Рішення

від 29.10.2020 по справі 904/3409/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3409/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ ЮГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвантаждніпро"

про стягнення 438 703,00 грн.

за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна компанія "ДНІПРО"

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Боговенко С.Ю.

Представники:

Позивача - Мироненко Т.С. дов. № б/н від 01.01.2020 (адвокат)

Відповідача - не з`явився

Третьої особи - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 364 706,80 грн. - основного боргу, 41 716,46 грн. - 25 % річних, 25 715,02 грн. - пені, 6 564,72 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати та 6 580,56 грн. - судового збору, 43 000,00 грн. - витрат на оплату гонорару за адвокатські послуги.

Третя особа у поясненнях у справі зазначила, що з моменту укладення договору про часткове відступлення права вимоги №01/03/20 від 01.03.2020 укладеного Третьою особою та Позивачем, у останнього виникає право вимоги за Договором поставки товарів №1/14/03/2016 від 25.04.2016. позов вважає обґрунтованим та просить задовольнити, справу розглядати без участі представника Третьої особи.

Відповідач, відзив на позов не надав, у жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на електронну адресу, на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові відправлення №4930012315599, №4930012444640, №4930012793547 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місяця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Секретарем судового засідання, для вжиття всіх необхідних заходів повідомлення сторони про розгляд справи, передавалися телефонограми Відповідачеві за номером, який зазначений у позові, за вказаним номером телефонограми прийняв директор підприємства - Кошман П.В.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2016 Третьою особою та Відповідачем укладено Договір поставки товарів №1/14/03/2016 (далі Основний договір), за п.1.1. якого Постачальник (Третя особа) зобов`язався передати у визначені даним Договором строки паливно-мастильні матеріали (ПММ) у власність Покупця (Відповідача), а Покупець зобов`язався прийняти ПММ і оплатити їх вартість визначену даним Договором.

Асортимент, кількість і ціна ПММ за відповідну одиницю вимірювання з урахуванням ПДВ визначається сторонами у заявках і виставлених до оплати рахунках та зазначається у товаросупроводжувальних документах (п.2.1. Основного договору).

Поставка ПММ здійснюється на підставі заявки Покупця, яка може бути передана у будь-який зручний для Покупця спосіб (п.3.1. Основного договору).

Датою поставки вважається дата, зазначена у товаросупроводжувальних документах (п.3.3. Основного договору).

У випадку, якщо ПММ будуть відпущені без попередньої оплати, Покупець зобов`язується оплатити повну вартість отриманих ПММ протягом 5 календарних днів з дати отримання ПММ (п.4.2. Основного договору).

Покупець, у випадку порушення строків оплати вартості товару або інших платежів, встановлених даним Договором, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання, за кожен день прострочки і 25 % річних (п.5.2. Основного договору).

На виконання умов Договору, Третя особа поставила, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 417 706,80 грн., що підтверджується накладними на відпуск ПММ: №432 від 29.06.2018 на 327 600,00 грн. з ПДВ, №485 від 02.08.2018 на 54 282,00 грн. з ПДВ, №507 від 10.08.2018 на 55 459,20 грн. з ПДВ, №809 від 16.11.2018 на 61 476,00 грн. з ПДВ, №836 від 29.11.2018 на 60 822,00 грн. з ПДВ, №6 від 03.01.2019 на 51 927,60 грн. з ПДВ, підписаними уповноваженими особами сторін.

Позивач, виставив рахунки на оплату: №467 від 29.06.2018 на 327 600,00 грн. з ПДВ, №521 від 01.08.2018 на 54 282,00 грн. з ПДВ, №546 від 10.08.2018 на 55 459,20 грн. з ПДВ, №854 від 16.11.2018 на 61 476,00 грн. з ПДВ, №879 від 29.11.2018 на 60 822,00 грн. з ПДВ.

30.01.2020 Позивач виставив рахунок №2 на загальну суму боргу - 414 706,80 грн.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 30.01.2020 - 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань Відповідачем, за ним обліковується борг у розмірі 364 706,80 грн.

01.03.2020 Третя особа з Позивачем уклали Договір про часткове відступлення права вимоги №01/03/20 (далі Договір), за п.1.1. якого за цим Договором Первісний кредитор (Третя особа) частково відступає, а Новий кредитор (Позивач) частково приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає частковим кредитором за Договором поставки товарів №1/14/03/2016 від 25.04.2016 (Основний договір), укладеним Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансвантаждніпро" (далі Боржник).

За цим Договором Новий кредитор частково одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 364 706,80 грн. (п.1.2. Договору).

Підписанням цього Договору сторони підтверджують передачу Первісним кредитором Новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження часткового права вимоги за Основним договором (п.2.1. Договору).

Одночасно з підписанням цього Договору Первісний кредитор передає Новому кредитору повідомлення до Боржника про часткове відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення Боржнику покладається на Нового кредитора (п.2.2. Договору).

Сума відступлених прав вимоги становить 364 706,80 грн. (п.4.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві повідомлення про відступлення права вимоги від 18.03.2020, яке отримане Відповідачем 19.03.2020, що підтверджується особистим підписом директора підприємства Відповідача - Кошман П.В. у нижньому правому куті повідомлення. Зауважень та заперечень Відповідач не надав.

З посиланням на п.5.2. Основного договору Позивач на борг Відповідача нарахував 41 716,46 грн. - 25 % річних за період з 31.01.2020 по 15.06.2020, 25 715,02 грн. - пені за період з 31.01.2020 по 15.06.2020.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України Позивач на борг Відповідача нарахував 6 564,72 грн. - індексу інфляції за період січень - травень 2020.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору поставки, факт укладення договору про часткове відступлення права вимоги, період виникнення (існування) зобов`язань (боргу), строки оплати та обґрунтованість нарахування основного боргу та штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою: внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);...

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

На виконання п. 2.2. Договору про часткове відступлення права вимоги Позивач направив Відповідачеві повідомлення про відступлення права вимоги за Договором поставки товарів №1/14/03/2016 від 25.04.216, яке Відповідач одержав 19.03.2020, що підтверджується особистим підписом директора підприємства Відповідача - Кошман П.В. у нижньому правому куті повідомлення. Зауважень та заперечень Відповідач не надав.

Таким чином, сторонами Договору про часткове відступлення прав вимоги від 01.03.2020 виконано усі необхідні умови, у зв`язку із чим до Позивача перейшли права визначені у Договорі про часткове відступлення права вимог, а саме: право вимоги на суму 364 706,80 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 364 706,80 грн.(підтверджується основним договором, накладними на відпуск, товарно-транспортними накладними, рахунками, випискою банку, Договором, повідомленням про відступлення права вимоги за Договором).

Щодо нарахування та стягнення пені, 25 % річних та індексу інфляції, суд бере до уваги, що за Договором про часткове відступлення права вимоги, Новий кредитор (Позивач) частково одержав право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 364 706,80 грн. (п.1.2. Договору), права на інші вимоги Третя особа Позивачеві не відступала.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені, 25 % річних та індексу інфляції не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 364 706,80 грн. - основного боргу, решта позову не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати (судовий збір) у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Оскільки Позивач не надав доказів щодо обсягу наданої правничої допомоги та її вартості (відповідного акту, розрахунку до нього), сплати вартості правничої допомоги, суд не розглядає питання відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ ЮГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвантаждніпро" за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна компанія "ДНІПРО" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвантаждніпро", 49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 69, кв. 20 (код 43028967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ ЮГ", 75546, Херсонська область, Генічеський район, с. Азовське, вул. Соляна, 60 (код 43247999) 364 706,80 грн. - боргу, 5 470,61 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне рішення складено 09.11.2020

Суддя С.Г. Юзіков