Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/8305/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/8305/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд"

про стягнення 2 703 625, 02 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Кривошея Д.А. згідно з витягом з ЄДРПОУ;

від відповідача: Ємельяненко Т.І. за довіреністю № 1 від 24.12.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем умов договору № 286/3/19/140 від 19.04.2019 у розмірі 2 703 625, 02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8305/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.07.2020 року.

13.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 13.07.2020 року, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Міністерства оборони України з огляду на те, що прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором відбулося внаслідок прострочення кредитора - позивача, у зв`язку з чим правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих сум штрафних санкцій відсутні. Так, відповідач зазначив, що адресований позивачу лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" № 5382 від 11.07.2019 з проханням провести перевірку відповідності та затвердити наданий відповідачем контрольний зразок товару було залишено Міністерством оборони України без задоволення з огляду на вилучення в нього під час проведення представниками Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань обшуку 14 зразків-еталонів та нормативної документації, у тому числі на спірний товар - Сорочку-поло . У той же час контрольний зразок товару був наданий позивачем уповноваженій особі відповідача лише 19.08.2019 року, тобто через 54 календарних днів після вилучення вищенаведених речей та документів, що у свою чергу спричинило затримку відповідача у виготовленні та поставці погодженого між сторонами товару. Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" зазначило про фактичне відстрочення виконання ним спірного зобов`язання на час прострочення кредитора в порядку статті 613 Цивільного кодексу України та відсутність правових підстав для задоволення вимог Міністерства оборони України.

Крім того, 13.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2020 підготовче засідання відкладено на 04.08.2020 року.

16.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній навів свої аргументи на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Разом із тим, у вказаній заяві по суті спору позивач визнав, що, у зв`язку з відсутністю у Головному управлінні зразка-еталона Сорочки-поло , затвердження контрольного зразка товару здійснено з порушенням передбаченого укладеним між сторонами Договором строку на 34 доби, що могло вплинути на терміни поставки товару за цією угодою. Разом із тим, порушення відповідачем термінів поставки наведеного товару допущено не з вини Міністерства оборони України.

30.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 30.07.2020 року на відповідь на відзив, у яких відповідач надав додаткові обґрунтування на підтвердження безпідставності вимог позивача.

У судовому засіданні 04.08.2020 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/8305/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 16.09.2020 року.

У судових засіданнях 16.09.2020 року та 06.10.2020 року оголошувалися перерви відповідно до 06.10.2020 року та 27.10.2020 року.

23.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 22.10.2020 року, в якому останній просив на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України просив суд визнати виключними обставини, які вплинули на строки виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 286/3/19/140 від 19.04.2019, та зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 95 %.

Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2020 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Крім того, останній просив суд задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" від 22.10.2020 року та зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 95 %.

У судовому засіданні 27.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 року між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" (постачальник) було укладено Договір на поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/19/140, за умовами якого постачальник зобов`язався у 2019 році поставити замовнику футболки та сорочки (18330000-1) (Сорочка-поло оливкового та темно-синього кольору) (лот 6. Сорочки (18332000-5) (Сорочка-поло оливкового та темно-синього кольору): 1) Сорочка-поло оливкового кольору; 2) Сорочка-поло темно-синього кольору), а замовник зобов`язався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі.

Означений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 Договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору визначаються нижченаведеною специфікацією: Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 20 000 штук загальною вартістю 6 261 000,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 90 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 17.07.2019 (включно)); Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 10 000 штук загальною вартістю 3 130 500,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 125 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 21.08.2019 (включно)); Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 5 000 штук загальною вартістю 1 565 250,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 155 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 20.07.2019 (включно)); Сорочка-поло темно-синього кольору в кількості 4 000 штук загальною вартістю 1 252 200,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 125 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 21.08.2019 (включно)).

Ціна товару з ПДВ складає: 14 650 740,00 грн.

За умовами пункту 1.3 Договору постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби для виготовлення товару.

Товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід`ємними частинами цього Договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України (пункт 1.6 Договору).

Слід зазначити, що у матеріалах справи наявні рознарядка Міністерства оборони України за специфікацією (Додаток № 1 до Договору), а також ростовка Міністерства оборони України за специфікацією (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до пункту 2.1 цієї угоди здійснення контролю за якістю товару складається з таких етапів: перевірка виготовлення товару; перевірка контрольного зразка; приймальний контроль товару.

Пунктом 2.2 вказаного правочину встановлено, що постачальник письмово повідомляє представника замовника Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України про початок та місце виготовлення товару і місце зберігання матеріалів. Після отримання повідомлення представник замовника протягом трьох робочих днів розпочинає перевірку виготовлення товару. За результатами перевірки складається акт перевірки виготовлення товару. У разі позитивних результатів перевірки перевірені зразки товару клеймуються у місцях їх маркування. За відсутності місця для клейма або в разі неприпустимості нанесення клейма на зразки товару клейма наносяться на тару та на кожний примірник акту приймального контролю за якістю.

Згідно з пунктом 2.3 Договору представник постачальника у присутності представника замовника здійснює відбір зразків матеріалів з кожної партії. Постачальник протягом двох робочих днів після складання акту відбору зразків матеріалів надає відібрані зразки до випробувальної лабораторії, акредитованої Національним агентством з акредитації України на технічну компетентність та незалежність, для проведення перевірки на відповідність вимогам нормативної або технічної документації за власний рахунок.

За змістом пункту 5.1 наведеної угоди товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений у специфікації Договору (пункт 1.2).

Згідно з пунктом 5.2 Договору місцем поставки товару є об`єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил України згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід`ємною частиною Договору, з обов`язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару (пункт 5.3 Договору).

Пунктом 6.3.1 Договору на відповідача покладено обов`язок забезпечити поставку товару у строки, встановлені Договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 4.1 наведеної угоди ціна цього Договору становить 14 650 740,00 грн., у тому числі ПДВ 2 441 790,00 грн. (за загальним фондом). Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі), але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.12.2019 до цього правочину, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 березня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Зі змісту наявних у матеріалах справи копії актів приймального контролю № 1 від 21.11.2019, № 2 від 12.12.2019, № 3 від 17.12.2019, оголошень № 1 від 11.10.2019, № 2/1 від 04.12.2019, № 3 від 10.12.2019, а також посвідчень № 266, 280, 281 вбачається, що передбачений Договором товар - Сорочку-поло оливкового кольору в кількості 20 000 штук загальною вартістю 6 261 000,00 грн. без ПДВ (7 513 200,00 грн. з ПДВ) поставлено відповідачем 26.11.2019 року (із простроченням встановленого умовами Договору терміну на 131 день); Сорочку-поло оливкового кольору в кількості 10 000 штук загальною вартістю 3 130 500,00 грн. без ПДВ (3 756 600,00 грн. з ПДВ) поставлено відповідачем 26.11.2019 року (із простроченням встановленого умовами Договору терміну на 96 днів); Сорочку-поло оливкового кольору в кількості 5 000 штук загальною вартістю 1 565 250,00 грн. без ПДВ (1 878 300,00 грн. з ПДВ) поставлено відповідачем 13.12.2019 року (із простроченням встановленого умовами Договору терміну на 83 дні); Сорочку-поло темно-синього кольору в кількості 4 000 штук загальною вартістю 1 252 200,00 грн. без ПДВ (1 502 640,00 грн. з ПДВ) поставлено відповідачем 18.12.2019 року (із простроченням встановленого умовами Договору терміну на 118 днів).

У матеріалах справи наявна копія претензії позивача № 286/8/8237 від 28.12.2019, в якій міститься адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" вимога про сплату постачальником на користь Міністерства оборони України суми нарахованих, у зв`язку з допущенням відповідачем прострочки виконання його договірних зобов`язань, штрафних санкцій у загальному розмірі 2 703 625, 02 грн.

Оскільки наведена претензія була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вищенаведеної суми штрафних санкцій у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначалось вище, положеннями пункту 1.2 укладеного між сторонами Договору передбачено, зокрема, строки поставки товару: Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 20 000 штук загальною вартістю 6 261 000,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 90 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 17.07.2019 (включно)); Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 10 000 штук загальною вартістю 3 130 500,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 125 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 21.08.2019 (включно)); Сорочка-поло оливкового кольору в кількості 5 000 штук загальною вартістю 1 565 250,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 155 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 20.07.2019 (включно)); Сорочка-поло темно-синього кольору в кількості 4 000 штук загальною вартістю 1 252 200,00 грн. (без ПДВ) - у строк (термін) 125 календарних днів з дати укладення договору (у термін до 21.08.2019 (включно)).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки товару в строк, визначений за домовленістю сторін.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки передбаченого укладеним між сторонами Договором товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 678 073,22 грн. пені, нарахованої на відповідні суми вартості несвоєчасно поставлених партій товару, з яких: 984 229,20 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 131 день поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 20 000 штук на суму 7 513 200,00 грн. з ПДВ; 360 633,60 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 96 днів поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 10 000 штук на суму 3 756 600,00 грн. з ПДВ; 155 898,90 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 83 дні поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 5 000 штук на суму 1 878 300,00 грн. з ПДВ; 177 311,52 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 118 днів поставки товару - Сорочок-поло темно-синього кольору в кількості 4 000 штук на суму 1 502 640,00 грн. з ПДВ.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 025 551,80 грн. штрафу, нарахованого за прострочення поставки всього товару понад 10 днів, що становить 7 % від його загальної вартості в сумі 14 650 740,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 903/545/17 від 11.05.2018.

Судом встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, і виконання його грошових зобов`язань фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

У пункті 7.3.4 Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

В даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 911/2813/17 від 09.02.2018, у справі № 911/1351/17 від 22.03.2018, у справі № 922/1720/17 від 25.05.2018, у справі № 917/194/18 від 02.04.2019.

Заперечуючи проти вимог Міністерства оборони України, відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.07.2020 року посилався на те, що прострочення виконання ним своїх зобов`язань за укладеним між сторонами Договором відбулося внаслідок прострочення кредитора - позивача, у зв`язку з чим правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих сум штрафних санкцій відсутні. Так, відповідач зазначив, що адресований позивачу лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" № 5382 від 11.07.2019 з проханням провести перевірку відповідності та затвердити наданий відповідачем контрольний зразок товару було залишено Міністерством оборони України без задоволення з огляду на вилучення у замовника під час проведення представниками Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань обшуку 14 зразків-еталонів та нормативної документації, у тому числі на спірний товар - Сорочку-поло . У той же час контрольний зразок товару був наданий позивачем уповноваженій особі відповідача лише 19.08.2019 року, тобто через 54 календарних днів після вилучення вищенаведених речей та документів, що у свою чергу спричинило затримку відповідача у виготовленні та поставці погодженого між сторонами товару. Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" зазначило про фактичне відстрочення виконання ним спірного зобов`язання на час прострочення кредитора в порядку статті 613 Цивільного кодексу України та відсутність правових підстав для задоволення вимог Міністерства оборони України.

З огляду на викладені обставини, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що до початку приймального контролю якості товару постачальник зобов`язаний надати представнику замовника не менше двох зразків товару (контрольні зразки), які перевірені у випробувальній лабораторії на відповідність вимогам нормативної або технічної документації, та документи, які підтверджують їх якість та безпечність. Комісія з перевірки контрольних зразків предметів речового майна здійснює перевірку зовнішнього вигляду, конструкції, комплектності, лінійних вимірів, маркування контрольних зразків результатів лабораторних випробувань на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та зразку-еталону в спеціально обладнаному приміщенні представника замовника. У разі відповідності контрольних зразків комісія затверджує їх шляхом підписання ярлика та опломбовує. Строк проведення перевірки комісією становить три робочі дні з дня отримання контрольних зразків та супровідних документів до нього.

За умовами пункту 2.5 Договору постачальник зобов`язаний до початку поставки товару за договором разом з оголошенням письмово повідомити представника про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю. Після отримання листа разом з оголошенням представник замовника протягом трьох робочих днів розпочинає приймальний контроль товару за якістю у приміщенні, вказаному в листі.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що під час приймального контролю товару за якістю представник замовника перевіряє пакування, маркування та лінійні виміри товару згідно з нормативною або технічною документацією, а також відповідність товару контрольному зразку. Види контролю та обсяг вибірки товару для перевірки визначаються нормативною документацією. Результати приймального контролю товару оформлюються актом приймального контролю товару за якістю.

Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України", Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання зі кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6) (пункт 2.7 Договору).

Відповідно до пункту 6.3.3 наведеного правочину постачальник зобов`язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника про дату, коли товар буде наданий для приймання по якості.

Враховуючи положення укладеного між сторонами Договору, листом № 5382 від 11.07.2019 відповідач звернувся до Начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України з проханням провести перевірку відповідності та затвердити наданий контрольний зразок товару - Сорочки-поло оливкового кольору, а також надав адресату відповідний зразок.

Проте у відповідь на вказане звернення уповноважена особа позивача листом № 408/5/2600 від 15.07.2019 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" про те, що на час надання вказаної відповіді комісія з перевірки зразків предметів речового майна не має можливості здійснювати перевірку предметів речового майна, оскільки 26-27 червня 2019 року під час обшуку, проведеного представниками Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань, вилучено 14 зразків-еталонів та нормативна документація, у тому числі на "Сорочку-поло". Водночас у означеному листі відповідача було додатково повідомлено про те, що затвердження зазначених контрольних зразків буде розглянуто після вирішення питання зі зразками-еталонами та нормативною документацією.

У зв`язку з наведеними обставинами, враховуючи вищенаведену отриману від замовника інформацію, відповідач листом № 5433 від 15.07.2019 звернувся до позивача з пропозицією, зокрема, про внесення змін до Договору шляхом продовження строків поставки товару.

Аналогічні за змістом звернення були викладені відповідачем у адресованих позивачу листах № 5696 від 23.08.2019, № 6137 від 11.11.2019, № 6223 від 26.11.2019, № 6402 від 18.12.2019.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідні Додаткові угоди до Договору між сторонами укладені не була.

Разом із тим, судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що зразок-еталон (дублікат) "Сорочки-поло" був затверджений уповноваженою особою позивача 13.08.2019 року, у зв`язку з чим комісія позивача з перевірки зразків предметів речового майна здійснила перевірку та затвердила наданий відповідачем контрольний зразок товару "Сорочка-поло оливкового кольору" лише 19.08.2019 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у період фактичної відсутності у позивача зразків-еталонів та нормативної документації на "Сорочку-поло" до моменту затвердження позивачем та передачі відповідачу зразку-еталону (дублікату) "Сорочки-поло", тобто з 27.06.2019 по 19.08.2019, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" була відсутня можливість виконати взяте на себе за Договором зобов`язання з виготовлення товару та його передачі замовнику з незалежних від відповідача причин, що фактично тривало 54 календарних дні.

Наведені обставини також викладені у наявному в матеріалах справи науково-практичному висновку № 3128/21-10.4 від 06.12.2019 щодо суттєвого ускладнення виконання зобов`язань за Договором № 286/3/19/140 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 19.04.2019 року, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні, виконаному Торгово-промисловою палатою на замовлення відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 221 Господарського кодексу України.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, а також зважаючи на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих Міністерством оборони за період з 27.06.2019 по 19.08.2019 (за 54 календарних дні), тобто за час від вилучення у позивача зразків-еталонів та нормативно документації на "Сорочку-поло" до моменту затвердження позивачем та передачі відповідачу зразку-еталону (дублікату) "Сорочки-поло", коли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" була відсутня реальна можливість виконати взяте на себе за Договором зобов`язання з виготовлення товару та його передачі замовнику, і така неможливість виникла не з вини відповідача та з незалежних від нього причин.

За висновками суду, вилучення у позивача зразків-еталонів є істотною зміною обставин, яка суттєво ускладнила виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, порушила баланс майнових інтересів сторін та позбавила того, на що останні розраховували при укладенні цього правочину.

Слід зазначити, що під час розгляду цієї справи позивач не заперечував та визнав що, у зв`язку з відсутністю у Головному управлінні зразка-еталона Сорочки-поло , затвердження контрольного зразка товару здійснено з порушенням передбаченого укладеним між сторонами Договором строку, що могло вплинути на терміни поставки товару за цією угодою.

Разом із тим, посилання позивача на те, що для затвердження контрольного зразка сорочки-поло темно-синього кольору відповідач звернувся до позивача лише 05.12.2019, що, на думку Міністерства оборони України, свідчить про порушення термінів поставки товару не з вини позивача, не беруться судом до уваги, оскільки позивачем у встановленому законом порядку не було спростовано вищенаведених встановлених судом обставин, а також факту відсутності в нього необхідних для здійснення фактичної поставки відповідачем товару відповідних зразків-еталонів та нормативної документації на "Сорочку-поло".

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума нарахованої позивачем пені у загальному розмірі 886 933,26 грн., з яких: 578 516,40 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 77 днів (131 день загального прострочення - 54 дні прострочення, що виникло не з вини відповідача) поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 20 000 штук на суму 7 513 200,00 грн. з ПДВ; 157 777,20 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 42 дні (96 днів загального прострочення - 54 дні прострочення, що виникло не з вини відповідача) поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 10 000 штук на суму 3 756 600,00 грн. з ПДВ; 54 470,70 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 29 днів (83 дні загального прострочення - 54 дні прострочення, що виникло не з вини відповідача) поставки товару - Сорочок-поло оливкового кольору в кількості 5 000 штук на суму 1 878 300,00 грн. з ПДВ; 96 168,96 грн. - пеня, нарахована за прострочення на 64 дні (118 днів загального прострочення - 54 дні прострочення, що виникло не з вини відповідача) поставки товару - Сорочок-поло темно-синього кольору в кількості 4 000 штук на суму 1 502 640,00 грн. з ПДВ.

Водночас у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 791 139,96 грн. пені слід відмовити.

Разом із тим, оскільки судом встановлено, що відповідач несвоєчасно виконав взятий на себе обов`язок щодо поставки погодженого між сторонами товару, і таке прострочення з вини відповідача тривало понад 10 днів, а також зважаючи на те, що розмір нарахованого позивачем штрафу відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога Міністерства Оборони України про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 025 551,80 грн. є обґрунтованою.

Як було зазначено вище, 23.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 22.10.2020 року, в якому останній просив на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України просив суд визнати виключними обставини, які вплинули на строки виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 286/3/19/140 від 19.04.2019, та зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 95 %.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, необхідно об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій на 95 %, відповідач вказав, що у період фактичної відсутності у позивача зразків-еталонів та нормативної документації на "Сорочку-поло" до моменту затвердження позивачем та передачі відповідачу зразку-еталону (дублікату) "Сорочки-поло", тобто з 27.06.2019 по 19.08.2019, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" була відсутня можливість виконати взяте на себе за Договором зобов`язання з виготовлення товару та його передачі замовнику з незалежних від відповідача причин, що фактично тривало 54 календарних дні. Крім того, відповідач зазначив про розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій (що становить 18,5 % від загальної ціни Договору) є не справедливим та перетворює неустойку на непомірний тягар для боржника, а також звернув увагу на виконання ним основного зобов`язання у повному обсязі та ненадання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевказане, з урахуванням інтересів обох сторін, встановлених судом причин та обставин прострочення відповідачем виконання своїх договірних зобов`язань, зважаючи на поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" (вжиття відповідних заходів до виконання зобов`язання) та повне виконання останнім своїх договірних зобов`язань на час звернення позивача з позовною заявою, розгляду та вирішення даного спору, враховуючи незначний термін прострочення такого виконання, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, а також враховуючи невідповідність розміру стягуваних штрафних санкцій наслідкам порушення відповідачем зобов`язання з поставки товару, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованої позивачем неустойки на 95 %, а саме: пені - до 44 346 , 67 грн. (5 % від обґрунтованої суми в розмірі 886 933,26 грн.), штрафу - до 51 277,59 грн. (5 % від обґрунтованої суми в розмірі 1 025 551,80 грн.).

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" про стягнення 2 703 625, 02 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, суд звертає увагу на положення пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за яким судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" про стягнення 2 703 625, 02 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" (03170, місто Київ, вулиця Янтарна, будинок 6; код ЄДРПОУ 42726867) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; код ЄДРПОУ 00034022) 44 346 (сорок чотири тисячі триста сорок шість) грн. 67 коп. пені, 2 563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 88 коп. штрафу, а також 14 073 (чотирнадцять тисяч сімдесят три) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06.11.2020 року.

Суддя В.С. Ломака