Рішення

від 09.11.2020 по справі 911/2386/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2386/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, оф. 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ РУБІКОН" (07811, Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2В)

про стягнення 89628,08 грн. заборгованості згідно договору суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р.,

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "БОРЕКС-УКРАЇНА", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ РУБІКОН" (далі - ТОВ "СВ РУБІКОН", відповідач) про стягнення 89628,08 грн. заборгованості згідно договору суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за договором суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 89628,08 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ РУБІКОН" про стягнення 89628,08 грн. заборгованості згідно договору суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2020 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Судом встановлено, що відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору до справи подано не було.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.04.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ РУБІКОН" (суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р.

Цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням суборендодавцем суборендарю у строкове платне користування індивідуально визначеного нерухомого майна - частини цеха № 11 (з усіма комунікаціями), загальною площею 576 кв.м, розташованого за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2 (об`єкт суборенди) (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.4 договору об`єкт суборенди передається суборендарю з метою здійснення ним господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору суборендодавець зобов`язаний передати об`єкт суборенди суборендарю протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами цього договору на підставі акту приймання-передачі, який після підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності з пп. 3.1.2 п. 3.1 договору загальний розмір суборендної плати розрахований, виходячи з площі об`єкта суборенди, зазначеної у п 1.1 договору, та суборендної плати за використання 1 кв.м, та становить 17280,00 грн. за 1 місяць.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата суборендної плати здійснюється суборендарем щомісячно, у вигляді 100% передплати, до 5-го числа кожного поточного розрахункового місяця, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок суборендодавця.

Умовами п. 3.3 договору встановлено, що сума суборендної плати за неповний місяць суборенди (перший та/або останній місяць дії цього договору) розраховується суборендодавцем, виходячи з загального розміру суборендної плати, визначеної у пп. 3.1.2 п. 3.1 договору та пропорційно кількості днів суборенди в такому місяці.

Підставою для сплати суборендної плати є даний договір. Відсутність рахунку суборендодавця на оплату або акту здачі-приймання послуг (на суборенду) не є підставою для несплати або прострочення сплати суборендарем суборендної плати (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 3.6 договору у розмір суборендної плати, вказаної в п. 3.1 договору, не включаються та сплачуються окремо суборендарем вартість спожитих ним комунальних послуг (електроенергії, водопостачання та водовідведення та ін.).

У відповідності з п. 3.8 договору рахунок на компенсацію витрат на спожиту електроенергію надається суборендодавцем після отримання суборендодавцем відповідного рахунку від ПрАТ Київобленерго . Оплата суборендарем рахунку на компенсацію витрат на електроенергію здійснюється суборендарем протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня отримання від суборендодавця відповідного рахунку на оплату, але в будь-якому випадку до 18 числа наступного за розрахунковим місяця.

Акти здачі-приймання наданих послуг (на суборенду, компенсацію витрат за спожиту електроенергію, опалення, водопостачання, водовідведення тощо (акти) складаються суборендодавцем і передаються суборендареві в 2-х (двох) екземплярах, кожен до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.10 договору).

Пунктом 3.11 договору передбачено, що плата за додаткові послуги (у випадку надання) з обслуговування об`єкту суборенди, здійснюються суборендарем щомісячно до 18 числа, наступного за розрахунковим місяцем, відповідно до рахунків, які надаються суборендодавцем суборендареві не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця. Плата за послуги з утримання об`єкту суборенди, плата за спожиту суборендарем електроенергію не входить до суми субрендної плати.

Відповідно до п. 3.17 договору суборендна плата, а також витрати на компенсацію комунальних послуг за цим договором, починають нараховуватися суборендодавцем та сплачуватися суборендарем з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта суборенди у користування суборендарю.

Цей договір є укладеним з дня його підписання сторонами та набуває чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта суборенди і діє до 15 квітня 2020 р. Строк суборенди дорівнює строку дії договору (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у суборенду наступне нерухоме майно - частину цеха № 11 (з усіма комунікаціями), загальною площею 576 кв.м, розташованого за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.04.2019 р. до договору суборенди нерухомого майна № І/005-СНМ від 25.04.2019 р., який підписаний представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, з дати передачі об`єкта суборенди в користування - 25.04.2019 р. по 31.07.2019 р. відповідач користувався об`єктом суборенди з метою здійснення господарської діяльності, а також здійснював використання електроенергії на зазначеному об`єкті та отримував від ТОВ "БОРЕКС-УКРАЇНА" додаткові послуги з обслуговування об`єкта суборенди.

Зазначені обставини підтверджуються актами надання послуг на загальну суму 110364,08 грн., з яких: акти надання послуг щодо використання об`єкта суборенди № 11 від 30.04.2019 р. на суму 3456,00 грн., № 18 від 31.05.2019 р. на суму 17280,00 грн., № 40 від 30.06.2019 р. на суму 17280,00 грн., № 73 від 31.07.2019 р. на суму 17280,00 грн.; акти надання послуг щодо використання електричної енергії на об`єкті суборенди № 27 від 30.04.2019 р. на суму 31822,12 грн., № 33 від 31.05.2019 р. на суму 9655,72 грн., № 57 від 30.06.2019 р. на суму 9715,92 грн.; акти надання послуг (додаткових) з обслуговування об`єкта суборенди № 34 від 31.05.2019 р. на суму 1931,14 грн., № 56 від 30.06.2019 р. на суму 1943,18 грн. (акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств).

ТОВ "БОРЕКС-УКРАЇНА" було виставлено ТОВ "СВ РУБІКОН" рахунки на оплату, в тому числі - № 16 від 25.04.2019 р. на суму 3456,00 грн., № 32 від 30.04.2019 р. на суму 31822,12 грн., № 25 від 03.05.2019 р. на суму 17280,00 грн., № 51 від 31.05.2019 р. на суму 9655,72 грн., № 53 від 31.05.2019 р. на суму 1931,14 грн., № 42 від 03.06.2019 р. на суму 17280,00 грн., № 65 від 30.06.2019 р. на суму 1943,18 грн., № 66 від 30.06.2019 р. на суму 9715,92 грн., № 91 від 01.07.2019 р. на суму 17280,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Станом на час звернення з даним позовом до суду, відповідачем було сплачено на користь позивача 20736,00 грн. (платіжне доручення № 156 від 23.05.2019 р.), з яких позивачем було зараховано 3456,00 грн. в рахунок оплати суборендної плати за квітень 2019 р. та 17280,00 грн. в рахунок оплати суборендної плати за травень 2019 р.

Таким чином, у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість з оплати платежів за договором суборенди в сумі 89628,08 грн. (110364,08 грн. - 20736,00 грн.).

Поряд з цим, ТОВ "БОРЕКС-УКРАЇНА" та ТОВ "СВ РУБІКОН" було підписано та скріплено печатками акт звіряння взаємних розрахунків станом на 17.09.2019 р. за договором № І/005-СНМ від 25.04.2019 р. на суму 89628,08 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання і не сплатив ТОВ "БОРЕКС-УКРАЇНА" заборгованість за надане йому в суборенду приміщення та послуги з його утримання за договором суборенди № І/005-СНМ від 25.04.2019 р., останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Окрім того, відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач заперечень проти позову чи доказів здійснення оплати за надане йому в суборенду приміщення та послуги за договором суборенди № І/005-СНМ від 25.04.2019 р. в сумі 89628,08 грн. суду не надав.

Водночас, як зазначалося вище, сторонами було підписано та скріплено печатками акт звіряння взаємних розрахунків станом на 17.09.2019 р. за договором № І/005-СНМ від 25.04.2019 р. на суму 89628,08 грн.

Господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди № І/005-СНМ від 25.04.2019 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 89628,08 грн., є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ РУБІКОН" (07811, Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2В, код 42678824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕКС-УКРАЇНА" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, оф. 4, код 42672618) 89628 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 08 коп. основного боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 09.11.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна