Рішення

від 27.10.2020 по справі 911/1851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1851/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОНСА КИЇВ , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛВЕСТ ОБЖЕКТ , Київська область, м. Ірпінь

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: Є.В.Бондар

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОНСА КИЇВ (далі - позивач) б/н від 24.06.2020 року (вх. №1865/19 від 26.06.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛВЕСТ ОБДЖЕКТ (далі - відповідач) про стягнення 231154,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару на суму заборгованості та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 231154,02 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно рахунку-фактури №СФ-0000006 від 21.04.2020 року. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 231154,02 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1851/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.07.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 21.07.2020 року (вх. №15175/20 від 22.07.2020) про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.07.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1851/20 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 29.09.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 21.09.2020 року (вх. №20295/20 від 24.09.2020) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 29.09.2020 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/1851/20 та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 27.10.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2020 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач в позовній заяві, між ТОВ ОНСА КИЇВ та ТОВ ХІЛВЕСТ ОБДЖЕКТ усно досягнуто згоди щодо поставки товару - друкарських матеріалів, а саме: чорнил друкарських, ПВХ листового для друку 2*3 м., фронтліту для друку.

Позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000006 від 21.04.2020 року було здійснено оплату за поставку товару чорнил друкарських, ПВХ листового для друку 2*3 м., фронтліту для друку, що підтверджується платіжним дорученням №3197 від 21.04.2020 року на суму 231154,02 грн.

Однак, як зазначає позивач, поставку оплаченого ним товару відповідачем здійснено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до відповідача з вимогою №1508-1 від 18.05.2020 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи), в якій просив повернути сплачені кошти у розмірі 231154,02 грн., однак зазначену вимогу залишено відповідачем без відповіді та реагування.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим, сума оплаченого та не поставленого товару становить 231154,02 грн., що відповідачем не спростовано.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану суму не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 231154,02 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч. 8 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відтак, судом встановлено, що шляхом прийняття відповідачем оплати за товар сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які є одним із видів господарських зобов`язань, - це цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Виконання зобов`язання щодо повернення відповідачем отриманих в рахунок оплати за поставку товару коштів у розмірі 231154,02 грн., є предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 231154,02 грн., в той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

Доказів поставки товару на суму оплати у розмірі 231154,02 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

За таких обставин, вимога позивача про повернення отриманої відповідачем суми 231154,02 грн. є обґрунтованою, законною, підтвердженою матеріалами справи та не спростованою відповідачем.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОНСА КИЇВ до Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛВЕСТ ОБДЖЕКТ про стягнення 231154,02 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛВЕСТ ОБДЖЕКТ (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2Г, офіс 269, код ЄДРПОУ 43394160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОНСА (04201, м. Київ, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35, код ЄДРПОУ 38261592) 231154 (двісті тридцять одну тисячу сто п`ятдесят чотири) грн. 02 коп. заборгованості та 3467 (три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.11.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць