Рішення

від 29.10.2020 по справі 447/316/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/375/20 Справа № 447/316/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.10.2020 м. Миколаїв

Львівська область

Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства "Трейд", третя особа: ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів.

інтереси позивача представляв адвокат Маліцький Д.В.,

інтереси відповідача представляла адвокат Дмитрович Н.В.

Процесуальні дії у справі.

31.01.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МПП "Трейд", третя особа: ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути з МПП "Трейд", ЄДРПОУ: 23953760, на його користь безпідставно отримані кошти в сумі 23000 доларів США, що у перерахунку на гривні згідно актуального обмінного курсу долар-гривня, становить 565 800 грн. В обгрунтування позову навів наступне. Він працював водієм вантажного автомобіля Вольво НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , в Малому приватному підприємтсві "Трейд" (відповідач) в період з 01.02.2010 по 23.01.2020, що підтверджується записами у трудовій книжці. Зазначений транспортний засіб було затримано на території країни Італія, де він перебував у 2019 році. На вимогу третьої особи, він зобов`язався відшкодувати кошти відповідачу, якщо даний транспортний засіб не буде повернуто підприємству. Цей факт підтверджується розпискою від 12.04.2019, згідно з якою ним було сплачено кошти в сумі 11 500 євро. Ці кошти було отримано ОСОБА_2 - директором фірми МПП "Трейд", що підтверджується розпискою, у відповідності до якої ним було сплачено кошти в сумі 7000 доларів США і 2750 євро. Загальна сума сплати за автомобіль (тягач) та причіп до нього вказана у розписці та становила 40000 доларів США. Станом на день звернення до суду, ним в загальному сплачено 23 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 28.10.2019. Однак, зазначений транспортний засіб було повернуто відповідачу, проте останній відмовляється повернути сплачені йому кошти в сумі 23000 доларів США, У зв`язку з наведеними підставами позивач був змушений звернутись в суд із вказаним позовом.

Ухвалою від 25.02.2020 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із відсутністю квитанції про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви. Позивач недоліки зазначені в ухвалі усунув.

16.03.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановивши, що така буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження.

27.04.2020 представник відповідача ОСОБА_3 подала клопотання про перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05.05.2020 суд постановив ухвалу про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 12.05.2020.

27.04.2020 представник відповідача ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила наступне. Викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсним обставинам справи, а позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається на підтвердження своїх позовних вимог. Зокрема, зазначила, що в змісті поданих розписок не зазначено фактичного призначення коштів, а висловлено зобов`язання ОСОБА_1 про сплату коштів (відшкодування шкоди), однак не міститься зобов`язання відповідача повернути кошти в разі настання певної події (повернення автомобіля). Відповідач не набув майно позивача, не зберігає його, він не перебуває з позивачем ні в договірних, ні в зобов`язальних відносинах, а відтак підстав для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

29.05.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги викладені в позовній заяві підтримав та просив таку задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначив, що він передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 23000 доларів США. На даний час автомобіль (тягач) та причіп повернуто МПП "Трейд", а тому сплачені кошти йому слід повернути.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, додатково послався на ст. 1212 ЦК України, зазначив, що транспортний засіб був затриманий поліцією Італії і утримувався на території Італії, на його думку, незаконно, у зв`язку з цим транспортний засіб був повернутий відповідачеві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила та просила відмовити у їх задоволенні. Додатково зазначила, що грошові кошти було передано третій особі - ОСОБА_2 як фізичній особі, однак операції підприємств, підприємців між собою та фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час розрахунків проводяться через касу підприємства з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку та називаються касові операції. А відтак, до переліку документів, на підтвердження факту отримання підприємством готівки, такі документи як розписка не включені. А тому, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Третя особа - ОСОБА_2 09.09.2020 щодо задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що кошти які ОСОБА_1 просить стягнути він отримав як фізична особа та в касу МПП "Трейд" не вносив. Розписки, які позивач надав та на яких стоять відбитки печатки МПП "Трейд" були поставлені ним так чк позивач наполягав, а він був не проти, гроші в касу не вносив, оскільки розраховувався з адвокатом, що представляв інтереси МПП "ТРейд" за свої власні кошти а не за кошти підприємства.

Допитаний в судовому засіданні 09.09.2020 в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що ним було передано кошти в сумі 23000 доларів США ОСОБА_2 і між ними існувала усна домовленість, що у випадку повернення автомобіля кошти йому також будуть повернуті. Також зазначив, що в лютому 2019 автомобіль було затримано для вилучення контрабанди, якої в автомобілі не було, а така знаходилась біля авто. Вироку у даній справі ще немає, однак йому було заборонено в`їжджати на територію республіки Парма.

Суд встановив:

У відповідності до копії розписки від 12.04.2019 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 - директору фірми МПП "Трейд" кошти в сумі 11500 євро. Ці кошти сплачено за автомобіль Вольво, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що був затриманий поліцією Італії. Якщо автомобіль не буде повернуто, ОСОБА_1 зобов`язується сплатити повну вартість тагача і причіпа (40 000 доларів США).

У відповідності до копії розписки від 28.10.2019 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 - директору фірми МПП "Трейд" кошти в сумі 7000 доларів США та 2750 євро, що в еквіваленті до долара складає суму 10 050 доларів.

У відповідності до копії трудової книжки ОСОБА_1 01.02.2010 був прийнятий на роботу в МПП "Трейд" та був звільнений з роботи за власним бажанням 23.01.2020.

У відповідності до копії рішення суду Парми, кримінальний відділ, від 25.11.2019, "суд скасував запобіжний арешт, виданий Судом Парми, 23.09.2019, та видав постанову про звільнення та повернення транспортних засобів компанії Трейд".

Оцінка суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв постанову (справа №917/1307/18), і розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції негативного доказу для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підттвердження або заперечення власних вимог у спорі.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи розписок про передачу грошових коштів, такі було передано ОСОБА_2 - директору фірми МПП "Трейд" та, як випливає з їх змісту, не зазначено цільове призначення переданих коштів. Однак, Мале приватне підприємство "Трейд" є юридичною особою.

Операції підприємств, підприємців між собою та з фізичними особами, що пов`язанні з прийманням і видачею готівки під час розрахунків проводяться через касу підприємства з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, які називаються касові операції.

Такі операції з прийому та видачі готівки оформляються відповідними касовими документами - касовими ордерами, платіжними чи розрахунково-платіжними відомостями, розрахунковими документами, відомостями заготівлі сільськогосподарської продукції, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, квитанціями програмно-технічних комплексів самообслуговування, іншими прибутковими та видатковими касовими документами, які підтверджували б факт продажу (повернення) товару, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Ці документи, як правило, уніфіковані, стандартизовані, тобто є єдиними та обов`язковими для усіх підприємств (підприємців), що здійснюють операції з готівковими коштами. Вони розробляються і затверджуються Міністерством статистики України, Державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, деякими іншими вищими органами державного управління.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, встановленої форми, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства, установи, організації. Про приймання готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки підприємства квитанція, що є відривною частиною прибуткового касового ордера, за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. До переліку документів, на підтвердження факту отримання підприємством готівки, такі документи як розписка не включені. А відтак надана позивачем розписка не може бути належним та допустимим доказом отримання підприємством готівкових коштів. На сьогодні основним нормативним документом, що регулює ведення касових операцій у національній валюті, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою № 148.

Статтею 1212 ЦК України чітко передбачено зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна, які виникають виключно за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Однак, проаналізувавши наявні у справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що передані позивачем відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 23000 доларів США не є безпідставно набутими грошовими коштами з огляду на наступне.

Відповідач не набув майно Позивача, не зберігає його. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. Слід зауважити, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відтак, відповідач МПП "Трейд" з приводу пред`явленої позивачем вимоги про відшкодування безпідставно отриманих коштів не перебував з позивачем ні в договірних, ні в зобов`язальних відносинах, так як кошти отримував безпосередньо ОСОБА_2 , а тому підстав для застосування ст.1212 ЦК України немає.

Враховуючи викладене, суд дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , то судові витрати позивача стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства "Трейд", третя особа: ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - МПП "Трейд", місцезнаходження: пр. Шевченка, 25/6, м. Новий Розділ, Львівська область, ЄДРПОУ 23953760.

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не зазначено.

Повний текст рішення складено 06.11.2020.

Суддя Павлів В. Р.