Рішення

від 02.11.2020 по справі 380/3822/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №380/3822/20

02 листопада 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Несторовича Б.В.,

розглянув у судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №155767-57 від 20.03.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 108715,90грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Львівській області не мав права використовувати додаток 1 до рішення сесії Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2018 №103, яким встановлено ставки земельного податку, зокрема, щодо земель промисловості, власником яких є позивач, у розмірі 2% нормативної грошової оцінки. Позивач вважає, що оскільки цільове призначення земельних ділянок, власником яких він є, - обслуговування нежитлової будівлі та обслуговування нежитлових будівель та споруд, - а такі не увійшли у рішення сільської ради, відтак він повинен платити земельний податок, як і раніше, до 2019 року за ставкою 0,02% нормативної грошової оцінки.

З таких же підстав позивач подав до суду відповідь на відзив, яка отримана судом 05.08.2020.

Відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та зазначив, що відповідач правомірно застосував ставку податку, прийняту Гребенівською сільською радою для земель промисловості за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено для фізичних осіб у розмірі 2 % ( код 11.02 даного рішення).

Відповідач звертався до суду із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 14.09.2020 суд відмовив у задоволенні такої заяви.

Позивач звертався до суду із клопотанням про проведення судового розгляду у режимі відеоконференції. Ухвалою від 28.10.2020 суд повернув таке клопотання без розгляду.

У судовому засіданні 14.09.2020 представник відповідача повідомив суд про те, що має намір заявити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, однак такого права не реалізував.

Позивач звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи. Однак в судовому засіданні зазначив, що не наполягає на оголошенні перерви для реалізації такого процесуального права.

Розгляд справи суд відкладав у зв`язку із клопотаннями сторін, що пов`язані із епідемічною ситуацією у державі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Суд встановив таке.

08.08.2018 року ОСОБА_1 на підставі Акта приймання-передачі, виданого ТзОВ Сколівским комбінатом будівельних матеріалів , придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028, номер запису про право власності: 27441968, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015, номер запису про право власності: 27443066, яка знаходятся за адресою: АДРЕСА_2 .

Відділом у Сколівському районі Головного управління Держкадастру у Львівській області була проведена нормативна грошова оцінка земельних ділянок: земельна ділянка площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028 - 291203,27 грн., земельна ділянка площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015 - 5144591,11 грн.

Земельна ділянка площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015 відноситься до категорії земель: землі промисловості, цільове призначення земельної ділянки: обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Земельна ділянка площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028 відноситься до категорії земель: землі промисловості, цільове призначення земельної ділянки: обслуговування нежитлової будівлі.

26.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області виставлено податкове повідомлення- рішення №126335-5706-1311, яким ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 5824,07грн. та №126334-5706-1311, яким ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 102891,83грн.

Ці податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 отримав 20.12.2019

Позивач звертався до відповідача із скаргами щодо сум нарахованого йому податку на землю. Відповідач надав відповіді від 16.01.2020 та 10.02.2020, в яких покликався на копію Тридцятої сесії сьомого скликання Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2018 року Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Гребенівської сільської ради на 2019 рік , рішенням № 103 (Додаток 1) встановлено ставка податку на землі промислової категорії в розмірі 2%.

07.05.2020 року позивач отримав податкову вимогу від 20.03.2020 року № 15767-57, яку відповідач надіслав Позивачу 03.05.2020 року на загальну суму 108715,90 грн.

Вважаючи, що податкова вимога, виставлена позивачу, не відповідає вимогам закону, оскільки цільове призначення земельних ділянок, власником яких є позивач, - обслуговування нежитлової будівлі та обслуговування нежитлових будівель та споруд, - а такі не увійшли у рішення сільської ради, відтак він повинен платити земельний податок, як і раніше, до 2019 року за ставкою 0,02% нормативної грошової оцінки, а не 2% нормативної грошової оцінки, яка і була застосована відповідачем при виставлені вимоги. З огляду на зазначене ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

При ухваленні рішення суд виходить з такого.

Земельний податок-це обов`язковий платіж, який, як і раніше, справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, далі- ПК України).

Власники земельних ділянок-це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули право власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Об`єктами оподаткування земельним податком є (п. 270.1 ст. 270 ПК України)- земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України).

Плата за землю обчислюється виходячи з бази оподаткування, якою є (п. 271.1 ст. 271 ПК України) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого відповідно до ст. 289 Податкового кодексу; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок-капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Як видно з матеріалів справи, 08.08.2018 року ОСОБА_1 на підставі Акта приймання-передачі, виданого ТзОВ Сколівским комбінатом будівельних матеріалів , придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028, номер запису про право власності: 27441968, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015, номер запису про право власності: 27443066, яка знаходятся за адресою: АДРЕСА_2 .

Відділом у Сколівському районі Головного управління Держкадастру у Львівській області була проведена нормативна грошова оцінка земельних ділянок: земельна ділянка площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028 - 291203,27 грн., земельна ділянка площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015 - 5144591,11 грн.

Земельна ділянка площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015 відноситься до категорії земель: землі промисловості, цільове призначення земельної ділянки: обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Земельна ділянка площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028 відноситься до категорії земель: землі промисловості, цільове призначення земельної ділянки: обслуговування нежитлової будівлі.

Відтак, ОСОБА_1 є платником земельного податку як власник земельних ділянок площею 0,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:001:0028 та площею 4,24 га, кадастровий номер 4624581400:01:002:0015. Ця обставина не заперечується сторонами.

Відповідно до п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та ставки податку за земельні ділянки, встановлені органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки надають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , було визначено земельний податок з фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями рішеннями від 26.11.2019 року №126334-5706-1311 на суму 102891,83 грн. та № 126335-5706-1311 на суму 5824,07 гривень.

Як видно із зазначених вище документів на землю, що належить ОСОБА_1 , земля, яка перебуває у власності позивача відноситься до категорії: землі промисловості. Зазначена обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до рішення Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2018 №103 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Гребенівської сільської ради на 2019 рік ставка податку, прийнята Гребенівською сільською радою для земель промисловості за земельні ділянки нормативна грошова оцінка яких проведена, для фізичних осіб становить 2%.

Позивач не погоджується саме із ставкою податку 2%, яка застосована відповідачем при нарахуванні позивачу земельного податку, оскільки вважає, що він є власником земельних ділянок, цільове призначення яких є для обслуговування нежитлової будівлі та обслуговування нежитлових будівель та споруд, а такі не є у переліку у Додатку 1 до зазначеного вище рішення сільської ради.

Відповідно до п 1.3 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 класифікація застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 цільове призначення земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення є: за підрозділом 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 11.04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води); 11.05 для цілей підрозділів 11.01-11.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Саме зазначені види цільового призначення земель промисловості були застосовані у рішенні Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2018 №103 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Гребенівської сільської ради на 2019 рік .

Як видно з матеріалів справи, нараховуючи позивачу податок на землю, відповідач застосовував підрозділ 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) Класифікації видів цільового призначення земель.

Водночас у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на землю, що належить ОСОБА_1 , цільове призначення землі, яка перебуває у власності позивача, зазначено обслуговування нежитлової будівлі, обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не має повноважень виходити за межі встановленого Класифікацією видів цільового призначення земель щодо визначення цільового призначення земель.

Крім того, вказане у технічній документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на землю, що належить ОСОБА_1 , цільове призначення земель є загальним визначенням, тоді як у Класифікації видів цільового призначення земель містяться уточнені види класифікації земель, зокрема, в частині земель промисловості, відтак стосується способу викладення відповідного визначення за певним критерієм класифікації.

Класифікація не передбачає, що перелік видів цільового призначення земель, що містяться у ній не є вичерпним.

Тому, нарахування позивачу земельного податку на земельні ділянки, що є у його власності з урахуванням цільового призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а не: обслуговування нежитлової будівлі, обслуговування нежитлових будівель та споруд, - не суперечить вимогам законодавства.

Для розрахунку сум земельного податку відповідач виходив з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що належать позивачу на праві приватної власності згідно з витягами з технічної документації та ставкою податку 2 % (5 144 591,11 грн. х 2% - 102 891,83 грн. та 291 203,27 х 2%= 5824,07 грн.).

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для висновку, що підстави та порядок нарахування податку на землю, його розмір суперечать законодавству.

Як вже зазначалося судом, відповідач виставив позивачу податкове повідомлення-рішення №126335-5706-1311, яким ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 5824,07грн. та №126334-5706-1311, яким ОСОБА_1 визначено земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 102891,83грн.

Ці податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 отримав 20.12.2019.

Якщо платник податків вважає, що податкове повідомлення-рішення є неправомірне, а грошове зобов`язання нараховано йому неправильно, то платник податків може таке рішення оскаржити в адміністративному або судовому порядку.

Право оскаржувати податкове повідомлення-рішення передбачено п.56.1 ПК і підлягає реалізації шляхом адміністративного чи судового оскарження.

Позивач звертався до відповідача із скаргами щодо сум нарахованого йому податку на землю. Відповідач надав відповіді від 16.01.2020 та 10.02.2020, в яких покликався на копію Тридцятої сесії сьомого скликання Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2018 року Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Гребенівської сільської ради на 2019 рік , рішенням № 103 (Додаток 1) встановлено ставка податку на землі промислової категорії в розмірі 2%.

Однак, здійснена позивачем процедура оскарження не була такою, що передбачена ст.56 ПК України.

У п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 54.1ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, сума податкового зобов`язання з податку на землю, зазначена у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженою.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив відсутність порушення порядку та строків надіслання позивачу як податкових повідомлень-рішень, так і оскаржуваної вимоги.

Суд також встановив, що позивач не погасив узгодженого податкового зобов`язання, яке виникло у зв`язку із виставленням йому податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що позивач не оскаржував податкові повідомлення-рішення за платежем земельний податок, розмір земельного податку, з яким не погоджується позивач, є таким, що відповідає вимогам законодавства, а також, що позивач не сплатив суми податкового боргу, зважаючи на те, що податкова вимога винесена з дотриманням пордяку, встановленого КАС України, то суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Відтак, податкова вимога від 20.03.2020 року № 15767-57-17 є правомірною.

Водночас, позивач повинен виконати обов`язок, визначений ст.67 Конституції України, з урахуванням розміру податку на землю, визначеного податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у позові.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.11.2020.

Суддя Лунь З.І.