Ухвала

від 02.11.2020 по справі 915/677/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

02 листопада 2020 року Справа № 915/677/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

без участі представників позивача, відповідачів та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" (код ЄДРПОУ 13859385),

юридична адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська (Комсомольська), 11

поштова адреса: 54028, м.Миколаїв, вул.12 Поздовжня, 84

до 1-го відповідача: Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 01001, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 73; 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13

до 2-го відповідача: Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053, м.Київ, вул.Артема, 73

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "ВТБ Банк", 01004, м.Київ, бул.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Димов Олександр Сергійович, 54001, м.Миколаїв, вул.Московська, 13

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: - визнання недійсними електронних торгів від 20.03.2015 року

- визнання незаконним та скасування акту №39233770/4 від 15 травня 2015 року

Товариство з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №89 від 18.05.2020 в якій просить суд:

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" строк на оскарження електронних торгів від 20.03.2015, других прилюдних торгів від 05.05.2015 та акту №39233770/4 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про реалізацію предмета іпотеки від 15 травня 2015 року;

- визнати недійсними електронні торги від 20.03.2015 року з продажу нерухомого майна - нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою м.Миколаїв, вул.Комсомольська, буд.11/11 загальною площею 1563,5 кв.м, що належить ТОВ "Товари Прибужжя" та другі прилюдні торги від 05.05.2015 (лот №59258);

- визнати незаконною та скасувати Акт №39233770/4 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про реалізацію предмета іпотеки від 15 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що електронні торги від 20.03.2015 з продажу нерухомого майна - нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою м.Миколаїв, вул.Комсомольська, буд.11/11 загальною площею 1563,5 кв.м., що належать ТОВ "Товари Прибужжя" та другі прилюдні торги від 05.05.2015 (лот №59258) були проведені з порушенням Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 №656/5 та мають бути визнані недійсними. Вказує, що на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведення прилюдних торгів і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Позивач вважає, що акт №39233770/4 про реалізацію предмета іпотеки від 15 травня 2015 винесений з порушенням Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 №656/5 та має бути скасований.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2020 позовну заяву №89 від 18.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була отримана позивачем 03.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 40500115.

05.06.2020 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області на виконання ухвали суду від 25.05.2020.2020 надав докази сплати судового збору за подання позовної заяви.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 09.06.2020 по 12.06.2020 включно перебувала у запланованій щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/677/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2020 року.

06.07.2020 року позивач явку повноважного представника у підготовче засідання не забезпечив.

06.07.2020 року суд ухвалив у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України, з власної ініціативи, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 19.08.2020 року.

19.08.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.09.2020 року.

10.09.2020 позивач явку повноважного представника у підготовче засідання не забезпечив.

Ухвалою суду від 10.09.2020 року ухвалено провести розгляд справи №915/677/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19", підготовче засідання відкладено на 24.09.2020 року.

24.09.2020 року позивач явку повноважного представника у підготовче засідання не забезпечив.

24.09.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.10.2020 року.

13.10.2020 року позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 02.11.2020 року.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 02.11.2020 року не забезпечив.

Копію ухвали суду від 13.10.2020 року надіслано на юридичну (54003, м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська (Комсомольська), 11) та поштову (54028, м.Миколаїв, вул.12 Поздовжня, 84) адреси позивача.

Позивачем отримано копію ухвали суду від 13.10.2020 року, яка була надіслана на поштову адресу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 286).

Копія ухвали суду від 13.10.2020 року, надіслана на юридичну адресу позивача, повернута поштовою установою до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392 (з урахуванням змін встановлених постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020) продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 року № 641 (з урахуванням змін встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 712 від 12.08.2020, №760 від 26.08.2020 року) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 №731-IX (який набрав чинності 17.07.2020 ), пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом (тобто 06.08.2020) . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Позивач жодних заяв або клопотань з приводу продовження процесуальних строків не надавав, про неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомляв, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі представника позивача до суду також не надходило.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду зокрема якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Отже, позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

За таких підстав суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" №89 від 18.05.2020 без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Вказаної правової позиції також дотримується Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 року у справі №910/14715/17.

Щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, копію ухвали суду від 13.10.2020 року надіслано на юридичну (54003, м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська (Комсомольська), 11) та поштову (54028, м.Миколаїв, вул.12 Поздовжня, 84) адреси позивача.

Позивачем отримано копію ухвали суду від 13.10.2020 року, яка була надіслана на поштову адресу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 286).

Копія ухвали суду від 13.10.2020 року, надіслана на юридичну адресу позивача, повернута поштовою установою до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270).

За змістом п.п. 116, 117 Правил №270 (із змінами та доповненнями), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Відповідно до п. 99-2 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

За правилами п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Позивач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копії ухвал суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п.5 ч. 6 ст.242 ГПК України, ухвала суду від 13.10.2020 вважається врученою позивачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Представник позивача приймав участь у підготовчому засіданні 19.08.2020 року, отже був обізнаний про розгляд справи.

Позивач мав можливість дізнатися про подальший рух справи, зокрема з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ч.1, 4 ст.13, ч.2 ст.14, ст.42, ч.4 ст. 202, п.4 ч.1 ст.226, 232, 233, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №89 від 18.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари Прибужжя" - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.14 ч.1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.11.2020 року.

Суддя Н.О. Семенчук