Рішення

від 12.10.2020 по справі 754/13723/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/42/20

Справа №754/13723/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боково-Хрустальної міської ради Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко Владислава Володимирівна, про визнання заповітів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Боково-Хрустальної міської ради Луганської області про визнання заповітів недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача та мати відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на праві власності на підставі свідоцтва про право па спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача та батько відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому па праві власності на підставі свідоцтва про право па спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори. Спадкоємцями за законом після смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є їх син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_1 , який в порядку ч. 1 ст. 1266 ЦК України спадкує ту частку спадщини, яка б належала за законом його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.09.2018 року в установлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини позивач подав заяву до приватного нотаріуса КМНО Федоренко В.В. про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі поданої позивачем заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом 12.09.2018 року було відкрито спадкову справу (номер у Спадковому реєстрі 62976343, номер у нотаріуса 11/2018). 13.09.2020 року в установлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини позивач подав заяву до приватного нотаріуса КМНО Федоренко В.В. про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті діда ОСОБА_4 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі поданої позивачем заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом 13.09.2018 року було відкрито спадкову справу (номер у Спадковому реєстрі 62987404, номер у нотаріуса 12/2018). Одночасно з подачею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачем було передано приватному нотаріусу КМНО Федоренко В.В. оригінал заповіту, підписаного ОСОБА_3 , посвідченого 16.04.2008 року Бобрицькою О.І. приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Луганської області, в якому ОСОБА_3 частину квартири АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 , та оригінал заповіту, підписаного ОСОБА_4 , посвідченого 16.04.2008 року Бобрицькою О.І. приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Луганської області, в якому ОСОБА_4 частину квартири АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 . Складені заповіти 16.04.2008 року є доказом того, що волевиявлення діда та баби позивача було направлено саме на повернення у власність онука ОСОБА_1 нерухомого майна, що належало на праві власності його померлій матері. 24.09.2020 року приватному нотаріусу КМНО Федоренко В.В. надійшли поштою нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Заявник вказував, що після смерті спадкодавців залишилося спадкове майно, яке померлі заповідали йому згідно заповітів, посвідчених спеціалістом виконкому Вахрушевської міськради 22.07.2013 року за реєстровим № 85, № 86. До заяви ОСОБА_2 було долучено заповіти, підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де вказано, що на випадок їх смерті вони заповідають ОСОБА_2 усі їх права та обов`язки, які їм належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їм у майбутньому, та усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день їх смерті буде їм належати і на що вони за законом матимуть право. Зазначені заповіти порушують права та інтереси позивача ОСОБА_1 на право спадкування після смерті його бабусі ОСОБА_3 та дідуся ОСОБА_4 , а тому заповіт ОСОБА_3 , складений і посвідчений 22.07.2013 року, та заповіт ОСОБА_4 , складений і посвідчений 22.07.2013 року, повинні бути визнані недійсними з тих підстав, що вказані правочини хоч і були підписані дієздатними особами, але вони були вчинені у момент, коли заповідачі не усвідомлювали значення своїх дій. Позивач стверджує, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не могли свідомо підписати заповіти, якими б їх онук ОСОБА_1 міг бути позбавленим права на належну їм частку у квартирі АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що при посвідченні 22.07.2013 року заповітів, складених від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , спеціалістом виконкому Вахрушевської міської ради Бурковою Ю.І. були допущені порушення закону, що дають підстави вважати складені та підписані заповіти нікчемними. У заповіті перед підписом заповідача ОСОБА_3 відсутній запис про те, що заповіт прочитаний заповідачем вголос і підписаний нею . Аналогічні порушення закону допущені і у заповіті, підписаному 22.07.2013 року ОСОБА_4 . Крім того, що у 2013 році ОСОБА_4 сильно хворів і зі слів бабусі уже не міг сам читати і писати, ця обставина підтверджується і підписом в заповіті ОСОБА_4 від 22.07.2013 року, там з рукописних записів підпису і прізвища ОСОБА_4 вбачається, що особа, яка підписала заповіт, не бачила, де вона робить записи. Наведене свідчить про те, що заповіти, складені і підписані 22.07.2013 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , є нікчемними правочинами, недійсність яких встановлена законом, однак позивач вважає, що порушення закону щодо обов`язкового прочитання заповідачем вголос тексту заповіту до його підписання, що прямо передбачено законом, було допущено навмисно, щоб заповідачі не могли усвідомити значення своїх дій і підписали правочин, який не відповідає їх волевиявленню, і тому заповіти повинні бути визнані недійсними з підстав, що заповідачі не усвідомлювали значення своїх дій. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати недійсним заповіт померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , посвідчений 22.07.2013 року Бурковою Ю.І. спеціалістом виконкому Вахрушевської міської ради, зареєстрований в реєстрі № 85; визнати недійсним заповіт померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , посвідчений 22.07.2013 року Бурковою Ю.І. спеціалістом виконкому Вахрушевської міської ради, зареєстрований в реєстрі № 86.

19.11.2018 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує про те, що його батьки за життя у 2013 року склали заповіти на свого сина - ОСОБА_2 . Зазначені заповіти від 22.07.2013 року відповідають волі спадкодавців, які свідомо призначили спадкоємцем свого сина. До дня смерті спадкодавців відповідач ОСОБА_2 доглядав своїх батьків та допомагав матеріально. Твердження позивача про те, що заповідачі на момент підписання заповіту не усвідомлювали значення своїх дій, є надуманими. Заповідачі на час складання заповітів перебували в похилому віці, однак не мали розладів у здоров`ї психічного характеру, перебували при ясному розумі, в повній свідомості. Відповідачу відомо, що у 2008 році його батьки зробили заповіт на племінника, однак ОСОБА_1 не піклувався та не доглядав своїх стареньких дідуся та бабусю. Усвідомлюючи той факт, що від онука вони не отримають будь-якої допомоги та сприяння, в 2013 році батьки відповідача склали заповіт на нього. Відповідач весь час з 2012 року доглядав та піклувався за своїми батьками та утримував їх. Після смерті матері у квітні 2018 року він переїхав проживати за місцем проживання батька, який потребував стороннього догляду. Організацією похорон та похованням обох батьків займався відповідач по справі, а онук відмовився приїхати на похорони своїх бабусі та дідуся. ОСОБА_2 , зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази нікчемності заповітів та доказів того, що 23.07.2013 року під час посвідчення заповітів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились у такому стані, що не могли розуміти значення своїх дій. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалами Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

03.12.2018 року від позивача до суду надійшла Заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд встановити нікчемність заповіту ОСОБА_4 , посвідченого 22.07.2013 року Бурковою Ю.І. спеціалістом виконкому Вахрушевської міської ради, зареєстрованого в реєстрі № 85; встановити нікчемність заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 22.07.2013 року Бурковою Ю.І. спеціалістом виконкому Вахрушевської міської ради, зареєстрованого в реєстрі № 86.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

22.01.2019 року представником відповідача надано до суду Відзив на позовну заяву після зміни предмету позову. Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_2 вказує про те, що він підтримує свої письмові пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву. Позовну заяву із внесеними змінами щодо предмету позову відповідач не визнає та вважає її необґрунтованою. З аналізу чинного законодавства вбачається, що посадові особи органу місцевого самоврядування наділені повноваженнями посвідчувати заповіти, якщо у населеному пункті немає нотаріусів. Доказів того, що спеціаліст виконкому Вахрушевської міської ради Буркова Ю.І. діяла без відповідних повноважень посвідчувати заповіти, позивач суду не надав. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що в населеному пункті м. Вахрушеве (Боково-Хрустальне) станом на 22.07.2013 року діяли нотаріуси. Листом від 16.11.2018 року № 25788/17/4 № 10-3/3 від 06.11.2018 року ГТУЮ у Луганській області повідомило про відсутність інформації щодо діючих нотаріусів по Краснолуцькому (Хрустальнинському) міському нотаріальному округу у 2013 році. Отже доказів того, що спеціаліст виконкому Вахрушевської міської ради Буркова Ю.І. діяла без відповідних повноважень посвідчувати заповіти, позивач для суду не надав. Позивач також посилається на те, що перед підписом заповідачів відсутній запис про те, що заповіт прочитаний вголос і власноруч підписаний заповідачами. Проте факт прочитання заповітів вголос засвідчений спеціалістом органу місцевого самоврядування, про що містяться відповідні записи в посвідчувальних надписах на спірних заповітах. Посилання позивача на фізичні вади очей заповідача ОСОБА_4 і як наслідок посилання на нікчемність правочину не відповідає дійсності. Станом на день підписання спірного заповіту ОСОБА_4 не мав настільки значних вад зору, які б могли стати перешкодою у самостійному підписанні заповіту. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.02.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

18.02.2019 року від позивача до суду надійшла Відповідь на відзив, в якій зазначено, що на думку позивача відповідач своїм запереченням не спростував допущені порушення закону щодо посвідчення заповіту, у зв`язку з цим просить відхилити заперечення, викладені у Відзиві.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.07.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.08.2019 року призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боково-Хрустальної міської ради Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В., про визнання заповітів недійсними.

12.10.2020 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла Заява, в якій відповідач зазначає, що він визнає позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності позивача та представника позивача, за наявних у справі матеріалів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про визнання позовних вимог та заяву з проханням розглядати справу в його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача - Боково-Хрустальної міської ради Луганської області - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. - у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.09.2018 року Серія НОМЕР_1 (а.с. 13, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2018 року Серія НОМЕР_2 (а.с. 15, т. 1).

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрилася спадщина на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

16.04.2008 року від імені ОСОБА_3 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1215, яким спадкодавець частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , заповідає ОСОБА_1 . В заповіті рукописним текстом записано: Заповіт прочитала вголос та підписала його власноручно . В графі підпис стоїть підпис заповідача. Даний заповіт внесено до Спадкового реєстру (а.с. 175, т. 1).

16.04.2008 року від імені ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1216, яким спадкодавець частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , заповідає ОСОБА_1 . В заповіті рукописним текстом записано: Заповіт прочитав вголос та підписав його власноручно . В графі підпис стоїть підпис заповідача. Даний заповіт внесено в Спадковий реєстр (а.с. 6, т. 2).

22.07.2013 року спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської ради Бурковою Ю.І. було посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 86, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на випадок смерті робить розпорядження, що усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 . Заповіт на прохання заповідача надрукований спеціалістом за допомогою комп`ютерної техніки в двох примірниках, один з яких зберігається в справах виконкому Вахрушевської міської ради, а другий видається заповідачу. В графі підпис стоїть підпис заповідача (а.с. 188, т.1 ).

22.07.2013 року спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської ради Бурковою Ю.І. було посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 85, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на випадок його смерті робить розпорядження, що усі його права та обов`язки, які йому належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати йому у майбутньому та усе його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 . Заповіт на прохання заповідача надрукований спеціалістом за допомогою комп`ютерної техніки в двох примірниках, один з яких зберігається в справах виконкому Вахрушевської міської ради, а другий видається заповідачу. В графі підпис стоїть підпис заповідача (а.с. 19, т. 2 ).

Після відкриття спадщини з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони по справі., що підтверджується копією спадкової справи (а.с. 173, 184, т. 1).

Після відкриття спадщини з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони по справі., що підтверджується копією спадкової справи (а.с. 4, 15, т. 2).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статття 203 ЦК України визначає наступні вимоги додержання яких є необхідними для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 та 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Так, відповідно до п. 5,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно п.1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5 при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб (крім подружжя) не допускається. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Положення ст. 1251 ЦК України визначає, що в разі відсутності в населеному пункті нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Згідно п.2 розділу 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 22/5 від 25.08.1994 року нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Аналогічне положення міститься і в п. 1.2 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 року , згідно якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Нікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред`являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

З огляду на надані докази вбачається, що під час складення заповітів мало місце порушення їх посвідчення, зокрема не здійснено спеціалістом виконавчого комітету Вахрушевської міської ради Бурковою Ю.І. обов`язкових дій, передбачених законодавством України.

Указана обставина свідчить про нікчемність таких заповітів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Власноручний запис заповідачів про те, що заповіти від 22.07.2013 року № 85, № 86 прочитано ними уголос - відсутній.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, та не заперечувалося сторонами, що при складенні та посвідченні заповітів від 22.07.2013 року відбулося порушення щодо їх посвідчення. Тому, враховуючи, що за приписами частин першої та другої ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, зважаючи, що відповідачем ОСОБА_2 визнано позовні вимоги, враховуючи, що позивача обгрунтував та довів позовні вимоги, відповідач ці вимоги не спростував, суд позов задовольняє у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 203, 215, 1234, 1247, 1248 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про практику у справах про спадкування", постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боково-Хрустальної міської ради Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко Владислава Володимирівна, про визнання заповітів недійсними - задовольнити.

Встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 , посвідченого 22 липня 2013 року спеціалістом Виконкому Вахрушевської міської ради Луганської області Бурковою Ю.І., зареєстрованого в реєстрі за № 86 та зареєстрованого 30.07.2013 року у Спадковому реєстрі за № 54813346.

Встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , посвідченого 22 липня 2013 року спеціалістом Виконкому Вахрушевської міської ради Луганської області Бурковою Ю.І., зареєстрованого в реєстрі за № 85 та зареєстрованого 30.07.2013 року у Спадковому реєстрі за № 54812833.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Боково-Хрустальна міська ради Луганської області, ЄДРПОУ 25061267, адреса: Луганська область, м. Вахрушеве, вул. Калініна, 38.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко Владислава Володимирівна, адреса реєстрації: АДРЕСА_5.

Повний текст рішення виготовлений 04 листопада 2020 року.

Суддя О.В.Лісовська