Рішення

від 04.11.2020 по справі 918/945/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/945/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд - В"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Кузьма Н.В. ( довіреність № 03-05/1679/1682 від 10.06.2020 року);

від відповідача: не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд - В" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору № 975 на відпуск теплової енергії від 11.11.2009 року, стягнути 262 047,53 грн заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Рівнетеплоенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлобуд-В укладено Договір № 975 На відпуск теплової енергії від 11.11.2009 року, за яким позивач зобов`язався надавати відповідачу, а відповідач, у свою чергу, прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Проте, всупереч встановленим Договором умов, Відповідач договірні зобов`язання не виконує, отримані послуги оплачувати відмовляється, а тому внаслідок неправомірних дій Відповідача станом на 01.09.2020 року за ним обліковується заборгованість за теплову енергію в сумі 262 047,53 грн.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 01.10.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "21" жовтня 2020 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 жовтня 2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 листопада 2020 року об 12:30 год.

Представник Позивача в судовому засіданні 04.11.2020 року підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання 04.11.2020 року не з`явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулася ухвала суду від 21.10.2020 р., яка направлялася на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33023, м. Рівне, вул. Відінська 10, з відміткою поштового відділення "адресат не розшукано".

На підставі вищезазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвала суду від 21.10.2020 року вважається врученою, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, який призначений на 04.11.2020 року об 12:30 год.

Крім того, Відповідач неодноразово звертався до суду з клопотанням про перенесення дати розгляду заяви, в якому просив суд перенести дату розгляду справи на більш пізніший період, що свідчить про те що відповідачу відомо про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

11 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-В» (Споживач) укладено договір на №975 на відпуск теплової енергії, за п. 1.1. якого Підприємство зобов`язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач в свою чергу зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

За п. 1.4. Договору теплова енергія подається Споживачу за адресою: вул. Відінська, 10, м. Рівне.

Згідно з загальними відомостями про об`єкти споживача, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2), загальна площа об`єкту відповідача (гуртожиток, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Відінська 10) становить 3 371,20 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. Договору постачання теплової енергії відпуск теплової енергії здійснюється після під`єднання і заключення даного Договору між Підприємством та Споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає товариству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця. В разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом відповідно до п. 4.2. договору. У випадку, коли 25 число поточного місяця припадає на вихідний день, тоді звіт подається у попередній робочий день (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, вказана в додатку № 1 до договору, не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з п.п. б п. 5.2. договору розмір щомісячної плати за опалення, при наявності приладів обліку, на момент укладання договору становить 256,40 грн/ 1 Гкал для споживачів 1 групи (населення).

За п. 5.3. договору Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому Споживач самостійно отримує рахунок.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Розрахунки Споживача з Підприємством за спожиту теплову енергію можуть здійснюватися в порядку планових платежів з обмеженням терміну до одного місяця (п. 5.4. Договору).

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що при відсутності оплати за теплову енергію протягом 10-ти днів, підприємство залишає за собою право на припинення (обмеження) подачі теплової енергії Споживачу після відповідного попередження. Повторне підключення Споживача проводиться після погашення заборгованості та за його рахунок.

Незгода споживача із вказаною в рахунку сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати ( п.5.6. Договору).

Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу.

У п. 5.7. Договору передбачено, що у платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Сторони домовились, що підприємство має право стягувати суму боргу незалежно від моменту її виникнення (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 5.10. Договору в інформативному порядку Підприємством можуть направлятись рахунки споживачу. В рахунок включається оплата за теплову енергію, пеня та інші фінансові санкції за порушення умов даного договору.

Відповідно до підп. 3.2.1. п. 3.2. Договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції ( п.п. 6.3.3 п.6.3. Договору).

Усупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов`язання не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.09.2020 року за ним обліковується заборгованість в розмірі 262 047,53 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідачем доказів на підтвердження погашення вказаної суми заборгованості суду не надано.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов`язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 цього Закону) .

Частиною 1 ст. 714 ЦК України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що з фактичних обставин справи судом установлено факт надання позивачем відповідачу теплової енергії на суму 262 047, 53 грн, строк оплати за яку настав в силу умов Договору, позовні вимоги про стягнення заборгованості судом визнаються обгрунтованими.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та враховуючи неподання відповідачем жодних доказів які б свідчили про виконання останнім взятих на себе за Договором зобов`язань чи спростовували наведені позивачем факти, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, а відтак позов про стягнення з відповідача на користь позивача 262 047, 53 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 4 051,78 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд - В" (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 10, код ЄДРПОУ 32625509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 262 047,53 грн (двісті шістдесят дві тисячі сорок сім гривень 53 коп) заборгованості та 4 051,78 грн (чотири тисячі п`ятдесят одна гривня 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008)

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд - В" (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 10, код ЄДРПОУ 32625509)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.11.2020р.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.