Ухвала

від 05.11.2020 по справі 280/4683/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа №280/4683/19

адміністративне провадження №К/9901/28656/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №280/4683/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області 28.10.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідачем, у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №280/4683/19, порушено питання про його поновлення.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження оскаржуваних у розглядуваній справі судових рішень, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №280/4683/19 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 10.06.2020.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 10.07.2020, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 28.10.2020, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вперше Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №280/4683/19 з дотриманням встановленого КАС України процесуального строку на касаційне оскарження

Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 було повернуто особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали Верховного Суду від 06.08.2020, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Скориставшись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, Головне управління ДПС у Запорізькій області вдруге 28.10.2020 подало касаційну скаргу у справі №280/4683/19 до суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Доводи контролюючого органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (надання документа про сплату судового збору від 22.09.2020 №1512) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі. При цьому, відповідач просить суд врахувати належну реалізацію контролюючим органом права касаційного оскарження судових рішень та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Відповідач вважає, що порушення порядку здійснення процесуальної дії на касаційне скарження не повинно перешкоджати доступу до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави, не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи митної служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України визначено, що однією з вимог касаційної скарги є надання документа про сплату судового збору.

Відтак особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження доводів викладених у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення регулярних та послідовних дій з метою отримання коштів необхідних для своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі №280/4683/19.

Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судом обставин, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження контролюючим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 09.09.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №280/4683/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк, з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для усунення виявлених недоліків касаційної скарги.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова