Постанова

від 09.11.2020 по справі 904/2337/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2337/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 (суддя Ніколенко М.О.)

у справі №904/2337/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінавтогаз", м.Вінниця

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 128 970 грн., пені у розмірі 9 451,88 грн., штрафу у розмірі 9 027,90 грн., 3% річних у розмірі 786,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінавтогаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 128 970 грн., пені у розмірі 9 451,88 грн., штрафу у розмірі 9 027,90 грн., 3% річних у розмірі 786,05 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінавтогаз" суму основного боргу у розмірі 128 970 ,00 грн., 3% річних у розмірі 766,44 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 946,06 грн. Відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9451,88 грн., штрафу у розмірі 9 027,90 грн. та 3% річних у розмірі 19,61 грн., про що видано відповідний наказ.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Державним підприємством "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 у справі №904/2337/20, згідно якої просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та прийнятим без повного і всебічного з`ясування всіх обставин у справі. Так рішення суду було отримано відповідачем 04.08.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В свою чергу ДП Східний ГЗК 24.07.2020 здійснило часткову оплату згідно рахунку від 18.11.2019 №453, який був виставлений відповідно до видаткової накладної від 18.11.2019 №274, що підтверджується платіжним дорученням від 24.07.2020 №12162 на суму 20 000,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідач дізнався про винесене рішення вже по факту надходження такого рішення на його адресу , то апелянт просить взяти до уваги виписку банку, яка підтверджує здійснення часткової оплати.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 у справі №904/2337/20 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача складала 128 970,00 грн. Дана обставина встановлена судом першої інстанції та не спростована відповідачем. Відповідачем подавався відзив на позовну заяву, проте будь-яких доказів часткової сплати заявленої до стягнення суми до відзиву додано не було. Відповідач не був позбавлений права просити суд встановити додатковий строк для подання платіжного доручення, проте останній не скористався таким правом.

Державним підприємством Східний гірничо-збагачувальний комбінат подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу , в якій відповідач вказує, що відзив на позовну заяву ним було подано до суду 19.06.2020, тоді як перерахування коштів було здійснено 24.07.2020. При цьому позивач навмисно не подав до суду заяву про зменшення позовних вимог в частині сплати 20 000,00 грн. суми основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінавтогаз" (постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір про закупівлю товарів № 805/13/249Е від 11.09.2019 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2 Договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити підіймально-транспортувальне обладнання, код 4241 (талі та домкрати) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) Договору, відповідно до специфікації №1 становить 274 666,67 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 54 933,33 грн. Загальна сума становить 329 600,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% (п.3.1 Договору).

Датою поставки товарів та переходу права власності на товари буде вважатися дата фактичної поставки товарів на склад покупця (п.5.4 Договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець здійснює оплату отриманої партії товарів по факту їх поставки протягом 30-ти календарних днів.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.

Згідно з п. 11.1 Договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 27 . 12.2019, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору на загальну суму 128 970,00 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи та підписаними сторонами видатковими накладними №274 від 10.11.2019 та №297 від 03.12.2019.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу від 05.02.2020 про сплату суми заборгованості у розмірі 128 970,00 грн., яку останній залишив без відповіді.

Несплата відповідачем суми вартості товару у розмірі 128 970,00 грн. і стала причиною виникнення спору.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2 Договору, покупець здійснює оплату отриманої партії товарів по факту їх поставки протягом 30-ти календарних днів.

Відповідачем не виконано зобов`язання належним чином та не надано доказів сплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними №274 від 10.11.2019 та №297 від 03.12.2019 у розмірі 128 970,00 грн.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 128 970,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 128 970,00 грн. та вважає його обґрунтованим та таким, що підтверджений матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині неподання в матеріали справи доказів часткового погашення заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №12162 від 24.07.2020 та неврахування судом вказаної суми та неповідомленням позивачем суду першої інстанції про вказані обставини, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 ГПК України).

Отже саме на відповідача, як на заінтересовану сторону, покладається обов`язок довести належне виконання ним прийнятих на себе зобов`язань згідно умов договору.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення сторони відповідача про відкриття провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Окрім того, відповідачем подавався відзив на позовну заяву.

Отже відповідач був обізнаний про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Разом з тим матеріали справи не містять і доказів неможливості відповідача скористатись своїм правом на подання належних та допустимих доказів, що стосуються предмету розгляду у даній справі в суд першої інстанції, як не вказано таких обставин і в апеляційній скарзі.

Таким чином колегія суддів не приймає як належні, докази, подані скаржником разом з апеляційною скаргою та не були подані до суду першої інстанції, без будь-якого обґрунтування причин неподання.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з достатності доказів, що надані сторонами, в т.ч. і для розрахунку суми боргу, у зв`язку з чим колегією не встановлено порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при ухваленні рішення в частині стягнення основного боргу.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що з метою недопущення подвійного стягнення, він наділений правом звернутись з заявою в суд першої інстанції в порядку ч. 2 ст. 328 ГПК України про добровільне виконання боржником обов`язку щодо часткової сплати суми боргу у розмірі 20 000,00 грн.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 в іншій частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, апеляційний господарський суд не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 у справі №904/2337/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 у справі №904/2337/20 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Східний гірничо - збагачувальний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є. Чередко