Рішення

від 05.11.2020 по справі 916/1595/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1595/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленюк О.О. за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Олімп-Юг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта про стягнення 2788,36грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Олімп-Юг звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта 2788,36грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство Олімп-Юг посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта умов укладеного між сторонами договору №684-18 від 12.06.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2020р. відкрито провадження у справі №916/1595/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

24.07.2020р. за вх.суду№19605/20 позивач звернувся до суду про розгляд справи без участі позивача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні від 16.07.2020р. було перерву на 13.08.2020р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 11.08.2020р., судове засідання 13.08.2020р. о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 17.08.2020р. справу №916/1595/20 призначено до розгляду на 17.09.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 17.09.2020р. о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. справу №916/1595/20 призначено до розгляду на 22.10.2020р. о 12:15 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні від 22.10.2020р. було оголошено про відкладення судового засідання на 05.11.2020р. о 10:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 05.11.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1976/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

12.06.2018р. між Приватним підприємством Олімп-Юг (позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта (відповідач, Замовник) було укладено договір №684-18 (далі договір) на охорону об`єкта за допомогою пульта централізованого спостереження відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець здійснює за допомогою ПЦС охорону об`єкта Замовника згідно тех.паспорту (Додаток № 2), а також здійснює спостереження за сигналізацією термінового виклику, встановленою на об`єкті (кнопка термінового виклику КТВ), що охороняється, що розташований за адресою: м. Одеса, Будівельний провулок, 3 (п.н. 3012), а також здійснює обслуговування сигналізації на зазначеному в межах гарантійного строку на встановлене обладнання на об`єкті, а Замовник зобов`язується своєчасно в строки та терміни, визначені умовами договору, здійснювати оплату за надані Виконавцем послуги (п.2.1. договору).

Відповідно до 2.2. договору періодом охорони вважається час з моменту прийому об`єкта під охорону Виконавця до його зняття з охорони Замовником у відповідності з Інструкцією щодо користування сигналізацією, затвердженою сторонами (далі Інструкція) (додаток №1 до договору).

Пунктом 3.1. договору сторони встановили, що щомісячна плата за договором становить 450,00грн. у тому числі ПДВ - 75,00грн., яка включає розрахунок валових витрат, безпосередньо пов`язаних із виконанням послуг за договором та прибутку без обмеження рівня рентабельності. Розмір вартості охорони майна за допомогою ПЦС та вартості обслуговування сигналізації погоджується сторонами у відповідності з підписанням договору.

Відповідно до п.3.3. договору оплата за договором здійснюється Замовником щомісячно до 25 числа поточного місяця, в якому здійснюються заходи охорони об`єкта, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок або в касу Виконавця.

Згідно п.п. 3.4., 3.5., 3.7. договору у разі надання послуг Замовнику, який є юридичною особою, доказом надання послуг з технічної охорони є підписання акту виконаних робіт, який щомісяця направляється на адресу Замовника для підписання. Замовник протягом п`яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт зобов`язується повернути Виконавцю один примірник акту про надання послуг підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за наявності) Замовника. Якщо, протягом п`яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник з невідомих для Виконавця причин не підписує акт виконаних робіт, при цьому і не надає мотивовану претензію, послуги вважаються такими, що надані у повному обсязі та у відповідній якості.

Відповідно до пп. 6.2.2. п.6.2. договору Виконавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку несвоєчасної оплати послуг за договором.

Як вказує позивач, він належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним договором та здійснював охорону об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача протягом всього періоду дії договору, починаючи з 12.06.2018р. до 30.04.2020р. За надані послуги з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача у період з червня 2018 року по жовтень 2019 року включно позивач не має претензій до відповідача стосовно сплати за вищезазначені послуги охорони. За послуги з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача, які були надані позивачем у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року відповідач жодних оплат не здійснив. Таким чином порушивши п. 2.1. укладеного договору, яким передбачено обов`язок Замовника своєчасно в строки та терміни, визначені умовами договору, здійснювати оплату за надані Виконавцем послуги.

Позивач зазначає, що підтвердженням надання позивачем послуг з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно слугують підписані з двох сторін Акти приймання-передачі наданих послуг: №16131 за послуги з технічної охорони за листопад 2019р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №17327 за послуги з технічної охорони за грудень 2019р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №416 за послуги з технічної охорони за січень 2020 р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн. З незрозумілих для позивача обставин, ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта не повернуто Виконавцю наступні підписані акти приймання-передачі наданих послуг: №1901 за послуги з технічної охорони за лютий 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №2428 за послуги з технічної охорони за березень 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №3425 за послуги з технічної охорони за квітень 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.

Позивач вказує, що він додатково надсилав відповідачу дублікати актів надання послуг №№1901, 2428, 3425 у системі електронного документообігу. Згідно даних системи електронного документообігу, дублікати акта надання послуг №1901 та акта надання послуг №2428 доставлені контрагенту ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта 29.05.2020р., дублікат акта надання послуг №3425 доставлено контрагенту 06.04.2020р. Жодних мотивованих претензій про якість чи повноту наданих послуг з охорони об`єкта за допомогою ПЦС за лютий 2020 року, березень 2020року та квітень 2020 року від ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта не надходило,а отже послуги вважаються наданими у повному обсязі та у відповідній якості, незважаючи на відсутність підписаних актів приймання-передачі наданих послуг. Ще одним підтвердженням надання послуг є фактичне користування системою охоронної сигналізації відповідальними особами ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта кожного дня, про що свідчить інформація про перелік подій за об`єктом №3012 з пульта централізованого спостереження ПП Олімп-Юг , з якого вбачається факт користування сигналізацією, а саме: постановка під охорону та зняття з охорони. Дана обставина підтверджується витягом з програмного забезпечення Фенікс4 пульта централізованого спостереження, складеного ПП Олімп-Юг від 01.06.2020р. щодо інформації про перелік подій за об`єктом №3012, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Будівельний, 3. Таким чином, вищенаведені обставини підтверджують надання позивачем послуг з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача у повному обсязі та, відповідно, належного виконання позивачем своїх зобов`язань за укладеним із відповідачем договором.

Позивач зазначає, що у травні 2020 року ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта в усному порядку відмовився від надання послуг охорони, сповістивши про це за телефоном лише оператора пульта централізованого спостереження ПП Олімп-Юг . З боку Замовника ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта не надійшло жодних письмових заяв про розірвання укладеного договору та припинення надання послуг Виконавцем ПП Олімп- Юг . Зважаючи на усну відмову ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта від надання послуг охорони ПП Олімп-Юг та наявність довготривалої несплати послуг за договором, 30.04.2020р. за ініціативою позивача було розірвано договір №684-38 на охорону об`єкта за допомогою ПЦС, про що свідчить складений позивачем рапорт про розірвання договору від 30.04.2020р.

Як вказує позивач, станом на момент звернення до суду із позовною заявою відповідачем так і не виконано своїх зобов`язань за укладеним договором у повному обсязі, а саме: не сплачено кошти за отримані послуги з охорони об`єкта ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта за допомогою ПЦС у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно. Сума боргу становить 2575,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків за період з січня 2018р. по травень 2020р. Отже, станом на 30.04.2020р. (дата припинення договірних взаємовідносин) борг відповідача за послуги отримані у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно складає 2575,00грн.

За неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач, посилаючись на ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, нарахував відповідачу пеню у сумі 161,76грн. та посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних у сумі 23,91грн. та інфляційні збитки у сумі 27,69грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 2575,00грн. основного боргу, 161,76грн. пені, 23,91грн. 3% річних, 27,69грн. інфляційних збитків.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №684-18 на охорону об`єкта за допомогою пульта централізованого спостереження відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач здійснював за допомогою ПЦС охорону об`єкта відповідача згідно тех.паспорту (Додаток № 2), а також здійснював спостереження за сигналізацією термінового виклику, встановленою на об`єкті (кнопка термінового виклику КТВ), що охороняється, що розташований за адресою: м. Одеса, Будівельний провулок, 3 (п.н. 3012), а також здійснює обслуговування сигналізації на зазначеному в межах гарантійного строку на встановлене обладнання на об`єкті, а відповідач зобов`язався своєчасно в строки та терміни, визначені умовами договору, здійснювати оплату за надані позивачем послуги.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснював охорону об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача протягом всього періоду дії договору, починаючи з 12.06.2018р. до 30.04.2020р.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що оплата за договором здійснюється Замовником щомісячно до 25 числа поточного місяця, в якому здійснюються заходи охорони об`єкта, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок або в касу Виконавця.

Згідно п.п. 3.4., 3.5., 3.7. договору у разі надання послуг Замовнику, який є юридичною особою, доказом надання послуг з технічної охорони є підписання акту виконаних робіт, який щомісяця направляється на адресу Замовника для підписання. Замовник протягом п`яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт зобов`язується повернути Виконавцю один примірник акту про надання послуг підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за наявності) Замовника. Якщо, протягом п`яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник з невідомих для Виконавця причин не підписує акт виконаних робіт, при цьому і не надає мотивовану претензію, послуги вважаються такими, що надані у повному обсязі та у відповідній якості.

За надані послуги з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача у період з червня 2018 року по жовтень 2019 року включно позивач не має претензій до відповідача стосовно сплати за вищезазначені послуги охорони.

За послуги з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача, які були надані позивачем у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року відповідач жодних оплат не здійснив. Таким чином порушивши п. 2.1. укладеного договору, яким передбачено обов`язок Замовника своєчасно в строки та терміни, визначені умовами договору, здійснювати оплату за надані Виконавцем послуги.

Умовами п.3.7 договору сторони передбачили, що якщо, протягом п`яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник з невідомих для Виконавця причин не підписує акт виконаних робіт, при цьому і не надає мотивовану претензію, послуги вважаються такими, що надані у повному обсязі та у відповідній якості.

Судом встановлено, що на підтвердженням надання позивачем послуг з охорони об`єкта за допомогою ПЦС на об`єкті відповідача у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно слугують підписані з двох сторін акти приймання-передачі наданих послуг: №16131 за послуги з технічної охорони за листопад 2019р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №17327 за послуги з технічної охорони за грудень 2019р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №416 за послуги з технічної охорони за січень 2020 р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн. З незрозумілих для позивача обставин, ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта не повернуто Виконавцю наступні підписані акти приймання-передачі наданих послуг: №1901 за послуги з технічної охорони за лютий 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №2428 за послуги з технічної охорони за березень 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.; №3425 за послуги з технічної охорони за квітень 2020р. на об`єкті ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта , загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 450,00грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач зазначає, що у травні 2020 року ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта в усному порядку відмовився від надання послуг охорони, сповістивши про це за телефоном лише оператора пульта централізованого спостереження ПП Олімп-Юг . З боку Замовника ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта не надійшло жодних письмових заяв про розірвання укладеного договору та припинення надання послуг Виконавцем ПП Олімп- Юг . Зважаючи на усну відмову ТОВ АВТОЛЮКС Експрес пошта від надання послуг охорони ПП Олімп-Юг та наявність довготривалої несплати послуг за договором, 30.04.2020р. за ініціативою позивача було розірвано договір №684-38 на охорону об`єкта за допомогою ПЦС, про що свідчить складений позивачем рапорт про розірвання договору від 30.04.2020р.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість за надані позивачем послуги з охорони не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №684-18 від 12.06.2018р. у сумі 2575,00грн.обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 161,76грн. слід зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку, яка випливає із закону та з договору. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.

В обґрунтування підстав для нарахування пені позивач посилається на ч.4 ст.231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Однак договір №684-18 від 12.06.2018р., який і є підставою для застосування договірної неустойки відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, не містить пункту про покладення на Замовника відповідальності у вигляді сплати Виконавцю пені за порушення строків оплати наданих послуг та погодження конкретного розміру штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 161,76грн. у зв`язку з безпідставністю.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019р. по справі №904/4156/18.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 23,91грн. 3% річних, 27,69грн. інфляційних збитків слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 23,91грн. 3% річних за періоди з 26.11.2019р. по 10.02.2020р., з 12.02.2020р. по 01.06.2020р., з 26.12.2019р. по 01.06.2020р., з 26.01.2020р. по 01.06.2020р., з 26.02.2020р. по 01.06.2020р., з 26.03.2020р. по 01.06.2020р., з 26.04.2020р. по 01.06.2020р. та здійснивши власний розрахунок, зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 23,84грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків у сумі 27,69грн. за періоди з лютого 2020р. по квітень 2020р., з січня 2020р. по квітень 2020р., з березня 2020р. по квітень 2020р., за квітень 2020р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні збитки у сумі 27,69грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного підприємства Олімп-Юг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта підлягають частковому задоволенню у сумі 2626,53грн. у тому числі 2575,00грн. основного боргу, 23,84грн. 3% річних, 27,69грн. інфляційних збитків, у позовних вимогах про стягнення пені у сумі 161,76грн. задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи, що заборгованість відповідачем була сплачена вже після відкриття провадження у справі, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 7200,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії наступних документів: договір про надання юридичних послуг від 15.05.2020р. укладений між Приватним підприємством Олімп-Юг та Фізичною особою - підприємцем Пушкаренко Сергієм Олеговичем, акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) №03/06/2020 від 03.06.2020р. на суму 7200,00грн., свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія ОД №003565 від 18.12.2018р. на адвоката Пушкаренко С.О.

Відповідно до ч.6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 24.01.2019р. по справі №910/15944/17 зауважив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019р. по справі №905/1795/18).

Суд зазначає, що оцінка дій, що полягали у складанні позовної заяви для подання до Господарського суду Одеської області (п.1.2. договору від 15.05.2020р.) не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Суд, розглянувши матеріали справи, ціну позову, малозначність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства Олімп-Юг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта про стягнення 2788,36грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, офіс 701, код ЄДРПОУ 39949191) на користь Приватного підприємства Олімп-Юг (65063, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 4, фактична адреса: 65091, м. Одеса, вул. Скісна, 78-б, 1 поверх, код ЄДРПОУ 33933584) 2575,00грн. основного боргу, 23,84грн. 3% річних, 27,69грн. інфляційних збитків, 2102,00грн. судового збору, 1000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах Приватного підприємства Олімп-Юг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес пошта про стягнення 161,76грн. пені - відмовити.

Повне рішення складено 09 листопада 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова