Рішення

від 03.11.2020 по справі 916/2563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2563/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача (керівник) - Биль І.Г., паспорт серія № НОМЕР_1 , дата видачі : 10.02.96; Від відповідача : не з`явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ПЛЮС" до Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 128 200,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 128 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2563/20 за правилами спрощеного позовного провадження, із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 29.09.2020 року о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2020р. було відкладено судове засідання на "20" жовтня 2020 р. о 11:00 год.

20.10.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№27915/20.

У судовому засіданні 20.10.2020р. було відмовлено протокольно у задоволені вказаного клопотання, оскільки відповідачем не було надано належних доказів, які підтверджують викладені обставини у клопотанні, а саме - стан здоров`я.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. було відкладено судове засідання на "03" листопада 2020 р. о 11:30 год.

Представник відповідача - Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористались.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

03.11.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки товару № 31 , відповідно до якого ТОВ Арома плюс зобов`язувалося поставити і передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов`язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Даного Договору (п.1.1 Договору поставки товару).Згідно пункту 2.1. Договору, ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям до цього Договору.

Конкретний перелік товарів (асортимент), його кількість та вартість (ціна) вказується в додатках (Специфікаціях) до Даного Договору та/або накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Порядок оплати товару врегульовано розділом 2 Договору поставки товару .

Так, відповідно до п.2.1 Договору ціна товару обумовлюється у Додатках до Даного Договору та / або вказується в Специфікації і/чи накладних, які є невід`ємною частиною Даного Договору. Ціна, яка вказана у накладних, зазначена з урахуванням ПДВ. Ціна за одиницю товару включає в себе всі витрати по упаковці і маркуванню товару (в тому числі і піддони). Загальна вартість Даного Договору складає суму всіх накладних. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання Сторонами Додатку, Специфікації чи видаткову накладну.

Згідно п.2.4 Договору датою оплати є дата списання коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п.2.5 Договору розрахунки за товар, що постачається, здійснюється наступним чином - на протязі 60 календарних днів з моменту поставки у відповідності з п.3.7 цього Договору.

Згідно п.3.4 Договору строк поставки, асортимент, кількість та ціна Товару обумовлюються у Специфікаціях до даного Договору і накладних , які підписуються Сторонами та надаються окремо по кожній поставці. Інші особливі умови поставки товару (при необхідності) визначаються в Додатках до цього Договору, що підписуються Сторонами і є невід`ємними частинами Договору.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що моментом поставки вважається день передачі товару Постачальником та приймання його Покупцем на підставі акту прийому-здачі , або підписання товарно-транспортної накладної (видаткової накладної) тощо.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Арома плюс , зокрема, поставило відповідачеві товар на суму - 130 840, 26 грн.: 04 вересня 2017 р. на суму 65 961, 72 грн.; 15 вересня 2017 р. на суму 57 679, 20 грн.; 18 жовтня 2017 р. на суму 2 406,30 грн.; 31 жовтня 2017 р. на суму 4 793,04 грн.

Як вказує позивач, зауважень від відповідача до ТОВ Арома плюс щодо якості та кількості переданого (проданого) товару не було.

Станом на 20.08.2020р. відповідачем було сплачено позивачу за отриманий товар 2 640,26 грн. (01.12.2017р. - оплата 5000,00 грн, в т.ч. 1 840,26 грн. за отриманий товар по вищеназваним поставкам, 24.07.2020р. - оплата 800 грн.).

Запропонований позивачем Акт звірки взаєморозрахунків був підписаний СП Векка у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю станом на 30 червня 2020 року. За даним Актом звірки взаєморозрахунків відповідачем визнається борг перед позивачем в розмірі 129 000,00 грн. станом на 30.06.2020р.

Однак, відповідач сплатив позивачеві 24.07.2020р. 800,00 грн. боргу за умовами даного Договору поставки.

Таким чином борг відповідача перед ТОВ Арома плюс на день подання даної позовної заяви складає 128 200,00грн.

Неналежне виконання Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю своїх зобов`язань за Договором поставки товару №31 від 01.12.2016р. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АРОМА ПЛЮС" і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки товару № 31 , відповідно до якого ТОВ Арома плюс зобов`язувалося поставити і передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов`язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Даного Договору (п.1.1 Договору поставки товару).Згідно пункту 2.1. Договору, ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям до цього Договору.

Конкретний перелік товарів (асортимент), його кількість та вартість (ціна) вказується в додатках (Специфікаціях) до Даного Договору та/або накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Порядок оплати товару врегульовано розділом 2 Договору поставки товару .

Так, відповідно до п.2.1 Договору ціна товару обумовлюється у Додатках до Даного Договору та / або вказується в Специфікації і/чи накладних, які є невід`ємною частиною Даного Договору. Ціна, яка вказана у накладних, зазначена з урахуванням ПДВ. Ціна за одиницю товару включає в себе всі витрати по упаковці і маркуванню товару (в тому числі і піддони). Загальна вартість Даного Договору складає суму всіх накладних. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання Сторонами Додатку, Специфікації чи видаткову накладну.

Згідно п.2.4 Договору датою оплати є дата списання коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п.2.5 Договору розрахунки за товар, що постачається, здійснюється наступним чином - на протязі 60 календарних днів з моменту поставки у відповідності з п.3.7 цього Договору.

Згідно п.3.4 Договору строк поставки, асортимент, кількість та ціна Товару обумовлюються у Специфікаціях до даного Договору і накладних , які підписуються Сторонами та надаються окремо по кожній поставці. Інші особливі умови поставки товару (при необхідності) визначаються в Додатках до цього Договору, що підписуються Сторонами і є невід`ємними частинами Договору.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що моментом поставки вважається день передачі товару Постачальником та приймання його Покупцем на підставі акту прийому-здачі , або підписання товарно-транспортної накладної (видаткової накладної) тощо.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Арома плюс , зокрема, поставило відповідачеві товар на суму - 130 840, 26 грн.: 04 вересня 2017 р. на суму 65 961, 72 грн.; 15 вересня 2017 р. на суму 57 679, 20 грн.; 18 жовтня 2017 р. на суму 2 406,30 грн.; 31 жовтня 2017 р. на суму 4 793,04 грн.

Зауважень від відповідача до ТОВ Арома плюс щодо якості та кількості переданого (проданого) товару не було.

Станом на 20.08.2020р. відповідачем було сплачено позивачу за отриманий товар 2 640,26 грн. (01.12.2017р. - оплата 5000,00 грн, в т.ч. 1 840,26 грн. за отриманий товар по вищеназваним поставкам, 24.07.2020р. - оплата 800 грн.).

Запропонований позивачем Акт звірки взаєморозрахунків був підписаний СП Векка у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю станом на 30 червня 2020 року. За даним Актом звірки взаєморозрахунків відповідачем визнається борг перед позивачем в розмірі 129 000,00 грн. станом на 30.06.2020р.

Відповідач сплатив позивачеві 24.07.2020р. 800,00 грн. боргу за умовами даного Договору поставки.

Однак повністю відповідачем грошові зобов`язання щодо оплати за поставлений товар виконано не було.

За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів оплату за поставлений товар у розмірі 128 000,00грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном власність розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1 .Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ПЛЮС" до Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 128 200,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67500, Одеська область, Лиманський район, селище міського типу Доброслав, вулиця Аграрна, будинок 1А; код ЄДРПОУ 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ПЛЮС" (03680, м. Київ, вулиця Радищева, 12/16; код ЄДРПОУ 40867877) суму боргу у розмірі 128 200 /сто двадцять вісім тисяч двісті/ грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 /дві тисячі сто дві / грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 09 листопада 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут