Постанова

від 06.11.2020 по справі 340/1939/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1939/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (суддя Жук Р.В., повний текст рішення складений 22 липня 2020 року) в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області

до Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Кіровоградській області у червні 2020 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича, яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках обслуговуючих такого платника: податок на додану вартість на суму податкового боргу у розмірі 57932,69 грн., на користь державного бюджету України; єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, у розмірі 522,94 грн., на користь державного бюджету України; єдиний податок з с/г товаровиробників у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, у розмірі 39046,22 грн. на користь державного бюджету України; єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, у розмірі 46677,60 грн. на користь державного бюджету України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, Єдиний податок з с/г товаровиробників у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 522,94грн. на користь місцевого бюджету України. Стягнуто з Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника єдиний податок з с/г товаровиробників у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 39046,22 грн. на користь державного бюджету України. Стягнуто з Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника єдиний податок з с/г товаровиробників у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у розмірі 46677,60 грн., на користь державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фермерське господарство Зобенка Леоніда Васильовича знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області як платник податків.

За відповідачем обліковується податковий борг у сумі 144179,45 грн., який складається, зокрема, з податку на додану вартість в сумі 57932,69 грн., та підтверджується належними доказами.

Так, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки № 2713/11-28-52-05-23/20656335 від 21.08.2019 винесено податкове повідомлення-рішення форми Н № 0086285205 від 11.09.2019, яким застосовано штраф у сумі 41900,94 грн. Вказану заборгованість частково погашено відповідачем у сумі 14699,45 грн. Залишок податковою бору складає 27201,49 грн.

Також Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки № 2797/11-28-52-05-23/20656335 від 29.08.2019 винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0089585203 від 20.09.2019, яким зобов`язано сплатити штраф у сумі 1871,75 грн. Згідно з декларацією № 9244851386 від 21.10.2019 сума податку на додану вартість становить 3098,00 грн.

Відповідно до декларації № 9274169240 від 18.11.2019 сума податку на додану вартість становить 23320,00 грн.

На підставі акту перевірки № 1000/11-28-52-03-24/20656335 від 02.12.2019 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Н № 0135185203 від 20.12.2019, яким застосовано штраф у сумі 2441,45 грн.

Визначена сума грошового зобов`язання у добровільному порядку не була сплачена платником податків, що стало підставою для звернення податкового органу до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема, виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, згідно з абзацом першим пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 ПК).

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу першого пункту 95.3 цієї статті, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість може бути погашений виключно податковий борг з податку на додану вартість, який виник після 1 липня 2015 року.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року в адміністративній справі № 1340/5767/18.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є, зокрема, стягнення податкового боргу, що виник згідно з декларацією № 9244851386 від 21.10.2019 та декларацією № 9274169240 від 18.11.2019, а також внаслідок несплати штрафів, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0086285205 від 11.09.2019, № 0089585203 від 20.09.2019, № 0135185203 від 20.12.2019.

Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у випадку звернення стягнення Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на кошти відповідача, які містяться на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, задоволенню підлягала б вимога про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник відповідно до податкових декларацій з ПДВ, поданих платником податків.

Однак зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які обліковуються на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих позивача, а не з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 14.1.265. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Суд зазначає, що заборгованість зі сплати штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями № 0086285205 від 11.09.2019, № 0089585203 від 20.09.2019, № 0135185203 від 20.12.2019 , є узгодженою, що не спростовується відповідачем, проте борг не сплачено останнім у добровільному порядку, а тому, в силу приписів чинного податкового законодавства, підлягає стягненню за рішенням суду.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення і визначення належних рахунків у банках боржника не є обов`язком суду, а має бути визначено уповноваженими особами на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення, яке підлягає частковому скасуванню.

В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в адміністративній справі № 340/1939/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області у вказаній частині задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Зобенка Леоніда Васильовича (27654, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Федорівка, вул. Горького, 16, код ЄДРПОУ - 20656335) податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, податок на додану вартість у розмірі 57932,69 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 69 коп. на користь державного бюджету України на рахунок: отримувач: УК у Кіровоградському р-ні/Кіровоградський район, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПО) 38036997, рахунок UА898999980313040029000011194, код платежу 14060100.

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в адміністративній справі № 340/1939/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 06 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров