Рішення

від 09.11.2020 по справі 910/11653/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020Справа № 910/11653/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй" (с. Жорбин Рівненського району Рівненської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (м. Київ)

про стягнення 179.437,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водограй" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 38.688,40 грн, з яких: 36.919,61 грн основного боргу, 199,73 грн 3% річних, 407,00 грн інфляційних втрат, 1.162,06 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 030114-78/1п від 03.01.14., за яким було змінено сторону на підставі Договору від 14.12.18. про заміну сторони у зобов`язаннях та про внесення змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.20. відкрито провадження у справі № 910/11653/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Позивачем вказану ухвалу отримано 09.09.20., відповідачем - 08.09.20. (відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень).

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/11653/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

31.08.20. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 179.437,00 грн, з яких: 177.668,21 грн основного боргу, 199,73 грн 3% річних, 407,00 грн інфляційних втрат, 1.162,06 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.20. вказану заяву прийнято судом.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

03.12.14. між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг (Покупець) було укладено Договір поставки № 030114-78/1п (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується передавати Товар у власність Покупця, а Покупець приймати його та проводити оплату на умовах Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 9.1 з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.14., але до моменту остаточного виконання. Дія Договору продовжується на 1 рік, якщо жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку його дії.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

14.12.18. Договором від 14.12.18. про заміну сторони у зобов`язаннях та про внесення змін в Договорі замінено Покупця з Товариства з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіппо"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіппо" прийняла на себе права та виконання всіх обов`язків, що виникатимуть перед Постачальником за Договором з 14.12.18.; Строк дії Договору згідно п. 9.1 визначено з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.19., але до моменту остаточного виконання. Дія Договору продовжується на 1 рік, якщо жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку його дії.

У відповідності до наявних в матеріалах справи видаткових накладних та товарно-транспортних накладних за період з 31.03.20. по 30.06.20. позивач за Договором поставив відповідачу товар на суму 177.668,21грн.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У відповідності до матеріалів справи відповідач не висловив жодних зауважень и заперечень щодо якості, кількості, відповідності товару, отже товар є прийнятим відповідачем. Означеного Покупцем не спростовано.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Продавцем прийнятих за Договором зобов`язань з передання товару на суму 177.668,21 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні є належними доказами передачі товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару на суму 177.668,21 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата за поставлений товар здійснюється кожні 60 календарних днів з дати поставки товару (п. 5.4 Договору).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дату поставки та прийняття товару, суд дійшов висновку, що строк оплати товару є таким, що настав.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити грошові кошти за поставлений товар.

Оскільки грошові кошти від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 177.668,21 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 199,73 грн 3% річних, 407,00 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості в розмірі 36.919,61 грн. така сума боргу виникла станом на 05.06.20., а тому розрахунок не може здійснюватись на таку суму з 31.03.20.

Судом здійснено перерахунок з врахуванням пункту 5.4 Договору та того, що період розрахунку не може перевищувати визначений позивачем, та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 15,13 грн, розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 73,84 грн, внаслідок чого вказані суми підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 3% річних в сумі 184,60 грн та інфляційні втрати в сумі 333,16 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог про стягнення 1.162,06 грн пені суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору за порушення строків розрахунків Покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов`язання, здійснено перерахунок пені з врахуванням викладеного при перерахунку інфляційних втрат та 3% річних, і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 80,70 грн пені. Пеню в сумі 1.081,36 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім вказаного, позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в сумі 1.512,44 грн за умови подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, б. 19/3, корпус 2, кабінет 33; ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй" (35310, с. Жорбин Рівненського району Рівненської області, вул. Лісова,1; ідентифікаційний код 31847881) 177.668 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 21 коп. основного боргу, 15 (п`ятнадцять) грн 13 коп. 3% річних, 73 (сімдесят три) грн 84 коп. інфляційних втрат, 80 (вісімдесят) грн 70 коп. пені, 2.667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн 57 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко