УХВАЛА
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 640/17614/19
адміністративне провадження № К/9901/29189/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №640/17614/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХМЕТ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХМЕТ звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.06.2019 №1196767/37202269 та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №640/17614/19.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 03.11.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
В обґрунтування своїх вимог, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, судом з`ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням 26.11.2019 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.06.2019 №1196767/37202269. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Промтехмет від 04.06.2019 №5 датою її фактичного надходження. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №640/17614/19, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 продовжувався.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.03.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала з підстав невиконання останнім вимог ухвали від 13.02.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві вдруге 31.03.2020, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №640/17614/19. Також до апеляційної скарги відповідачем було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтоване тим, що адміністративним судочинством чітко не визначено строків для повторного звернення з апеляційною скаргою. Також, скаржником наголошено, що строк в один рік останнім не пропущено, відповідно до статті 299 КАС України. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020 відповідачу було відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, протягом якого особа має право надати суду: 1) обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення та належних доказів пропуску строку; 2) докази сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що посилання відповідача на невизначеність строку повторного звернення, не може бути прийнято судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому апелянту необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.
Крім того, суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем у касаційному порядку ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 про повернення апеляційної скарги останньому.
Суд також зазначив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
У якості усунення недоліків апеляційної скарги, Головним управлінням ДПС у м. Києві до суду було надано клопотання до якого скаржником додано копію платіжного доручення №2486 від 19.06.2020 про сплату судового збору в розмірі 2881,50грн.
У вказаному клопотанні апелянт просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити вказаний строк, у зв`язку з тим, що останнім первинна апеляційна скарга була подана вчасно, та наголосив на тому, що він не може бути позбавлений доступу до правосуддя через відсутність належного фінансування. Також, апелянт зауважив, що має право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до норм адміністративного судочинства, якщо останнім не пропущено річний строк, передбачений статтею 299 КАС України. На думку апелянта, з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин, а тому має бути поновлений.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.04.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно з частиною першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що вищевказані посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин.
Крім того, апелянтом не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу.
Також, суд апеляційної інстанції наголосив, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем у касаційному порядку ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 про повернення апеляційної скарги останньому.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що дотримання апелянтом процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України при первинному зверненні до суду з апеляційною скаргою не є підставою вважати пропуск строку поважним при її повторному поданні, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах , що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №640/17614/19.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №640/17614/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХМЕТ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії .
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2020 |
Оприлюднено | 09.11.2020 |
Номер документу | 92692027 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні