Ухвала

від 13.10.2020 по справі 160/3117/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3117/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Форощук В.В. до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2020 року позивач Приватне підприємство Форощук В.В. (далі по тексту - ПП Форощук В.В. ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання протиправною та скасування постанови та припису.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року адміністративний позов ПП ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови та припису задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 25 червня 2020 року відповідач ГУ Держпраці у Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року повернута .

Втім, 28 вересня 2020 року відповідач ГУ Держпраці у Дніпропетровській області повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 26 травня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні ухвалено рішення.

Відповідно до протоколу судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року представник відповідача ГУ Держпраці у Дніпропетровській області - Свида Р.В. був присутній в цьому судовому засіданні і, відповідно, йому було роз`яснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 червня 2020 року.

Звертаю увагу на тому, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.2 а.с.163), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 травня 2020 року отримана уповноваженою особою відповідача ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 19 червня 2020 року.

До того ж, сам скаржник ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 19 червня 2020 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

Отже, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 20 липня 2020 року включно (день, який був першим робочим днем після 19 липня 2020 року - останнього дня для усунення недоліків апеляційної скарги, який припав на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 травня 2020 року до суду першої інстанції подана 28 вересня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з більш як двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 травня 2020 року навіть виготовлена 24 вересня 2020 року, тобто, поза межами тридцяти денного строку , встановленого частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України на подання апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до приписів частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Втім, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 травня 2020 року скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не заявлялось .

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області суду апеляційної інстанції не надано .

- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить одночасно позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як видно із матеріалів адміністративної справи, позивачем - ПП Форощук В.В. заявлено фактично дві позовні вимоги: одна позовна вимога немайнового характеру та одна позовна вимога майнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайнових характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Що стосується обчислення ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою зазначаю наступне.

Отже, як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач - ПП Форощук В.В. оскаржує припис ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № ДН4370/1859/АВ/П від 16.01.2020 року про усунення виявлених порушень.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогою немайнового характеру.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач - ПП Форощук В.В. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19 березня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 року № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 24 квітня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 грн.

При цьому позивачем ПП Форощук В.В. , як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога немайнового характеру.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до суду першої інстанції подано 28 вересня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 3153 грн. (2102 грн. х 150% ).

Що стосується обчислення ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовні вимоги майнового характеру, який подано юридичною особою зазначаю наступне.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ПП Форощук В.В. оскаржує постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № ДН4370/1859/АВ/ТД-ФС/40 від 02.03.2020 року про накладення штрафу.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 19 березня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 21020 грн. (2102 грн. х 10).

Ціна позову (розмір майнових вимог позивача ПП Форощук В.В. ), відповідно до адміністративного позову та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, становить 1841970 грн., а 1,5 відсотка ціни позову - 27629 грн. 55 коп. (1841970 грн. х 1,5%), що є більшим за 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 21020 грн. (2102 грн. х 10).

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 21020 грн.

З огляду на вищевикладене, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 31530 грн. (21020 грн. х 150%).

З огляду на вказане, загальна сума судового збору становить: 34683 грн., з яких: 3153 грн. - судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою та 31530 грн. - судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

При цьому, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинно сплачувати судовий збір.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області судового збору.

Отже, скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить одночасно позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 34683 грн. та надати Третьому апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області необхідно сплатити на зазначені реквізити:

- дата документа;

- отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004;

- код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:

службовий код (знак): « *» (зірочка); розділовий знак « ;» (крапка з комою); код ознаки судового збору « 101» ; розділовий знак « ;» (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак « ;» (крапка з комою); роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) .

Отже, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з більш як двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не ставилося, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області залишити без руху, надавши скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Форощук В.В. до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови та припису - залишити без руху.

Надати скаржнику Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук