Рішення

від 06.11.2020 по справі 320/5919/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року м. Київ справа №320/5919/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 №0005774401, №0005794401 та №0005784401.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що покладені в основу оскаржуваних рішень контролюючого органу висновки є необґрунтованими та помилковими.

Київський окружний адміністративний суд 04.11.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 18.11.2019, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, розпочав підготовку справи до судового розгляду та призначив підготовче засідання.

Відповідно до ухвали від 16.01.2020, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №320/5919/19 до 15.02.2020.

Київський окружний адміністративний суд 13.02.2020 постановив ухвалу про заміну відповідача у даній справі, а саме, замінив відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

Також 13.02.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.03.2020 суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановив протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ДП "Рітейл Центр" є юридичною особою, має статус платника податків, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами Офісу великих платників ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Рітейл Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "САРСА" (код за ЄДРПОУ 40401803) за період з 01.07.2016 по 31.03.2017 із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 02.04.2019 №1058/28-10-44-01/38734018 (далі - Акт №1058/28-10-44-01/38734018).

Відповідно до висновків Акта №1058/28-10-44-01/38734018 контролюючим органом встановлено порушення ДП "Рітейл Центр":

- пп. 134.1.1, п. 134 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за період з 01.07.2016 по 31.03.2017 на суму 6 163 585 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 153 800 грн;

- п.44.1, ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.188.1, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 263 478 грн; в тому числі: за липень 2016 р. в сумі ПДВ 1 041 074 грн, за серпень 2016 р. в сумі ПДВ 18 723 грн, за жовтень 2016 р. в сумі ПДВ 30760 грн, за січень 2017 р. в сумі ПДВ 95 332 грн, за березень 2017 р. в сумі 77 588 грн.

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акта залишено без змін.

На підставі висновків Акта №1058/28-10-44-01/38734018 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 02 травня 2019р. №0005774401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 664 166 грн, у тому числі за основним платежем - 1 109 444 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 554 722 грн;

- форми "Р" від 02 травня 2019р. №0005794401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 895 217 грн, у тому числі за основним платежем - 1 263 478 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 631 739 грн;

- форми "П" від 02 травня 2019р. №0005784401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 153 800 грн

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Зі змісту Акта перевірки, відзиву відповідача на позов та письмових пояснень його представника наданих в ході судового розгляду судом встановлено, що висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на непідтвердженості взаємовідносин між ДП "Рітейл Центр" та контрагентом ТОВ "САРСА".

Так, відповідач посилається на інформацію з електронних баз даних контролюючого органу ІС "Податковий блок" та Єдиного державного реєстру податкових накладних стосовно контрагентів ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" по І (ТОВ "САРСА") та ІІ (ТОВ "Житлобудмонтаж", стара назва БК "АЛЬТОР") ланцюгах постачання, а саме (стор. 5 Акта перевірки):

- оперативним управлінням Київської ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області надано службову записку від 08.09.2017 №1959/20-31-21-05 про незнаходження ТОВ "САРСА" за податковою адресою;

- відсутністю будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні);

- відсутністю інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства;

- встановлено, що ТОВ "Житлобудмонтаж" (контрагент ІІ ланцюга постачання) виписано та зареєстровано податкові накладні на ТОВ "САРСА" із номенклатурою товару (пакети, контейнери, упаковки, підложки та інші) на загальну суму 6 225 872 грн (ПДВ 1 037 645 грн). Офісом ВПП отримано протокол допиту свідка від 07.06.2017 року в рамках кримінального провадження №42016000000002752 за ч. 5 ст.191, а саме допит керівника та головного бухгалтера ТОВ "Житлобудмонтаж" ОСОБА_1 про реєстрацію підприємства за грошову винагороду та непричетність до здійснення господарської діяльності.

Відповідач вказав, що ним була встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності. Відповідно, він констатував відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій по ланцюгу постачання.

З цих підстав, контролюючим органом не прийняті до уваги надані позивачем первинні фінансові документи та документи бухгалтерського обліку щодо взаємовідносин з ТОВ "САРСА" та зроблено висновок про те, що позивач і його контрагент займались діяльністю, спрямованою на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди іншим особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Отже, при аналізі взаємовідносин ДП "Рітейл Центр" та ТОВ "САРСА", на думку контролюючого органу, встановлено, що фінансово-господарська діяльність між даними контрагентами за період з 01.07.2016 по 31.03.2017 була здійснена з порушенням вимог податкового законодавства та була спрямована на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Такі висновки контролюючого органу суд вважає необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що між ДП "Рітейл Центр" (покупець) і ТОВ "САРСА" (постачальник) укладено Договір поставки №06-07/2016 від 20 липня 2016 року. Згідно умов Договору ТОВ "САРСА" бере на себе зобов`язання поставити ДП "Рітейл Центр" товар (пакувальні матеріали), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку, в строки та на умовах, визначених даним Договором (п.1.1. Договору).

Постачальник здійснює поставку товару на базисних умовах поставки згідно з правилами Інкотермс DDP, в редакції 2000 року адреса поставки: Броварський район, с. Велика Димерка, вул. Броварська, 149. (п.4.1 Договору).

Постачальник зобов`язується надати покупцю разом з товаром наступні документи: видаткову накладну та інші документи на товар, в т.ч. документи на відповідність товару.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару по видатковій накладній (п.6.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2016 року включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором (п.8.1 Договору).

Сплата за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. (п. 5.2. Договору).

Сторонами було підписано додатки - специфікації №1-4 до Договору (в кількості, номенклатурі, асортименті, вартості).

Виконання умов договору підтверджується наданими суду позивачем та дослідженими в ході розгляду справи документами, а саме:

- за липень 2016 року: видатковими накладними: від 27.07.2016 року №8 на загальну суму 80171,98 грн у т.ч. ПДВ - 13362,00 грн, від 27.07.2016 року №9 на загальну суму 79448,81 грн у т.ч. ПДВ - 13241,47 грн, від 27.07.2016 року №10 на загальну суму 79 935,40 грн у т.ч. ПДВ - 13322,57 грн, від 27.07.2016 року №11 на загальну суму 80018,35 грн у т.ч. ПДВ - 13336,39 грн, від 27.07.2016 року №12 на загальну суму 79668,77 грн у т.ч. ПДВ - 13278,13 грн, від 27.07.2016 року №13 на загальну суму 79767,97 грн у т.ч. ПДВ - 13294,66 грн, від 27.07.2016 року №14 на загальну суму 81239,09 грн у т.ч. ПДВ - 13539,85 грн, від 27.07.2016 року №15 на загальну суму 79874,12 грн у т.ч. ПДВ - 13312,35 грн, від 27.07.2016 року №16 на загальну суму 80499,98 грн у т.ч. ПДВ - 13416,66 грн, від 27.07.2016 року №17 на загальну суму 80065,92 грн у т.ч. ПДВ - 13344,32 грн, від 27.07.2016 року №18 на загальну суму 79335,65 грн у т.ч. ПДВ - 13222,61 грн, від 27.07.2016 року №19 на загальну суму 80281,79 грн у т.ч. ПДВ - 13380,30 грн, від 27.07.2016 року №20 на загальну суму 80620,98 грн у т.ч. ПДВ - 13436,83 грн, від 27.07.2016 року №21 на загальну суму 79640,65 грн у т.ч. ПДВ - 13273,44 грн, від 27.07.2016 року №22 на загальну суму 79957,16 грн у т.ч. ПДВ - 13326,19 грн, від 27.07.2016 року №23 на загальну суму 78837,05 грн у т.ч. ПДВ - 13139,51 грн, від 27.07.2016 року №24 на загальну суму 80445,36 грн у т.ч. ПДВ - 13407,56 грн, від 27.07.2016 року №25 на загальну суму 80272,22 грн у т.ч. ПДВ - 13378,70 грн, від 27.07.2016 року №26 на загальну суму 80224,91 грн у т.ч. ПДВ - 13370,82 грн, від 27.07.2016 року №27 на загальну суму 79722,55 грн у т.ч. ПДВ - 13287,03 грн, від 27.07.2016 року №28 на загальну суму 79920,18 грн у т.ч. ПДВ - 13320,03 грн, від 27.07.2016 року №29 на загальну суму 80164,08 грн у т.ч. ПДВ - 13360,68 грн, від 27.07.2016 року №30 на загальну суму 80706,06 грн у т.ч. ПДВ - 13451,01 грн, від 27.07.2016 року №31 на загальну суму 80622,10 грн у т.ч. ПДВ - 13437,02 грн, від 27.07.2016 року №32 на загальну суму 80959,94 грн у т.ч. ПДВ - 13493,32 грн, від 27.07.2016 року №33 на загальну суму 80362,85 грн у т.ч. ПДВ - 13393,81 грн, від 27.07.2016 року №34 на загальну суму 79826,65 грн у т.ч. ПДВ - 13304,44 грн, від 27.07.2016 року №35 на загальну суму 80339,82 грн у т.ч. ПДВ - 13389,97 грн, від 28.07.2016 року №36 на загальну суму 80112,32 грн у т.ч. ПДВ - 13352,05 грн, від 28.07.2016 року №37 на загальну суму 80476,23 грн у т.ч. ПДВ - 13412,71 грн, від 28.07.2016 року №38 на загальну суму 80492,18 грн у т.ч. ПДВ - 13415,36 грн, від 28.07.2016 року №39 на загальну суму 80445,67 грн у т.ч. ПДВ - 13407,61 грн, від 28.07.2016 року №40 на загальну суму 79827,91 грн у т.ч. ПДВ - 13304,65 грн, від 28.07.2016 року №41 на загальну суму 80404,22 грн у т.ч. ПДВ - 13400,70 грн, від 28.07.2016 року №42 на загальну суму 80231,32 грн у т.ч. ПДВ - 13371,89 грн, від 28.07.2016 року №43 на загальну суму 80112,79 грн у т.ч. ПДВ - 13352,13 грн, від 28.07.2016 року №44 на загальну суму 80262,84 грн у т.ч. ПДВ - 13377,14 грн, від 28.07.2016 року №45 на загальну суму 80061,00 грн у т.ч. ПДВ - 13343,50 грн, від 28.07.2016 року №46 на загальну суму 80424,12 грн у т.ч. ПДВ - 13404,02 грн, від 28.07.2016 року №47 на загальну суму 80317,94 грн у т.ч. ПДВ - 13386,32 грн, від 28.07.2016 року №48 на загальну суму 79403,58 грн у т.ч. ПДВ - 13233,93 грн, від 28.07.2016 року №49 на загальну суму 79919,51 грн у т.ч. ПДВ - 13319,92 грн, від 28.07.2016 року №50 на загальну суму 79595,48 грн у т.ч. ПДВ - 13265,91 грн, від 28.07.2016 року №51 на загальну суму 80329,80 грн у т.ч. ПДВ - 13388,30 грн, від 28.07.2016 року №52 на загальну суму 80799,19 грн у т.ч. ПДВ - 13466,53 грн, від 28.07.2016 року №53 на загальну суму 80584,62 грн у т.ч. ПДВ - 13430,77 грн, від 28.07.2016 року №54 на загальну суму 79585,70 грн у т.ч. ПДВ - 13264,28 грн, від 28.07.2016 року №55 на загальну суму 79476,74 грн у т.ч. ПДВ - 13246,12 грн, від 28.07.2016 року №56 на загальну суму 80834,05 грн у т.ч. ПДВ - 13472,34 грн, від 28.07.2016 року №57 на загальну суму 79842,48 грн у т.ч. ПДВ - 13307,08 грн, від 28.07.2016 року №58 на загальну суму 80158,31 грн у т.ч. ПДВ - 13359,72 грн, від 28.07.2016 року №59 на загальну суму 80561,34 грн у т.ч. ПДВ - 13426,89 грн, від 28.07.2016 року №60 на загальну суму 79283,65 грн у т.ч. ПДВ - 13213,94 грн, від 28.07.2016 року №61 на загальну суму 80390,27 грн у т.ч. ПДВ - 13398,38 грн, від 28.07.2016 року №62 на загальну суму 80307,31 грн у т.ч. ПДВ - 13384,55 грн, від 28.07.2016 року №63 на загальну суму 79391,00 грн у т.ч. ПДВ - 13231,83 грн, від 28.07.2016 року №64 на загальну суму 79822,66 грн у т.ч. ПДВ - 13303,78 грн, від 28.07.2016 року №65 на загальну суму 80206,30 грн у т.ч. ПДВ - 13367,72 грн, від 28.07.2016 року №66 на загальну суму 80042,02 грн у т.ч. ПДВ - 13340,34 грн, від 28.07.2016 року №67 на загальну суму 80418,32 грн у т.ч. ПДВ - 13403,05 грн, від 28.07.2016 року №68 на загальну суму 79292,47 грн у т.ч. ПДВ - 13215,41 грн, від 28.07.2016 року №69 на загальну суму 79397,30 грн у т.ч. ПДВ - 13232,88 грн, від 28.07.2016 року №70 на загальну суму 79835,23 грн у т.ч. ПДВ - 13305,87 грн, від 28.07.2016 року №71 на загальну суму 79430,66 грн у т.ч. ПДВ - 13238,44 грн, від 28.07.2016 року №72 на загальну суму 79887,28 грн у т.ч. ПДВ - 13314,55 грн, від 28.07.2016 року №73 на загальну суму 79224,48 грн у т.ч. ПДВ - 13204,08 грн, від 28.07.2016 року №74 на загальну суму 79616,66 грн у т.ч. ПДВ - 13269,44 грн, від 28.07.2016 року №75 на загальну суму 79551,12 грн у т.ч. ПДВ - 13258,52 грн, від 28.07.2016 року №76 на загальну суму 79858,81 грн у т.ч. ПДВ - 13309,80 грн, від 28.07.2016 року №77 на загальну суму 80209,27 грн у т.ч. ПДВ - 13368,21 грн, від 28.07.2016 року №78 на загальну суму 78748,66 грн у т.ч. ПДВ - 13124,78 грн, від 28.07.2016 року №79 на загальну суму 80537,64 грн у т.ч. ПДВ - 13422,94 грн, від 28.07.2016 року №80 на загальну суму 80101,16 грн у т.ч. ПДВ - 13350,19 грн, від 28.07.2016 року №81 на загальну суму 78442,45 грн у т.ч. ПДВ - 13073,74 грн, від 28.07.2016 року №82 на загальну суму 79224,41 грн у т.ч. ПДВ - 13204,07 грн;

податковими накладними, які виписані ТОВ "САРСА" та надано ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" з врахуванням приписів податкового законодавства та зареєстровані в ЄРПН, на загальну суму 6 000 408,53 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ - 1 000 068,05 грн: від 27.07.2016 року №3 на загальну суму 80171,98 грн у т.ч. ПДВ - 13362,00 грн, від 27.07.2016 року №4 на загальну суму 79448,81 грн у т.ч. ПДВ - 13241,47 грн, від 27.07.2016 року №5 на загальну суму 79 935,40 грн у т.ч. ПДВ - 13322,57 грн, від 27.07.2016 року №6 на загальну суму 80018,35 грн у т.ч. ПДВ - 13336,39 грн, від 27.07.2016 року №7 на загальну суму 79668,77 грн у т.ч. ПДВ - 13278,13 грн, від 27.07.2016 року №8 на загальну суму 79767,97 грн у т.ч. ПДВ - 13294,66 грн, від 27.07.2016 року №9 на загальну суму 81239,09 грн у т.ч. ПДВ - 13539,85 грн, від 27.07.2016 року №10 на загальну суму 79874,12 грн у т.ч. ПДВ - 13312,35 грн, від 27.07.2016 року №11 на загальну суму 80499,98 грн у т.ч. ПДВ - 13416,66 грн, від 27.07.2016 року №12 на загальну суму 80065,92 грн у т.ч. ПДВ - 13344,32 грн, від 27.07.2016 року №13 на загальну суму 79335,65 грн у т.ч. ПДВ - 13222,61 грн, від 27.07.2016 року №14 на загальну суму 80281,79 грн у т.ч. ПДВ - 13380,30 грн, від 27.07.2016 року №15 на загальну суму 80620,98 грн у т.ч. ПДВ - 13436,83 грн, від 27.07.2016 року №16 на загальну суму 79640,65 грн у т.ч. ПДВ - 13273,44 грн, від 27.07.2016 року №17 на загальну суму 79957,16 грн у т.ч. ПДВ - 13326,19 грн, від 27.07.2016 року №18 на загальну суму 78837,05 грн у т.ч. ПДВ - 13139,51 грн, від 27.07.2016 року №19 на загальну суму 80445,36 грн у т.ч. ПДВ - 13407,56 грн, від 27.07.2016 року №20 на загальну суму 80272,22 грн у т.ч. ПДВ - 13378,70 грн, від 27.07.2016 року №21 на загальну суму 80224,91 грн у т.ч. ПДВ - 13370,82 грн, від 27.07.2016 року №22 на загальну суму 79722,55 грн у т.ч. ПДВ - 13287,03 грн, від 27.07.2016 року №23 на загальну суму 79920,18 грн у т.ч. ПДВ - 13320,03 грн, від 27.07.2016 року №24 на загальну суму 80164,08 грн у т.ч. ПДВ - 13360,68 грн, від 27.07.2016 року №25 на загальну суму 80706,06 грн у т.ч. ПДВ - 13451,01 грн, від 27.07.2016 року №26 на загальну суму 80622,10 грн у т.ч. ПДВ - 13437,02 грн, від 27.07.2016 року №27 на загальну суму 80959,94 грн у т.ч. ПДВ - 13493,32 грн, від 27.07.2016 року №28 на загальну суму 80362,85 грн у т.ч. ПДВ - 13393,81 грн, від 27.07.2016 року №29 на загальну суму 79826,65 грн у т.ч. ПДВ - 13304,44 грн, від 27.07.2016 року №40 на загальну суму 80339,82 грн у т.ч. ПДВ - 13389,97 грн, від 28.07.2016 року №38 на загальну суму 80112,32 грн у т.ч. ПДВ - 13352,05 грн, від 28.07.2016 року №32 на загальну суму 80476,23 грн у т.ч. ПДВ - 13412,71 грн, від 28.07.2016 року №33 на загальну суму 80492,18 грн у т.ч. ПДВ - 13415,36 грн, від 28.07.2016 року №34 на загальну суму 80445,67 грн у т.ч. ПДВ - 13407,61 грн, від 28.07.2016 року №35 на загальну суму 79827,91 грн у т.ч. ПДВ - 13304,65 грн, від 28.07.2016 року №36 на загальну суму 80404,22 грн у т.ч. ПДВ - 13400,70 грн, від 28.07.2016 року №37 на загальну суму 80231,32 грн у т.ч. ПДВ - 13371,89 грн, від 28.07.2016 року №31 на загальну суму 80112,79 грн у т.ч. ПДВ - 13352,13 грн, від 28.07.2016 року №39 на загальну суму 80262,84 грн у т.ч. ПДВ - 13377,14 грн, від 28.07.2016 року №40 на загальну суму 80061,00 грн у т.ч. ПДВ - 13343,50 грн, від 28.07.2016 року №41 на загальну суму 80424,12 грн у т.ч. ПДВ - 13404,02 грн, від 28.07.2016 року №42 на загальну суму 80317,94 грн у т.ч. ПДВ - 13386,32 грн, від 28.07.2016 року №43 на загальну суму 79403,58 грн у т.ч. ПДВ - 13233,93 грн, від 28.07.2016 року №44 на загальну суму 79919,51 грн у т.ч. ПДВ - 13319,92 грн, від 28.07.2016 року №45 на загальну суму 79595,48 грн у т.ч. ПДВ - 13265,91 грн, від 28.07.2016 року №46 на загальну суму 80329,80 грн у т.ч. ПДВ - 13388,30 грн, від 28.07.2016 року №47 на загальну суму 80799,19 грн у т.ч. ПДВ - 13466,53 грн, від 28.07.2016 року №48 на загальну суму 80584,62 грн у т.ч. ПДВ - 13430,77 грн, від 28.07.2016 року №49 на загальну суму 79585,70 грн у т.ч. ПДВ - 13264,28 грн, від 28.07.2016 року №50 на загальну суму 79476,74 грн у т.ч. ПДВ - 13246,12 грн, від 28.07.2016 року №51 на загальну суму 80834,05 грн у т.ч. ПДВ - 13472,34 грн, від 28.07.2016 року №52 на загальну суму 79842,48 грн у т.ч. ПДВ - 13307,08 грн, від 28.07.2016 року №53 на загальну суму 80158,31 грн у т.ч. ПДВ - 13359,72 грн, від 28.07.2016 року №54 на загальну суму 80561,34 грн у т.ч. ПДВ - 13426,89 грн, від 28.07.2016 року №55 на загальну суму 79283,65 грн у т.ч. ПДВ - 13213,94 грн, від 28.07.2016 року №56 на загальну суму 80390,27 грн у т.ч. ПДВ - 13398,38 грн, від 28.07.2016 року №57 на загальну суму 80307,31 грн у т.ч. ПДВ - 13384,55 грн, від 28.07.2016 року №58 на загальну суму 79391,00 грн у т.ч. ПДВ - 13231,83 грн, від 28.07.2016 року №59 на загальну суму 79822,66 грн у т.ч. ПДВ - 13303,78 грн, від 28.07.2016 року №60 на загальну суму 80206,30 грн у т.ч. ПДВ - 13367,72 грн, від 28.07.2016 року №61 на загальну суму 80042,02 грн у т.ч. ПДВ - 13340,34 грн, від 28.07.2016 року №62 на загальну суму 80418,32 грн у т.ч. ПДВ - 13403,05 грн, від 28.07.2016 року №63 на загальну суму 79292,47 грн у т.ч. ПДВ - 13215,41 грн, від 28.07.2016 року №64 на загальну суму 79397,30 грн у т.ч. ПДВ - 13232,88 грн, від 28.07.2016 року №65 на загальну суму 79835,23 грн у т.ч. ПДВ - 13305,87 грн, від 28.07.2016 року №66 на загальну суму 79430,66 грн у т.ч. ПДВ - 13238,44 грн, від 28.07.2016 року №67 на загальну суму 79887,28 грн у т.ч. ПДВ - 13314,55 грн, від 28.07.2016 року №68 на загальну суму 79224,48 грн у т.ч. ПДВ - 13204,08 грн, від 28.07.2016 року №69 на загальну суму 79616,66 грн у т.ч. ПДВ - 13269,44 грн, від 28.07.2016 року №70 на загальну суму 79551,12 грн у т.ч. ПДВ - 13258,52 грн, від 28.07.2016 року №71 на загальну суму 79858,81 грн у т.ч. ПДВ - 13309,80 грн, від 28.07.2016 року №72 на загальну суму 80209,27 грн у т.ч. ПДВ - 13368,21 грн, від 28.07.2016 року №73 на загальну суму 78748,66 грн у т.ч. ПДВ - 13124,78 грн, від 28.07.2016 року №74 на загальну суму 80537,64 грн у т.ч. ПДВ - 13422,94 грн, від 28.07.2016 року №75 на загальну суму 80101,16 грн у т.ч. ПДВ - 13350,19 грн, від 28.07.2016 року №76 на загальну суму 78442,45 грн у т.ч. ПДВ - 13073,74 грн, від 28.07.2016 року №77 на загальну суму 79224,41 грн у т.ч. ПДВ - 13204,07 грн;

- платіжними дорученнями: від 14.09.2016 року на загальну суму 1 705 000 грн, від 16.08.2016 року на загальну суму 319 575,00 грн, від 12.09.2016 року на загальну суму 1 000 000,00 грн, від 20.09.2016 року на загальну суму 1 500 000,00 грн, від 10.10.2016 року на загальну суму 101 973,00 грн, від 22.09.2016 року на загальну суму 661 861,00 грн, від 15.09.2016 року на загальну суму 712 000,00 грн

Також, між ДП "Рітейл Центр" (далі - Довіритель) і ТОВ "САРСА" (Повірений) укладено Договори доручення №12-07/2016 від 16.06.2016 року; №14-08/2016 від 26.07.2016 року; №22-10/2016 від 23.08.2016 року; №26-11/2016 від 21.10.2016 року; №31-12/2016 від 22.11.2016 року; №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року з відповідними додатками.

Згідно з предметом Договорів, Довіритель доручає та оплачує, а повірений зобов`язується за винагороду від імені ДП "Рітейл Центр", вчиняти юридичні дії, а саме: укласти договір про надання послуг доставки (перевезення) вантажу, виступати від імені ДП "Рітейл Центр" у відносинах з перевізником, в тому числі але не обмежуючись, проводити розрахунки, оформлювати первинні документи, приймати результати послуг та інше (п.1.1 Договорів).

Умовами договорів є укладання повіреним договорів про надання послуг з доставки вантажу на наступних умовах: найменування та вага вантажу, дата, вид/специфіка пункт призначення, строк доставки погоджується сторонами в Додатках до даних договорів, які є невід`ємними частинами Договорів. Вартість послуг за 1 кілометр перевезення вантажу становить не більше 13 грн 50 коп. з урахування ПДВ. Вид транспорту - автомобільний.

Повірений зобов`язаний за власні кошти розраховуватися з перевізниками, оформлювати первинні документи, приймати результати послуг (п.3.1 Договорів).

Винагорода повіреного за виконання доручення довірителя становить в розмірі 6% від вартості послуг, наданих договором, укладеним повіреним на виконання даного договору. Винагорода включає суму ПДВ (п.4.1 Договорів).

Витрати повіреного підлягають компенсації Довірителем разом з виплатою винагороди на підставі документів, що підтверджують витрати повіреного згідно звіту повіреного (п.4.3 Договорів).

Сторонами було підписано додатки до Договору (адреса складу навантаження, маршрут слідування, найменування вантажу, дата перевезення вантажу).

Виконання умов договору підтверджується наданими суду позивачем та дослідженими в ході розгляду справи документами, а саме:

- за період з 01.07.2016 року по 31.03.2017 року: акти приймання передачі послуг №88 від 30.07.2016 року (за період червень - липень 2016) на загальну суму 246 038,12 грн у т.ч. ПДВ - 41 006,35 грн; Звіт №1 від 30.06.2016 року про надані послуги згідно Договору доручення №12-07/2016 від 16.06.2016 року на загальну суму 67 989,24 грн в т.ч. ПДВ 11 331,54 грн, Звіт №2 від 30.07.2016 року про надані послуги згідно Договору доручення №12-07/2016 від 16.06.2016 року на загальну суму 164 122,20 грн в т.ч. ПДВ 27 353,70 грн, акт приймання передачі послуг №89 від 31.08.2016 року (за серпень 2016) на загальну суму 112 340,38 грн у т.ч. ПДВ -18723,40 грн; Звітом від 31.08.2016 року про надані послуги згідно договору доручення №14-08/2016 від 26.07.2016 року на загальну суму 105981,48 грн в т.ч. ПДВ 17 663,58 грн, акт приймання передачі послуг №103 від 31.10.2016 року (за вересень- жовтень 2016) на загальну суму 184 560,07 грн; №1 від 04.01.2017 року (листопад 2016) на загальну суму 267 746,86 грн; звіт від 04.01.2017 року про надання послуг згідно договору доручення №26-11/2016 від 21.10.2016 року на загальну суму 252591,36 грн в т.ч. ПДВ 42098,56 грн, акт приймання передачі послуг №6 від 16.01.2017 (грудень 2016 ) на загальну суму 304245,70 грн в т.ч. ПДВ 50707,61 грн, звіт від 16.01.2017 року до акта надання послуг від 16.01.2017 року до договору доручення №31-12/2016 від 22.11.2016 на загальну суму 287024,26 грн вт.ч. ПДВ 47837,38 грн, акт приймання передачі послуг №498 від 31.03.2017 року (лютий 2017) на загальну суму 162914,30 грн в т.ч. ПДВ 27152,38 грн, акт приймання передачі послуг №499 від 31.03.2017 року (березень 2017) на загальну суму 200508,86 грн в т.ч. ПДВ 33418,14 грн, акт приймання передачі послуг №500 від 31.03.2017 року (січень 2017) на загальну суму 21 595,39 грн в т.ч. ПДВ 3599,23 грн, акт приймання передачі послуг №501 від 31.03.2017 року (січень 2017) на загальну суму 70537,56 грн в т.ч. ПДВ 11756,26 грн, акт приймання передачі послуг №502 від 31.03.2017 року (січень 2017) на загальну суму 5817,88 грн в т.ч. ПДВ 969,65 грн, акт приймання передачі послуг №503 від 31.03.2017 року (січень 2017) на загальну суму 2077,81 грн в т.ч. ПДВ 346,30 грн, акт приймання передачі послуг №504 від 31.03.2017 року (січень 2017) на загальну суму 2077,81 грн в т.ч. ПДВ 346,30 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №498 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 153692,75 грн в т.ч. ПДВ 25615,46 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №499 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 189159,30 грн в т.ч. ПДВ 31526,55 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №500 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 20373,01 грн в т.ч. ПДВ 3395,50 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №501 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 66544,87 грн в т.ч. ПДВ 11090,81 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №502 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 5488,56 грн в т.ч. ПДВ 914,76 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №503 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 1960,20 грн в т.ч. ПДВ 326,70 грн, звіт від 31.03.2017 року до акта наданих послуг №504 від 31.03.2017 року до договору доручення №ПР/01-2017 від 26.12.2016 року на загальну суму 1960,20 грн в т.ч. ПДВ 326,70 грн, товарно- транспортними накладними, накладними на переміщення товару з складу в пункт призначення, які оформлені відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 "Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (зі змінами та доповненнями);

- податковими накладними, які виписані ТОВ "САРСА" та надано ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" з врахуванням приписів податкового законодавства та зареєстровані в ЄРПН, на загальну суму 1 580 460,74 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ - 263 410,12 грн: від 30.07.2016 року №83 на загальну суму 246038,12 грн у т.ч. ПДВ - 41006,35 грн, від 31.08.2016 року №1 на загальну суму 112340,38 грн у т.ч. ПДВ - 18723,40 грн, від 31.10.2016 року №2 на загальну суму 184560,07 грн у т.ч. ПДВ - 30760,01 грн, від 04.01.2017 року №22 на загальну суму 267746,86 грн у т.ч. ПДВ - 44624,48 грн, від 16.01.2017 року №31 на загальну суму 304245,70 грн у т.ч. ПДВ - 50707,61 грн, від 31.03.2017 року №17 на загальну суму 2077,81 грн у т.ч. ПДВ - 346,30 грн, від 31.03.2017 року №18 на загальну суму 2077,81 грн у т.ч. ПДВ - 346,30 грн, від 31.03.2017 року №16 на загальну суму 5817,88 грн у т.ч. ПДВ - 969,65 грн, від 31.03.2017 року №14 на загальну суму 21595,39 грн у т.ч. ПДВ - 3599,23 грн, від 31.03.2017 року №15 на загальну суму 70537,56 грн у т.ч. ПДВ - 11756,26 грн, від 31.03.2017 року №12 на загальну суму 162914,30 грн у т.ч. ПДВ - 27152,38 грн, від 31.03.2017 року №13 на загальну суму 200508,86 грн у т.ч. ПДВ - 33418,14 грн;

- платіжними дорученнями: від 16.08.2016 року на загальну суму 246038,12 грн, від 22.09.2016 року на загальну суму 112340,38 грн у т.ч. ПДВ 18723,40 грн, від 15.11.2016 року на загальну суму 184560,07 грн у т.ч. ПДВ 30760,01 грн, від 18.04.2017 року на загальну суму 304245,70 грн у т.ч. ПДВ 50707,62 грн, від 18.04.2017 року на загальну суму 267746,86 грн у т.ч. ПДВ 44624,48 грн, від 18.04.2017 року на загальну суму 200508,86 грн у т.ч. ПДВ 33418,14 грн, від 18.04.2017 року на загальну суму 70537,56 грн у т.ч. ПДВ 11756,26 грн, від 25.04.2017 року на загальну суму 162914,30 грн у т.ч. ПДВ 27152,38 грн, від 25.04.2017 року на загальну суму 21595,39 грн у т.ч. ПДВ 3599,23 грн, від 25.04.2017 року на загальну суму 5817,88 грн у т.ч. ПДВ 969,65 грн, від 25.04.2017 року на загальну суму 2077,81 грн у т.ч. ПДВ 346,30 грн, від 25.04.2017 року на загальну суму 2077,81 грн у т.ч. ПДВ 346,30 грн

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що фінансово-господарська діяльність між ДП "Рітейл Центр" і ТОВ "САРСА" за період з 01.07.2016 по 31.03.2017 була спрямована на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Щодо твердження відповідача про заниження позивачем фінансового результату та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування, суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки зазначається про порушення правил ведення бухгалтерського обліку, визначених у п.6, п.11 П(с)БО №16 "Витрати", що, на думку контролюючого органу, призвело до заниження ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" фінансового результату за період з 01.07.2016 по 31.03.2017 року у сумі 6 163 585 грн та завищення від`ємного значення (не визнання понесених витрат за договором позивача з ТОВ "САРСА") на суму 153 800 грн.

При цьому, такі висновки обґрунтовуються контролюючим органом непідтвердженістю факту господарських взаємовідносин між ДП "Рітейл Центр" та контрагентом ТОВ "САРСА".

Водночас, як зазначено вище, такі висновки контролюючого органу судом визнані необґрунтованими.

Також, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 П(с)БО №16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Крім цього, згідно з п.11 П(с)БО №16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що висновки Офісу ВПП в Акті перевірки, є нічим іншим як цитуванням відповідних статей та норм чинного законодавства України, без зазначення, в чому ж дійсно полягає порушення ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" норм закону при здійсненні фінансово-господарських операцій з постачальником та невідповідність відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Крім цього, при формуванні висновків Акта перевірки в частині заниження фінансового результату та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування, встановлено період з 01.07.2016 по 31.03.2017, у якому такі порушення встановлено. Однак контролюючим органом не враховані наступні вимоги передбачені Законом України від 16.07.1999 №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Закон №996).

Частиною 1 статті 13 Закону №996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців.

При цьому, п. 137.4 ст. 137 ПК України визначено, що податковими (звітними) періодами для будь якого обчислення податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Показники податкової декларації розраховується наростаючим підсумком, однак в Акті перевірки відповідач встановив заниження фінансового результату та завищення від`ємного значення у періоді з 01.07.2016 по 31.03.2017 без врахування податкових періодів, в яких відображаються показники господарських операцій в т.ч. по взаємовідносинах позивача з ТОВ "САРСА".

Також, в Акті перевірки відповідач зазначає про безпідставне документальне оформлення первинної документації всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 1.2 і 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, оскільки відсутній факт формування відповідного активу. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону №996 (стор. 22 Акта перевірки).

Згідно з первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (у т.ч. субрахунки 204 "тара і упаковка", 281 "товари на складі"), які наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що оборотний актив позивача по взаємовідносинах з ТОВ "САРСА" сформований вірно.

Так, за результатами дослідження наявних в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, судом не встановлено фактів заниження фінансового результату та завищення від`ємного значення у періоді визначених в акті перевірки податковим органом.

Отже, висновки контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування є необґрунтованими.

Стосовно посилання відповідача на відомості кримінального провадження №42016000000002752 та протоколу допиту свідка від 07.06.2017, суд зазначає наступне.

Так, на стор. 5 Акта перевірки зазначено, що Офісом ВПП отримано протокол допиту свідка від 07.06.2017 в рамках кримінального провадження за №42016000000002752 за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме допиту керівника та головного бухгалтера ТОВ "Житлобудмонтаж" ОСОБА_1 про реєстрацію підприємства за грошову винагороду та непричетність до здійснення господарської діяльності.

Водночас, відповідачем не надано суду будь-яких доказів постановлення відповідного судового вироку в рамках кримінального провадження за №42016000000002752, яким посадові особи позивача або його контрагента визнані винними у вчиненні злочину.

Також Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Отже, зазначені вище посилання відповідача відхиляються судом, скільки вони не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Крім того, Верховний Суд наголосив та тому, що доводи контролюючого органу щодо посилання на допит особи, який був керівником підприємства та пояснив, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності контрагента позивача, на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а також йому невідомі дані підприємства, зокрема і позивача, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Отже доводи відповідача у цій частині є необґрунтованим, безпідставним та не можуть свідчити про відсутність реальності вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011№742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За наявності негативної податкової інформації про недостовірність даних у звітності підприємства постачальника направляються запити саме такому платнику податків, для встановлення джерел походження, можливостей з`ясування та виправлення.

За наявною інформацією в Акті перевірки, даних про здійснення будь яких заходів відносно контрагента ІІ ланцюга постачання (ТОВ "Житлобудмонтаж") не проведено, тому заниження фінансового результату до оподаткування та податкового зобов`язання з ПДВ, яке інкримінується у висновках Акта перевірки ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" не має під собою жодного законодавчого підґрунтя.

Суд зазначає, що висновки Офісу ВПП ґрунтуються виключно на податковій інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДФС відносно контрагентів ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" по ланцюгах постачання, а також податковій інформації наданій іншими контролюючими органами, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Податкова інформація стосовно контрагентів ІІ та інших ланцюгів постачання, наявна в ІС "Податковий блок" ДФС, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом відсутності реального характеру здійснених господарських операцій, та в свою чергу, не може слугувати законною підставою для подальшого винесення податкових повідомлень-рішень.

Такого ж висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 у справі №808/3412/16 (адміністративне провадження №К/9901/41648/18).

Стосовно посилання відповідача на відстань між об`єктами та навантаження на транспортний засіб, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, відповідачем здійснено самостійний підрахунок об`єму товару та відстані маршрутів на підставі оцінки одного з первинних документів (а саме: видаткової накладної та звіту) без посилання на нормативно правовий акт, згідно якого контролюючий орган має право здійснити такий розрахунок.

Враховуючи вищевикладене та в сукупності доказів які є в наявності в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що податковий орган в особі Офісу ВПП використав непрямий метод для розрахунку (визначення) податкових зобов`язань. Однак, ПК України не передбачає використання непрямого методу визначення податкових зобов`язань.

Таким чином, відповідачем неправомірно було застосовано такий метод для розрахунку податкового зобов`язання.

Стосовно посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували перевезення товару придбаного позивачем у ТОВ "Сарса", суд зазначає наступне.

Так з матеріалів справи випливає, що ТОВ "САРСА" згідно з договором суборенди офісно-складських приміщень, орендувало приміщення, що розташоване за адресою: Броварський район, с. Велика Димерка, вул. Броварська, 149. Підтвердженням зазначеного факту є відповідна реєстрація податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН на адресу ТОВ "САРСА", від орендодавця.

Складські приміщення за цією ж адресою орендуються позивачем, що не заперечується контролюючим граном.

Отже, фактична передача товару (пакувальних матеріалів) від ТОВ "САРСА" до позивача згідно Договору від 20.07.2016 №06-07/2016 не потребувала перевезення (транспортування) транспортними засобами, крім машин, що застосовуються для вантажно-розвантажувальних, підйомно-транспортних робіт в межах одного складського приміщення.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення та податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.74 КАС України).

Суд зазначає, що вказані вище документи були надані позивачем до перевірки, що відображено в Акті та не заперечується відповідачем.

Також, вказані документи та договори були підписані особами уповноваженими представляти інтереси відповідних підприємств, що також не заперечується відповідачем.

При цьому, станом на час здійснення господарських взаємовідносин контрагент позивача був діючим, в процесі припинення не перебував, мав статус платника ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦКУ. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом, договори, укладені між позивачем та його контрагентом, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв`язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов`язків за такими угодами.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки відповідно цією особою, а тому несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Визначення господарської діяльності відображене у п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 134.1.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд дійшов висновку, що наявність у позивача податкових, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, акти виконаних робіт, звітів по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів послуг, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи, як встановлено судом, відповідають ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV).

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

При цьому, як встановлено судом, відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та відповідність вказаних у них обсягів господарських операцій і задекларованих у податковій звітності сум від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток та сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Висновками перевірки не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства.

Реальність господарських операцій по вказаному у Акті перевірки контрагентом підтверджується належними документами.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону №996-ХIV, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №996-ХIV, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, податку на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом досліджені первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, та податку на прибуток.

При цьому, в обґрунтування прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагента, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Згідно з ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про відсутність відповідних господарських операцій.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював правову позицію зі спірного питання.

Так постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), від 04 червня 2020 року (справа №340/422/19) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентом документів при укладенні договорів.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд дійшов висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. У свою чергу, недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ, адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з будь-якими можливими протиправними діями контрагентів.

Також відповідачем не надано суду доказів постановлення відповідних судових рішень за наслідками розслідування вказаних вище кримінальних проваджень.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява №6689/03) Європейський суд чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Отже, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій прояв у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлення-рішення, є необґрунтованими, а тому останнє є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 19 210,00 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02 травня 2019 року №0005774401, №0005784401, №0005794401.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" (місцезнаходження Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-г, код ЄДРПОУ 38734018) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати у сумі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.