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, ОСОБА_1 було пояснено суду, що прийняттям оскаржуваного рішення порушені його права, як кредитора Приватного підприємства "М.Т.Н.", оскільки його вимоги щодо цього підприємства не були задоволені через порушення процедури ліквідації підприємства - скорочення встановленого Законом строку на пред`явлення вимог кредиторів. Таким чином, оскаржуване рішення порушує його права та інтереси, як кредитора.

За твердженнями позивача, вказане рішення прийняте з порушенням вимог законодавства, яке було чинним на момент його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Як вбачається з повідомлення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н.", це підприємство припинило діяльність шляхом ліквідації, на підставі рішення власника.

На момент прийняття оскаржуваного рішення виконання рішення про ліквідацію юридичних осіб та порядок їх припинення врегульовувались Цивільним кодексом України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, а саме ст.ст. 105,111 цього Кодексу.

Позивач вказує суду, що рішення про ліквідацію Приватного підприємства "М.Т.Н." було прийняте його засновником та власником ОСОБА_2 09 грудня 2003 року, про що у друкованому засобі масової інформації було розміщено відповідне повідомлення про припинення Приватного підприємства "М.Т.Н." та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього. Було визначено ліквідаційну комісію у складі двох осіб: Кирилюк М. А. - голова комісії, Марков Е.В. - член комісії.

Рішення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н." було прийняте 28 січня 2004 року, тобто менше ніж за два місяці після прийняття рішення про ліквідацію.

Посилаючись на ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено суду, що строк заявлення кредиторами вимог до Приватного підприємства "М.Т.Н." був меншим, ніж мінімальний строк, встановлений чинним законодавством (з 09 грудня 2003 року - по 28 січня 2004 року), тобто менше двох місяців.

Як поясненює позивач, незважаючи на це, Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийняте рішення у формі повідомлення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н.", чим були порушені права ОСОБА_1 , як кредитора.

За посиланням позивача, повідомлення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н." прийняте Приморською районною адміністрацією Одеською міської ради з порушенням вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України, тобто з порушенням встановленого законодавством порядку проведення ліквідації у частині строків заявлення вимог кредиторів.

За таких обставин, як було зазначено позивачем, повідомлення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н." підлягає визнанню протиправним та скасуванню судом на підставі ч. 1 ст. 21 ЦК України, як таке, що прийняте з порушенням вимог ч. 4 ст. 105 цього Кодексу.

Додатково позивачем було зауважено суду, що з огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20.09.2018р. у справі № 813/6286/15, цей спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Приймаючи до уваги викладене та зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 направлено на визнання протиправним та скасування рішення у формі повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним ОСОБА_1 в позовній заяві, та направленим на визнання протиправним та скасування рішення у формі повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475), суд зазначає наступне.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 01 серпня 2003 року між позивачем - ОСОБА_1 та Приватним підприємством "М.Т.Н." було укладено Договір б/н про юридичне обслуговування.

Відповідно до гарантійного листа вих. №115 від 30.12.2003р., який було скеровано Приватним підприємством "М.Т.Н." до позивача, вбачається, що Приватне підприємство "М.Т.Н." зобов`язувалось у строк до 31.01.2004р. погасити заборгованість у розмірі 20000,00 грн. перед ОСОБА_1 за Договором б/н про юридичне обслуговування від 01.08.2003р.

Також судом за наданими документами позивачем з`ясовано, що ОСОБА_1 є громадянином США та, як було пояснено позивачем, проживає на їх території.

Матеріали справи містять рішення від 09.12.2003р. Власника про ліквідацію Приватного підприємства "М.Т.Н.", зареєстрованого Жовтневою райадміністрацією Одеського міськвиконкому 08.01.1998р. за №1466.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача 03.08.2020р. вих. №03/08/20-2 на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Одеські вісті" було скеровано адвокатський запит, в порядку ст. 24 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якого заявник просив повідомити йому, чи оприлюднювались у газеті „Одеські вісті" у період з 09 по 13 грудня 2003 року оголошення про ліквідацію Приватного підприємства "М.Т.Н.".

Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети „Одеські вісті" на запит представника Шумляковського Руслана Васильовича, судом вбачається, що оголошення про ліквідацію Приватного підприємства "М.Т.Н." було розміщено у газеті „Одеські вісті" №232 (2806) від 11 грудня 2003 року на сторінці 3.

Як встановлено судом, Повідомленням Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи 28 січня 2004 року скасовано державну реєстрацію підприємницької діяльності (найменування суб`єкту - Приватне підприємство "М.Т.Н.", ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 25052475, місцезнаходження - м. Одеса, вул. Ю. Олеши, 8, кв. 1. (а.с. 33).

Посилаючись на ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено суду, що строк заявлення кредиторами вимог до Приватного підприємства "М.Т.Н." був меншим, ніж мінімальний строк, встановлений чинним законодавством (з 09 грудня 2003 року - по 28 січня 2004 року), тобто менше двох місяців.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України ( у редакції чинній з 01.01.2004р.), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України (у редакції чинній з 01.01.2004р.), комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Як встановлено судом за час розгляду справи, при припиненні юридичної особи - Приватного підприємства "М.Т.Н.", відповідно до повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475), Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради не було витримано строку задля заявлення кредиторами вимог, відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України ( у редакції чинній з 01.01.2004р.).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 6 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 року Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. А також дав його дефініцію: охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно його вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд зауважує на тому, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав як кредитора Приватного підприємства "М.Т.Н.", посилаючись на незаконність прийнятого відповідачем Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради рішення у формі повідомлення про скасування державної реєстрації Приватного підприємства "М.Т.Н.".

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, враховуючи встановлення судом, що Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради при припиненні юридичної особи - Приватного підприємства "М.Т.Н.", відповідно до повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475) не було витримано строку задля заявлення кредиторами вимог, відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України (у редакції чинній з 01.01.2004р.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення у формі повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475) підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення у формі повідомлення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації Приватного підприємства „М.Т.П." (код ЄДРПОУ 25052475).

3.Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134; код 26303264) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко