Ухвала

від 04.11.2020 по справі 991/8460/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/8460/20

провадження №11-сс/991/903/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю представника ТОВ « Сервіс Транс Балк» адвоката ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Сервіс Транс Балк» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК.

10 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) подано клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 08-09 жовтня 2020 року при проведенні обшуку за адресою м. Одеса, провул. Топольського, буд. 4-А, приміщення 101, кабінет 317.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2020 року вказане клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на вилучене при проведенні обшуку майно за вказаною адресою, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, представник ТОВ « Сервіс Транс Балк» адвокат ОСОБА_5 24 жовтня 2020 року звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить суд звернути увагу на пояснення бухгалтера ТОВ «Сервіс Транс Балк» ОСОБА_7 про те, що документи вилучені працівниками НАБУ документи ТОВ «ЛОТОК» залишив директор ТОВ «ЛОТОК» ОСОБА_8 .

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 вказує на неправильне застосування передбаченої законом підстави для арешту майна з метою збереження речових доказів, оскільки ані в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що вилучене майно має ознаки речових доказів, оскільки не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вилучені документи, а також яким чином вказане майно могло бути використане як знаряддя вчинення злочину.

Також адвокат, посилаючись на пропущення строків, як детективом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, так і розгляду клопотання слідчим суддею, вважає, що вилучене майно підлягає негайному поверненню. Проте строки не додержано, а власника майна не повідомлено про судове засідання.

Крім того, адвокат зазначає про порушення положень ст.236 КПК щодо порядку проведення обшуку, а саме: детективами НАБУ не сповіщено особу про обшук його нерухомого майна та слідчим, прокурором не вжито належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, обшук розпочався без присутності адвоката чи захисника, чим порушено право на (захист) отримання правової допомоги для власника майна.

У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов`язати прокурора САП ОСОБА_9 повернути вилучене під час обшуку майно.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ТОВ « Сервіс Транс Балк» адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі із зазначених у ній підстав.

Прокурор, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи правомірними висновки слідчого судді щодо наявності підстав для арешту майна, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши без змін ухвалу слідчого судді.

Мотиви суду.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалівсудового провадженнявбачається,що детективамиНАБУ здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №52019000000001050від 21листопада 2018року за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» за пособництва службових осіб ТОВ «Олтекс-ОД» та інших осіб шляхом протиправного відчуження, всупереч інтересам служби належних ПрАТ «УДП» 32 ліхтерів (барж), з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами.

Вмежах вказаногокримінального провадження08-09жовтня 2020року припроведенні невідкладногообшуку приміщень за місцем знаходження ТОВ «МорськеАгенство «БлекСі Шиппінг»»за адресою:м.Одеса,провул.Топольського,буд.4-А,приміщення 101,кабінет 317, детективами НАБУ виявлене та вилучене майно, на яке оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 20 жовтня 2020 року накладено арешт.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність заявленого до арешту майна критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК. Отже, воно може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні. За таких умов заявлена детективом мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора САП про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52019000000001050.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, та заперечення прокурора, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 20 жовтня 2020 року щодо накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги адвоката про неправильне застосування слідчим суддею передбаченої законом підстави для арешту майна з метою збереження речових доказів, оскільки в ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що вилучене майно має ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.98КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою детектива НАБУ від 09 жовтня 2020 року вилучені під час обшуку документи, визнано речовими доказами, оскільки містять інформацію щодо обставин скоєного злочину та дають змогу визначити рольову участь причетних до злочину осіб та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів провадження, та надано відповідну оцінку слідчим суддею, вилучені при проведенні обшуку документи щодо фінансово-господарської діяльності товариств, в т.ч. ТОВ «ЛОТОК» та ТОВ «Сервіс Транс Балк», з обслуговування та діяльності барж та буксирів містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме про спосіб вчинення кримінального правопорушення та причетність до нього конкретних осіб, що відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК.

З цих підстав колегія суддів не вбачає порушень слідчим суддею КПК за вказаними доводами апеляційної скарги адвоката.

Щодо строків подання клопотання про арешт майна та винесення слідчим суддею ухвали про арешт цього майна суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.171 КПК у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з протоколу обшуку, обшук закінчено 01год 20 хв. 09 жовтня 2020 року.

Також, в матеріалах провадження наявна товаро-транспортна накладна ТОВ «Нова пошта» про прийняття поштового відправлення в якому матеріали клопотання прокурора надійшли до Вищого антикорупційного суду, на якому мається відмітка про час та дату відправлення, а саме 20 год. 11 хв. 10 жовтня 2020 року.

У зв`язку з чим, посилання адвоката в апеляційній скарзі на те, що прокурором САП пропущений строк встановлений ч.5 ст.171 КПК на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявною в матеріалах судової справи товаро-транспортною накладною поштового відправлення на якому зазначена час та дата його відправлення з зазначеним клопотанням прокурора про арешт майна, адресованого до Вищого антикорупційного суду 10 жовтня 2020 року, тобто на наступний день після проведеного обшуку в межах даного кримінального провадження.

Так, слушними є посилання адвоката, про те, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.

Однаку даномувипадку,на переконанняколегії суддів,розгляд слідчимсуддею клопотанняпрокурора проарешт майна,поза межамистроків,визначених ст.172КПК,обумовлений необхідністюзавчасного повідомленняучасників кримінальногопровадження зурахуванням місцяїх знаходження,зокрема представникаТОВ «МорськеАгенство «БлекСі Шиппінг»»поза межамим.Києва,про судовийрозгляд клопотанняпро арештмайна зметою недопущенняпорушення їхправ підчас розглядуклопотання, всупереч доводам апеляційної скарги.

У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону щодо строків розгляду клопотання про арешт майна, однак, враховуючи обставини справи колегія суддів вважає, що ці порушення в даному випадку не є істотними, оскільки не впливають на правильність та обґрунтованість судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи адвоката ОСОБА_5 щодо істотного порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна та прийнятті оскаржуваного рішення, слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегією суддів при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, слідчим суддею відповідно до ст.ст.132, 170 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час судового розгляду скарги не встановлено.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи адвоката, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними представником ТОВ «Сервіс Транс Балк» в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Транс Балк» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3