Рішення

від 06.11.2020 по справі 925/957/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/957/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ-ОІЛ

до Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Канівський райавтодор дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

про стягнення 54150,01 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ-ОІЛ звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Канівський райавтодор дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості за поставлений товар - світлі нафтопродукти (бензини та дизельне пальне) згідно з договором постачання нафтопродуктів від 13.07.2015 №56 у розмірі 54150,01 грн, у тому числі 52473,00 грн основного боргу, 1677,01 грн інфляційних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв товар, проте у визначений договором строк відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.07.2020, направлена судом на адресу філії відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його держаної повернулась до суду з відміткою працівника пошти адресат відсутній за вказаною адресою - ТОВ вже не існує . Ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.07.2020 повторно направлена судом на адресу Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та вручена уповноваженому представнику підприємства 30.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Оскільки відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав, суд відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ-ОІЛ (постачальником, позивач у справі), в особі директора Болотнєва О.Я., що діє на підставі довіреності від 05.01.2015, та Дочірнім підприємством Черкаський облавтодор філія Канівський райавтодор (покупцем, відповідач у справі), в особі начальника філії Левченко Р.В., що діє на підставі доручення №1873/10 від 31.12.2014, було укладено договір постачання нафтопродуктів №56 (надалі - договір, а.с. 12-14), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар - світлі нафтопродукти (бензин та дизельне пальне) згідно з рахунком.

Пунктом 1.4 договору визначено, що обсяги поставки товару можуть змінюватися.

Відповідно до пункту 3.1 договору передача (приймання-передача) товару здійснюється на заправках постачальника у вигляді заправки автотранспорту покупця відповідно до видаткової відомості.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних (актів прийому-передачі), рахунків-фактур шляхом оплати протягом 7 (семи) робочих днів на розрахунковий рахунок постачальника з моменту отримання товару (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору.

Постачальник приймає на себе зобов`язання по зберіганню проданого товару та його передачі покупцю. Постачальник зобов`язаний передати нафтопродукти через власне АЗС (пункт 6.1 договору).

Покупець зобов`язаний прийняти й оплатити товар відповідно до цін, зазначених у накладній (актах прийому-передачі), рахунку-фактурі (пункт 6.6 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону у письмовій формі про розірвання договору, строк дії договору автоматично продовжується на 1 календарний рік (пункт 9.2 договору).

29.12.2016 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору за умовами якої, зокрема, пункт 9.1 договору викладено в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (а.с. 15).

В обґрунтування позовних вимог позивачем було надано відповідні докази, які свідчать про вчинення дій на виконання умов договору. Так, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 82343,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:

№978 від 28.02.2019 на суму 23562,00 грн (а.с. 19);

№2869 від 31.05.2019 на суму 8097,00 грн (а.с. 27);

№3382 від 30.06.2019 на суму 4080,00 грн (а.с. 34);

№3945 від 31.07.2019 на суму 33994,00 грн (а.с. 42);

№4544 від 31.08.2019 на суму 12610,00 грн (а.с. 52).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки: №26 від 15.02.2019 на суму 13545,00 грн (а.с. 20), №37 від 26.02.2019 на суму 5320,00 грн (а.с. 21), №40 від 28.02.2019 на суму 4697,00 грн (а.с. 22), №115 від 08.05.2019 на суму 2830,00 грн (а.с. 28), №120-1 від 10.05.2019 на суму 2547,00 грн (а.с. 29), №143 від 20.05.2019 на суму 2720,00 грн (а.с. 30), №185 від 14.06.2019 на суму 4080,00 грн (а.с. 35), №204 від 02.07.2019 на суму 1375,00 грн (а.с. 43), №227 від 25.07.2019 на суму 13250,00 грн (а.с. 44), №228 від 25.07.2019 на суму 1614,00 грн (а.с. 45), №234 від 30.07.2019 на суму 11660,00 грн (а.с. 46), №235 від 30.07.2019 на суму 6095,00 грн (а.с. 47), №290 від 31.08.2019 на суму 12610,00 грн (а.с. 53).

Між позивачем та відповідачем був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період 01.05.2019-30.11.2019 (а.с. 56). Згідно з даними, які відображені у цьому акті звіряння сума заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 52473,00 грн.

21.01.2020 та повторно 26.03.2020 позивач направив на адресу відповідача вимоги №06 (а.с. 63) та №101 (а.с. 64) про погашення заборгованості у сумі 52473,00 грн.

Листом від 20.02.2020 №7/14-10/459 Акціонерне товариство Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України повідомило, що компанія вживає усіх можливих та необхідних заходів в частині отримання дочірніми підприємствами достатнього обсягу робіт для можливостей проведення розрахунків з кредиторами. Крім того, компанією направлено звернення позивача на адресу відповідача для опрацювання та прийняття рішення стосовно шляхів погашення заборгованості (а.с. 66).

За доводами позивача станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 52473,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача та нарахованих інфляційних.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з умовами договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних (актів прийому-передачі), рахунків-фактур шляхом оплати протягом 7 (семи) робочих днів на розрахунковий рахунок постачальника з моменту отримання товару.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 82343,00 грн, що підтверджується належними доказами. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

У силу наведених правових норм після отримання товару від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості. Судом встановлено, що відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар, його заборгованість становить 52473,00 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами (договором, додатковою угодою, видатковими накладними, податковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків) та не заперечений відповідачем.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 52473,00 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 1677,01 грн інфляційних за період прострочення з березня 2019 року до червня 2020 року, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно, тому вимога позивача про стягнення 1677,01 грн інфляційних підлягає до задоволення.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ-ОІЛ підлягають до повного задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код 31141625) в особі філії Канівський райавтодор дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (вул. Енергетиків, 269, м. Канів, Черкаська область, 19000, ідентифікаційний код 26156366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ-ОІЛ (автодорога Канів-Чигирин-Кременчук, 70км+520м, сільрада Геронимівська, Черкаський район, Черкаська область, 190601, ідентифікаційний код 32179953) 52473,00 грн заборгованості, 1677,01 грн інфляційних та 2102,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко