Ухвала

від 04.11.2020 по справі 908/729/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.11.2020 м.Дніпро

Справа № 908/729/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020р. (повний текст складено 02.06.2020р.)

у справі № 908/729/20 (суддя - Сушко Л.М., м. Запоріжжя)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", м. Запоріжжя

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 відкрито провадження у справі №908/729/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Моісєєва Юрія Володимировича.

28.05.2020 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" - голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" надійшло клопотання про припинення процедури розпорядження майна боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Моісєєва Ю.В.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020 р. задоволено клопотання голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс". Припинено процедуру розпорядження майном. Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" - арбітражного керуючого Моісєєва Юрія Володимировича. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Моісєєва Юрія Володимировича та покладено на нього обов`язки керівника банкрута.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020 р., провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано дії керівника боржника, моменту виникнення загрози неплатоспроможності на підставі аналізу наявних активів та пасивів, не зазначено момент настання строку виконання вимог для кожного кредитора, та відсутній висновок чи відбулося порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апелянт зазначає, що відповідно до позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.08.2018 по справі № 904/862/18, господарський суд повинен перевірити обґрунтованість підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема, наявність непогашених визнаних судом грошових вимог кредиторів, перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном, незадовільний результат заходів фінансового оздоровлення боржника.

Подані боржником до податкової служби фінансові звіти свідчать про відсутність у боржника стійкої неплатоспроможності, що на думку скаржника, говорить про передчасність винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Крім того, апелянт вказує, що згідно бази даних контролюючого органу не було зареєстровано жодної податкової накладної на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", стороною якої було б одне з підприємств перед якими боржник не зміг виконати зобов`язання, що і стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс".

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство, у зв`язку з формальним підходом до аналізу фінансового стану підприємства.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування відзиву товариство зазначає, що скаржником при зверненні з апеляційною скаргою було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови, однак ним не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Товариство вказує, що ГУ ДПС в м. Києві не надало до Господарського суду Запорізької області заяви та/або відомостей про наявність податкового боргу, а отже податковий орган не є кредитором у справі. Крім того, скаржником не направлено копії апеляційної скарги на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс".

За доводами кредитора, винесення судом оскаржуваної постанови жодним чином не порушує права скаржника, оскільки скаржник не є стороною у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні 28.10.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.11.2020р. о 11:30 год., у зв`язку з участю головуючого судді Вечірка І.О. в підготовці для підтримання кваліфікації на 2020 рік.

Через неможливість суддів Коваль Л.А. та Кузнецова В.О. продовжувати розгляд апеляційної скарги у зв`язку із перебуванням у відпустці, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені законом, розпорядженням керівника апарату суду від 03.11.2020 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2020 прийняти до свого провадження справу № 908/729/20 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020р. вищеозначеною колегією суддів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини справи і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, присутніх у судових засіданнях, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, заслухавши виступ представника боржника, апеляційний господарський суд вважає, що провадження за апеляційною скаргою підлягає закриттю, в силу наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відтак, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, встановлені ГПК України.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 255 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ГПК України визначено коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення (ухвали) місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Кодексом порядку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13.

Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) наведено правову позицію, яка полягає у такому: "Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство".

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Отже, право на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом мають учасники справи про банкрутство, або особи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

Судом першої інстанції має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (висновки щодо застосування норм права, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/806/17).

Із матеріалів справи вбачається, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві із заявою з грошовими вимогами до боржника не зверталось, відповідна ухвала щодо визнання таких вимог судом не приймалась. При цьому, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві було повідомлено про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс", про що свідчить лист Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, який надійшов до суду Господарського суду Запорізької області 09.04.2020

Зміст положень оскаржуваного судового рішення не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, а зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що в мотивувальній частині рішення не міститься будь-яких висновків суду про права та обов`язки Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, а в резолютивній частині постанови відсутні прямі вказівки про його права та обов`язки.

Таким чином, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві не має права на апеляційне оскарження постанови суду у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс".

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Доводи скаржника щодо права на апеляційне оскарження, зазначені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду та ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні приписів ст. 254 ГПК України.

Разом з тим, необхідною підставою процесуальної участі у справі його як учасника є виключно порушення прав, обов`язків або інтересів судовим рішенням, яке він оскаржує. За такої умови він розглядається не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.

Оскільки апеляційним господарським судом з`ясовано, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та відносно предмету спору, апеляційне провадження підлягає закриттю.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції не може бути надана оцінка доводам Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо відповідності вимогам Закону оскаржуваного судового рішення (постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюсервіс" банкрутом).

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведене та відсутність такого клопотання апелянта на момент розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020 у цій справі, питання про розподіл судового збору, зокрема його повернення, судом апеляційної інстанції не вирішується.

Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження у справі № 908/729/20 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.11.2020.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Т.А. Верхогляд

Суддя

---

Ю.Б. Парусніков