Рішення

від 29.10.2020 по справі 916/1711/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1711/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД про стягнення 733669,44грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД 714841,40грн. у тому числі 707020,00грн. основного боргу, 7821,40грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД умов укладеного між сторонами договору поставки №155/ВТ від 02.04.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2020р. відкрито провадження у справі №916/1711/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2020р. о 11:00.

В підготовчому засіданні від 16.07.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 11.08.2020р. о 10:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 11.08.2020р., підготовче засідання 11.08.2020р. о 10:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 17.08.2020р. справу №916/1711/20 призначено до розгляду на 15.09.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., підготовче засідання 15.09.2020р. о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. справу №916/1711/20 призначено до розгляду на 13.10.2020р. о 10:50 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/1711/20, справу призначено до розгляду по суті на 29.10.2020р. о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 29.10.2020р. було оголошено про початок розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи, позивач, 10.09.2020р. за вх.суду№21107/20 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 70700,00грн. основного боргу, 26649,44грн. пені, 3535,10грн. інфляційних збитків, 6267,01грн. 3% річних.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В позовній заяві позивачем заявлено до стягнення основний боргу у сумі 707020,00грн. основного боргу та пеню у сумі 7821,40грн.

Натомість в заяві про збільшення позовних вимог позивачем заявлені окрім основного боргу та пені вимоги про стягнення 3535,10грн. інфляційних збитків, 6267,01грн. 3% річних, що є зміною предмету позову (стягнення 3535,10грн. інфляційних збитків, 6267,01грн. 3% річних) та підстав позову (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Натомість позивачем у заяві про збільшення позовних вимог змінено одночасно і предмет і підстави позову, що є порушенням ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Заява позивача про збільшення позовних вимог підлягає розгляду в частині стягнення пені у сумі 26649,44грн., в частині стягнення 3535,10грн. інфляційних збитків, 6267,01грн. 3% річних судом не приймається.

Враховуючи викладене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 707020,00грн. основного боргу, 26649,44грн. пені.

У судовому засіданні від 29.10.2020р. було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1711/20.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

02.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №155/ВТ (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити кукурудзу (код 1005 УКТ ЗЕД) українського походження, врожаю 2019р. на умовах FCA Франко-Перевізник ТОВ АГРОКОМПЛЕКС , с. Тростянець, Тиврівський район, Вінницька область, згідно Інкотермс у редакції 2010р. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, за вагою нетто повинна складати 600,00тон+/-5% в опції Покупця вказана кількість може бути змінена за взаємною згодою сторін, оформленою додатковою угодою до договору.

Розділом 3 договору сторони встановили, що ціна за одиницю товару, який постачається згідно з договором становить 4416,67грн. за одну метричну тону, крім того ПДВ 883,33грн., ціна за одиницю товару включаючи ПДВ становить 5300,00грн. Загальна вартість товару, що постачається за договором становить 2650000,00грн.+/-5% крім того ПДВ 530000,00грн., загальна вартість товару, що поставляється за договором, включаючи ПДВ, становить 3180000,00грн. +/-5%.

Згідно п.п.4.1., 4.2. договору Постачальник зобов`язується надати товар та забезпечити за власний рахунок завантаження у транспортні засоби, надані Покупцем на складі ТОВ АГРОКОМПЛЕКС за адресою: с. Тростянець, Тиврівський район, Вінницька область, у термін не пізніше 16.04.2020р. включно. Поставка товару Постачальником підтверджується наступними документами: рахунок Постачальника на загальну кількість товару, що постачається; видаткова (видаткові) накладна (накладні) на кількість товару, що постачається за договором; податкова накладна, оформлена відповідно до ст.201 Податкового кодексу України; квитанція №1 про внесення податкової декларації Єдиний реєстр податкових накладних; товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору Покупець здійснює оплату 80% вартості товару прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з дня отримання від Постачальника наступних документів: оригіналу рахунку-фактури із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми з ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати, оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України, товарно-транспортних накладних, документів, що підтверджують якість товару та ін. Оплата решти вартості товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та зареєстрованої Постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6.5. договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати за товар Постачальник має право вимагати від Покупця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка діє на дату такого прострочення.

Як вказує позивач, на виконання умов договору він поставив відповідачу кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 613,4тони на загальну суму 3251020,00грн. згідно видаткових накладних №29 від 03.04.2020р. - 93,74тони на суму 496822,00грн., №30 від 04.04.2020р. - 142,28тон на суму 754074,00грн., №31 від 07.04.2020р. - 353,82тони на суму 1875246,00грн., №32 від 08.04.2020р. - 23,56тон на суму 124868,00грн. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 2544000,00грн. згідно платіжного доручення №00000000120 від 03.04.2020р. на суму 1000000,00грн. та №00000000123 від 06.04.2020р. на суму 1544000,00грн.

Позивач зазначає, що на весь поставлений товар позивачем були зареєстровані податкові накладні, а саме: ПН №2 від 03.04.2020р. на суму 1000000,00грн. у т.ч. ПДВ 166666,67грн. (дата реєстрації 18.04.2020р.), ПН №1 від 04.04.2020р. на суму 250906,00грн. у т.ч. ПДВ 41817,67грн. (дата реєстрації 18.04.2020р.), ПН №4 від 06.04.2020р. на суму 1293094,00грн. у т.ч. ПДВ 215515,67грн. (дата реєстрації 22.04.2020р.), ПН №5 від 07.04.2020р. на суму 582152,00грн. у т.ч. ПДВ 97025,33грн. (дата реєстрації 30.04.2020р.), ПН №6 від 08.04.2020р. на суму 124868,00грн. у т.ч. ПДВ 20811,33грн. (дата реєстрації 22.04.2020р.), всього на загальну суму 3251020,00грн.

Таким чином, як вказує позивач, він належним чином виконав умови договору, однак відповідач, в порушення умов договору не здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 707020,00грн.

За неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 26649,44грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 707020,00грн. основного боргу, 26649,44грн., пені з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №155/ВТ відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити кукурудзу (код 1005 УКТ ЗЕД) українського походження, врожаю 2019р. на умовах FCA Франко-Перевізник ТОВ АГРОКОМПЛЕКС , с. Тростянець, Тиврівський район, Вінницька область, згідно Інкотермс у редакції 2010р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 613,4тони на загальну суму 3251020,00грн. згідно видаткових накладних №29 від 03.04.2020р. - 93,74тони на суму 496822,00грн., №30 від 04.04.2020р. - 142,28тон на суму 754074,00грн., №31 від 07.04.2020р. - 353,82тони на суму 1875246,00грн., №32 від 08.04.2020р. - 23,56тон на суму 124868,00грн.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п.5.1. договору Покупець здійснює оплату 80% вартості товару прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з дня отримання від Постачальника наступних документів: оригіналу рахунку-фактури із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми з ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати, оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України, товарно-транспортних накладних, документів, що підтверджують якість товару та ін.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 2544000,00грн. згідно платіжного доручення №00000000120 від 03.04.2020р. на суму 1000000,00грн. та №00000000123 від 06.04.2020р. на суму 1544000,00грн.

Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що оплата решти вартості товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та зареєстрованої Постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, на весь поставлений товар позивачем були зареєстровані податкові накладні, а саме: ПН №2 від 03.04.2020р. на суму 1000000,00грн. у т.ч. ПДВ 166666,67грн. (дата реєстрації 18.04.2020р.), ПН №1 від 04.04.2020р. на суму 250906,00грн. у т.ч. ПДВ 41817,67грн. (дата реєстрації 18.04.2020р.), ПН №4 від 06.04.2020р. на суму 1293094,00грн. у т.ч. ПДВ 215515,67грн. (дата реєстрації 22.04.2020р.), ПН №5 від 07.04.2020р. на суму 582152,00грн. у т.ч. ПДВ 97025,33грн. (дата реєстрації 30.04.2020р.), ПН №6 від 08.04.2020р. на суму 124868,00грн. у т.ч. ПДВ 20811,33грн. (дата реєстрації 22.04.2020р.), всього на загальну суму 3251020,00грн.

Однак відповідач, в порушення умов п.5.2. договору не здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 707020,00грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів оплати залишку вартості отриманого товару у сумі 707020,00грн. не надав у зв`язку з чим вимоги позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого товару у сумі 707020,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 26649,44грн. пені слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.5. договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати за товар Постачальник має право вимагати від Покупця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка діє на дату такого прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 26649,44грн. у тому числі за період з 26.04.2020р. по 03.05.2020р. на суму боргу у розмірі 124868,00грн., за період з 04.05.2020р. по 27.05.2020р. на суму боргу у розмірі 707020,00грн., за період з 28.05.2020р. по 11.08.2020р. на суму боргу у розмірі 707020,00грн. та здійснивши власний розрахунок, суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 26577,67грн. у тому числі за період з 26.04.2020р. по 03.05.2020р. на суму боргу у розмірі 124868,00грн., за період з 04.05.2020р. по 27.05.2020р. на суму боргу у розмірі 707020,00грн., за період з 28.05.2020р. по 11.08.2020р. на суму боргу у розмірі 707020,00грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПЛЕКС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД задовольнити частково у сумі 796597,67грн. у тому числі 707020,00грн. основного боргу, 26577,67грн. пені, у позовних вимогах в частині з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД пені у сумі 71,77грн. відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11948,97грн. покласти на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем за подання позовної заяви та заяви про збільшенні розміру позовних вимог сплачено судовий збір у сумі 12824,62грн.

Враховуючи, що заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3535,10грн. інфляційних збитків, 6267,01грн. 3% річних судом залишено без розгляду, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення суми судового збору у розмірі 875,65грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" про стягнення 733669,44грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, код ЄДРПОУ 41390714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС" (23332, Вінницька область, Тиврівський район, с. Тростянець, вул. Жовтнева, 59, код ЄДРПОУ 30006132) 707020,00грн. основного боргу, 26577,67грн. пені, 11948,97грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПЛЕКС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" про стягнення 71,77грн. - відмовити.

Повне рішення складено 09 листопада 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова