Ухвала

від 28.10.2020 по справі 920/420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.10.2020 Справа № 920/420/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/420/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 79, e-mail - prokuratura-sumy@ukr.net ),

в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91, e-mail - ukb@smr.gov.ua),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Нотехс (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35-2, e-mail - notexs@ukr.net),

про cтягнення 1 077 803 грн 11 коп,

представники сторін:

прокурор - Васянович М.В.,

від позивача - не прибув,

від відповідача - Марченко І.І.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 05.05.2020 позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1077803 грн 11 коп. заборгованості пайової участі у розвитку інфраструктури, з яких, основний борг у сумі 979999 грн 36 коп., пеня - 86845 грн 97 коп., 3% річних - 10957 грн 78 коп., а також стягнути з відповідача а користь прокуратури Сумської області судовий збір у сумі 16167 грн 05 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 № 920/420/20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/420/20 у порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача на обґрунтування своєї позиції у справі подано відзив на позовну заяву від 22.06.2020 № б/н, відповідно до якого, проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Разом із відзивом, представник відповідача подав клопотання від 22.06.2020 № б/н про визнання поважною причину пропуску строку на подання відзиву, в якому просить суд прийняти та долучити даний відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 23.06.2020, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, суд поновлює відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву, відповідно до ст. 119 ГПК України та долучає відзив від 22.06.2020 № б/н до матеріалів справи.

Крім того, представником відповідача було подано клопотання від 09.06.2020 про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права (щодо застосування положень статті 23 Закону України Про прокуратуру ) до закінчення перегляду справи № 912/2385/18.

Протокольною ухвалою від 23.06.2020, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, суд залишив вищезазначене клопотання без розгляду за усним клопотанням представника відповідача.

Також, представником відповідача подано клопотання від 23.06.2020 про залишення позовної заяви від 04.05.2020 без розгляду у зв`язку із відсутністю повноважень у прокурора на подання зазначеного позову та відсутністю визначених законодавством підстав для представництва інтересів позивача прокурором у даній справі.

Ухвалою суду від 23.06.2020 у справі № 920/420/20 постановлено відкласти підготовче засідання у справі № 920/420/20 та розгляд клопотання відповідача від 23.06.2020 про залишення позовної заяви без розгляду на 21.07.2020, 12:30. Встановлено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України - до 13.07.2020.

21.07.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А., з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд призначив підготовче засідання у справі № 920/420/20 з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 28.07.2020 постановлено призначити підготовче засідання та розгляд клопотання відповідача від 23.06.2020 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 920/420/20 на 26.08.2020, 11:00.

25.08.2020 від директора ТОВ "Нотекс" надійшло клопотання від 25.08.2020 № 143, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Також 25.08.2020 від представника відповідача електронною поштою надійшло клопотання від 25.08.2020 № б/н про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із перебуванням на лікарняному уповноваженого представника.

Ухвалою від 26.08.2020 постановлено клопотання представника відповідача від 25.08.2020 № б/н про відкладення підготовчого засідання - задовольнити. Відкласти підготовче засідання та розгляд клопотань відповідача від 23.06.2020 № б/н та від 25.08.2020 № 143 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 920/420/20 на 30.09.2020, 10:30.

17.09.2020 від Сумської місцевої прокуратури надійшли заперечення від 14.09.2020 № 34-10539вих-20 на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

30.09.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. на лікарняному, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи факт закриття лікарняного листа, вихід судді Джепи Ю.А. на роботу та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України, суд призначив справу № 920/420/20 до розгляду в підготовчому засіданні.13.07.2020 електронною поштою та

Ухвалою від 09.10.2020 постановлено призначити підготовче засідання та розгляд клопотання відповідача від 23.06.2020 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 920/420/20 на 28.10.2020, 10:30.

28.10.2020 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд залишити дану позовну заяву без розгляду, оскільки позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати.

У підготовчому засіданні 28.10.2020 судом встановлено наступне.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Письмових заяв чи клопотань суду не подав. Про час, дату і місце судового був повідомлений належним чином 15.10.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання прибув. Проти задоволення позову заперечував. Підтримав клопотання від 23.06.2020 № б/н та від 25.08.2020 № 143, а також від 28.10.2020 № б/н про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 920/420/20 на підставі пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Прокурор у підготовче засідання прибув, проти задоволення клопотань відповідача про залишення позову без розгляду заперечував.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Зазначені клопотання відповідача вмотивовані тим, що у позовній заяві першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури не обґрунтовано наявність виключних підстав, за яких Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради не змогло звернутися до суду у зв`язку з чим виникли підстави для звернення прокурора до суду із даним позовом, а тому просить суд залишити зазначену позовну заяву без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Також відповідач наголошує на тому, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, а саме - першим заступником керівника Сумської місцевої прокуратури, оскільки повноваження щодо здійснення представництва прокуратури у першого заступника керівника виникають лише у разі відсутності керівника, тому просить суд залишити зазначену позовну заяву без розгляду також на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, суд зазначає наступне.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Отже, право на подання позовної заяви до суду надано у т.ч. першому заступнику керівника місцевої прокуратури, яким відповідно до положень ст. 10 Закону України Про прокуратуру на час підписання позовної заяви була Слабунова Ю.В.

При цьому процесуальне становище прокурора при здійсненні конституційної функції представництва в суді інтересів держави визначається його компетенцією.

Прокурор є службовою особою державного органу - прокуратури - і діє без його спеціальних доручень, на підставі закону та свого службового становища, оскільки виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції щодо представництва в суді державних інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України (судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України) у постанові від 18.10.2016 у справі № 826/10324/14.

Більш того, у постанові від 17.03.2020 у справі № 704/1233/17 Верховний Суд робить висновок, що прокурор, здійснюючи функцію представництва, діє не від органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.

Висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі № 819/478/16, на які в обгрунтування залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, посилається відповідач, господарський суд не покладає в основу висновків у даній справі, з огляду на те, що у зазначених справах прокурор не здійснював функцію представництва інтересів держави, а був представником юридичної особи у спірних правовідносинах.

Таким чином вищевказана позовна заява подана до господарського суду та підписана першим заступником керівника Сумської місцевої прокуратури не від імені прокуратури, а в порядку представництва інтересів держави в межах повноважень, визначених Законом України Про прокуратуру та Господарського процесуального кодексу України.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що у позовній заяві першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури не обґрунтовано наявність виключних підстав, за яких позивач не звернувся до суду самостійно, у зв`язку з чим виникли підстави для звернення прокурора до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Господарського процесуально кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ), вирішуючи спори, неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї з сторін.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання участі прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує на скільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку позицію: Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси. або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У справі Бацаніна проти Росії (№ 393202, 26.05.2009) ЄСПЛ зазначив, що порушення справи за ініціативою прокурора не завжди ставить протилежну сторону у завідомо невигідне становище . Залишається встановити, чи було дотримано у такій справі принцип справедливої рівноваги між сторонами, враховуючи участь прокурора у процесі (п. 25 рішення).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідають принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій , у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі № 910/2538/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної; посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Слід зазначити, що норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності.

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.

А тому, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про к відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрутованим.

Аналогічна правова позиція щодо обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та підтвердження бездіяльності уповноваженого органу викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Встановивши, що ТОВ ВКП Нотехс порушило умови договору про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку будівництва м. Суми, Сумською місцевою прокуратурою направлялися запити від 21.04.2020 № 34-4730 вих-20, від 27.04.2020 № 34-5015 вих-20 та від 29.04.2020 № 34-5134 вих-20, в яких прокурор, з метою усунення порушень, які спричиняють істотну шкоду інтересам держави, звертався до Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради із пропозицією самостійно звернутися до суду із позовною заявою для усунення зазначених порушень.

У листах від 23.04.2020 № 164/09.03, 29.04.2020 № 171/09.03 начальником Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради повідомлено, що у зв`язку із недостатніми видатками, у Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради відсутня можливість самостійно звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості по сплаті коштів пайової участі за Договором від 28.11.2019 № 84.

У даному випадку інтереси держави потребували невідкладного захисту, оскільки, через невиконання відповідачем умов Договору від 28.11.2019 місцевий бюджет може недоотримати 979 999 грн 36 коп., а Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради самостійно не вжило заходів для захисту інтересів держави.

Тобто, компетентний орган у розумні строки до суду для захисту інтересів держави не звернувся.

Таким чином, уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради, яке наділене усіма можливими засобами правового захисту, зокрема звернення з позовом до суду, яким допущено бездіяльність та не здійснено захисту інтересів держави у встановленому законом порядку, що і стало підставою для звернення прокурора у даному випадку з позовом до суду.

У позовній заяві прокурором обґрунтовано порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Зокрема, у відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України Про прокуратуру , суд вважає правомірним звернення керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради з даним позовом до господарського суду.

А тому суд дійшов висновку про наявність в даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності та позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із відсутністю підстав для залишення даного позову без розгляду, клопотання ТОВ ВКП Нотехс про залишення позову Сумської місцевої прокуратури без розгляду на підставі пунктів 1 та 2 є ч. 1 ст. 226 ГПК України є необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 226, ст. 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Марченка І.І. від 23.06.2020 № б/н та від 28.10.2020 № б/н, а також клопотання ТОВ "Нотекс" від 25.08.2020 № 143 про залишення позову в справі № 920/420/20 без розгляду - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати позивачу.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 09.11.2020, у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. на навчанні у Національній школі суддів України у період з 02.11.2020 по 06.11.2020.

Суддя Ю.А. Джепа