Ухвала

від 30.10.2020 по справі 757/47148/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47148/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту із забороною відчужувати та розпоряджатися на наступне майно:

-житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами до якого прилягає літня кухня, площею 70,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1900687018244, номер запису про право власності: 32952489).

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідування здійснюється досудове розслідування № 62020000000000573 від 20.07.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а процесуальне керівництво здійснюється Офісом Генерального прокурора.

У невстановлений в ході досудового розслідування час у директора ДП «Олевське лісове господарство» ОСОБА_4 , не дивлячись на законодавчо закріплений порядок спеціального лісокористування та покладення забезпечення охорони і захисту лісів на постійних лісокористувачів, виник злочинний умисел на проведення незаконних порубок дерев на території Покровського лісництва при проведенні рубок формування і оздоровлення лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

Протягом 2019 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що через чіткі межі функціональних обов`язків й закріплений порядок діяльності державного лісогосподарського підприємства під час здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, розуміючи, що для виконання свого злочинного плану необхідно знайти інших співучасників (виконавців, співвиконавців, пособників) у вчиненні злочинів, створив та очолив організовану злочинну групу, до складу якої у різний період часу увійшли: т.в.о. головного лісничого ОСОБА_5 , інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_6 , провідний інженер-лісопатолог ДСЛП «Вінницялісозахист» ОСОБА_7 , в.о. лісничого Покровського лісництва ОСОБА_8 , старший майстер лісу (т.в.о. лісничого) Покровського лісництва ОСОБА_9 , помічник лісничого Покровського лісництва ОСОБА_10 , старші майстри лісу Покровського лісництва ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , майстри лісу Покровського лісництва ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також фізичні особи-підприємці ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Залучення вказаних осіб на певних етапах скоєння злочинів згідно єдиного плану організованої злочинної групи було спрямовано на досягнення злочинної мети з проведення незаконних порубок дерев на території Покровського лісництва при проведенні рубок формування і оздоровлення лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

Згідно розробленого директором ДП «Олевське лісове господарство» ОСОБА_4 плану злочинних дій працівниками Покровського лісництва складались повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, форма якого затверджена у додатку 2 до Санітарних правил, на лісових ділянках де планувалось проведення незаконних рубок, з неналежним зазначенням обсягу ушкодженої деревини (у т.ч. сухостійної). Зазначене повідомлення підписувалось інженером з охорони і захисту лісу з висновком щодо необхідності здійснення лісозахисних чи інших заходів з поліпшення санітарного стану лісів за результатами огляду санітарного стану лісової ділянки, з зазначенням виду заходу (вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки, ліквідація захаращеності).

При прийняті рішення з проведення незаконного вирубування деревини при здійсненні суцільних санітарних рубок за результатами обстежень на пробних площах працівниками Покровського лісництва складалась картка пробних площ обстеження санітарного стану насаджень, форма якої затверджена у додатку 5 до Санітарних правил, до якої внесено недостовірні відомості щодо обсягу деревину, що підлягає вирубуванню і робився висновок про потребу лісогосподарських заходів.

Надалі, працівникам Покровського лісництва при відведенні, матеріальної оцінки, таксації лісосік, їх відмежуванні, необхідно було скласти завідомо неправдиві офіційні документи, до яких вносились недостовірні відомості щодо кількісно-якісних характеристик деревини (занижується наявний об`єм деревини на лісосіках, кількість дерев які відводяться в рубку).

У подальшому, з метою проведення лісопатологічного обстеження ділянок на предмет їх санітарного стану у складі комісії з доцільності призначення суцільної санітарної рубки і складання завідомо неправдивих актів обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки разом з Зведеними відомостями насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки і Зведеними відомостями пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки, форма яких затверджена у додатку 6, 7 до Санітарних правил, і в які вносились недостовірні відомості в сторону зменшення реального запасу деревини на лісовій ділянці, викликались відповідні посадові особи державної лісової охорони спеціалізованого лісозахисного підприємства, які також проводили лісопатологічні обстеження спільно з працівниками ДП «Олевське лісове господарство».

Маючи умисел на проведення незаконних рубок, але розуміючи встановлений п. 5 Санітарних правил порядок погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів, директором ДП «Олевське лісове господарство» скеровувались відповідні документи, у т.ч. до яких внесено недостовірні відомості, до спеціалізованого лісозахисного підприємства (ДСЛП «Вінницялісозахист»), а також відповідному територіальному органу Держлісагентства (Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства), працівники якого не були обізнані про злочинний план організованої групи.

Також, маючи умисел на рубання деревини поза обліком, фактично перевищуючи дозволені обсяги під час проведення суцільних санітарних рубок, але усвідомлюючи вимоги п. 31, п. 32 Санітарних правил щодо подання пропозицій щодо такого заходу виключно відповідним територіальним органом Держлісагентства, директором ДП «Олевське лісове господарство» до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, працівники якого не обізнані про злочинний план організованої групи, скеровувались відповідні документи, у т.ч. до яких внесено недостовірні відомості.

Переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів, які через оборудки організованої групи вже містили недостовірні відомості з обсягу деревини, погоджувались керівництвом ДСЛП «Вінницялісозахист» та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, які не були обізнані про злочинний план організованої групи, а керівником останнього без злочинного умислу також подавались Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки на лісових ділянках, де планувалось проведення незаконних порубок.

З урахуванням попередньо складених учасниками організованої групи завідомо неправдивих офіційних документів з здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів і отриманих на підставі них погоджень спеціалізованого лісозахисного підприємства та відповідного територіального органу Держлісагентства, службовими особами ДП «Олевське лісове господарство» видавався Лісорубний квиток, форма якого закріплена Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», і в якому вже дублювались неправдиві відомості кількісно-якісних характеристик деревини (занижувався наявний об`єм деревини на лісосіках, кількість дерев які відводяться в рубку) з метою проведення незаконних рубок поза обліком і наданим дозволом.

Вже після отримання усіх необхідних дозволів на проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів працівниками Покровського лісництва шляхом складання завідомо недостовірних документів передавались лісові ділянки для розробки фізичним-особам підприємцям, у т.ч. ФОП ОСОБА_17 , якого залучено до злочинної діяльності організованої групи та з якими лісгосп має договірні відносини, визначався обсяг порубки.

В свою чергу ОСОБА_17 та інші фізичні-особи підприємці під наглядом працівників Покровського лісництва, для забезпечення чіткого дотримання плану злочинних дій, при заготівлі деревини здійснили незаконну порубку державних лісових ресурсів з перевищенням встановлених обсягів.

У подальшому, працівниками Покровського лісництва у ході проведення рубок здійснено приймання заготовленої лісопродукції, у т.ч. поза обліком з перевищенням встановленого дозволом обсягу, підписано з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_17 акти приймання-передачі виконаних робіт згідно лісорубного квитка, а незаконно зрубані лісові ресурси не обліковано та використано учасниками організованої групи за власним розсудом.

Після надання усього об`єму послуг та виконання фізичними-особами підприємцями, у т.ч. ОСОБА_17 , своїх незаконних дій згідно розробленого плану, працівниками лісництва проводились огляди місць заготівлі деревини, за результатами якого складено Акти огляду місць використання лісових ресурсів, до яких внесено завідомо недостовірні відомості щодо кількісно-якісної характеристики фактично заготовленої деревини, чим забезпечено виконання злочинного плану та укриття фактів незаконних порубок з перевищенням обсягів вирубки лісових ресурсів.

Посадові особи державної лісової охорони та суб`єкти господарювання об`єдналися у стійку організовану групу, об`єднану єдиним планом злочинних дій, відомого та схваленого всіма учасниками групи, тобто зорганізувались у стійке об`єднання, яке здатне забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім факторам, що можуть її дезорганізувати при здійсненні спільної діяльності, направленої на безпосереднє вчинення злочинів пов`язаних із незаконними порубками дерев на території Покровського лісництва ДП «Олевське лісове господарство» при здійсненні заходів з поліпшення санітарного стану лісів та подальшу реалізацію незаконно зрублених державних лісових ресурсів поза обліком.

На виконання плану злочинних дій, відомого і узгодженого всіма її учасниками та організатором організованої злочинної групи ОСОБА_4 , посадовими особами державної лісової охорони, з перевищенням службових повноважень забезпечено проведення ФОП ОСОБА_17 та іншими суб`єктами господарювання незаконної порубки деревини під час здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у кварталі 26 виділі 10 підвиділі (ділянці) 4 площею 0,6 га, у кварталі 26 виділі 11 підвиділі (ділянці) 1 площею 1,0 га та підвиділі (ділянці) 2 площею 0, 9 га та кварталі 75 виділі 17 підвиділі (ділянці) 1 площею 5,0 га Покровського лісництва ДП «Олевське лісове господарство» з внесенням до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей, складанням і видачою підроблених документів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_17 , маючи з лісгоспом договірні відносини, приймав лісові ділянки для розробки через підписання завідомо підроблених документів, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами, з недотриманням передбачених у дозволі (лісорубному квитку) та інших документах з спеціального лісокористування умов стосовно кількісно-якісної характеристики деревини до рубання, в порушення ст. 69 Лісового Кодексу України, ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, шляхом відокремлення стовбурів дерев від кореню до повного припинення ступеня їх росту, вчинив незаконну порубку: у кварталі 26 виділі 11 ділянках 1, 2 загальною площею 1,9 га Покровського лісництва неназначених до неї 153 дерев породи дуб, 52 дерева породи сосна, 47 дерев породи береза та 7 дерев породи осика, що заподіяло шкоду в розмірі 1 965 289 грн. 91 коп., а також зменшення маси зрубленої ліквідної деревини породи сосна на 217 м. куб. у сумі 316 386 грн., які не передбачено до рубання згідно лісорубного квитка, матеріалів відведення та таксації лісосік, тобто перевищивши дозволений обсяг лісових ресурсів до рубання та відпуску, чим спричинив матеріальні збитки державі на загальну суму 2 281 675 грн. 91 коп, а надалі передавав працівникам лісництва заготовлену лісопродукцію, у т.ч. поза обліком з перевищенням встановленого дозволом обсягу, підписував акти приймання-передачі виконаних робіт згідно лісорубного квитка.

Злочинною діяльністю організованої групи за безпосередньої участі ОСОБА_17 згідно розробленого плану злочинних дій спричинено матеріальних збитків на загальну суму 2 476 897 грн. 39 коп.

Опрацюванням відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_17 наявно право приватної власності на наступний об`єкт нерухомості:

-земельна ділянка за кадастровим номером 5625086200:02:001:0143, площею 0,25 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2110700756250, номер запису про право власності: 37085833).

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Прокурор вказує, що з метою повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, виникла обґрунтована необхідність в накладенні арешту на вказане майно підозрюваного, з метою забезпечення у майбутньому відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на його майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, заборонивши відчужувати наступний об`єкт нерухомості:

-земельна ділянка за кадастровим номером 5625086200:02:001:0143, площею 0,25 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2110700756250, номер запису про право власності: 37085833).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1