Постанова

від 04.11.2020 по справі 910/851/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа № 910/851/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.ТРАНС"

на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2020 р. (повний текст складено 30.03.2020 р.)

у справі № 910/851/20 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.ТРАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "РІСТ"

про стягнення 212 787,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (далі - ТОВ "Богдан-Лізинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.ТРАНС" (далі - ТОВ "Т.Л.ТРАНС") про стягнення 212 787,50 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку з оплати лізингового платежу у травні 2019 року за договором фінансового лізингу № 010/17-АВТ від 20.04.2017 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2020 р. у справі № 910/851/20 позов задоволено: стягнуто з ТОВ "Т.Л. ТРАНС" на користь ТОВ "Богдан-Лізинг" 212 787,50 грн. штрафу та 3 191,81 грн. судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач станом на 15.05.2019 р. прострочив сплату лізингового платежу у розмірі 133 470,03 грн., у зв`язку з чим позивач як кредитор вправі вимагати сплати штрафу за договором фінансового лізингу № 010/17-АВТ від 20.04.2017 р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Т.Л.ТРАНС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, скаржник зазначав, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме безпідставно розглянуто справу без виклику сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Поляк О.І., поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04.11.2020 р.; зупинено дію оскаржуваного рішення до прийняття апеляційним господарським судом кінцевого рішення.

25.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, що відбулось 04.11.2020 р., позивач вказував на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін та скасування.

Інші учасники справи не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 20.04.2017 р. між ТОВ "Богдан-Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "РІСТ" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 010/17-АВТ (далі - договір), предметом якого є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майна (далі - предмет лізингу), для власного користування лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів за предмет лізингу - новий легковий автомобіль марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (SALGA2JF0GA312861), 4.4 SDV8, Autobiography, колір - Santorini Black (чорний), 2016 року випуску; загальна вартість предмету лізингу складає 4 255 750,00 грн. з ПДВ (в редакції додаткової угоди № 1).

За умовами пунктів 1.3, 2.1, 2.2 договору строк користування предметом лізингу становить 36 місяця з моменту підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі предмету лізингу. Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та на умовах даного договору. Всі лізингові платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує дню сплати. Датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (пункт 2.5 договору).

Згідно пункту 3.2 договору приймання-передача предмету лізингу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання лізингодавцем та лізингоодержувачем акту (актів) приймання-передачі предмету лізингу до договору. З моменту підписання акту (актів) приймання-передачі предмету лізингу лізингоодержувач жодних претензій до лізингодавця щодо предмету лізингу не має. Сторони вважають, що предмет лізингу переданий лізингоодержувачу в тому стані, у якому він знаходився в момент підписання постачальником і лізингодавцем акта приймання-передачі за договором купівлі-продажу (поставки) предмету лізингу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і стає обов`язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Всі додатки до даного договору є його невід`ємними частинами (п. 12.1 договору).

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу сторонами підписаний графік сплати лізингових платежів.

02.06.2017 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі майна (предмета лізингу).

Додатковим договором № 1 від 25.05.2017 р. сторони дійшли згоди та доповнили договір пунктом 1.1.2, згідно із яким загальна вартість предмету лізингу підлягає коригуванню відносно зміни за міжбанківським валютним курсом гривні до євро на момент фактичної сплати лізингодавцем продавцю загальної вартості товару (предмету лізингу) згідно договору купівлі-продажу автомобіля, та на умовах, що зазначені в договорі купівлі-продажу автомобіля, укладеного між продавцем предмету лізингу та лізингодавцем, згідно формули, зазначеної в додатковому договорі № 1.

Сторони виклали додаток № 1 до договору фінансового лізингу в новій редакції та погодили графік сплати лізингових платежів.

05.09.2018 р. між сторонами укладено додатковий договір № 3 до договору, згідно із яким сторони виклали п. 2.4 в новій редакції, що загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу складає без ПДВ 20 % - 2 414 381,35 грн. при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), зазначена сума може бути змінена з урахуванням положень договору.

Також сторони дійшли згоди та виклали додаток № 1 до договору фінансового лізингу в редакції, зазначеній в п. 2 додаткового договору № 3 та погодили графік сплати лізингових платежів кожного місяця з 15 числа.

19.09.2018 р. між ТОВ "Богдан-Лізинг" (кредитор), ТОВ "РІСТ", (первісний боржник), та ТОВ "Т.Л. ТРАНС" (новий боржник) укладено договір про заміну боржника № 1 (далі - договір заміни боржника), за умовами якого первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як лізингоодержувача в договорі фінансового лізингу № 010/17-АВТ від 20.04.2017 р. (з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами та додатковими договорами), укладеному між первісним боржником та кредитором.

За умовами пунктів 2, 3.1 договору заміни боржника кредитор (позивач) надає свою згоду на переведення боргу від первісного боржника до нового боржника. Заміна первісного боржника новим боржником відбувається на наступних умовах:

- після укладення даного договору первісний боржник та новий боржник в термін 2-х днів з дати укладення даного договору укладають між собою акт приймання-передачі майна, яке є предметом лізингу та було передане кредитором первісному боржнику за договором фінансового лізингу. Разом з майном передаються оригінал свідоцтва про державну реєстрацію на предмет лізингу, гарантійну документацію на предмет лізингу, інструкцію про експлуатацію, тощо. Протягом 3-ох робочих днів від дня приймання-передачі майна первісним боржником новому боржнику, новий боржник зобов`язаний надати кредитору оригінал відповідного акту приймання-передачі майна.

- новий боржник підтверджує, що ним належним чином вивчений технічний стан майна, яке є предметом лізингу по договору фінансового лізингу. Укладання даного договору новий боржник підтверджує, що стан майна по договору фінансового лізингу його повністю задовольнив, новий боржник не має претензій до кредитора та/або первісного боржника з приводу технічного стану майна по договору фінансового лізингу.

Як зазначено в пунктах 3.2, 4 договору заміни боржника сторони усвідомлюють та згодні з тим, що застави, встановлені щодо майна, яке є предметом лізингу за договором фінансового лізингу та майнових прав за договором фінансового лізингу, зберігаються у повному обсязі після заміни первісного боржника новим боржником. Підписанням даного договору новий боржник підтверджує, що ознайомлений та згоден із умовами договору фінансового лізингу (з усіма змінами, доповненнями та додатковими договорами).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 7 договору заміни боржника).

19.09.2018 р. між ТОВ "РІСТ" (первісний боржник) та ТОВ "Т.Л. ТРАНС" (новий боржник) підписано акт приймання-передачі майна, згідно якого первісний боржник передав, а новий боржник отримав наступне майно: автомобіль марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER (SALGA2JFOGA312861), 4.4. SDV8, Autobiography, колір - Santorini Black (чорний), 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також передано: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; комплект ключів 2 (дві) одиниці; державні реєстраційні знаки; інструкцію по експлуатації транспортного засобу, сервісну книжку/гарантійний талон, засвідчену копію договору страхування майна - предмету договору фінансового лізингу; засвідчену копію договору фінансового лізингу № 010-17-АВТ від 20.04.2017 р.

Таким чином, новим лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу став - ТОВ "Т.Л. ТРАНС" з переходом до нього всіх прав та обов`язків першого лізингоодержувача.

На виконання умов договору фінансового лізингу новим лізингоодержувачем здійснено оплату лізингового платежу у травні 2019 року, наступним чином: 13.05.2019 р. - 13 906,73 грн.; 15.05.2019 р. - 20 000,00 грн.; 16.05.2019 р. - 20 000,00 грн.; 20.05.2019 р. - 20 000,00 грн.; 21.05.2019 р. - 15 000,00 грн.; 22.05.2019 р. - 15 000,00 грн.; 23.05.2019 р. - 15 000,00 грн.; 24.05.2019 р. - 15 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

За твердженням позивача, відповідач у строк до 15.05.2019 р. включно не здійснив оплату щомісячного лізингового платежу у сумі 133 470,03 грн., чим порушив строки сплати, тож позивачем нараховано відповідачу штраф на суму 212 787,50 грн. та направлено йому на оплату рахунок-фактуру № СФ-13 168 к від 25.11.2019 р. Проте, відповідачем у добровільному порядку штраф не оплачено.

Предметом спору у даній справі є право позивача на застосування до відповідача, який несвоєчасно здійснив оплату лізингового платежу у травні 2019 році, штрафу у відповідності до умов договору фінансового лізингу.

Частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 11 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи випливає, що предмет лізингу передано відповідачу, який є новим лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, згідно акту прийому-передачі майна від 19.09.2018 р.

Таким чином, відповідно до умов договору та графіку сплати лізингових платежів, відповідач повинен був здійснити сплату лізингового платежу по 26-му періоду лізингу в розмірі 133 470,03 грн. у строк до 15.05.2019 р. включно (згідно додаткового договору № 3 від 05.09.2018 р.; а.с. 35 том 1).

Як підтверджено наданою позивачем до матеріалів справи банківською випискою по його рахунку, відповідачем порушено строки сплати лізингового платежу у травні 2019 року, оскільки здійснено повну його оплату лише 24.05.2019 р.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп. 6.4.3 та пункту 6.5 договору сторони погодили, що за порушення вимог, зокрема, розділу 2 "лізингові платежі" лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 5 % від загальної вартості предмету лізингу, за кожен випадок такого порушення. Штрафні санкції лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю протягом 10 робочих днів з дати виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 212 787,50 грн. штрафу за порушення строку оплати лізингового платежу у травені 2019 року в розмірі 5 % від загальної вартості предмету лізингу (4 255 750,00 грн.), є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України.

Стосовно незгоди апелянта з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Зі змісту частини 5 статті 12 ГПК України випливає, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 статті 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту (особливості предмету позову), категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які входять до предмету доказування, час, необхідний для вчинення судом та учасниками процесуальних дій, кількість учасників справи, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що справа має незначну складність, для якої пріоритетним є швидке вирішення спору, а отже є малозначною, розгляд якої підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, колегією суддів не встановлено виняткових обставин, передбачених ч. 4 ст. 247 ГПК України для розгляду справи у загальному порядку, тож висновки суду викладені в ухвалі господарського суду міста Києва від 27.01.2020 р. про відкриття провадження у справі (отримана відповідачем 30.01.2020 р.) щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (проведення судового засідання) є обґрунтованими.

Окремо слід зазначити, що відповідач не був позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2020 р. у справі № 910/851/20, підстав для його скасування або зміни не вбачається, тож у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.ТРАНС" на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2020 р. у справі № 910/851/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2020 р. у справі № 910/851/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/851/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.І. Поляк

С.А. Пашкіна