ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2020 р. Справа № 917/1104/20
м. Полтава
за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області,39600
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА", вул.Ярмаркова, 11, м. Кременчук, Полтавської області,39600
про стягнення 101 884,68 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
Розглядається позовна заява про стягнення 101 884,68 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 16.10.2019р. по 30.06.2020р.
Ухвалою суду від 08.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.08.2020р. на 09-40 год.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з 16.10.2019 року по 30.06.2020 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 101 884,68 грн., який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Позивач у позові також посилається на ст. 80, ч.1 ст. 93, ч.1 п. "в" ст. 96, 120, 122-124, 125, ч.2 ст. 152, 156, 157, 206 ЗК України, ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 83, 1212, ст. 1214 ЦК України, ст.14, ст. 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України та вважає, що Кременчуцькій міській раді Полтавської області відповідачем заподіяно шкоду у вигляді несплаченої останнім за період з 16.10.2019р. по 30.06.2020р. (включно) орендної плати у розмірі 101 884,68 грн., яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договорів оренди та державної реєстрації такого права.
Ухвалою суду від 06.08.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 08.09.2020р. на 09-50 год.
08.09.2020р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020р. на 11-00 год.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотанням (вх. № 11903 від 26.10.2020р.) повідомив суд про можливість розгляду справи без участі представника Кременчуцької міської ради. Позивач на позові наполягає.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з`явився. Ухвала від 08.09.2020р., яка направлялась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.08.2020 р., повернулася до суду з відміткою пошти на конверті про закінчення строку зберігання.
Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 27.10.2020р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.06.2020р. № 213896879 Товариство з обмеженою відповідальністю «АМРА» з 13.07.2016 р. є власником нежитлових будівель за адресою: вулиця Ярмаркова 11, м. Кременчук, Полтавська область.
Дані нежитлові будівлі розташовані на земельних ділянках комунальної форми власності, загальною площею 6014 кв.м, кадастровий номер 5310436500:10:001:0184 та загальною площею 238 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0185 за адресою: вулиця Ярмаркова, 11, м. Кременчук, Полтавська область (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5307843332018 та № НВ-5307843142018).
Рішеннями Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09.08.2018р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "АМРА" в оренду строком на один рік вказані земельні ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (код КВЦПЗ J11.02) по вулиці Ярмаркова, 11, у м. Кременчук, Полтавської області. Встановлено плату за земельні ділянки в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно. Визнано земельні ділянки землями комунальної власності. Зобов`язано відповідача в шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельними ділянками, зареєструвати право оренди земельними ділянками в установленому законом порядку. В місячний термін після державної реєстрації права оренди земельними ділянками нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне користування земельними ділянками у розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня припинення права користування земельними ділянками ОСОБА_1 до дня державної реєстрації права оренди земельними ділянками.
1 жовтня 2018 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМРА" (орендар) (далі-відповідач) були укладені два договори оренди землі на земельні ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (код КВЦПЗ J11.02) загальною площею 6014 кв.м., в тому числі по угіддях: код КВЗУ 01100 - землі промисловості - 6014 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0184 та загальною площею 238 кв.м., в тому числі по угіддях: код КВЗУ 01100 - землі промисловості - 238 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0185 за адресою: вулиця Ярмаркова, 11, м. Кременчук, Полтавська область строком на один рік.
Пунктом 5 вказаних договорів станом на 24.09.2018р. встановлена нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок: 187 970,02 грн. (загальна площа 238 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0185), 4 607 325,40 грн. (загальна площа 6014 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0184), що є дійсною на дату укладення договорів та підлягає щорічній індексації в порядку, визначеному ст. 289 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.9 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає: 5639,10 грн. (загальна площа 238 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0185), 138 219,76 грн. (загальна площа 6014 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0184) за рік із застосуванням в подальшому щорічних коефіціентів індексації нормативної грошової оцінки земель орендарем самостійно.
Відповідно до п.11 договорів орендна плата за земельну ділянку сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 13 договорів розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіціентів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 16 договорів цільове призначення земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ J11.02).
У період з 16.10.2019 року по 30.06.2020 року (включно) відповідач використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельні ділянки використовувались для експлуатації нежитлових будівель, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 101 884,68 грн., який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що і стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АМРА" з 13.07.2016р. є власником нерухомого майна - нежитлових будівель за адресою вулиця Ярмаркова 11, м. Кременчук, Полтавська область (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 213896879 від 25.06.2020р.) (а.с. 10).
Відомості про правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками площею 6014 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:10:001:0184) та площею 238 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:10:001:0185), на яких розміщені об`єкти нерухомості, належні на праві власності відповідачу, відсутні.
Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.09.2018 р. земельні ділянки площею 0,0238 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0185), площею 0,6014 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0184) по вул. Ярмаркова, 11 м. Кременчук є комунальною власністю, дата реєстрації земельних ділянок - 27.10.2010, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.39, 45).
В даному випадку спір виник у зв`язку з користуванням відповідачем земельними ділянками, на яких знаходиться нерухоме майно відповідача, без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивач вказує на необхідність стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 16.10.2019 року по 30.06.2020 року (включно) в сумі 101 884,68 грн.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування земельними ділянками.
Спірні земельні ділянки по вул. Ярмаркова, 11 у м. Кременчуці Полтавської області є сформованими та їм призначено кадастрові номери (площею 6014 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0184 та площею 238 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0185).
Розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування і який не отримав позивач.
Розмір доходу відповідача (безпідставно збережених коштів) за період з 16.10.2019 року по 30.06.2020 року (включно) становить 101 884,68 грн.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Отже, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів за розміром орендної плати за фактичне користування земельними ділянками, на яких ці об`єкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.
Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі № 912/1188/17.
Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, користувався земельними ділянками, на яких ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельними ділянками, не здійснюючи плату на землю.
Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельних ділянок, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними у вигляді орендної плати, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
При розрахунку суми позовних вимог Кременчуцькою міською радою було враховано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.06.2020р. за №1751, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 238 кв.м. по вул. Ярмаркова,11 в м. Кременчуці, кадастровий № 5310436500:10:001:0185 на 2020 рік складає 187 970,02 грн. (а.с. 29), витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.06.2020р. за №1752, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6014 кв.м. по вул. Ярмаркова,11 в м. Кременчуці, кадастровий № 5310436500:10:001:0184 на 2020 рік складає 4 607 325,40 грн. (а.с. 30), рішення від 21.04.2011р "Про внесення змін до рішення міської ради від 23.09.2008р "Про орендну плату за землю в м. Кременчуці", ставку орендної плати відповідно рішення позивача - 3% від грошової оцінки землі щорічно (а.с.33, 34), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (а.с.35) та понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02 лютого 2016 року «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року №94-908вих.№12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області» .
Вищезазначені рішення не суперечать ст. 288 Податкового кодексу України, є чинними та обов`язковими до виконання відповідно до ст. 144 Конституції України.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 101 884,68 грн. за період з 16.10.2019р. по 30.06.2020р. (включно), суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА", вул. Ярмаркова, 11, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 40556702 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 24388300 - 101 884,68 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2020 |
Оприлюднено | 06.11.2020 |
Номер документу | 92675339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Солодюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні