номер провадження справи 24/119/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
06.10.2020 Справа № 908/2024/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.
розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс про повернення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2024/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс (вул. Патріотична, буд. 32, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 23851723)
до відповідача: Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952)
про стягнення 206306,95 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув.
ВСТАНОВЛЕНО:
29.09.2020 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс про повернення витрат на правничу допомогу вих. № 25/09 від 25.09.2020, в якій останній просить суд стягнути з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс витрати на професійну правову допомогу у справі № 908/2024/20 в сумі 5500,00 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс про повернення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2024/20 прийнято до розгляду, та призначено розгляд заяви на 06.10.2020 о 09 год. 00 хв.
05.10.2020 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс , адвоката Машко Г.І. надійшов лист, в якому останній просить розглянути заяву про повернення витрат на правову допомогу за відсутністю представника позивача.
Вказаний лист представника позивача, що надійшов на електронну адресу суду, не містить електронного цифрового підпису, тому суд позбавлений можливості прийняти вказаний лист позивача в якості офіційного документу.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 06.10.2020 проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
За результатами судового розгляду заяви, судом ухвалено додаткове рішення.
Розглянувши матеріали зазначеної заяви, господарський суд дійшов висновку про його задоволення виходячи з наступного:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/2024/20 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс 206306,95 грн. основного боргу та 3094,00 грн. судового збору. Також вказаним рішенням розстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/2024/20 в частині стягнення основного боргу строком на 10 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно відповідно до графіку.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.
Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.
Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вказана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2020 заявив про намір надати документи щодо надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що для отримання правової допомоги та для належного захисту своїх прав та інтересів по вказаній справі позивачем було укладено з Адвокатським бюро Машко Ганни Ігорівни договір про надання правової допомоги від 02.07.2020, за умовами п. 2.1. якого за надання правової допомоги за цим договором позивач зобов`язаний сплатити бюро гонорар у наступних розмірах: за вивчення матеріалів та підготовку позовної заяви - 4000,00 грн.; за підготовку процесуальних документів, у т.ч. відповіді на відзив, письмових пояснень - 1500,00 грн. за один документ; за участь у кожному підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції - 1500,00 грн.
Договором (п. 1.3.) передбачено, що надання правової допомоги здійснюється бюро як в особі керуючого Адвокатським бюро Машко Ганни Ігорівни адвокатом Машко Ганною Ігорівною, так і із залученням Бюро на договірних засадах інших адвокатів.
Фактичне отримання вказаних послуг позивачем підтверджується доданим актами приймання передачі наданих послуг від 26.08.2020 на суму 4000,00 грн. та від 22.09.2020 на суму 1500,00 грн., які містять інформацію про обсяг наданих послуг і виконаних робіт, а також їх вартості.
Оплата вказаних послуг була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується доданими копіями платіжних доручень № 287 від 10.09.2020 в сумі 4000,00 грн., № 304 від 24.09.2020 в сумі 1500,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн., які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та витрачений адвокатом час згідно актів приймання передачі наданих послуг від 26.08.2020 та від 22.09.2020.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-А, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс (вул. Патріотична, буд. 32, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 23851723) 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано - 06.11.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2020 |
Оприлюднено | 10.11.2020 |
Номер документу | 92703873 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні