Ухвала

від 05.11.2020 по справі 280/4921/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

05 листопада 2020 року Справа № 280/4921/20

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАГРО ЛТД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАГРО ЛТД до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2018 №943930/39291298, від 08.10.2018 №947107/39291298;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №9 від 22.08.2018, №9 від 15.09.2018 датою їх виписки.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач посилається на норми п.56.18, п.56.21 ст.56 та ст.102 Податкового кодексу України та зазначає, що позовна заява подана в межах строку 1095 днів, встановленого податковим законодавством.

19.10.2020 Головне управління ДПС у Запорізькій області подало до суду клопотання, в якому просить залишити позов без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у даній справі позивач скористався правом на адміністративне оскарження, отже мають бути застосовані строки звернення до суду, передбачені ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Враховуючи, що позивач отримав рішення за результатами розгляду його скарг 16.10.2018 та 18.10.2018, отже останнім днем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є 16.01.2019 та 18.10.2019 відповідно. Оскільки позивач звернувся до суду у липні 2020 року, вважає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом пропущений, у зв`язку з чим просить залишити позов без розгляду.

У підготовчому засіданні 05.11.2020 представник позивача проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду заперечив, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з підстав, викладених у відповідній заяві, додатково звернув увагу, що позивач не має найманих працівників фахівців в сфері права, а тому отримує інформацію з відкритих джерел, зокрема, згідно інформації з сайту ДФС щодо строків звернення до суду позивач вважав, що строк звернення до суду протягом 1095 днів є законним та правомірним.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце його провадження повідомлений належним чином.

У відповідності до положень ст.181, ч.9 ст.205 КАС України підготовче засідання проведено без участі представника відповідача.

Вирішуючи подані заяви, суд виходить з того, що за змістом частин 1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) сформулював правовий висновок, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в такі строки, зокрема: - тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Верховний Суд застосував підхід, відповідно до якого зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом також у постанові від 05.08.2020 у справі №440/3000/19.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скарги на рішення відповідної комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.10.2018 №943930/39291298 та від 08.10.2018 №947107/39291298.

За результатами розгляду скарг позивача ДФС України прийнято рішення №36806/39291298/2 від 16.10.2018 та №37312/39291298/2 від 18.10.2018, які отримані позивачем 16.10.2018 та 18.10.2018 відповідно засобами електронного зв`язку в порядку обміну електронними документами через систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями квитанцій та не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, перебіг тримісячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався з наступного дні після отримання позивачем рішень ДФС України, прийнятих за результатами процедури адміністративного оскарження, а останнім днем строку звернення до суду з даним позовом є 16.01.2019 щодо оскарження рішення від 05.10.2018 №943930/39291298 та 18.10.2019 щодо оскарження рішення від 08.10.2018 №947107/39291298.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 22.07.2020, суд дійшов висновку, що позов подано з пропуском строку, встановленого ч.4 ст. 122 КАС України.

Щодо наведених представником позивача доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом необхідно зазначити, що відповідний правовий висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом 11.10.2019.

За таких обставин, можна дійти висновку, що питання конкуренції норм Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України щодо строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних вирішувалось судами по різному, отже з огляду на судову практику до прийняття відповідного рішення Верховним Судом правова ситуація мала ознаки невизначеності.

Разом з тим, суд враховує, що звернення до суду з даним адміністративним позовом відбулось з порушенням строку, встановленого ч.4 ст. 122 КАС України, навіть після того, як зазначені правовідносини отримали оцінку Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства, зокрема Конституції України та КАС України, як закони, так і судові рішення, у тому числі Верховного Суду, підлягають обов`язковому офіційному оприлюдненню, та є у вільному доступі, у зв`язку з чим відповідні посилання представника позивача про необізнаність позивача про правове регулювання спірних правовідносин суд оцінює критично.

Крім того, суд звертає увагу, що процесуальний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом завершився до запровадження у державні карантинних обмежень, пов`язаних із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, а тому зазначені обставини не можуть мати вплив на висновок суду про те, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про те, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, до суду не надано.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Право суду на постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання закріплено в п.1 ч.2 ст.183 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення такого строку, та обґрунтованість клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на стадії підготовчого провадження.,

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 181, 241, 243, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАГРО ЛТД про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСАГРО ЛТД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2020 року.

Суддя М.О. Семененко