Рішення

від 29.10.2020 по справі 925/572/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року Справа № 925/572/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від Уманської місцевої прокуратури - Швець І.В. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від першого позивача - представник не з`явився,

від другого позивача - представник не з`явився,

від відповідача - Личманюк В.Д. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах

держави в особі:

1. Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської

області, м. Монастирище, Черкаської області

2. відділу освіти Монастирищенської районної державної

адміністрації Черкаської області, м. Монастирище, Черкаської

області

до фізичної особи-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича,

с. Халаїдове, Монастирищенського району, Черкаської області

про стягнення 34 650 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області, відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області до фізичної особи-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича про визнання недійсною додаткову угоду №3 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №159 від 04 вересня 2018 року, укладену 03 грудня 2018 року між відділом освіти Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області та відповідачем, а також стягнення з відповідача 34 650 грн. 00 коп. штрафу за порушення строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 червня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 червня 2019 року провадження у справі №925/572/19 було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

18 листопада 20220 року від Уманської місцевої прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій прокурор просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича на користь відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації штраф у розмірі 34 650 грн. 00 коп. за порушення строків поставки товару з підстав нікчемності додаткової угоди про продовження таких строків.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 листопада 2019 року провадження у справі №925/572/19 поновлено, підготовче засідання суду призначено на 16 грудня 2019 року. Заяву Уманської місцевої прокуратури про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 грудня 2020 року провадження у справі №925/572/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 серпня 2020 року провадження у справі №925/572/19 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання суду призначено на 15 год. 30 хв. 28 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 29 жовтня 2020 року.

В судове засідання представники позивачів не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнених позовних вимог та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що норми ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" не містять заборони щодо зміни істотних умов договору після його підписання сторонами.

Також відповідач вказував, що внесення змін у договір не призвело до збільшення ціни договору.

Збільшення строку поставки товару до 15 грудня 2018 року було обумовлено документально підтвердженими об`єктивними обставинами.

Прокурор не зазначив, які саме вимоги ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" було порушено при укладенні додаткової угоди, в чому полягають ці порушення, якими доказами це підтверджується, а тому немає підстав вважати додаткову угоду №3 від 03 грудня 2018 року нікчемною в силу п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

У відповіді на відзив прокурор вказав, що укладаючи договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04 вересня 2018 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 04 вересня 2019 відповідач взяв на себе господарське зобов`язання щодо поставки шкільних меблів (парт одномісних із стільцем) на загальну суму 495 000,00 грн. до 30 листопада 2018 року, проте дане зобов`язання відповідач без будь-яких поважних причин своєчасно не виконав.

Пункт 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

За доводами прокурора додаткова угоди №3 від 03 грудня 2018 року про продовження строку поставки товару є нікчемною в силу спеціального закону.

Оскільки відповідач здійснив поставку товару лише 14 грудня 2018 року, тобто з простроченням чинних умов договору, то останній зобов`язаний сплатити неустойку.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 жовтня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/572/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що додаткова угода №3 укладена до договору про закупівлю товарів за державні кошти №159 від 04 вересня 2018 року суперечить вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є нікчемною в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 37 зазначеного Закону.

Оскільки відповідач у встановлений строк договірні зобов`язання щодо поставки товару не виконав, прокурором заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 34 650 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, відділом освіти Монастирищенської районної державної адміністрації було проведено відкриті торги №UA-2018-08-03-000080-а на закупівлю шкільних меблів (парти одномісні із стільцем) - 355 шт., з очікуваною вартістю предмету закупівлі 522 109 грн. 00 коп.

За результатами проведення електронного аукціону та розгляду документів учасників переможцем торгів було визнано фізичну особу-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича.

В подальшому 04 вересня 2018 року між відділом освіти Монастирищенської районної державної адміністрації (покупець) та фізичною особою-підприємцем Личманюком Володимиром Дмитровичем (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №159.

Згідно п. 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари, визначені в п.1.3. цього договору (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

У п. 1.2. договору зазначено, що найменування, одиниці вимірювання і загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються Специфікацією, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.3. договору за цією угодою підлягає поставці товар шкільні меблі (парти одномісні із стільцем), (код ДК 021:2015 - 39160000-1 -шкільні меблі).

Загальна вартість товару становить 495 000 грн. 00 коп. без ПДВ (п. 4.2. договору).

Згідно п. 5.1. договору товар, що є предметом поставки за цією угодою, відвантажується не пізніше 30 серпня 2018 року.

Тобто, умови договору передбачали поставку меблів в навчальні заклади освіти до початку нового навчального року.

Відповідно до п. 5.8. договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність замовника у місці поставки та підписання відповідних документів.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1. договору).

Пунктом 7.1. договору визначено, що розрахунки за поставку товару провадяться після отримання товару шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дати поставки товару за умови своєчасного надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом 14 днів з дня надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника на відповідне цільове призначення.

При цьому, у разі порушення зобов`язань, що виникають із цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством (п. 8.1. договору).

Постачальник за порушення строків поставки товарів, визначених на підставі цього договору, на вимогу покупця зобов`язаний сплатити останньому неустойку в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення (п. 8.2. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2. договору).

Умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі (п. 11.1. договору).

Згідно Специфікації, яка є додатком №1 до договору, кількість парт, що постачальник зобов`язаний передати - 355 штук, кількість стільців, що постачальник зобов`язаний передати - 355 штук.

В цей же день, тобто 04 вересня 2018 року, між покупцем та постачальником було укладено додаткову угоду №1 до договору та викладено п. 5.1. в новій редакції: "Товар, що є предметом поставки за цією угодою, відвантажується в строк до 30 листопада 2018 року".

Інші умови договору залишено без змін.

Підставою для укладання вищезазначеної додаткової угоди став лист відповідача до відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації від 04 вересня 2018 року з проханням укласти додаткову угоду і продовжити термін поставки та відвантаження товару до 30 листопада 2018 року.

В подальшому, 13 вересня 2018 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду №2 до договору та викладено п. 7.1. в новій редакції: "Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: Перший платіж (попередня оплата) у розмірі 30% загальної вартості становить 148 500 грн. 00 коп. без ПДВ без ПДВ. Другий платіж у розмірі 346 500 грн. 00 коп. без ПДВ без ПДВ протягом 10 банківських днів з дати поставки товару за умови своєчасного надходження коштів на розрахунковий рахунок покупця. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом 14 днів з надходження коштів на реєстраційний рахунок покупця на відповідне цільове призначення".

Інші умови договору залишено без змін.

Підставою для укладання вищезазначеної додаткової угоди слугував лист відповідача до відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації від 07 вересня 2018 року з проханням внести зміни до п. 7.1. договору та надати постачальнику попередню оплату у розмірі 30% від загальної вартості товару.

Наведені вище додаткові угоди №1 та №2 не є спірними по даній справі і про їх нікчемність прокурор в позові не зазначає.

В подальшому, 03 грудня 2018 року між покупцем та постачальником було укладено додаткову угоду №3 до договору, якою було викладено п. 5.1. договору в новій редакції, а саме: "Товар, що є предметом поставки за цією угодою, відвантажується в строк до 15 грудня 2018 року". Інші умови договору залишено без змін.

Підставою для укладання вищезазначеної додаткової угоди став лист відповідача до відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації від 30 листопада 2018 року про те, що товар у визначений строк поставлений не буде через велику завантаженість виробництва.

Судом з`ясовано, що виробником шкільних меблів є ПАТ "Новий Стиль".

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Принципи здійснення публічних закупівель наведено в ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якою визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Предметом закупівлі є шкільні меблі, очікувана вартість цієї закупівлі становила 522 109 грн. 00 коп.

Оскільки вартість предмета закупівлі (товару) перевищує 200 тисяч гривень, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. ч. 1, 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону станом на момент укладення додаткової угоди №3 від 03 грудня 2018 року) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 37 вищевказаного Закону (в редакції Закону станом на момент укладення додаткової угоди №3 від 03 грудня 2018 року) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону.

В даному випадку, сторони, укладаючи додаткову угоду №3 керувалися положенням п.4 ч.4 ст.36 Закону.

Відповідно до п. 11.2. договору підставами внесення змін до істотних умов цього договору є:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Підставою для укладення додаткової угоди №3 від 03 грудня 2018 року між сторонами є лише лист-звернення постачальника до відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації від 30 листопада 2018 року про те, що товар у визначений строк поставлений не буде через велику завантаженість виробництва ПАТ "Новий Стиль".

Згідно листа від 26 березня 2019 року №67/01.3-3 Черкаської торгово-промислової палати фізична особа - підприємець Личманюк В.Д. чи відділ освіти Монастирищенської районної державної адміністрації з приводу підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Черкаської торгово-промислової палати не зверталися.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів .

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом враховано, що під час участі у відкритих торгах по предмету: шкільні меблі (парти одномісні із стільцем), (код ДК 021:2015 - 39160000-1 - шкільні меблі) відповідачем було надано тендерну пропозицію тендерному комітету про те, що він має можливість і погоджується забезпечити замовника товаром відповідної якості, в необхідній кількості та в установлені замовником строки.

Тобто, відповідач був обізнаний з умовами поставки і погодився на їх виконання.

Порушення контрагентом постачальника товару своїх зобов`язань перед ним не є поважними та об`єктивними обставинами із якими спеціальний закон пов`язує можливість продовження строку виконання зобов`язань перед покупцем щодо передання товару не порушуючи при цьому основні принципи здійснення публічних закупівель.

Відповідач не позбавлений можливостей на звернення до суду з відповідним позовом до свого контрагента про відшкодування збитків спричинених порушенням своїх зобов`язань (за наявності такого порушення) щодо своєчасного виробництва меблів.

Отже, додаткова угода №3 не відповідає положенням ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки в результаті її укладання без будь-яких об`єктивних обставин змінився строк поставки товару, а тому така угода є нікчемною в силу Закону.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 914/2376/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 911/269/19, від 18 березня 2020 року у справі № 910/11655/18, від 02 квітня 2020 року у справі № 922/59/18.

Отже, з урахуванням дійсних умов договору строк поставки товару - 30 листопада 2018 року.

Оскільки відповідач не виконав у визначений договором строк свій обов`язок щодо поставки товару, то останній несе відповідальність у вигляді штрафу передбаченого п. 8.2. договору.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення 34 650 грн. 00 коп. штрафу нарахованого за період з 01 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що шкільні меблі були поставлені відповідачем 14 грудня 2018 року.

Таким чином розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача складає 32 175 грн. 00 коп. (2 475 грн. 00 коп. (розмір неустойки за один день прострочки поставки товару)*13 днів прострочки), а в решті вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді слід зазначити, що стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався листом від 27 березня 2019 року №34/3/155-442 вих. -19 до Монастирищенської районної державної адміністрації про повідомлення прокуратури щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди №3 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №159 від 04 вересня 2018 року та стягнення з відповідача штрафу, а також просив повідомити про причини, в разі не звернення до суду з відповідним позовом.

У відповіді від 29 березня 2019 року №01-01-31/959 на вищевказаний лист райдержадміністрація повідомила прокурора про те, що з відповідним позовом до суду не зверталась і звертатись не планує.

Тобто райдержадміністрація визнала свою бездіяльність.

Судом було також враховано, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи положення ст.55 ГПК України, а також нездійснення Монастирищенською районною державною адміністрацією та стороною договору про закупівлю (структурним підрозділом райдержадміністрації, що підпорядкований його голові) - відділом освіти Монастирищенської районної державної адміністрації в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Тобто повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації, вул. Соборна, 121, м. Монастирище, Черкаської області, ідентифікаційний код 02147144 - 32 175 грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути фізичної особи-підприємця Личманюка Володимира Дмитровича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119 - 1 783 грн. 84 коп. судового збору

4. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 06 листопада 2020 року.

Суддя А.В.Васянович