Рішення

від 06.11.2020 по справі 904/1617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1617/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" (м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних у загальному розмірі 124 950 грн. 70 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений на підставі видаткових накладних товар у загальному розмірі 124 950 грн. 70 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 123 862 грн. 60 коп. - основний борг;

- 1 088 грн. 10 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 товару та, відповідно, наявністю боргу у сумі 123 862 грн. 60 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 14.12.2019 по 20.03.2020 в сумі 1 088 грн. 10 коп.

Ухвалою суду від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 26.02.2020 .

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державно податкової служби України:

- інформацію про включення Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" (ідентифікаційний код 14311614) до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними № 2 від 08.01.2019 на суму 130 грн. 00 коп.; № 3 від 09.01.2019 на суму 38 930 грн. 00 коп.; № 4 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп.; № 12 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп.; № 3 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 12 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп.; №11 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп.; № 26 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп.; № 30 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп.; № 31 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп.; № 20 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп.; № 11 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп.; № 12 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп.; № 27 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп.; № 16 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп.; № 32 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп.; № 2 від 01.11.2019 на суму 17 120 грн. 00 коп.; № 4 від 04.11.2019 на суму 42 640 грн. 00 коп.; № 21 від 19.11.2019 року на суму 20 916 грн. 00 коп.; № 28 від 20.01.2019 на суму 20 916 грн. 00 коп.; № 21 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн. 00 коп., отриманими від ТОВ "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654);

- належним чином засвідчені копії декларацій з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (ідентифікаційний код 14311614) з додатком № 5 з розшифровкою по контрагентах за період з січня по грудень 2019 року;

- інформацію з реєстру отриманих і виданих податкових накладних про включення Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" (ідентифікаційний код 14311614) до вказаного реєстру податкових накладних № 2 від 08.01,2019 на суму 130 грн. 00 коп.; № 3 від 09.01.2019 на суму 38 930 грн. 00 коп.; № 4 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп.; № 12 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп.; № 3 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 12 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп.; № 11 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп.; №26 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп.; № 30 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп.; № 31 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп.; № 20 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп.; № 11 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп.; № 12 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп.; № 27 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп.; № 16 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп.; № 32 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп.; № 2 від 01.11.2019 на суму 17 120 грн. 00 коп.; № 4 від 04.11.2019 на суму 42 640 грн. 00 коп.; № 21 від 19.11.2019 року на суму 20 916 грн. 00 коп.; № 28 від 20.01.2019 на суму 20 916 грн. 00 коп.; № 21 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн. 00 коп., виданих ТОВ "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654).

Зазначене клопотання мотивоване тим, що частина видаткових накладних втрачені, та у позивача відсутні видаткові накладні: № 177 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп.; № 180 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп.; № 183 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп.; № 226 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп.; № 227 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп., з яких частково неоплаченою є видаткова накладна № 226 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп. (залишок заборгованості по накладній на суму 2 650 грн. 60 коп.).

Ухвалою суду від 25.03.2020 клопотання позивача було задоволено та витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України вказану у клопотанні інформацію.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 15445/20 від 27.03.2020), в якій позивач зазначив, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення судового рішення є неможливим.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 15446/20 від 27.03.2020), в якому позивач просив суд долучити до матеріалів справи претензію від 17.03.2020 з доказами її направлення відповідачу.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 24426/20 від 04.06.2020), в якому позивач просив суд долучити до матеріалів справи докази понесення витрат на правничу допомогу.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України надійшла відповідь (вх. суду № 37306/20 від 14.08.2020), в якій зазначено, що згідно з даними ЄРПН ТОВ "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654) зареєстровані наступні податкові накладні з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ "Дніпропетровський агрегатний заводу" (ідентифікаційний код 14311614), а саме : № 2 від 08.01.2019 на суму 130 грн. 00 коп., № 3 від 09.01.2019 на суму 38 930 грн. 00 коп., № 4 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп., № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп., № 12 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп., № 3 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп., № 12 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп., № 11 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп., № 26 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп., № 30 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп., № 31 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп., № 20 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп., № 11 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп., № 12 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп., № 27 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп., № 16 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп., № 32 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп., № 2 від 01.11.2019 на суму 17 120 грн. 00 коп., № 4 від 04.11.2019 на суму 42 640 грн. 00 коп., № 21 від 19.11.2019 на суму 20 916 грн., № 28 від 20.11.2019 на суму 20 916 грн., №21 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн. Також у відповіді вказано, що між даними ЄРПН, поданою податковою звітністю з ПДВ ПАТ "Дніпропетровський агрегатний заводу" (ідентифікаційний код 14311614) та автоматизованою системою співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів по взаємовідносинах з ТОВ "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654) в період з січня 2019 року по грудень 2019 року розбіжності відсутні. До листа податкової служби було долучено копії декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5 з розшифровкою по контрагентах з січня 2019 по грудень 2019 року надані в додатках 1,2.

В той же час, під час дослідження матеріалів справи з`ясувалося, що подані позивачем докази є неповними , а саме: у всіх спірних видаткових накладних вказана правова підстава поставки - договір № 14-12-15-101 від 14.12.2015; також в призначеннях кожного платежу в оплату поставленого у спірний період товару відповідач зазначав також договір № 14-12-15-101 від 14.12.2015, однак до матеріалів справи вказаний договір не надано, а зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні поставки були позадоговірними. Отже, суд прийшов до висновку, що через наявність вказаних обставини дану справу недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи вказане, в процесі розгляду справи з`явилися питання, які потребують їх з`ясування у судовому засіданні із заслуховуванням пояснень обох сторін, а справу, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, доцільно розглядати за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.09.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі; справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 30.09.2020

У підготовче засідання 30.09.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив.

При цьому, судом було зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про день час та місце розгляду справи, оскільки поштове повідомлення про вручення відправлення з ухвалою суду від 07.09.2020 до суду не повернулося, як і не повернувся сам конверт.

Отже, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.09.2020 підготовче засідання було відкладено на 22.10.2020.

Від позивача надійшли пояснення щодо отримання відповідачем позовної заяви (вх. суду № 47487/20 від 09.10.2020), в яких він зазначив, що належними у справі доказами підтверджується обізнаність відповідача про наявне в Господарському суді Дніпропетровської області судове провадження.

Від позивача надійшли пояснення щодо зазначення у спірних видаткових накладних та платіжних документах відповідача в оплату поставленого у спірний період товару правової підстави (вх. суду № 47794/20 від 09.10.2020), в яких він вказав, що зазначені у позовній заяві поставки товару були здійснені виключно за видатковими накладними, без укладення договору як окремого документа, оскільки на час спірних правовідносин жодних інших правових підстав для поставки товару, зокрема у вигляді окремого договору поставки, не існувало. Таким чином, зазначення у спірних видаткових накладних та платіжних документах відповідача в оплату поставленого у спірний період товару правової підстави поставки - договору № 14-12-15-101 від 14.12.2015, позивач вважає помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам господарського спору у даній справі.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 47699/20 від 12.10.2020), у якому він просив суд долучити до матеріалів справи докази поштового направлення Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський агрегатний завод" наступних документів: пояснення щодо зазначення у спірних видаткових накладних та платіжних документах відповідача та пояснення щодо питання отримання відповідачем позовної заяви, яке виникло у суду в процесі судового засідання.

У підготовче засідання 22.10.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 30.09.2020 відповідачу - 08.10.2020.

Судом було відзначено, що підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

У підготовчому засіданні 22.10.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, суд вважав за можливе закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.10.2020 підготовче провадження було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.11.2020.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 52432/20 від 06.11.2020), в якій він просив суд здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 06.11.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане судове засідання в черговий раз не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49052, м. Дніпро, вулиця Щепкіна, будинок 53, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.139-142).

Поштове відправлення на офіційну адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 22.10.2020 не було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку з чим судом здійснено відстеження вказаного відправлення суду.

В той же час, приймаючи до уваги, що:

- ухвалою суду від 22.10.2020 явку в судове засідання 06.11.2020 було визнано необов`язковою;

- враховуючи небажання відповідача протягом майже 8 місяців висловити свою правову позицію у даному спорі;

- незабезпечення відповідачем явки у всі попередні засідання по даній справі;

- обізнаність відповідача про наявність даного судового провадження щонайменше з 24.06.2020 (про що свідчить поштове повідомлення № 4930011709097, а.с. 181);

- при цьому, до моменту надходження належного фінансування суду на відправлення поштової кореспонденції - 18.05.2020 судом здійснено публікацію оголошення на сайті Судової влади України щодо перебування в провадженні суду даної справи (а.с.168);

- в ухвалі суду від 24.03.2020, яка була отримана відповідачем 24.06.2020 (а.с.181), як і в кожній іншій ухвалі по даній справі, судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\, отже, відповідач ознайомлений з ухвалою суду від 24.03.2020 та, відповідно, з можливістю додаткового отримання інформації в мережі Інтернет на сайті судової влади України ;

- згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень;

- відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин;

- згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу господарського суду від 22.10.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92345892) надіслано судом 22.10.2020, зареєстровано в реєстрі 22.10.2020 та оприлюднено 23.10.2020 ;

- суд наголошує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі від 24.03.2020 була отримана відповідачем ще 24.06.2020 (а.с. 181), отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень);

- враховуючи, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження , про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надано йому можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів. Більше того, справа є малозначною і перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження було здійснено з метою з`ясування всіх фактичних обставин справи, зокрема, правової підстави для поставки спірного товару, про що було зазначено в ухвалі від 07.09.2020. З приводу вказаних обставин позивач навів свої письмові пояснення, відповідач таким правом не скористався, хоча ухвалу суду від 07.09.2020 отримав ще 15.09.2020, що підтверджується поштовим повідомленням №4930012559943 (а.с.239)

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем та публікацією оголошення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку .

З приводу строку вирішення даного спору суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду від 24.03.2020.

При цьому, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 продовжено період карантину до 31.08.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 продовжено період карантину до 31.10.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 , та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

При цьому, в подальшому ухвалою суду від 07.09.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Отже, строк на вирішення даної справи господарським судом не є порушеним.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що розгляд даної справи відкладався у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання та неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд виходить із того, що для надання документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські відносини, що виникли за конкретним правочином, укладеним між сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" було досягнуто домовленості щодо поставки позивачем на адресу відповідача товару на загальну суму 501 516 грн. 00 коп.

На виконання взятих на себе зобов`язань, позивачем в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 було поставлено відповідачу товар (дріт) на загальну суму 501 516 грн. 00 коп. , що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 8 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп. (а.с. 49);

- № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп. (а.с.52);

- № 9 від 09.01.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп. (а.с.. 55);

- № 31 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп. (а.с. 59);

- № 73 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп. (а.с. 62);

- № 144 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп. (а.с. 65);

- № 160 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп. (а.с. 68);

- № 177 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп. (а.с. 71);

- № 180 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп. (а.с.74);

- № 183 від 25.07.2019 на суму 25 320 грн. 00 коп. (а.с. 76);

- № 208 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп. (а.с. 79);

- № 226 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп. (а.с. 82);

- № 227 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп. (а.с. 85);

- № 243 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп. (а.с. 88);

- № 258 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп. (а.с. 91);

- № 271 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп. (а.с. 94);

- № 291 від 04.11.2019 на суму 59 760 грн. 00 коп. (а.с. 97);

- № 302 від 19.11.2019 на суму 20 916 грн. 00 коп. (а.с. 101);

- № 311 від 20.11.2019 на суму 20 916 грн. 00 коп. (а.с. 103);

- № 337 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн. 00 коп. (а.с. 106).

Про отримання товару за всіма вказаними вище накладними, крім видаткових накладних від 23.07.2019, 25.07.2019, 19.08.2019 та від 11.09.2019 свідчить підпис представника відповідача, скріплений печаткою підприємства-відповідача.

Крім того, поставки відповідачу товару за кожною видатковою накладною підтверджується складеними позивачем відповідними податковими накладними № 2 від 08.01.2019 на суму 130 грн. 00 коп.; № 3 від 09.01.2019 на суму 38 930 грн. 00 коп.; № 4 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп.; № 12 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп.; № 3 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп.; № 12 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп.; № 11 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп..; №26 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп.; № 30 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп.; №31 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп.; № 20 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп.; № 11 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп.; № 12 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп.; № 27 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп.; № 16 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп.; № 32 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп.; № 2 від 01.11.2019 на суму 17 120 грн. 00 грн.; № 4 від 04.11.2019 на 42 640 грн. 00 коп.; № 21 від 19.11.2019 року на суму 20 916 грн. 00 коп.; № 28 від 20.01.2019 на суму 20 916 грн. 00 коп..; № 21 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн. 00 коп., які наявні в матеріалах справи, а також квитанціями надсилання та прийняття до реєстру податкових накладних. На кожній податковій накладній також наявна відмітка розпорядника реєстру ПН про реєстрацію в ЄРПН та прийняття контрагентом - відповідачем.

Отже, з приводу поставки товару за видатковими накладними від 23.07.2019, 25.07.2019, 19.08.2019 та від 11.09.2019, які не підписані відповідачем, суд зазначає наступне.

З метою перевірки обставин визнання сторонами спірних господарських операцій суд дослідив складену сторонами у спірний період податкову звітність. Так, на виконання вимог ухвали суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України було надано інформацію щодо платника ПАТ "Дніпропетровський агрегатний завод", а саме у листі № 79392/10/04-36-50-30 від 12.08.2020 зазначено:

- згідно з даними ЄРПН Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654) зареєстровані наступні податкові накладні з ПДВ по взаємовідносинам з Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний заводу" (ідентифікаційний код 14311614), а саме: № 2 від 08.01.2019 на суму 130 грн. 00 коп., № 3 від 09.01.2019 на суму 38 930 грн. 00 коп., № 4 від 09.01.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп., № 5 від 09.01.2019 на суму 9 450 грн. 00 коп., № 12 від 21.02.2019 на суму 15 750 грн. 00 коп., № 3 від 02.04.2019 на суму 55 800 грн. 00 коп., № 12 від 13.06.2019 на суму 27 900 грн. 00 коп., № 11 від 10.07.2019 на суму 41 850 грн. 00 коп., № 26 від 23.07.2019 на суму 8 370 грн. 00 коп., № 30 від 25.07.2019 на суму 22 320 грн. 00 коп., № 31 від 25.07.2019 на суму 16 740 грн. 00 коп., № 20 від 19.08.2019 на суму 2 790 грн. 00 коп., № 11 від 11.09.2019 на суму 7 794 грн. 00 коп., № 12 від 11.09.2019 на суму 13 950 грн. 00 коп., № 27 від 26.09.2019 на суму 2 970 грн. 00 коп., № 16 від 09.10.2019 на суму 20 790 грн. 00 коп., № 32 від 22.10.2019 на суму 39 060 грн. 00 коп., № 2 від 01.11.2019 на суму 17 120 грн. 00 коп., № 4 від 04.11.2019 на суму 42 640 грн. 00 коп., № 21 від 19.11.2019 на суму 20 916 грн., № 28 від 20.11.2019 на суму 20 916 грн., №21 від 13.12.2019 на суму 19 530 грн.;

- копії декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5 з розшифровкою по контрагентах з січня 2019 по грудень 2019 року надані в додатках 1,2;

- між даними ЄРПН, поданою податковою звітністю з ПДВ Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний заводу" (ідентифікаційний код 14311614) та автоматизованою системою співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" (ідентифікаційний код 39684654) в період з січня по грудень 2019 року розбіжності відсутні (а.с.185-232 у томі 1).

Квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується, що складені позивачем податкові накладні прийняті контрагентом - ТОВ "Дніпропетровський агрегатний заводу" (ідентифікаційний код 14311614) та задекларовані останнім суми ПДВ за отриману від ТОВ "Інтерсплав-Україна" продукцію за спірними видатковими накладними, зокрема і за не підписаними з боку відповідача - від 23.07.2019, 25.07.2019, 19.08.2019 та від 11.09.2019.

У відповідності до норм Податкового кодексу України податок на додану вартість виникає одночасно із здійсненням господарської операції, і з метою його обліку відповідний суб`єкт господарювання зобов`язаний видати податкову накладну, котра реєструється в органах ДФС, оскільки у одного з контрагентів даної операції виникає податкових кредит, а у іншого податкове зобов`язання.

Як встановлено абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Відтак, в силу статті 201 Податкового кодексу України доказом проведення господарської операції є складання у встановленому порядку податкової накладної.

Таким чином, на суму нарахованого податку на додану вартість позивач надав відповідачу відповідні податкові накладні, у зв`язку з цим у відповідача виникло право на формування податкового кредиту, проте як у позивача виникли зобов`язання по податку на додану вартість.

Факт акцепту податкових накладних по спірним операціям та їх використання відповідачем у своєму оподаткуванні в якості податкового кредиту з ПДВ, додатково свідчить про те, що операції були здійснені реально.

Доказів не включення податку на додану вартість до податкового кредиту за спірними операціями відповідачем суду не надано. Також, доказів того, що ним не заявлялася до відшкодування відповідна сума податку, не подано.

При цьому, судом враховано, що податкова накладна не є первинним документом та як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

В той же час, зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, враховуючи положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару, господарський суд приходить до висновку щодо реальності господарських операції з постачання товару в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 на загальну суму 501 516 грн. 00 коп.

При цьому відповідач протягом розгляду справи судом не заперечував факт поставки товару в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 на загальну суму 501 516 грн. 00 коп.

Судом також враховано, що у всіх спірних накладних наявне посилання на договір №14-12-15-101 від 14.12.2015; також в призначеннях кожного платежу в оплату поставленого у спірний період товару відповідач зазначав також договір № 14-12-15-101 від 14.12.2015, однак до матеріалів справи вказаний договір не надано, а зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні поставки були позадоговірними. Про позадоговірні правовідносини поставки товару у період з 09.01.2019 по 13.12.2019 зазначив додатково позивач у своїх письмових поясненнях від 09.10.2020 (а.с.6-7 у томі 2). Вказані обставини відповідач не спростував, доказів наявності між сторонами вказаного договору не надав, таких відомостей суду протягом розгляду справи не повідомив.

З цього приводу суд зазначає слідуюче.

Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно із частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У даному випадку, позивач посилається на те, що поставка за спірними видатковими накладними була позадоговірною.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи надані позивачем пояснення, а також відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень з приводу викладених у позовній заяві обставин щодо позадоговірної поставки, а також не повідомлення суду обставин існування (чинності) договору №14-12-15-101 від 14.12.2015 суд приходить до висновку, що поставка товару в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 за спірними видатковими накладними здійснювалась внаслідок укладення договору у спрощений спосіб.

При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обставина, яка пов`язана із поставкою товару в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 на загальну суму 501 516 грн. 00 коп. свідчить про укладення між сторонами спору договору у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

В силу статті 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору та відображені у видаткових накладних, складених у період з 09.01.2019 по 13.12.2019.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин та норм права, суд відзначає, що між сторонами спору укладено договір поставки у спрощений спосіб , що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій відповідача по кількості та якості поставленого позивачем товару.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за спірними видатковими накладними відповідачем також не заявлено.

В той же час, згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, відповідачем поставлений позивачем в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 товар не було у повному обсязі оплачено у строки, визначені частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що поставлений в спірний період товар було оплачено відповідачем лише частково - на суму 377 653 грн. 40 коп. наступним чином:

- 09.01.2019 - 129 грн. 40 коп. (початкове сальдо на користь відповідача);

- 01.02.2019 - 2 000 грн. 00 коп.;

- 05.02.2019 - 4 000 грн. 00 коп.;

- 20.02.2019 - 3 060 грн. 00 коп.;

- 21.02.2019 - 9 450 грн. 00 коп.;

- 22.02.2019 - 3 000 грн. 00 коп.;

- 26.02.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 27.02.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 28.02.2019 - 2 000 грн. 00 коп.;

- 04.03.2019 - 20 800 грн. 00 коп.;

- 21.03.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 22.03.2019 - 4 000 грн. 00 коп.;

- 25.03.2019 - 2 000 грн. 00 коп.;

- 27.03.2019 - 2 000 грн. 00 коп.;

- 27.03.2019 - З 000 грн. 00 коп.;

- 02.04.2019 - 5 750 грн. 00 коп.;

- 02.04.2019 - 4 000 грн. 00 коп.;

- 10.04.2019 - 2 000 грн. 00 коп.;

- 16.04.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 23.04.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 24.04.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 25.04.2019 - 2 500 грн. 00 коп.;

- 26.04.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 06.05.2019 - 14 560 грн. 00 коп.;

- 07.05.2019 - 9 870 грн. 00 коп.;

- 07.05.2019 - 5 000 грн. 00 коп.;

- 07.05.2019 - 130 грн. 00 коп.;

- 03.06.2019 - 6 740 грн. 00 коп.;

- 13.06.2019 - 10 000 грн. 00 коп.;

- 13.06.2019 - 25 000 грн. 00 коп.;

- 11.07.2019 - 10 000 грн. 00 коп.;

- 15.07.2019 - 10 000 грн. 00 коп.;

- 25.07.2019 - 7 900 грн. 00 коп.;

- 25.07.2019 - 7 100 грн. 00 коп.;

- 21.08.2019 - 8 370 грн. 00 коп.;

- 12.09.2019 - 5 562 грн. 00 коп.;

- 12.09.2019 - 5 580 грн. 00 коп.;

- 18.09.2019 - 10 000 грн. 00 коп.;

- 10.10.2019 - 10 000 грн. 00 коп.;

- 21.10.2019 - 4 462 грн. 00 коп.;

- 21.10.2019 - 2 790 грн. 00 коп.;

- 21.10.2019 - 9 188 грн. 00 коп.;

- 21.10.2019 - 33 480 грн. 00 коп.;

- 01.11.2019 - 17 120 грн. 00 коп.;

- 14.11.2019 - 29 640 грн. 00 коп.;

- 10.12.2019 - 13 000 грн. 00 коп.;

- 13.02.2019 - 7 794 грн. 00 коп.;

- 13.02.2019 - 2 970 грн. 00 коп.;

- 13.03.2019 - 6 708 грн. 00 коп.

Отже, отриманий в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 товар відповідачем не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 123 862 грн. 60 коп. Вказане і є причиною спору.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід відзначити, що положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права (частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України) та визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, а також визначені в частині 1 статті 692 Цивільного кодексу України порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за спірним правочином, господарський суд встановив, що строк оплати товару за спірними накладними настав.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, відповідачем поставлений позивачем в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 товар оплачено у повному обясзі не було; доказів протилежного матеріали справи не містить.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів повної оплати поставленого позивачем в період з 09.01.2019 по 13.12.2019 товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 123 862 грн. 60 коп. (501 516,00 - 377 653,40), шляхом надання належних доказів, не спростував.

Слід також відзначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 123 862 грн. 60 коп.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 14.12.2019 по 20.03.2020 в сумі 1 088 грн. 10 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було правильно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, вірно здійснено арифметичний їх розрахунок.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1 088 грн. 10 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних у загальному розмірі 124 950 грн. 70 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (49052, м. Дніпро, вулиця Щепкіна, будинок 53; ідентифікаційний код 14311614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав-Україна" (49044, м. Дніпро, вулиця Гоголя, будинок 15-А, офіс 3; ідентифікаційний код 39684654) - 123 862 грн. 60 коп. - основного боргу, 1 088 грн. 10 коп. - 3% річних, 2 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.11.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко