Рішення

від 09.11.2020 по справі 910/11998/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020Справа № 910/11998/20 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Еней" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" про стягнення 330 002, 73 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еней" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений позивачем та несплачений відповідачем товар за договором поставки № 34/19 від 19.11.2019 в сумі 291 533, 76 грн, а також пені в сумі 27 464, 71 грн, 3% річних в сумі 5 137, 69 грн та інфляційних втрат в сумі 5 866, 57 грн, нарахованих у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито провадження у справі №910/11998/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України було винесено ряд постанов, а саме - постанови № 239 від 25.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020, відповідно до яких термін карантину неодноразово подовжувався та станом на момент розгляду даної справи термін карантину продовжено до 31.12.2020.

Між тим, 02.04.2020 набули чинності зміни до Господарсько-процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ". Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Поряд із тим, суд враховує положення статті 64 Конституції України якою передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Водночас, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину не подавав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еней" (за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" (за договором - Покупець) укладено договір поставки № 34/19 (надалі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість товару погоджується Сторонами у специфікаціях та/або рахунках-фактурах (шляхом проведення оплати Покупцем та прийняття оплати Постачальником) та/або видаткових накладних.

За умовами п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється Покупцем у наступному порядку: 100% вартості партії товару Покупець оплачує не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня поставки товару, що вказаний у видатковій накладній.

Згідно п. 5.4. Договору, зобов`язання Постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами оформленої належним чином видаткової накладної.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з видаткових накладних № 683 від 20.12.2019 на суму 3 916,80 грн, № 617 від 06.12.2019 на суму 74 883,55 грн, № 668 від 24.12.2019 на суму 291 533,76 грн, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачеві товар на виконання умов Договору на загальну суму 370 334, 11 грн.

При цьому позивач зауважує, що в порушення умов п. 4.1 Договору, відповідач здійснив оплату за товар позивачу лише частково у розмірі 78 800,35 грн, а відтак неоплачена сума за поставлений товар складає 291 533,76 грн.

Доказів оплати решти вартості товару на загальну суму 291 533,76 грн відповідачем суду не надано, а відтак відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 291 533,76 грн заборгованості за отриманий товар обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Поряд із тим, за приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5 137, 69 грн та інфляційні втрати в сумі 5 866, 57 грн, що нараховані за період з 11.01.2020 по 12.08.2020, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару за Договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, у зв`язку із чим позов у даній частині вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.10.2. Договору за несвоєчасну оплату за товар Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення та за весь період прострочення, а також документально підтверджені збитки, що виникли у Постачальника у зв`язку з невиконанням умов цього Договору Покупцем.

У зв`язку із простроченням відповідачем термінів поставки товару, позивачем на підставі зазначеного п. 10.2. Договору, нараховано до стягнення з відповідача штраф в сумі 27 464, 71 грн за період з 11.01.2020 по 11.07.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, у зв`язку із чим позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" (01103, м. Київ, б-р. Дружби народів, буд. 28-В, оф. 507; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 30150987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней" (02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 22-Б; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 16288428) заборгованість в сумі 291 533,76 грн, пеню в сумі 27 464,71 грн, 3 % річних в сумі 5 137, 69 грн, інфляційні втрати в сумі 5 866, 57 грн та судовий збір в сумі 4 950, 04 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.11.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко