Рішення

від 03.11.2020 по справі 443/887/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/887/19

Провадження №8/443/2/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,

за участю:

представниці заявниці ОСОБА_2 ,

прокурора Богів М.В., -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (заявниця) подала до суду заяву, заінтересованими особами в якій зазначено Стрийську місцеву прокуратуру Львівської області та Вільховецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області про перегляд рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11.07.2019 за нововиявленими обставинами, скасування цього рішення та закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви заявниця покликається на те, що 11.07.2019 судом ухвалено рішення про визнання відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки площею 2,1296 га на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, право на яке посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060842 від 09.12.2002. Це рішення набрало законної сили 12.08.2019, але фактично не виконано. На цей час виникли підстави для перегляду судового рішення через істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, та не були і не могли бути відомі прокурору на час розгляду справи. Ці обставини стали відомі Вільховецькій сільській раді Жидачівського району після звернення її як спадкоємця під час оформлення спадщини на підставі заповіту від 13.01.2005, який не був зареєстрований у спадковому реєстрі. Вона увесь час до смерті тітки проживала разом з нею, доглядала її, вела спільне господарство.

У судовому засіданні представниця заявниці заяву підтримала повністю, покликаючись на викладені у ній обставини, та просить суд заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Стрийської місцевої прокуратури Львівської області прокурор ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечила, суду пояснила, що на час звернення до суду із заявою про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою не було отримано жодної інформації про наявність спадкоємців, що підтверджується матеріалами цивільної справи. Відтак судом ухвалено рішення, яким визнано спадщину відумерлою та передано її Вільховецькій сільській раді Жидачівського району Львівської області.

Представник заінтересованої особи Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги просить задовольнити.

Заяви чи клопотання від учасників справи.

Заявницею подано заяву про усунення недоліків (а.с.19).

Представником заявниці подано заяву про незаперечення щодо відкладення розгляду справи за клопотанням прокурора та про заміну у прохальній частині слова закрити на слова залишити без розгляду (а.с.32).

Прокурором подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.30).

Представником заінтересованої особи Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області подано заяви про врахування наведених у ній обставин та перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розгляд справи за відсутності представника сільської ради та визнання заявлених вимог (а.с.22, 31, 42).

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою від 07.09.2020 заяву залишено без руху (а.с.15-16).

Ухвалою від 16.09.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.23-24).

Ухвалою судового засідання від 12.10.2020 розгляд справи відкладено (а.с.37).

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, прокурора, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу заявлених вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає до задоволення, судове рішення скасуванню, а заява про визнання спадщини відумерло - залишенню без розгляду виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11.07.2019 у справі №443/887/19 заяву задоволено повністю. Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки площею 2,1296 га на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, право на яке посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060842 від 09.12.2002, відумерлою. Відумерлу спадщину ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки площею 2,1296 га на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, право на яке посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060842 від 09.12.2002, - передано у власність територіальній громаді за місцем відкриття спадщини - Вільховецькій сільській раді Жидачівського району Львівської області (а.с.6-7).

Відповідно до заповіту від 13.01.2005 ОСОБА_3 зробила особисте розпорядження, яким заповіла все її майно ОСОБА_1 (а.с.9).

З наявної у листі Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 15.09.2020 інформації вбачається, що на час подання прокурором заяви про визнання спадщини відумерлою була відсутня інформація про складання ОСОБА_3 заповіту на користь ОСОБА_1 , яка до її смерті з нею проживала, вели спільне господарство (а.с.22).

Згідно з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіт, складений заповідачем ОСОБА_3 зареєстрований у Спадковому реєстрі 22.10.2019 за номером 64924608 (а.с.10).

Зміст правовідносин.

Правовідносини виникли у зв`язку з визнанням спадщини відумерлою за рішенням суду, яке набрало законної сили, та наявності обставин, які не були встановлені судом на час ухвалення цього рішення, не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До правовідносин, які виникли у сторін, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 ст. 423 ЦПК України рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з положеннями пункту 3 частини 3 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може скасувати судове рішення і залишити позов без розгляду.

Приписами пункту 8 частини 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до вимог частини 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з положеннями ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями частин 1 ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до приписів частини 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 3 ст. 1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Аналогічна норма передбачена частиною 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування .

Положеннями статті 140 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку. Так, нормою пункту б частини 1 ст. 140 ЗК України передбачено, що такою підставою є смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють вищенаведені правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Суд погоджується з аргументами заявниці, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності, є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11.07.2019, яке набрало законної сили 12.08.2019, визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №060842 від 09.12.2002 та передано її у власність територіальній громаді за місцем відкриття спадщини - Вільховецькій сільській раді Жидачівського району Львівської області.

22.10.2019 у Спадковому реєстрі зареєстровано заповіт, складений заповідачем ОСОБА_3 13.01.2015 у Вільховецькій сільській раді Жидачівського району Львівської області, згідно з яким спадкоємцем всього майна ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини 2 статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку .

Вищевикладене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеного 13 травня 2020 року у справі №599/1031/19.

На переконання суду наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 та особи (спадкоємця), на користь якої його складено, є нововиявленими обставинам у розумінні закону.

Так, ці обставини існували на час розгляду справи №443/887/19 за заявою Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області про визнання спадщини відумерлою. Вони не могли бути відомі заявникові, оскільки заповіт був зареєстрований у Спадковому реєстрі лише 22.10.2019, тобто після ухвалення 11.07.2019 судового рішення у справі №443/887/19 та набранням ним законної сили. Ці обставини входять до предмету доказування, оскільки ухвалення рішення судом про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді можливе лише за тієї умови, якщо суд встановить, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне, під яким необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права (правовий висновок Верховного Суду, викладений 23 грудня 2019 року у справі №175/423/18).

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на мету подання заяви про визнання спадщини відумерлою, а також наявність спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_3 , спадщину якої рішенням суду (яке набрало законної сили) визнано відумерлою, суд вважає, що рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 липня 2019 року у справі №443/887/19 за заявою Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області про визнання спадщини відумерлою, яке набрало законної сили 12.08.2019, слід скасувати і з огляду на наявність спору про право - залишити цю заяву без розгляду.

На підставі статей 1220, 1223, 1277 Цивільного кодексу України, статті 140 Земельного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 423, 429 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Скасувати рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 липня 2019 року у справі №443/887/19 за заявою Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області про визнання спадщини відумерлою і залишити цю заяву без розгляду.

Рішення суду може бути переглянуте на загальних підставах.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на три дні.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 06 листопада 2020 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів