Рішення

від 06.11.2020 по справі 420/1105/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1105/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз (м. Одеса, вул. Привозна, буд. 14; код ЄДРПОУ 35359528) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6; код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасування припису №93 від 21.08.2019р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати припис, виданий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №93 від 21.08.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що припис, виданий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №93 від 21.08.2019 р., є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на принципах законності, обґрунтованості та об`єктивності, не відповідає завданням щодо запобігання виникнення пожеж і захисту життя та здоров`я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі. Позивач виконав свої обов`язки, передбачені ст. 11 Закоку України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , допустивши посадових осіб відповідача до здійснення планового заходу у 2018р. Проте, ТОВ Торговий дім Привоз взагалі не був обізнаний щодо проведення позапланової перевірки у період з 13 по 14 серпня 2019 року, тому був позбавлений можливості реалізувати права, визначені ст. 10 Закоку України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Позивач вважає оскаржуваний припис передчасним та прийнятим з порушенням прав суб`єкта господарювання, зокрема, на надання зауважень, заперечень, пояснень щодо складеного без його участі акта, що у подальшому впливає на правомірність виданого припису.

Ухвалою від 17.02.2020р. прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (ст. 262 КАС України); призначено судове засідання по справі на 16.03.2020 р.

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Судове засідання, призначене на 19.08.2020 р., перенесено у зв`язку з необхідністю виклику сторін на 17.09.2020 р.

Судове засідання, призначене на 17.09.2020 р., перенесено у зв`язку з необхідністю виклику сторін на 08.10.2020 р.

Ухвалою суду від 08.10.2020 р., яка занесена до протоколу засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.10.2020 р. у задоволенні клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження відмовлено; клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено; відкладено судове засідання по справі на 22.10.2020 р.

До судового засідання 22.10.2020 р. усі учасники справи явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлені належним чином та завчасно.

22.10.2020р. (вх. № ЕП/18197/20) від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просив розглянути справу за його відсутності.

В матеріалах справи наявна заява представника відповідача від 17.09.2020р. (вх. № ЕП/14799/20 від 17.09.2020р.) про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 289 від 06.08.2019 р., посвідчення на проведення перевірки №135 від 12.08.2019р., у період з 13.08.2019 р. по 14.08.2019р. посадовими особами ГУ ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз (м.Одеса, вул. Привозна, буд. 14; код ЄДРПОУ 35359528), щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт №117 від 14.08.2019р. (а.с. 12-34), яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної безпеки, зокрема:

1) розділ III П.2.3.ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91;

2) підпункт 1 п. 1 Розділу 6 Наказ МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України ДБН В.2.5-56:2014 - будівлі, споруди, та територія не забезпечено системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу, система евакуації людей з приміщення) відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

3) пункти 2.5, 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не проведено вогнезахисне оброблення дерев`яних конструкцій в будинках, усіх ступенів вогнестійкості, крім V, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт;

4) п. 3. Розділ 6 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - територія, будівлі та споруди не забезпечено необхідною кількістю запасу води, з можливістю вільного під`їзду пожежних автомобілів, для здійснення пожежогасіння у будь-яку пору року;

5) підпункт 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено контроль працездатності пожежного гідранту на території встановлених на мережі системи зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік випробуванням на тиск та витрату води з оформленням акта;

6) абзац 1, п. 2. Розділу 2 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - директором (керівником) ринку або особою, яка виконує його обов`язки, не забезпечено в торговельних, адміністративних, складських приміщеннях, допоміжних будинках та спорудах і в цілому на території ринку протипожежний режим;

7) пункт 7 розділу І, пункти 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не надано сертифікат якості на апаратуру й обладнання, що входять до складу АСПЗ;

8) пункти 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не забезпечено запас пожежних сповіщувачів з розрахунку не менше 10 % від кількості змонтованих;

9) абзац 3, п. 6. Розділу 2 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - посадовими особами не контролюється справність приладів електрообладнання, та не вживаються заходи щодо усунення виявлених недоліків;

10) Абзац 5, п. 6. Розділ 2 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - посадовими особами не забезпечено належне утримання наявних первинних засобів пожежогасіння;

11) п. 1. Розділ 3 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - на ринок (крім критих) незалежно від площі відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України не розроблено й не узгоджено з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток тощо (далі - схема ринку), яка має відображати: загальну площу території ринку; кількість будівель, магазинів, павільйонів, кіосків, палаток, контейнерів, камер схову та торговельних місць із зазначенням їх розмірів у плані; місця розташування автостоянок транспорту; наявність та кількість первинних засобів пожежогасіння; ширину проходів (проїздів) між торговельними рядами, інші необхідні розміри; місця розміщення пожежних гідрантів та відстані від них до ринку, кількість в`їздів на територію; інформацію щодо обладнання приміщень (торговельних місць) СПЗ;

12) ст. 20, Розділу 3 пункти 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, п. 5 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - робота ринку не узгоджено декларацією відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально- технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 05 червня 2013 року;

13) п. 7 Розділу 3 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається зменшення нормативну визначену кількість в`їздів (виїздів) на (з) територію(ї) ринку;

14) пункт 21 розділу II ППБУ - не надано проектну документацію по реконструкції з влаштування прибудов кіосків, павільйонів торговельних лотків до будівель м`ясного, молочного, фруктового корпусів, влаштування торговельних рядів та перепланування із зміною функціонального призначення підвальних поверхів;

15) п. 8 Розділу 3 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - ширину в`їздних воріт на територію ринку не виконано не менше 4,5 метри;

16) п. 10 Розділу 3 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається захаращення проходів, виходів, коридорів матеріалами (речами, товаром);

17) підпункт 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних поверхах будівель (корпусів), не забезпечено люками чи вікнами розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог, або спеціальною системою димовидалення;

18) п. 11 розділу 3 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - територія ринку, а також будівлі, споруди, торговельні приміщення не забезпечено знаками безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров`я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262, та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT), ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

19) п.12 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення, лабораторій, розташованих на території ринку, у тому числі для зовнішніх складських дільниць, не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32- 01), які обов`язково позначаються на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються проектувальними організаціями або спеціалізованими науково-дослідними закладами;

20) п. 2. Розділ 4 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - двері комор, технічних та складських приміщень, приміщень для приймання товарів не виконано протипожежними (не нижче 2 типу);

21) п. 4 Розділу 4 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається встановлення на ринку балонів з горючими газами;

22) п. 4 Розділу 4 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - під час експлуатації кіосків, павільйонів та контейнерів на території ринку допускається збільшення площі для павільйонів III, III а, ІІІ б ступеня вогнестійкості (допустима площа повинна не перевищувати не більше 2000 м. кв.);

23) підпункт 1, п. 1 Розділ 5 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається збільшення торгівельного ряду допустимої кількості (в односмуговому - 10 одиниць) кіосків, павільйонів, контейнерів;

24) підпункт 4, п. 1 Розділ 5 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів не виконано не меншою 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання;

25) п. 5 розділу II ППБУ - не проводиться не рідше одного разу на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників;

26) підпункт 7. п. 2 Розділ 6 Наказ МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України , Наказу МВС України №25 від 15.01.2018р. - не проведено технічне обслуговування вогнегасників, шо розміщенні на ринку;

27) підпункт 1, п. 2 Розділ 6 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України , Наказу МВС України №25 від 15.01.2018р. - будівлі, споруди, приміщення, пересувні пункти торгівлі, автотранспортні засоби та контейнери, що використовуються для торгівлі, кіоски, намети і відкриті майданчики ринку, ринковий комплекс та інші об`єкти торгівлі на ринку не забезпечено первинними засобами пожежогасіння в повному обсязі;

28) пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не відокремлено у відповідності 3 вимогами пожежонебезпечні та технічні приміщення протипожежними перегородками;

29) підпункт 1, п. 1 Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається зменшення відстані від повітряних ліній електропередач до будівель та споруд ринків, які містять пожежонебезпечні приміщення, а також дахів з горючих матеріалів та частин будівель і споруд, що виступають, місць зберігання горючих матеріалів менше передбаченої ПУЕ;

30) підпункт 2, п. 1 Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається експлуатацію електромереж без зашпарування місць проходження проводів, кабелів через конструкції споруд, кіосків (павільйонів) на всю товщину негорючими матеріалами;

31) підпункт 3, п. 1 Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

32) підпункт 4. п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається експлуатацію електромереж без захисту місць вводу електромережі від потрапляння атмосферних опадів;

33) підпункт 5, п. 1 Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається зменшення відстані по вертикалі від проводів вводу до даху менше ніж 0,5 м, до землі - менше ніж 2,75 м;

34) підпункт 6, п. 1 Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

35) підпункт 7, п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається прокладання електромереж по горючих конструкціях;

36) підпункт 8, п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України , - допускається застосування саморобних некаліброваних плавких вставок запобіжників;

37) підпункт 9, п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається використання кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією чи ізоляцією, яка втратила захисні властивості;

38) підпункт 11, п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається залишення без нагляду ввімкнених електроприладів;

39) підпункт 12, п. 1, Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

40) підпункт 13, п. 1. Розділ 7 Наказ МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

41) підпункт 14, п. 1. Розділ 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування;

42) підпункт 15, п. 1 Розділу 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається експлуатація електросвітильників з лампами розжарювання, встановлених на горючій основі;

43) підпункт 16, п. 1. Розділу 7 Наказу МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається прокладання транзитних ліній силових та освітлювальних електромереж над горючим покриттям споруд;

М`ясний корпус

44) розділ п. 1.2 ППБУ пункт 1, пункти 1,3, 4, розділу VI ППБ на ринках України - будівля корпусу не обладнано автоматичними установками пожежної сигналізації з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

45) п. 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ, ППБУ - не звільнено евакуаційний вихід із будівлі корпусу та не демонтовано на шляху евакуації торговельний кіоск;

46) п. 1.8, 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж, саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;

47) пункти 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ - розподільчі коробки (дози) в корпусі не закриті кришками з негорючого матеріалу;

48) п. 1.6, глави 1 розділу IV ППБУ - в будівлі корпусу з`єднання проводів в дозі не виконано за допомогою паяння, опресування, тощо;

49) пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведенно технічне обслуговування і перевірка пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води не рідше одного разу на шість місяців з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

50) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - приміщення компресорної холодильної установки не відокремлено протипожежними перешкодами з нормованими межами вогнестійкості у відповідності з вимогами;

51) пункти 1.1,1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається прокладання та експлуатацію електричних проводів (кабелів) поверхнею горючих основ (конструкцій) та проходження повітряних ліній проводів (кабелів) на території з порушенням вимог;

52) п.п. 6 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - у підвальному поверсі корпусу в місцях розташування пожарних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу не встановлено пожежні шафи для пожежно-технічного обладнання;

53) п. 1.18, 1.9 розділу IV ППБУ - допускається складування та зберігання горючих матеріалів в магазинах, павільйонах, кіосках на відстані менше 1 м від електроустаткування;

Молочний корпус

54) розділ V п. 1.2 ППБУ пункт 1, пункти 1, 3, 4, розділ VI ППБ на ринках України - будівлю корпусу не обладнано автоматичними установками пожежної сигналізації з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

55) підпункт 6, п. 1. Розділ 7 Наказ МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається використання тимчасових електромереж;

56) розділ IV, п. 1.6. ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у відгалуджувальних та з`єднувальних коробках не виконано за допомогою опресування, паяння, або затискачів тощо;

57) розділ IV п. 1.18. ППБУ - допускається експлуатацію світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

58) розділ IV п. 1.17. ППБУ - електророзетки, вимикачі встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу;

59) розділ V п. 3.6 ППБУ - приміщення корпусу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

60) Розділ IV; п. 2 пп. 2.26 ППБУ - лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

61) розділ IV п. 1.18. ППБУ - допускається використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

62) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - будівля корпусу не обладнано евакуаційним освітленням із світловими покажчиками ВИХІД у відповідності до вимог;

63) пункти 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - будівлю корпусу не обладнано внутрішнім протипожежним водопроводом 3 нормативною кількістю пожежних кранів відповідно вимог;

64) п. 1.18 п.п. 1.9. глави 1 розділу IV ППБУ - допускається складування та зберігання горючих матеріалів в магазинах, павільйонах, кіосках на відстані менше 1 м від електроустаткування;

Фруктовий пасаж

65) пункти 1.2 глави 1 розділу V ППБУ пункти 1, 3, 4 розділу VI ППБ на ринках України - будівлю пасажу не обладнано автоматичними установками пожежної сигналізації з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

66) пункти 2.5, 2.6 глави 2 розділу III ППБУ - не проведено вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій приміщень пасажу за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт;

67) розділ IV п.п.7 ППБУ - допускається в магазинах та павільйонах підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація незахищених ламп розжарювання;

68) підстава (розділ IV п. 1.18. ППБУ) - допускається складування та зберігання горючих матеріалів в магазинах, павільйонах, кіосках, складах на відстані менше 1 м від електроустаткування;

69) пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - приміщення компресорної холодильної установки не відокремлено протипожежними перешкодами з нормованими межами вогнестійкості;

70) пункт 3.6 глави 3 та розділу V ППБУ пункти 7.1, 7.2, 7.7 ППБ на ринках України - орендовані торгівельні, виробничі та складські приміщення пасажу не забезпечено сертифікованими первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників;

71) підпункт 6, п. 1 Розділ 7 Наказ МВС України № 470 від 06.06.2017 р. Про затвердження ППБ на ринках України - допускається улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж, саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;

72) пункти 1.6, 1.7. глави 1 розділу IV ППБУ - допускається в будівлі корпусу експлуатація незакритих з`єднувальних коробок електромереж із з`єднанням проводів за допомогою скрутки;

73) розділ 6 п. 5.6 ППБУ - черговий персонал готелю, а також мешканців не забезпечено пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі відповідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі ;

74) пункт 8 розділу II ППБУ - приміщення пасажу не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

75) підпункт 8 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - складські приміщення пасажу розташовані в підвальних поверхах будівель, не забезпечено люками чи вікнами розміром 0,9 х ІД м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог, або спеціальною системою димовидалення;

Забезпечення техногенної безпеки

76) розділ III п.2 п.п.2 ПТБ - не представлено розроблені та затверджені накази, положення, інструкції, розпорядження щодо виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки;

77) стаття 40 п.3 КЦЗУ - не забезпечено інформаційно-довідкові куточки щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті;

78) розділ III п.3 п.п.18 ПТБ - не передбачено фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог цивільного захисту;

79) наказ №98 від 23.02.2006р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N286/12160 - не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об`єкту;

80) ст. 40 КЦЗУ - не організовано проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб;

81) ст. 20 КЦЗУ, п. 1 Порядку забезпечення ПКМУ №1200 - не надано документацію з організації видачі засобів індивідуального захисту працівникам та особовому складу невоєнізованих формувань цивільної оборони (цивільного захисту);

82) ст. 20 КЦЗУ розділ 2, п.4. ПТБ - не розроблено та не затверджено керівником схему оповіщення у разі виникнення надзвичайної ситуації;

83) ст. 20 КЦЗУ, п. 7 ПКМУ № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях - не розроблено програму підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях та не затверджено у відповідному порядку;

84) ст. 20 КЦЗУ п. 17 ПКМУ №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях - не розроблено графіки проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту у порядку, затвердженому Міноборони. Графіки таких навчань і тренувань затверджуються щороку керівниками підприємств, установ та організацій і узгоджуються з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС.

21.08.2019р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області складено припис № 93 від 21.08.2019р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо вжиття ТОВ Торговий дім Привоз викладених в акті перевірки №117 від 14.08.2019р. порушень (т.1 а.с. 35-46).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно відомостей, що містяться у розділі Дані про останній проведений захід державного нагляду (контролю) акту № 117 від 14.08.2019 р. зазначено:

1) про проведення планового заходу у період з 26.06.2018р. по 27.06.2018р., оформленого актом перевірки №169 від 27.07.2018р., за наслідками якої видавався припис про усунення порушень та його вимог не виконано;

2) про проведення позапланового заходу у період з 31.01.2017р. по 01.02.2017р., оформленого актом перевірки №1 від 01.02.2017р., за наслідками якої видавався припис про усунення порушень та його вимог не виконано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність визначених приписами ст. 6 Закону № 877-V підстав для проведення позапланової перевірки.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз . За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ті обставини, що ним на теперішній час вжито усіх можливих заходів для усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, техногенної безпеки, цивільного захисту на об`єкті перевірки, оскільки такі твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. Факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, позапланових заходів нагляду (контролю).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

При цьому, суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених поза плановою перевіркою та досліджені судом докази не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей.

Слід зазначити, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області виконує свої дії відповідно до положень вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України, здійснює нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, складаючи акти та в разі виявлення порушень, виносячи приписи.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Суд акцентує увагу на тому, що позивач обгрунтовує протиправність оскаржуваного припису лише посиланням на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, проте такі твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Жодних інших доводів щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису позивачем не наведено та належними доказами не підтверджено. Факту відсутності чи усунення виявлених відповідачем під час проведення перевірки порушень позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено.

Щодо виявлених порушень позивачем зазначено, що акт перевірки не містить чітко сформульованих порушень, а містить лише розмиті посилання на норми нібито порушених законодавчих вимог, що фактично унеможливлює його виконання. При цьому позивач посилається на те, що зміст оскаржуваного припису не містить способів усунення виявлених порушень.

Проте як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки №117 від 14.08.2019р. у розділі Опис порушень вимог законодавства відповідачем зазначено перелік вимог законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статтей (абзаців, пунктів, частин тощо) та сформульовано опис встановлених під час перевірки порушень. Натомість, факту відсутності таких порушень позивачем не спростовано.

Інших правових підстав для визнання протиправним оскаржуваного припису позивачем не наведено, доказів, що підтверджували б неправомірність висновків відповідача, до суду не надано, судом самостійно не виявлено.

Відповідно до ч. 3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що при прийнятті припису №93 від 21.08.2019р. відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

Відтак, позивач не спростовував факту відсутності виявлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в ході позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті №117 від 14.08.2019р., суд вважає що позовні вимоги позивача про визання протиправним та скасування припису №93 від 21.08.2019р. є необґрунтованими та безпідставними, а отже, не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Привоз (м.Одеса, вул. Привозна, буд. 14; код ЄДРПОУ 35359528) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6; код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасування припису №93 від 21.08.2019р., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.