Рішення

від 04.11.2020 по справі 910/14216/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2020Справа № 910/14216/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Доберман охоронна компанія , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво , м.Київ

про стягнення 1 131 831,15 грн, -

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Доберман охоронна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво про стягнення 1 131 831,15 грн, з яких основний борг в сумі 1 092 000 грн, 3% річних в розмірі 7966,23 грн, пеня в сумі 31 864,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором №6 від 18.12.2013р. в частині своєчасної оплати послуг із забезпечення охорони об`єкта: "Комплекс житлових будинків з об`єктами соціально-побутового, торговельно-розважального та готельно-офісного призначення по проспекту Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м.Києва".

Ухвалою від 21.09.2020 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.10.2020.

21.10.2020 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020.

Представник позивача у судове засідання 04.11.2020 не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був обізнаний, що підтверджується розпискою про повідомлення про дату та час судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судові засідання 21.10.2020 та 04.11.2020 не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.09.2020 та ухвала від 21.10.2020 про закриття підготовчого провадження були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, місто Київ, вул.Ольгинська, будинок 3.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати .

Відповідно до п. 99 Постанови №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Наразі, з огляду на неявку представників позивача та відповідача, суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 04.11.2020р.

В судовому засіданні 04.11.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОД Захист-ОД" (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Доберман охоронна компанія") (сторона 3) було укладено договір №6 про надання послуг охорони, за умовами п.1.1 якого сторона 1 дає завдання стороні 3, а сторона 3 зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до завдання сторони 1, здійснювати за плату забезпечення охорони об`єкта: "Комплекс житлових будинків за об`єктами соціально-побутового, торговельно-розважального та готельно-офісного призначення по проспекту Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м.Києва"

Додатковими угодами №1 від 14.01.2014, №2 від 28.02.2014, №3 від 23.10.2015, №4 від 31.12.2015, №5 від 30.12.2016.

У додатковій угоді №6 від 31.07.2018 сторони погодили, що сторона 1 відповідно до договору доручення №01-2013 від 14.01.2014, укладеного між стороною 1 та стороною 2, та довіреності №01/22-07 від 14.01.2014, виданої стороною 1 на ім`я сторони 2, передає, а сторона 2 приймає на себе всі права сторони 1 за договором про надання послуг охорони, укладеним між сторонами.

Права сторони 1 за договором про надання послуг охорони сторона 2 набуває з дати набрання чинності цією додатковою угодою (п.2 додаткової угоди №6 від 31.07.2018).

Договором від 01.08.2018 сторонами погоджено викладення договору №6 від 18.12.2013 в новій редакції.

Відповідно до п.1.1 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018) сторона 1 передає, а сторона 2 приймає на себе обов`язки із забезпечення охорони громадського правопорядку та організації пропускного режиму на об`єкті, що вказаний в дислокації (додаток №2 до договору).

Сума оплати за один календарний місяць здійснення заходів охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої сторонами договірної ціни, яка фіксується у протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

За умовами п.2.2 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018) сторона 2 у строк до 5 числа поточного місяця складає акт приймання-передачі послуг, наданих у попередньому місяці. Акт повинен бути підписаний стороною 1 не пізніше ніж у п`ятиденний термін з дати його отримання. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати у строк, передбачений пунктом 2.4 цього договору.

Пунктом 2.3 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018) передбачено, що за умови неповернення стороною 1 підписаного акту наданих послуг чи ненадання ґрунтовних заперечень щодо обсягу послуг, наданих стороною 2 у звітному місяці, в строк визначений даним договором, то вважається, що послуги у такому місяці надані стороною 2 в повному обсязі і прийняті стороною 1 без зауважень, акт наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Сторона 2 надає стороні 1 до оплати рахунок за надані послуги, який повинен бути оплачений останньою протягом 10 днів з дня одержання рахунку. Оплата за виконання згідно з цим договором заходів охорони здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів стороною 1 на рахунок сторони 2 (п.п.2.4, 2.5 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018).

За умовами п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжено за письмовою згодою сторін.

Додатковою угодою №6/1 від 30.08.2019 сторони вирішили внести зміни до п.7.1 договору та визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжено за письмовою згодою сторін.

У додатку №1 до договору №6 від 18.12.2013 (в редакції додаткової угоди №7 від 02.01.2020) сторонами затверджено протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, за змістом якого вартість послуг за одну добу охорони працівниками сторони 2 у кількості одинадцять чоловік становить 6000 грн, в тому числі, податок на додану вартість - 1000 грн.

У додатку №2 до договору №6 від 18.12.2013 (в редакції додаткової угоди №7 від 02.01.2020) викладено дислокацію об`єкту охорони.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п.10.1 договору №635 від 25.03.2019).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №6 від 18.12.2013 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №6 від 18.12.2013 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з надання охоронних послуг.

Як свідчать матеріали справи, в межах договору №6 від 18.12.2013 сторонами було складено та підписано наступні акти наданих послуг: №ОУ-0000001 від 31.01.2020 на суму 186 000 грн; №ОУ-0000005 від 29.02.2020 на суму 174 000 грн; №ОУ-0000009 від 31.03.2020 на суму 186 000 грн; №ОУ-0000014 від 30.04.2020 на суму 180 000 грн; №ОУ-0000017 від 31.05.2020 на суму 186 000 грн.

За наслідками надання послуг у червні 2020 представниками позивача також було складено акт №ОУ-0000027 на суму 180 000 грн. Вказаний акт з боку відповідача не підписано.

На оплату послуг з охорони об`єкта за період з січня 2020 по червень 2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Доберман охоронна компанія" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" рахунки-фактури.

В якості підтвердження направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків-фактур за період з січня 2020 по червень 2020 позивачем було представлено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист №0206400175974 від 02.06.2020, поштову накладну від 02.06.2020 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0206400175974.

Як свідчать представлені суду документи, акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки-фактур за період з січня 2020 по червень 2020 було отримано відповідачем 11.06.2020, проте, за поясненнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" підписаний примірник акта №ОУ-0000027 за червень 2020 на суму 180 000 грн повернуто не було, заперечень з приводу його підписання не надано, виставлені рахунки не оплачено, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 1 092 000 грн, що стало підставою для нарахування 3% річних, пені та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом вище вказувалось, що за умовами п.2.2 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018) сторона 2 у строк до 5 числа поточного місяця складає акт приймання-передачі послуг, наданих у попередньому місяці. Акт повинен бути підписаний стороною 1 не пізніше ніж у п`ятиденний термін з дати його отримання. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати у строк, передбачений пунктом 2.4 цього договору.

Пунктом 2.3 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018) передбачено, що за умови неповернення стороною 1 підписаного акту наданих послуг чи ненадання ґрунтовних заперечень щодо обсягу послуг, наданих стороною 2 у звітному місяці, в строк визначений даним договором, то вважається, що послуги у такому місяці надані стороною 2 в повному обсязі і прийняті стороною 1 без зауважень, акт наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Сторона 2 надає стороні 1 до оплати рахунок за надані послуги, який повинен бути оплачений останньою протягом 10 днів з дня одержання рахунку. Оплата за виконання згідно з цим договором заходів охорони здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів стороною 1 на рахунок сторони 2 (п.п.2.4, 2.5 договору №6 від 18.12.2013 (в редакції договору від 01.08.2018).

Судом було встановлено, що в межах договору №6 від 18.12.2013 сторонами було складено та підписано наступні акти наданих послуг: №ОУ-0000001 від 31.01.2020 на суму 186 000 грн; №ОУ-0000005 від 29.02.2020 на суму 174 000 грн; №ОУ-0000009 від 31.03.2020 на суму 186 000 грн; №ОУ-0000014 від 30.04.2020 на суму 180 000 грн; №ОУ-0000017 від 31.05.2020 на суму 186 000 грн.

За наслідками надання послуг у червні 2020 представниками позивача також було складено акт №ОУ-0000027 на суму 180 000 грн. Вказаний акт з боку відповідача не підписано. На підтвердження направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків-фактур за період з січня 2020 по червень 2020 позивачем було представлено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист №0206400175974 від 02.06.2020, поштову накладну від 02.06.2020 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0206400175974.

Матеріалами справи підтверджується, що акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки-фактур за період з січня 2020 по червень 2020 було отримано відповідачем 11.06.2020.

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч викладеного вище, відповідачем обставини належного виконання позивачем своїх обов`язків за договором №6 від 18.12.2013 в частині надання послуг за червень 2020 не заперечено.

Отже, виходячи з умов договору №6 від 18.12.2013, суд дійшов висновку, що послуги з охорони за червень 2020 є такими, що прийняті відповідачем, а акт №ОУ-0000027 на суму 180 000 грн. таким, що підписаний сторонами.

Таким чином, суд вважає належним чином доказово обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 092 000 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів виконання своїх обов`язків за договором №6 від 18.12.2013 в частині оплати послуг, які було надано у січні-червні 2020, не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Доберман охоронна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво в частині стягнення основного боргу в сумі 1 092 000 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 7966,23 грн, пені в сумі 31 864,92 грн. При цьому, суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.5.4 договору №6 від 18.12.2013 у випадку прострочення встановленого договором строку оплати наданих послуг, сторона 1 сплачує стороні 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем свого обов`язку з оплати послуг охорони, наданих у січні-червні 2020, позивачем за період з 21.06.2020 по 17.09.2020 було нарахувано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 31 864,92 грн та 3% річних в сумі 7966,92 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд зазначає, що частиною 1 ст.252 Цивільного кодексу України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

У ч.ч.4, 5 ст.254 Цивільного кодексу України вказано, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що право застосування позивачем заходів відповідальності за порушення відповідачем обов`язку з оплати послуг виникло у заявника 23.06.2020 (21.06.2020 було вихідним днем).

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що обгрунтованим є стягнення з відповідача пені на суму 31 148,85 грн та 3% річних в розмірі 7787,21 грн.

За таких обставин, з огляду на викладене вище у сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Доберман охоронна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво про стягнення 1 131 831,15 грн підлягає задоволенню частково.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Доберман охоронна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво про стягнення 1 131 831,15 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво (01001, місто Київ, вул.Ольгинська, будинок 3, ЄДРПОУ 34882504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво (02156, м.Київ, вул.Братиславська, буд 34, офіс 1, ЄДРПОУ 33596317) основний борг в сумі 1 092 000 (один мільйон дев`яносто дві тисячі) грн, пеню в розмірі 31 148 (тридцять одна тисяча сто сорок вісім) грн, 85 коп., 3% річних в сумі 7787 (сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн, 21 коп. та судовий збір в сумі 16 964 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн, 04 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 716,07 грн, 3% річних в розмірі 179,02 грн.

4. Судовий збір в сумі 13,43 грн. залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2020.

Суддя В.В. Князьков