Постанова

від 27.10.2020 по справі 140/6693/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/6693/20 пров. № А/857/10117/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М. Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства ЛС-ГРУП та Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року (головуючий суддя: Ковальчук В.Д., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ЛС-ГРУП до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною, скасування картки відмови та зобов`язання здійснити застосування преференцій для товару, -

встановив:

Приватне підприємство ЛС-ГРУП , 24.10.2019 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови № UA204130/2019/00005 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видану 10.12.2019 Поліською митницею Держмитслужби та зобов`язати відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосувати преференції для товару, що було оформлено згідно митної декларації від 10.12.2019 № UA204130/2019/300107.

Обґрунтовує позов тим, що 26.08.2019 між ПП ЛС-ГРУП (Покупець) та Компанією AUTOSCOUT 24 S.R.O. (Продавець) укладено контракт № 11/19-А24, на виконання якого сторони погодили інвойс № 191205.4-ASC/LSG від 05.12.2019, згідно з яким позивачем придбано автомобіль - сідельний тягач марки SCANIA, модель R480, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , за ціною 5950,00 євро. ПП ЛС-ГРУП 10.12.2019 було оформлено та подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204130/2019/300069, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного миту - 0%. Однак, Поліською митницею Держмитслужби, позивачу відмовлено у застосуванні преференційного тарифу до вищезазначеного товару та видано картку відмови № UA204130/2019/00005 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 10.12.2019 №UA204130/2019/300069. В результаті вказаних дій, позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету України ввізне мито (10%) в розмірі 29330,76 грн та ПДВ (20%) в розмірі 5866,15 грн.

Вважає відмову у застосуванні преференційного тарифу та картку відмови неправомірними. Оскільки вважає, що відсутні розбіжності у поданих документах, при цьому, контролюючий орган не здійснював запиту до компетентних органів країни-експортера щодо підтвердження преференційного походження імпортованого товару. А сама відмова базується лише на ненаданні експортером доказів преференційного походження подібних товарів, що були імпортовані раніше, які не мають жодного відношення до товару, що імпортувався згідно митної декларації від 10.12.2019 №UA204130/2019/300069, що є порушенням процедури перевірки підтвердження преференційного походження товару, що імпортується в Україну з території Євросоюзу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Поліської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 грудня 2019 року № UA204130/2019/00005. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилися позивач та відповідач та оскаржили його в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, відповідач покликається на те, що для підтвердження походження товару та для застосування тарифної пільги в оподаткуванні ввізним митом декларантом надано складений експортером декларацію-інвойс від 05.12.2019 № 191205.1-ASC/LSG, виданого Компанією AUTOSCOUT 24 S.R.O. (Чеська Республіка). Під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товару та підстав для застосування преференції зі сплати ввізного мита встановлено, що Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України доведено митним органам лист уповноваженого органу Республіка Польща від 10.10.2019, яким не підтверджено преференційне походження товарів на транспортні засоби, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1, які видані експортерові Компанії AUTOSCOUT 24 S.R.O. . Просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач посилається на те, що єдиним належним способом захисту прав приватного підприємства є скасування картки відмови у прийнятті відповідної митної декларації, а належним способом відновлення порушення права є зобов`язання митний орган поновити преференційні тарифи для цього товару, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати частині відмови в задоволенні адміністративного позову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем, 06.10.2020 подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити повністю в її задоволенні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП ЛС-ГРУП здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах контракту від 26.08.2019 № 11/19-А24, закуповує у Компанії AUTOSCOUT 24 S.R.O. (Чеська Республіка) автомобілі легкові нові та вживані, тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та вживані, мікроавтобуси та автобуси нові та вживані, причепи, напівпричепи нові та вживані, спеціальну будівельну техніку нову і вживану, спеціальну сільськогосподарську техніку нову і вживану, мотоцикли, квадро цикли нові та вживані.

Відповідно до інвойсу № 191205.4-ASC/LSG від 05.12.2019 до вказаного контракту позивач придбав у Компанії AUTOSCOUT 24 S.R.O. автомобіль - сідельний тягач марки SCANIA, модель R480, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , за ціною 5950,00 євро.

ПП ЛС-ГРУП 10.12.2019, з метою декларування товару Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - SCANIA, модель - R480, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , двигун - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12 742 смі, потужність -353 kW, календарний вік виготовлення - 2013 p., модельний рік виготовлення - 2013, колісна формула 4x2, бувший у використанні , подало митному органу митну декларацію № UA204130/2019/300069, де у графі 34 митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейський Союз). При цьому, у графі 36 МД зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом 410000000 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

Вказане засвідчило застосування ПП JIC-ГРУП до ввезеного товару преференційного походження та вільної торгівлі на підставі декларації походження, сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро, що складена експортером інвойсом від 05.12.2019 № 191205.4-ASC/LSG.

До декларації декларантом додано наступні документи: декларацію - інвойс від 05.12.2019 № 191205.4-ASC/LSG; міжнародну автотранспортну накладну Б/Н від 05.12.2019; декларацію про походження товару № 0380 від 05.12.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.10.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.08.2019 № 11/19-А24; копія митної декларації країни відправлення № 19РL402010Е1418328 від 05.12.2019; сертифікат відповідності № UA.005.073401-19 від 09.12.2019.

За результатами перевірки митної декларації позивача № UA205100/2019/013812 відповідачем прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2019/00005 від 10.12.2019.

Оскаржувана картка прийнята з наступних причин: Преференційний режим оподаткування до товару за митною декларацією від 09.12.2019 № UA204130/2019/300069 (внутрішній номер 2971) на підставі декларації - інвойса 191205.4-ASC/LSG від 05.12.2019 не може бути застосовано, оскільки преференційне походження ідентичних товарів (експортованих тим же експортером AUTOSCOUT 24 S.R.O.) з Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, не підтверджено митними органами Чехії. Зазначене не відповідає положенню статті 257 МКУ, вимогам п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, для графи 36. Підстава: п.1 та п.3 ч.1 статті 266 МКУ; ч. 1 та ч. 8 статті 257 МКУ; п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Невідповідність заповнення згідно поданих ТСД .

В подальшому, випуск товару у вільний обіг на митній території України здійснено позивачем за митною декларацією від 10.12.2019 № UA204130/2019/300107 без застосування преференційного режиму вільної торгівлі.

Не погоджуючись із прийнятою Поліською митницею Держмитслужби карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2019/00005 від 10.12.2019, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки наявність у митного органу інформації, яка викликає сумнів у преференційному походженні задекларованого товару є підставою для перевірки наданих декларантом документів, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім цього, відмовляючи в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 10.12.2019 №UA204130/2019/300107, виходив з того, що оскільки за цією митною декларацією позивач самостійно обрав у графі 36 МД спосіб декларування товару без преференцій - 000000000 , відтак відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

При цьому, статтею 43 цього Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 44 МК України документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо це передбачено міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.

Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Протокол І).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Протоколу І (Протокол щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва) до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларації, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , наданої експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку до цього Протоколу.

Статтею 22 Протоколу 1 встановлено вимоги до складання експортером декларації інвойс, зазначеної в статті 16 (1) (b) цього Протоколу. Зокрема, у пункті 4 вказаної статті зазначено, що складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту.

Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Проаналізувавши вказані норми суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою підтвердження преференційного походження товару експортер продукції може скласти декларацію інвойс, що полягає у здійсненні на комерційному документі (в тому числі інвойсі) запису (шляхом друкування або від руки з дотриманням вимог статті 22 Протоколу І) тексту декларації, наведеного у Додатку IV до Протоколу І. Таким чином, така декларація є невід`ємною частиною відповідного комерційного документа.

У Додатку IV Протоколу І до Угоди наведено текст декларації інвойс різними мовами, в тому числі і англійська версія, та зазначено про необхідність проставляння відміток місце і дата , а також підпис експортера, додатково прізвище та ім`я особи, яка підписала декларацію, має бути зазначено розбірливо . Разом з тим, Додаток IV також передбачає, що ці свідчення можуть не зазначатись, якщо інформація міститься безпосередньо в документі. У випадку, коли не вимагається підпис експортера, звільнення від підпису також передбачає й звільнення від зазначення прізвища та ім`я особи, що підписує.

Відповідно до ст. 30 Протоколу І до Угоди виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з метою підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0% під час митного оформлення, декларант надав митному органу декларацію - інвойс від 05.12.2019 № 191205.4-ASC/LSG.

Однак, Поліською митницею Держмитслужби прийнято оскаржувану картку відмови у зв`язку з тим, що преференційне походження ідентичних товарів (експортованих тим же експортером AUTOSCOUT 24 S.R.O.) з Європейського Союзу не підтверджено митними органами Чехії.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданій ПП ЛС-ГРУП декларації - інвойсі від 05.12.2019 № 191205.4-ASC/LSG, контролюючий орган, відповідно до положень ст. 45 МК України та Протоколу І Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва наділений повноваженнями звернутися до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цього документа про походження товару чи надання додаткових відомостей, а також звернутися до експортера, який склав декларацію інвойс, про надання всіх належних документів на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем не надано доказів того, що останній звертався до компетентних організацій країни, зазначеної, як країна походження товару та з запитом про проведення перевірки цього документа про походження товару. Крім цього, не звертався до експортера, який склав декларацію інвойс та надання всіх належних документів на підтвердження статусу походження спірного товару.

Покликання апелянта на те, що преференційне походження ідентичних товарів, експортованих Компанією AUTOSCOUT 24 S.R.O. з Європейського Союзу, не підтверджено митними органами Чеської Республіки, про що вказано у листі від 06.12.2018 № 66976/2018-900000-073 (а. с. 41), суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки цей лист не стосується сідельного тягача марки SCANIA, модель R480, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , щодо якого відмовлено у застосуванні преференційного тарифу, а стосується інших товарів, зокрема: сідельний тягач DAF XF105.410, № шасі НОМЕР_3 ; комбайн зерновий Class Lexion 450, серійний номер № 45404459, в комплексі з жниваркою зернозбиральною ; в вантажний автомобіль Mersedes-Benz BA75 № шасі НОМЕР_4 ; комбайн зерновий John Deer 96601 WTS, серійний номер № Z09660A078032 ; екскаватор JCB JS 220 LC, серійний номер № НОМЕР_5 . Тобто, інших товарів, що експортувалися Компанією AUTOSCOUT 24 S.R.O. .

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що до декларації декларантом додано (а. с. 11-29): декларацію - інвойс від 05.12.2019 № 191205.4-ASC/LSG; міжнародну автотранспортну накладну Б/Н від 05.12.2019; декларацію про походження товару № 0380 від 05.12.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.10.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.08.2019 № 11/19-А24; копію митної декларації країни відправлення № 19РL402010Е1418328 від 05.12.2019; сертифікат відповідності № UA.005.073401-19 від 09.12.2019.

Проаналізувавши вказані документи, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем протиправно відмовлено відповідачу щодо застосування преференційного режиму на сідельний тягач марки SCANIA, модель R480, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 .

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 10.12.2019 № UA204130/2019/300107, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі задоволенню не підлягають, з урахуванням того, що статтею 257 МК України встановлена відповідна процедура декларування, яка передбачає подання декларантом митних декларацій та внесення в них відповідних відомостей та змін, їх відкликання.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 справа № 803/1208/17.

Виходячи з наведеного в задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства ЛС-ГРУП .

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Апеляційні скарги Приватного підприємства ЛС-ГРУП та Поліської митниці Держмитслужби не спростовують правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

апеляційні скарги Приватного підприємства ЛС-ГРУП та Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 140/6693/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 06.11.2020.