Ухвала
від 05.11.2020 по справі 363/4134/20
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"05" листопада 2020 р. Справа № 363/4134/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.

за участі секретаря: Скотаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Грайф Україна про розірвання договору найму (оренди) та грошової компенсації.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої просив суд забезпечити позов шляхом заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Грайф Україна , вчиняти певні дії, а саме: ухвалювати рішення про виплату дивідендів на території України чи за її межі та здійснювати таку виплату з банківських рахунків: філії КБ ПриватБанк Київське РУ, вулиця Богдана Хмельницького, 41, Київ, 02000, МФО 321842 IBAN НОМЕР_1 UAH, IBAN НОМЕР_2 EUR, IBAN НОМЕР_3 USD, IBAN НОМЕР_4 ; AT РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , АДРЕСА_1 , МФО 380805 IBAN НОМЕР_5 UAH, IBAN НОМЕР_6 , IBAN НОМЕР_7 EUR, IBAN НОМЕР_8 ; укладати договори про відчуження, про передачу у користування, заставу майна Товариства та переміщувати майно Товариства за межі приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування поданої заяви вказав, що ним пред`являється позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Грайф Україна про розірвання договору найму (оренди) № 2004 від 23 квітня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіною А.М. та стягнення компенсації у розмірі 134 680 доларів США. Необхідність забезпечення позову викликана ухиленням відповідача від виконання зобов`язань, передбачених договором оренди, а саме: ухиленням від укладення Угоди про дострокове припинення/розірвання договору оренди, ухиленням від проведення переговорів щодо узгодження умов цієї Угоди та ухиленням від належної виплати відповідачем компенсації у розмірі 134 680 доларів США на користь Орендодавця (позивача) в якості відшкодування економічних втрат Орендодавця, якщо договір оренди достроково припиняється з ініціативи Орендаря. Позивач вважає, що відповідач вже здійснює заходи для уникнення наслідків припинення/розірвання договору оренди та має реальну змогу не просто утруднити, а унеможливити виконання рішення суду без забезпечення позову, оскільки 04.09.2020 року відповідач надіслав на адресу позивача лист-повідомлення про те, що найближчим часом виробничу діяльність Орендаря буде згорнуто, а його діяльність, як юридичної особи буде припинено. Таким чином, відповідач особисто підтвердив наміри припинити не лише договірні відносини згідно укладеного між ними договору оренди, а й припинити діяльність взагалі. На підставі викладеного просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Крім того, заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, в той же час, з долучених до матеріалів позовної заяви доказів неможливо встановити про обставини викладені заявником у поданій заяві. За таких обставин, висновок заявника про вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволенні позовних вимог, не знайшов свого підтвердження.

Таким чином, у заяві про забезпечення позову не обгрунтовано існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, а наведені заявником загальні доводи є лише його припущенням.

Крім того, заявник просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Грайф Україна здійснювати виплату з банківських рахунків, проте будь-яких доказів того, що ці рахунки були відкриті на ТОВ Грайф Україна та саме на цих рахунках у товариства наявні кошти, суду не надано.

Також, вимога про заборону товариству укладати договори про відчуження, про передачу у користування, заставу майна товариства та переміщувати майно товариства за межі приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є необґрунтованою та не доведеною, оскільки не містить жодної конкретизації щодо майна та доказів про наявність у товариства взагалі майна.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах обгрунтувань, викладених заявником у заяві, суд робить висновок лише про відсутність підстав для застосування саме того заходу забезпечення позову, про який просить заявник, і не робить висновків про наявність чи відсутність для застосування інших можливих заходів забезпечення того позову, який заявлений у даній цивільній справі.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності позивачем не доведено. Крім того, застосування заходу забезпечення має бути співмірним і відповідним заявленим позовним вимогам, - а така співмірність та відповідність так само не встановлена.

Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява представника заявника про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя І.Ю. Котлярова

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення05.11.2020
Оприлюднено09.11.2020
Номер документу92686951
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —363/4134/20

Ухвала від 09.11.2020

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Котлярова І. Ю.

Ухвала від 05.11.2020

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Котлярова І. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні