Рішення

від 30.10.2020 по справі 302/538/20

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №302/538/20

30.10.2020 смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Балецького С.М., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в смт. Воловець цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до Голятинська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про зобов`язання затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передання у власність земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2020 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом до Міжгірського районного суду Закарпатської області.

24.09.2020 року справа передана на розгляд до Воловецького районного суду Закарпатської області та 25.09.2020 року прийнята суддею Софілканич О.А. до свого провадження.

Позов мотивовано тим, що 11.04.1997 позивачці ОСОБА_2 видано сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 0,97 га серії ЗК №0042740, як колишньому члену КПС ім.Чапаєва. Позивачкою було замовлено та виготовлено у ТзОВ "Землемір" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0, 65 га в ур. "Межикливи" с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області. ОСОБА_2 звернулась із заявами 22.08.2019 року та 12.12.2019 року до Голятинської сільської ради з проханням на підставі вказаного сертифікатасерії ЗК №0042740 виділити їй земельну ділянку за виготовленою технічною документацією. Рішеннями сесій Голятинської сільської ради №12 від 08.09.2019 року та №28 від 24.12.2019 року позивачці було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою виділення в натурі земельної частки (паю), яка розташована вурочищі "Межикливи" площею 0, 65 га. В обидвох випадках причиною відмови стало те, що при голосуванні не набрано відповідної кількості голосів, необхідних для прийняття рішення. Позивачка вважає таку відмову безпідставною, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати їй у власність вказану земельну ділянку. Судові витрати стягнути з відповідача її користь.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Її представник ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, наведених у такому.

Представник відповідача голова Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області Попович В.Ф. подав заяву про визнання позову та слухання справи без його участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку заяві про визнання позову, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову та про відмову у задовленні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а саме ст.3 передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені ст.5 вказаного Закону. Зокрема, сільські, селищні, міські радив межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;

приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;

надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;

оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.7 Закону проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються у комунальну власність, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні.

Згідно з ст.11 встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що 11.04.1997 позивачці ОСОБА_2 було видано сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 0,97 га серії ЗК №0042740, як колишньому члену КПС ім.Чапаєва (а.с.15).

08.08.2019 позивачкою замовлено та виготовлено у ТзОВ "Землемір" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0, 65 га в ур. "Межикливи" с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10-22).

22.08.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Голятинської сільської ради із заявою про виділення в натурі (на місцевості) та надання їй у власність на підставі сертифікату серії ЗК №0042740 від 11.04.1997 року, земельної ділянки за межами населеного пункту на території Голятинської сільської ради в урочищі "Межикливи" площею 0,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.26).

З повідомлення сільського голови Голятинської сільської ради Поповича В.Ф. від 26.12.2019 року вих№02-10 від 26.12.2019 року вбачається, що рішення з приводу заяви ОСОБА_2 від 22.08.2019 року про виділення в натурі та надання у власність взамін сертифікату серії ЗК-0042740 від 11.04.1997 року земельної ділянки в урочищі "Межикливи" площею 0,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розглянуто на другому засіданні вісімнадцятої сесії сьомого скликання Голятинської сільської ради 08.09.2019 року, рішення з даного питання не прийнято, так як при голосуванні не набрано відповідної кількості голосів (а.с.23).

В той же час, з рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Голятинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області №12 від 08.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою виділення в натурі земельної частки (паю), сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042889, яка розташована за межами населеного пункту на території Голятинської сільської ради в урочищі "Межикливи" площею 0, 65 га, так як при голосуванні не набрано відповідної кількості голосів (а.с.6).

Тобто рішення відповідачем не прийнято в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не з приводу затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Повторно 12.12.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Голятинської сільської ради із заявою про виділення в натурі (на місцевості) та надання їй у власність на підставі сертифікату серії ЗК №0042740 від 11.04.1997 року, земельної ділянки за межами населеного пункту на території Голятинської сільської ради в урочищі "Межикливи" площею 0, 65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.25).

Однак, повторно, Голятинська сільська рада, розглянувши вказану заяву позивачки, прийняла аналогічне рішення №28 від 24.12.2019 року про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою виділення в натурі земельної частки (паю), сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042889, яка розташована за межами населеного пункту на території Голятинської сільської ради в урочищі "Межикливи" площею 0, 65 га, так як при голосуванні не набрано відповідної кількості голосів (а.с.8).

Таким чином, твердження позивачки, що відповідач безпідставно відмовляє їй у затвердженні технічної документації та наданні земельної ділянки у власність не відповідає дійсності, оскільки з вищенаведених рішень Голятинської сільської ради вбачається, що відповідні рішення про відмову відповідачем не приймалися, а відмова стосувалася надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Позивачка двічі зверталася до Голятинської сільської ради з заявами про виділення їй в натурі (на місцевості) та надання у власність взамін сертифікату на право на земельну частку (пай), земельну ділянку. За результатами розгляду заяви відповідне рішення органом місцевого самоврядування прийнято не було.

Із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою позивачка взагалі не зверталася, і відповідне рішення відповідачем також не приймалося.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позивачем та її представником не надано і у процесі розгляду справи судом не встановлено доказів на підтвердження порушення прав, свобод чи інтересів позивачки прийнятими рішеннями відповідачем. Н езгода позивачки з указаними рішеннями не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Голятинська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про зобов`язання затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передання у власність земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Голятинська сільська рада Міжгірського району, с.Голятин, 194 Міжгірський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350748.

Повне рішення буде складено 05.11.2020 року.

Суддя: Софілканич О. А.