Рішення

від 22.10.2020 по справі 911/1115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1115/20

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" простягнення 78 532, 05 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГООБЛІК" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" про стягнення 78 532,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 023.1 від 09.10.2017 в частині здійснення оплати за виконані роботи. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 73 812,48 грн. основного боргу, 2 344,11 грн. 3 % річних та 2 375,46 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1115/20 від 12.05.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК" залишено без руху.

27.05.2020 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2020.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 01.06.2020 по 03.06.2020 перебувала у відпустці, то повний текст ухвали був складений після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 відкрито провадження по справі № 911/1115/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.06.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49.

Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу суду із поміткою поштової установи: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 99 Постанови №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.06.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Одночасно, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, а також наявних доказів по справі, суд встановив, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2020 судом було ухвалено здійснювати розгляд справи № 911/1115/20 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі № 911/1115/20 на 03.09.2020 о 14:20.

03.09.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням останнього на лікарняному.

03.09.2020 в судове засідання представник позивача не з`явився, про причину неявки повідомив суд клопотанням вих. № б/н від 02.09.2020. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду від 29.07.2020 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали про відкладення підготовчого судового засідання на 30.09.2020 та про витребування доказів. Ухвала суду від 03.09.2020 була направлена учасникам судового процесу.

29.09.2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2020 надійшли додаткові матеріали, в яких зазначено про розгляд справи без присутності представника позивача.

30.09.2020 в судове засідання представник позивача не з`явився, про причину неявки повідомив суд заявою вих. № б/н від 24.09.2020. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду від 29.07.2020 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 30.09.2020 судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення учасників судового процесу, судом складено та направлено на адреси останніх ухвалу-повідомлення від 01.10.2020.

22.10.2020 в судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Наразі, з приводу неявки вказаних учасників судового процесу суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 22.10.2020.

Одночасно, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.10.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 між Приватним акціонерним товариством "ЕНЕРГООБЛІК" (далі - субпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" (далі - генпідрядник, позивач) укладено договір № 023.1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору сторони узгодили, що субпідрядник зобов`язується виконати роботи з ремонту пунктів вимірювання витрат газу на об`єкті УМГ ХАРКІВТРАНСГАЗ , а саме ремонт пунктів вимірювання витрати газу на ГРС №4 м. Харків Харківського ЛВУ МГ УМГ Харківтрансгаз , (далі роботи), а генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. п. 1.2 та 1.3 договору, склад, обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені договірною ціною (додаток 3), а також технічними вимогами (додаток 1). Зміст і строки виконання робіт визначається календарним планом (Додаток 2).

Відповідно до додатку № 2 - календарного плану (з урахуванням додаткової угоди № 1), будівельно-монтажні роботи мають бути виконані до 31.12.2019 включно та пусконалагоджувальні роботи до 31.12.2019 включно.

Згідно з п. п. 5.1 (з урахуванням додаткової угоди № 1) та 5.2 договору, строк виконання робіт з дати укладання договору - до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Місце виконання робіт - Харківська обл., Харківський р-н, сел. Бабаї.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 4 537 653,04грн. (чотири мільйони п`ятсот тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят три грн, 04 колійки) у тому числі ПДВ 20% - 907 530,61 грн. (дев`ятсот сім тисяч п`ятсот тридцять гривень 61 коп.).

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 511 347,56 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а саме: № 1 від 28.12.2017 за грудень 2017 року на суму 400 343,04 грн., № б/н від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 37 192,06 грн., № б/н від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 59 011,92 грн., № б/ н від 22.10.2018 за жовтень 2018 року на суму 14 800,56 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за грудень 2017 року на суму 400 343,04 грн., за травень 2018 року на суму 37 192,06 грн., за серпень 2018 року на суму 59 011,92 грн., за жовтень 2018 року на суму 14 800,56 грн.(копії яких долучені до матеріалів справи). З боку відповідача зазначені акти та довідки підписані та скріплені печаткою товариства без будь-яких зауважень та заперечень.

Умовами пункту 4.1 договору сторонами погоджено, що генпідрядник здійснює оплату поетапно, протягом 180 календарних днів після підписання замовником актів виконаних робіт (Форма КБ-2в, КБ-3) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок субпідрядника.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за виконанні роботи у сумі 437 535,10 грн., а саме: 22.05.2017 у сумі 70 000,00 грн.; 28.12.2017 у сумі 150 000,00 грн. та 21.08.2018 у розмірі 217 535,10 грн., що підтверджується банківською випискою позивача, яка долучена до матеріалів справи. Залишок неоплаченої вартості фактично виконаних позивачем робіт становить 73 812,48 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з дати його укладення та діє в частині виконання робіт - по 31.12.2019 (з урахуванням додаткової угоди № 1) в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, з урахуванням ст. 256,257 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 023.1 від 09.10.2017 з додатками до нього та додаткову угоду № 1, як належні підстави, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як встановлено судом вище, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 511 347,56 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт, зокрема: № 1 від 28.12.2017 за грудень 2017 року на суму 400 343,04 грн., № б/н від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 37 192,06 грн., № б/н від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 59 011,92 грн., № б/ н від 22.10.2018 за жовтень 2018 року на суму 14 800,56 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за грудень 2017 року на суму 400 343,04 грн., за травень 2018 року на суму 37 192,06 грн., за серпень 2018 року на суму 59 011,92 грн., за жовтень 2018 року на суму 14 800,56 грн.(копії яких долучені до матеріалів справи).

З боку відповідача зазначені акти та довідки підписані та скріплені печаткою товариства без будь-яких зауважень та заперечень.

З огляду на вищенаведене, господарський суд зазначає, що позивачем виконано свої зобов`язання в частині виконання робіт в повному обсязі та належним чином, а відповідачем зазначені роботи прийнято без будь-яких зауважень та заперечень. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як встановлено судом вище, сторонами визначено, що генпідрядник здійснює оплату поетапно, протягом 180 календарних днів після підписання замовником актів виконаних робіт (Форма КБ-2в, КБ-3) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок субпідрядника (п. 4.1 договору).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами підписано акти приймання виконаних робіт № 1 за грудень 2017 року - 28.12.2017; № б/н за травень 2018 року - 31.05.2018, № б/н за серпень 2018 року - 31.08.2018 та № б/н за жовтень 2018 року - 22.10.2018.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У ст.254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, керуючись нормами чинного законодавства України, господарський суд встановив, що строк оплати виконаних позивачем робіт, за актом № 1 настав 26.06.2018; за актом за травень 2018 - 29.10.2018 (з урахуванням, що 27-28.10.2018 - були вихідні дні); за актом за серпень 2018 - 28.01.2019 (з урахуванням, що 27.01.2019 - був вихідний день) та за актом за жовтень 2018 - 22.04.2019(з урахуванням, що 20-21.04.2019 - були вихідні дні) - (дата підписання сторонами акту виконаних робіт та довідки вартості виконаних робіт + 180 к.д.).

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за виконанні роботи у сумі 437 535,10 грн., а саме: 22.05.2017 у сумі 70 000,00 грн.; 28.12.2017 у сумі 150 000,00 грн. та 21.08.2018 у розмірі 217 535,10 грн., що підтверджується банківською випискою позивача, яка долучена до матеріалів справи. Залишок неоплаченої вартості фактично виконаних позивачем робіт становить 73 812,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 73 812,48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати за договором 3% річних в сумі 2 344,11 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 375,46 грн.

Господарський суд, дослідивши розрахунок позивача, встановив, що останнім невірно визначено початок прострочення за зобов`язаннями за актом № б/н від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 59 011,92 грн., оскільки позивачем не враховано те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, і тому, прострочення почалось з 23.04.2019, а не з 21.04.2019, як визначає позивач.

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням встановлених дат прострочення платежів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а інфляційні втрати підлягають задоволенню частково у розмірі 1 976,80 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 091,33 грн.

З урахуванням того, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 24.10.2020 по 30.10.2020 перебувала у відпустці, а з 02.01.2020 по 06.01.2020 знаходилася на навчанні у Національній школі суддів України, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" (місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49; код ЄДРПОУ 20578571) на користь Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК" (місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Мало Панасівська,1; адреса для листування: 61052, м. Харків, а/с 332; код ЄДРПОУ 24662711) 73 812,48 грн. основного боргу, 2 344,11 грн. 3 % річних, 1 976,80 грн. інфляційних втрат та 2 091,33 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2020.

Суддя Л.В. Сокуренко