Ухвала

від 12.10.2020 по справі 911/2946/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2946/20

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» (03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 32, офіс 414) До Комунального некомерційного підприємства Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» (08720, Київська обл., м. Українка, вул Київська, 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Універсал Буд» (03194, м. Київ, бул Кольцова, 14, літ. З, офіс 303) Про визнання недійсним рішення тендерного комітету та переведення прав і обов`язків підрядника за договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом №82 від 09.10.2020, заявивши вимоги до Комунального некомерційного підприємства Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Універсал Буд» (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення тендерного комітету та переведення прав і обов`язків підрядника за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальним некомерційним підприємством Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» проведено закупівлю №UA-2020-08-05-004985-а через електронну систему закупівль PROZORRO у формі відкритих торгів, за результатами електронного аукціону по предмету закупівлі робіт: капітальний ремонт приміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 52, згідно з протоколу тендерного комітету №6 від 03.09.2020 переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» . Однак, протоколом тендерного комітету №7 від 04.09.2020 відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» на підставі п.3 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» , аргументовуючи це тим, що згідно листа №20 від04.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» відмовилося від виконання робіт через високу завантаженість підприємства. В подальшому Комунальним некомерційним підприємством Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» прийнято пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Універсал Буд» та укладено договір підряду №502 від 21.09.2020. Рішення тендерного комітету, на підставі якого укладено вказаний вище договір підряду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» вважає незаконним, оскільки, останнім не направлявся Комунальному некомерційному підприємству Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» лист про відмову від виконання робіт, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» є переможцем закупівлі №UA-2020-08-05-004985-а.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» також подало до суду заяву про забезпечення позову №81 від 09.10.2020, шляхом заборони Комунальному некомерційному підприємству Обухівської районної ради «Обухівська центральна районна лікарня» здійснювати платежі в рахунок оплати договору підряду №502 від 21.09.2020 та накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1786800,00 грн, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Універсал Буд» код ЄДРПОУ 40630969.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» вказує на існування реальної загрози невиконання рішення суду, у випадку задоволення позову, оскільки виконання умов договору підряду відповідачами може унеможливить виконання прийнятого за результатами розгляду справи рішення.

Розглянувши зазначену заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в Результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Як вбачається з поданої заяви фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом та можливістю настання негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Разом з тим, саме лише посилання позивача на потенційну можливість вчинення відповідачами дій, спрямованих на свідоме ігнорування обов`язкового до виконання судового рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» , суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову №81 від 09.10.2020 не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би визначити доцільність та необхідність забезпечення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява мотивована припущеннями про можливе порушення прав позивача у майбутньому та імовірну неможливість виконання рішення суду за його вимогам, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд відмовляє у задоволенні поданої заяви.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБК Груп 2014» у задоволенні заяви про забезпечення позову №81 від 09.10.2020.

Ухвала набирає законної сили 12.10.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення.

Суддя О.О. Третьякова