Рішення

від 26.10.2020 по справі 916/1917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1917/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Касьянової А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Вінюков В.М. за довіреністю;

Від відповідача: Севрук В.О. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв» про розірвання договору та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі по тексту - Виконавчий комітет) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальність „Енергогазрезерв» (далі по тексту - ТОВ „Енергогазрезерв» ) про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р., укладеного між сторонами по справі, та стягнення збитків у розмірі 61 451,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання умов договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. в частині постачання позивачу електричної енергії за тарифами та протягом визначеного умовами договору строку, в результаті чого позивачу було завдано збитків у розмірі 61 451,97 грн., які є різницею між вартістю електричної енергії, яка мала постачатись відповідачем згідно умов договору, та вартістю електричної енергії, яка фактично постачалась позивачу постачальником „останньої надії» у зв`язку з відмовою відповідача від виконання прийнятих на себе за умовами договору зобов`язань. При цьому, позивачем було наголошено, що умовами договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. не передбачено права ТОВ „Енергогазрезерв» на відмову від договору в односторонньому порядку, оскільки недосягнення сторонами згоди про внесення змін до договору є підставою для вирішення спірних питань у судовому порядку.

ТОВ „Енергогазрезерв» повністю заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідачем було вказано, що підставою для розірвання договору є відхилення споживача від очікуваного обсягу постачання електричної енергії, що є істотним порушення договору та, відповідно, підставою для його розірвання за ініціативою відповідача. При цьому, із посиланням на п. 3.4 договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. та приписи чинного законодавства відповідачем було наголошено про наявність у нього права на розірвання договору в односторонньому порядку. Відповідачем також було вказано, що незважаючи на розірвання договору за ініціативою ТОВ „Енергогазрезерв» , Виконавчий комітет звернувся до суду із вимогою про розірвання договору. Крім того, відповідач наполягає на відсутності правових підстав для стягнення збитків у зв`язку з недоведеністю у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2668 від 10.12.2019р. було встановлено ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 155,40 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.

Зі звіту про результати проведення Виконавчим комітетом процедури закупівлі електричної енергії для потреб адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Косовська. 2-Д від 03.01.2020р., а також протоколу розкриття тендерних пропозицій вбачається, що ТОВ „Енергогазрезерв» було визнано переможцем торгів, з яким було укладено договір про закупівлю електричної енергії.

03.01.2020р. між Виконавчим комітетом (Споживач) та ТОВ „Енергогазрезерв» (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за №Е/98-20, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. за цим договором Постачальник продає у січні - грудні 2020 року електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, за кодом ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія для потреб адміністративної будівлі, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська. 2-Д), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.

Згідно з п. п. 3.3, 3.4 4 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. Споживач мас право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

Положеннями п. п. 5.1, 5.2 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. врегульовано, що ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором складена з урахуванням вартості послуги з передачі електричної енергії і становить 1,2365 грн. без ПДВ, ПДВ 0,2473 грн., разом з ПДВ 1, 48384841 грн. Загальна вартість цього договору становить 1 558 040,83 грн., крім того ПДВ - 311 608,17 грн., разом з ПДВ - 1 869 649,00 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.

Умовами п. 5.6 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. встановлено, що ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін в залежності від реального фінансування та реальної потреби.

Згідно з п. 6.2 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. Споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; укласти в установленому порядку договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта Споживача; раціонально використовувати електричну енергію, обережно поводитися з електричними пристроями та використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії; надавати забезпечення виконання зобов`язань з оплати за постачання електричної енергії у випадку неможливості погасити заборгованість за постачання та/або перебування в процесі ліквідації чи банкрутства відповідно до Цивільного кодексу України та ПРРЕЕ; безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників Постачальника після пред`явлення ними службових посвідчень для звіряння показів щодо фактично спожитої електричної енергії; відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором; виконувати інші обов`язки, покладені на Споживача чинним законодавством та/або цим договором.

Відповідно до п. 8.1 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. Постачальник має право звернутись до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта Споживача від електропостачання у випадку порушення Споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.

Згідно з п. 13.1 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Договір продовжує свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Приписами п. 13.2 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. передбачено, що Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Відповідно до п. 13.4 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. Постачальник має право розірвати цей договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання у випадках якщо: споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього договору; Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.

Згідно з п. 13.8 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. істотні умови договору про закупівлю відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених цією законодавчою нормою.

З додатку №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. вбачається, що ціна (тариф) на спожиту у 2020р. електричну енергію за 1 кВт/год. складає 1, 48384841 грн.; загальний обсяг постачання електричної енергії складає 1 260 000,00 кВт/год.

Листом №180/01-01 від 15.01.2020р. ТОВ „Енергогазрезерв» було повідомлено позивача про необхідність укладання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. із посиланням на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2668 від 10.12.2019р. Так, відповідачем було повідомлено, що починаючи з 01.01.2020р. до вартості спожитої електроенергії додається вартість (тариф) послуг ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго у розмірі 155,40 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Листом №181/01-02 від 15.01.2020р. ТОВ „Енергогазрезерв» , посилаючись на збільшення ціни на електричну енергію, що не можливо було передбачити на момент укладення договору №Е/98-20 від 03.01.2020р., було повідомлено про необхідність здійснення перегляду ціни електричної енергії з 01.01.2020р. При цьому, відповідачем було роз`яснено, що у випадку незгоди із пропозицією постачальника Виконавчий комітет має право ініціювати процедуру розірвання договору.

29.01.2020р. між Виконавчим комітетом та АТ „Одесаобленерго» було укладено договір споживача про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та/або послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії №63-Д, відповідно до п. 2.1 якого АТ „Одесаобленерго» зобов`язується у 2020 році надати позивачу послуги з розподілу електричної енергії на об`єкти останнього, зазначені в п. 2.2 даного договору (за адресою: м. Одеса, вул. Косовська. 2-Д), в обсязі, який визначаться відповідно до додатку 3 Очікувані обсяги закупівлі послуг з розподілу електричної енергії Замовником , до договору а Виконавчий комітет - прийняти і оплатити такі послуги у відповідності до додатку 2 Порядок обліку та розрахунків до договору.

12.02.2020р. між Виконавчим комітетом та ТОВ „Енергогазрезерв» було підписано акт приймання-передачі товарної продукції до договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. на суму 102 112,49 грн. На підставі платіжного доручення №128 від 18.02.2020р. позивачем було оплачено вартість спожитої електричної енергії у сумі 102 112,49 грн.

Листом від 14.02.2020р. Виконавчим комітетом у відповідь на листи ТОВ „Енергогазрезерв» №180/01-01 від 15.01.2020р. та №181/01-02 від 15.01.2020р. було повідомлено про відсутність правових підстав для укладання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. При цьому, позивачем було повідомлено, що станом на момент укладення договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. ТОВ „Енергогазрезерв» було обізнано про актуальні ціни на електричну енергію.

Листом №290/02-03 від 24.02.2020р. ТОВ „Енергогазрезерв» звернулось до Виконавчого комітету із проханням розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. на підставі ч. 1 ст. 561 ЦК України за взаємною згодою сторін. При цьому, відповідачем було надіслано позивачу проект додаткової угоди про розірвання договору.

Листом від 28.02.2020р. Виконавчим комітетом у відповідь на лист ТОВ „Енергогазрезерв» №290/02-03 від 24.02.2020р. було повідомлено про відмову від розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. за взаємною згодою та запропоновано відповідачу, у разі незгоди із відповіддю комітету, передати спір на вирішення суду.

04.03.2020р. між Виконавчим комітетом та ТОВ „Енергогазрезерв» було підписано акт приймання-передачі товарної продукції до договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. на суму 95 589,49 грн. На підставі платіжного доручення №191 від 06.03.2020р. позивачем було оплачено вартість спожитої електричної енергії у сумі 95 589,49 грн.

Листом №290/02-03 від 06.03.2020р. ТОВ „Енергогазрезерв» звернулось до Виконавчого комітету із пропозицією розірвати договір №Е/98-20 від 03.01.2020р.

Листом від 12.03.2020р. Виконавчим комітетом у відповідь на лист ТОВ „Енергогазрезерв» №290/02-03 від 06.03.2020р. було повідомлено про відсутність правових підстав для укладання додаткової угоди про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. із посиланням на відсутність порушень умов договору з боку Виконавчого комітету.

Листом №101/19/03-1486 від 31.03.2020р. АТ „Одесаобленерго» було повідомлено Виконавчий комітет про отримання повідомлення від ТОВ „Енергогазрезерв» про розірвання договору про постачання електричної енергії №Е/98-20 від 03.01.2020р. та припинення постачання електричної енергії з 01.04.2020р. Крім того, АТ „Одесаобленерго» було запропоновано Виконавчому комітету обрати нового постачальника та укласти договір про постачання електричної енергії, оскільки в протилежному випадку постачання електричної енергії бути здійснюватись постачальником „останньої надії» , тобто ДПЗД „Укрінтеренерго» .

Листом від 02.04.2020р. Виконавчим комітетом у відповідь на лист АТ „Одесаобленерго» №101/19/03-1486 від 31.03.2020р. було повідомлено, що договір про постачання електричної енергії №Е/98-20 від 03.01.2020р. є діючим, визнаний у судовому порядку розірваним не був, тому у позивача відсутні підстави для обрання нового постачальника, який у будь-якому випадку може бути обраний споживачем шляхом проведення тендерної процедури.

02.04.2020р. Виконавчий комітет звернувся до ТОВ „Енергогазрезерв» із листом, відповідно до якого просив надати пояснення щодо існування правових підстав для розірвання договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. та припинення постачання електричної енергії.

Листом від 02.04.2020р. ДПЗД „Укрінтеренерго» було надіслано на адресу позивача рахунок на оплату електричної енергії за квітень 2020р. на суму 362 783,58 грн. та повідомлено про необхідність оплати рахунку протягом 5 банківських (робочих) днів.

03.04.2020р. між Виконавчим комітетом та ТОВ „Енергогазрезерв» було підписано акт приймання-передачі товарної продукції за березень 2020р. до договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. на суму 100082,58 грн. На підставі платіжного доручення №341 від 06.04.2020р. позивачем було оплачено вартість спожитої електричної енергії у сумі 100082,58 грн.

Листом від 06.04.2020р. Виконавчим комітетом було повідомлено ДПЗД „Укрінтеренерго» про відсутність правових підстав для укладення нового договору про постачання у зв`язку із наявністю діючого укладеного 03.01.2020р. договору про постачання електричної енергії №Е/98-20 з ТОВ „Енергогазрезерв» .

29.04.2020р. між Виконавчим комітетом (Споживач) та ДПЗД „Укрінтеренерго» (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником „Останньої надії» №185-Д.

29.04.2020р. між Виконавчим комітетом (Споживач) та ДПЗД „Укрінтеренерго» (Постачальник) було укладено додаткову угоду №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником „Останньої надії» №185-Д від 29.04.2020р., згідно умов якої сторонами договору було доповнено договір п. 2.4, згідно якого очікуваний обсяг постачання електричної енергії у квітні 2020р. складає 10500 (кВТ*год.).

30.04.2020р. між Виконавчим комітетом (Споживач) та ДПЗД „Укрінтеренерго» (Постачальник) було укладено додаткову угоду №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником „Останньої надії» №185-Д від 29.04.2020р., згідно умов якої сторонами договору було внесено зміни до п. 2.4 договору та визначено, що фактичний обсяг постачання електричної енергії у квітні 2020р. складає 82316 (кВТ*год.), вартість якої складає 291 345,30 грн. з ПДВ /т. 1, а. с. 192/.

30.04.2020р. ДПЗД „Укрінтеренерго» було виставлено позивачу рахунок-фактуру на суму 291 345,30 грн., який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №404 від 30.04.2020р. на суму 291 345,30 грн.

23.07.2020р. до господарського суду від АТ „Одесаобленерго» на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2020р. про витребування доказів надійшла копія листа ТОВ „Енергогазрезерв» №115/1103 від 11.03.2020р., яким ТОВ „Енергогазрезерв» було повідомлено АТ „Одесаобленерго» про розірвання договору про постачання електричної енергії, укладеного з Виконавчим комітетом, та відсутність підстав для постачання останньому електричної енергії з 01.04.2020р. При цьому, в якості підстави для розірвання договору ТОВ „Енергогазрезерв» посилалось на Закон України „Про ринок електричної енергії» та виникнення особливих економічних та технічних обставин, за якими неможливо забезпечити виконання договору в обсягах, що погоджені до кінця 2020р.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Енергогазрезерв» про розірвання договору та стягнення збитків, позивачем було наголошено про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог у зв`язку із односторонньою відмовою відповідача від виконання прийнятих на себе за умовами договору зобов`язань, в результаті чого Виконавчому комітету було завдано збитків на суму 61 451,97 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно зі ч. ч. 1, 2, 7 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії» ) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначається, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Згідно з п. п. 1.2.15, 3.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (в редакції чинній на дату укладення спірного договору) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України та цими Правилами.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. № 922-VIII (далі по тексту - Закон України „Про публічні закупівлі» ; в редакції чинній на дату укладення договору №Е/98-20 від 03.01.2020р.) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» врегульовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2020р. між Виконавчим комітетом та ТОВ „Енергогазрезерв» відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України „Про публічні закупівлі» було укладено договір про постачання електричної енергії №Е/98-20. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність застосування положень вищевказаних законодавчих актів під час вирішення питання про розірвання договору за ініціативою споживача.

Вимогами ч. ч. 1-2 ст. 598 ЦК України врегульовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. по справі №916/1684/18 дійшов висновку, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

З огляду на заперечення ТОВ „Енергогазрезерв» щодо розірвання договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. із посиланням на реалізацію наданого йому права на розірвання договору в односторонньому порядку до моменту звернення Виконавчого комітету із даними позовними вимогами, що, за твердженням відповідача, виключає можливість розірвання договору на підставі рішення суду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 13.4 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р. Постачальник має право розірвати цей договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього договору; Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього договору і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.

Господарський суд зазначає, що за твердженням ТОВ „Енергогазрезерв» підставою для розірвання договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. є положення додатку №2 до договору (комерційна пропозиція), яким передбачено, що у випадку якщо обсяг споживання електричної енергії вказаний Споживачем у відповідну годину постачання не дорівнює обсягу фактично спожитої електричної енергії Споживачем за цю годину постачання згідно даних Оператора системи передачі, то у Споживача виникає небаланс за цю годину постачання і до нього застосовується плата за небаланс.

Відповідно до п. п. 12, 46, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про ринок електричної енергії» відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 12.02.2020р., 04.03.2020р., 03.04.2020р. між Виконавчим комітетом та ТОВ „Енергогазрезерв» було підписано акти приймання-передачі товарної продукції до договору №Е/98-20 від 03.01.2020р., які з боку Виконавчого комітету були оплачені у повному обсязі. При цьому, будь-які докази на підтвердження звернення ТОВ „Енергогазрезерв» із заявами про сплату вартості небалансів в матеріалах справи відсутні, що, відповідно, виключає можливість розірвання договору з ініціативи відповідача на підставі п. 13.4 договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Враховуючи закріплені цивільним законодавством загальні положення про правочини, господарський суд доходить висновку, що односторонній правочин про розірвання договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. має бути оформлений у письмовій формі та надісланий на адресу сторони за договором. Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надсилання відповідачем на адресу позивача будь-якого письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку. Суд зазначає, що з наявного в матеріалах справи листування сторін вбачається, що ТОВ „Енергогазрезерв» зверталось із пропозицією розірвати договір, яка позивачем була відхилена. При цьому, будь-які доводи в процесі розгляду справи на підтвердження наявності у ТОВ „Енергогазрезерв» права на розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем наведені не були.

Господарський суд зауважує, що із наявних в матеріалах справи листів ТОВ „Енергогазрезерв» вбачається, що останній звертався до Виконавчого комітету із пропозиціями внести зміни до договору шляхом перегляду ціни електричної енергії. Вказані пропозиції були відхилені позивачем із посиланням на обізнаність відповідача станом на дату укладення договору про актуальні ціни на електричну енергію.

Частиною 4 ст. 36 Закону України „Про ринок електричної енергії» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пункт 2 частини 4 статті 36 Закону).

В силу положень ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Господарський суд зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Енергогазрезерв» , посилаючись на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2668 від 10.12.2019р., було повідомлено позивача про коливання ціни на 1 кВт/год. електричної енергії. Проте, станом на 03.01.2020р. відповідач вже мав бути обізнаний із ціною на електричну енергію, а, отже, фактично коливання ціни після укладення договору не відбулось. Крім того, суд зауважує, що зі змісту запропонованих відповідачем додаткових угод вбачається, що ТОВ „Енергогазрезерв» було запропоновано Виконавчому комітету збільшити ціну на 1 кВт/год. електричної енергії приблизно на 13%, що є порушенням вимог ст. 36 Законом України "Про публічні закупівлі".

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відсутність у ТОВ „Енергогазрезерв» правових підстав для розірвання договору в односторонньому порядку. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для вирішення питання про розірвання договору №115/1103 від 11.03.2020р. за ініціативою Виконавчого комітету.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Енергогазрезерв» в порушення умов договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. та приписів чинного законодавства було припинено постачання електричної енергії Виконавчому комітету, що є істотним порушенням умов договору та є достатньою підставою для розірвання договору за ініціативою останнього згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про законність задоволення заявлених Виконавчим комітетом позовних вимог до ТОВ „Енергогазрезерв» шляхом розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р., укладеного між сторонами по справі, на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених Виконавчим комітетом позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 61 451,97 грн., завданих в результаті неналежного виконання ТОВ „Енергогазрезерв» прийнятих на себе за договором №Е/98-20 від 03.01.2020р. зобов`язань, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Положеннями статей 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Господарський суд зазначає, що для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону України „Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Енергогазрезерв» в порушення умов договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. та приписів чинного законодавства було припинено постачання електричної енергії, що підтверджується фактом надсилання на адресу оператора системи розподілу листа №115/1103 від 11.03.2020р. В свою чергу, листом №101/19/03-1486 від 31.03.2020р. АТ „Одесаобленерго» було повідомлено Виконавчий комітет про необхідність укладення нового договору про постачання електричної енергії та попереджено, що у випадку відсутності постачальника електричної енергії постачання електричної енергії бути здійснюватись постачальником „останньої надії» - ДПЗД „Укрінтеренерго» .

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Згідно з ч. ч. 1, 6, 8 ст. 64 Закону України „Про ринок електричної енергії» постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023-р постачальником «останньої надії» з 1 січня 2019 р. до 1 січня 2021 р. було визнано державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» .

Як зазначалось вище по тексту рішення, 29.04.2020р. між Виконавчим комітетом та ДПЗД „Укрінтеренерго» було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником „Останньої надії» №185-Д на об`єкти позивача у квітні 2020р.

Згідно додаткової угоду №3 від 30.04.2020р. до договору №185-Д від 29.04.2020р. вартість поставленої електричної енергії у квітні 2020р. складає 291 345,30 грн., яка згідно платіжного доручення №404 від 30.04.2020р. була у повному обсязі оплачена позивачем.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що в результаті неправомірної відмови ТОВ „Енергогазрезерв» від виконання договору №Е/98-20 від 03.01.2020р. позивач був змушений укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником „останньої надії» , в результаті чого Виконавчому комітету було завдано збитків у розмірі 61 451,97 грн., які є різницею між вартістю електричної енергії, яка мала постачатись відповідачем згідно умов договору, та вартістю електричної енергії, яка фактично постачалась позивачу постачальником „останньої надії» . Наведене дозволяє суду зробити висновок про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими позивачеві збитками.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність у діях ТОВ „Енергогазрезерв» таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, вина та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та завданою шкодою. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення збитків /т. 2, а. с. 7/., господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість.

З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, а також наявність складу цивільного правопорушення а саме: вини, протиправної поведінки, доведення позивачем факту завдання йому збитків та причинного зв?язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Виконавчим комітетом до ТОВ „Енергогазрезерв» позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача збитків у розмірі 61 451,97 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених виконавчим комітетом Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальність „Енергогазрезерв» позовних вимог шляхом розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/98-20 від 03.01.2020р., укладеного між сторонами по справі, та стягнення збитків у розмірі 61 451,97 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір про постачання електричної енергії №Е/98-20 від 03.01.2020р., укладений між виконавчим комітетом Одеської міської ради /65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1; ідентифікаційний код 04056919/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв» /18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137; ідентифікаційний код 36860996/.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Енергогазрезерв» /18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137; ідентифікаційний код 36860996/ на користь виконавчого комітету Одеської міської ради /65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1; ідентифікаційний код 04056919/ збитки у розмірі 61451,97 грн. /шістдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят одна грн. 97 коп./, судовий збір у розмірі 4204,00 грн. /чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна