Рішення

від 26.10.2020 по справі 926/1717/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2020 року Справа № 926/1717/20

За позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича

про стягнення штрафу та пені у сумі 32408,00 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Циганчук І.В.

Представники:

від позивача - Фуркал С.О.

від відповідача - Коваль В.В.

ВСТАНОВИВ:

Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича про стягнення штрафу у розмірі 16204,00 грн та пені у розмірі 16204,00 грн, накладених на відповідача рішенням адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 року № 21 за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Дані позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.09.2019 року адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 21, яким визнано дії Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича порушенням, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Чернівецькому обласному територіальному відділенню у встановлений ним строк, а також на відповідача за вчинене порушення накладено штраф у розмірі 16204,00 грн. При цьому, оскільки штрафні санкції у сумі 16204,00 грн відповідачем не були сплачені, позивачем відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу нарахована відповідачу пеня у розмірі 16204,00 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 липня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 14 вересня 2020 року.

31 серпня 2020 року представником Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича - Коваль В.В. подано до суду відзив на позовну заяву в якому остання зазначає, що позовні вимоги відповідачем не визнаються повністю.

В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача зазначає, що позивач передчасно звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки рішення яким накладено штраф на відповідача не набрало законної сили (так як не сплив двомісячний строк на його оскарження), та відповідно й нарахування пені за прострочення сплати такого штрафу є безпідставним. Представник відповідача зазначає, що матеріали позовної заяви не містять жодного доказу отримання відповідачем рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 року №21 у справі №02-27/17, а також відсутності відповідача за місцем проживання та доказів того, що позивач викликав (запрошував) відповідача для вручення на руки рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 №21 у справі №02-27/17 про накладення штрафу. Представник відповідача стверджує, що не ґрунтується на законі посилання позивача, що з огляду на те що в Урядовому кур`єрі від 04.03.2020 року №42 розміщено інформацію про прийняте стосовно відповідача рішення №21 вважається таким, що вручене відповідачу 14.03.2020 року, оскільки у позивача не було законних підстав передчасно в такий спосіб доводити до відома відповідача про прийняте стосовно нього рішення. Також представник відповідача вказує, що позивачем не доведено не сплату відповідачем у добровільному порядку штрафу, згідно рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 року №21 у справі №02-27/17 та безпідставно розпочато нарахування пені. Одночасно, у поданому відзиві на позов, представник відповідача зазначає, що відсутність документів у справі щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та документів приєднання останнього до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, на його переконання, унеможливлює розуміння питання щодо участі у справі належного позивача. За таких обставин, представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 30 вересня 2020 року. Судове засідання у справі призначено в режимі відеоконференції. Зобов`язано позивача надати суду копію матеріалів справи № 02-27/17 відносно Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича.

23 вересня 2020 року позивачем надіслано суду відповідь на відзив, клопотання про долучення документів, а також клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

У поданій позивачем відповіді на відзив, останній зазначає, що жоден із листів, які надсилалися відповідачу в ході розгляду територіальним відділенням справи №02-27/17, відповідачем не було отримано, про що свідчать додані до матеріалів судової справи конверти, якими відділенням надсилалися відповідачу процесуальні документи в ході розгляду справи №02-27/17, та які були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання. Позивач стверджує, що вищезазначене свідчило про неможливість вручення рішення відповідачу та, відповідно, наявність підстав для застосування абзацу 2 частини першої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції . Також позивач вказує, що процес припинення Чернівецького обласного територіального відділення АМКУ станом на даний час не завершено. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач перебуває в стані припинення, а відповідно, ліквідаційна комісія в особі голови комісії уповноважена щодо управління справами юридичної особи, яка припиняється, в тому числі підписувати позовні заяви.

Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2020 року. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Задоволено клопотання позивача про долучення документів.

26 жовтня 2020 року, до початку судового засідання, представником відповідача подано суду заперечення на відповідь позивача на відзив та заяву про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування поданої заяви про зупинення провадження у справі представник відповідача зазначив, що після ознайомлення із доказами у даній справі відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 року № 21. Представник відповідача вказує, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 жовтня 2020 року у справі № 926/2378/20 прийнято до розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 року №21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", а також відкрито провадження у справі. Представник відповідача стверджує, що подальший розгляд даної справи є неможливим до розгляду Господарським судом Чернівецької області справи №926/2378/20.

У поданих представником відповідача запереченнях на відповідь позивача на відзив, останній зазначає, що на його переконання, згідно наданих копій конвертів та чеків позивачем неможливо встановити чи дійсно позивач повідомляв відповідача про розгляд справи та про винесення щодо останнього рішення №21, а тому позивач передчасно звернувся до суду з відповідним позовом. Представник відповідача стверджує, що обставини, на які позивач посилається у позові, відповіді на відзив та інших заявах, не повинні братись судом до уваги на час оскарження рішення №21 в господарському суді.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року у задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

У судовому засіданні 26 жовтня 2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно частини 1 статті 3 зазначеного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти органи місцевого самоврядування щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Дані повноваження передбачені також Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.01.2001 року № 32-р (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 року за № 291/5482.

В ході розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКРО ЛЬВІВ від 14.11.2018 року №14-11/18-02 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції позивачем відповідачу направлено вимогу про надання інформації від 11.12.2018 року №74-02/1191.

З огляду на те, що відповідачем відповідну інформацію на вимогу у встановлений строк не подано, розпорядженням адміністративної колегії Територіального відділення від 13.06.2019 року №18, яке надіслано відповідачу листом від 19.06.2019 року №74/21-рп/к розпочато розгляд справи №02-27/17 за ознаками порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції (неподання інформації Територіальному відділенню у встановлені строки, пункт 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Позивачем, в ході розслідування у справі №02-27/17, складено подання про попередні висновки від 25.07.2019 року, яке надіслано відповідачу листом від 29.07.2019 №74-03/21-П. Листом від 18.09.2019 року №74-02/1078 відповідача запрошено на засідання адміністративної колегії, на якому розглядалося питання про порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції.

На вказаному засіданні, за наслідками розгляду подання про попередні висновки від 25.07.2019 року та матеріалів справи №02-27/17, адміністративною колегією Територіального відділення прийнято рішення від 26.09.2019 року №21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Зокрема, керуючись статтями 7, 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України , статтями 48, 50 та 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , та пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), рішенням №21 постановлено визнати, що Фізична особа-підприємець Галін Юрій Олександрович (адреса реєстрації: с. Коровія, Глибоцький район, Чернівецька обл., 60410) вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу в.о. голови територіального відділення від 11.12.2018 року №74-02/1191 у встановлений ним строк. За порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Фізичну особу-підприємця Галіна Юрія Олександровича штраф у розмірі 16204,00 грн.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення, вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Вищевказане рішення направлено позивачем відповідачу листом від 02.10.2019 №74-02/1160, водночас відповідачем не отримано.

Суд зазначає, що жоден із листів, які надсилалися відповідачу в ході розгляду справи №02-27/17, відповідачем не було отримано, зокрема: розпорядження від 13.06.2019 року №18, лист від 29.07.2019 року №74-03/21-П із поданням з попередніми висновками у справі; лист від 18.09.2019 року №74-02/1078 із запрошенням на адміністративну колегію.

Про вказане додатково свідчать додані до матеріалів судової справи конверти, якими позивачем надсилалися відповідачу процесуальні документи в ході розгляду справи №02-27/17, та які були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання.

Вищезазначене свідчило про неможливість вручення рішення відповідачу та, відповідно, наявність підстав для застосування абзацу 2 частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Згідно частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою; рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

З огляду на зазначене, позивачем у газеті Урядовий Кур`єр від 04.03.2020 року №42 (6656) на сторінці 14 розміщено інформацію про прийняте стосовно відповідача рішення №21.

Таким чином, з урахуванням положень частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення №21 вважається таким, що вручене відповідачу 14.03.2020 року.

Отже, штраф згідно рішення адміністративної колегії Територіального відділення від 26.09.2019 року №21 підлягав сплаті до 14.05.2020 року.

Відповідно до пункту 13 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно статті 22-1 цього Закону суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до положень частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач скористався наданим законом правом на оскарження рішення Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №21 від 26.09.2019 року лише під час розгляду даної справи, а саме, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що на час вирішення спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України "Про захист економічної конкуренції", не зупинене.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх орган.

Отже, законом чітко визначено, що Антимонопольний комітет України є єдиним органом державної влади, до повноважень якого віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, та відповідно, виявлення, фіксація порушень норм цього законодавства, а також вжиття передбачених законом заходів щодо їх усунення, в тому числі шляхом прийняття обов`язкових до виконання рішень з цього приводу. Чинні рішення органів Антимонопольного комітету України, ухвалені за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України є єдиними належними доказами вчинення особою відповідного правопорушення.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7, пункту 6 частини 1 статті 17 цього Закону, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 цього Закону встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частин 2, 3, 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Пунктом 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Так, оскільки штраф згідно рішення №21 відповідачем не сплачено, останньому нараховано пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 16204,00 грн. Відповідно, період нарахування пені за прострочення сплати штрафу на суму 16204,00 грн. становить, з 15.05.2020 року по 27.07.2020 року, 74 дні прострочення.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені за 1 день прострочення сплати штрафу, накладеного згідно пункту 2 рішення №21 складає: 16204,00 * 1,5% = 243,06 грн. Відповідно, загальний розмір пені за 74 дні прострочення сплати штрафу складає: 74 * 243,06= 17986,44 грн.

Водночас, з урахуванням положень абзацу 1 частини п`ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, який згідно рішення №21 становить 16204,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості (штраф та пеня) відповідача становить 32408,00 грн.

Доказів сплати боргу по штрафу та пені у добровільному порядку відповідачем у справу не подано.

Щодо обсягу прав ліквідаційної комісії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суд зазначає наступне.

Пунктами 3, 4 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.?

Згідно частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Наказом голови Антимонопольного комітету України від 04.05.2020 року №57-ОД визначено склад ліквідаційної комісії з припинення Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, головою комісії визначено Фуркала Сергія Олександровича.

Суд зазначає, що процес припинення Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України станом на даний час не завершено. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач перебуває в стані припинення.

Відповідно, ліквідаційна комісія в особі голови комісії Фуркала Сергія Олександровича уповноважена щодо управління справами юридичної особи, яка припиняється, в тому числі підписувати позовні заяви.

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 16204,00 грн та пені у сумі 16204,00 грн є правомірними, обґрунтованими, а тому суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн, відповідно до пункту 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 191, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (58003, м. Чернівці, вул. Маяковського, 33, ідентифікаційний код 21423905) до Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича (60410, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Коровія, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу та пені у сумі 32408,00 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича (60410, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Коровія, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави штраф у сумі 16204,00 грн та пеню у сумі 16204,00 грн за наступними реквізитами: код 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , МФО 899998 в Казначействі України, рахунок UA838999980313020106000024040, одержувач - Глибоцьке УК/Глибоцький р-н/21081100, ідентифікаційний код одержувача 36751529.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галіна Юрія Олександровича (60410, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Коровія, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (58003, м. Чернівці, вул. Маяковського, 33, ідентифікаційний код 21423905) судовий збір у сумі 2102,00 грн.

У судовому засіданні 26 жовтня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 04 листопада 2020 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок