Рішення

від 03.11.2020 по справі 921/520/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2020 року м. ТернопільСправа № 921/520/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСИМА-В, вулиця Живова,буд 32, м.Тернопіль,46008

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька Зернобаза № 1" вулиця Симона Петлюри,37, м.Кременець, Тернопільської області,47004

про стягнення 74 948, 02грн

За участі представників:

Позивача: Мацьків С.Б.;

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСИМА-В", вулиця Живова,32, м.Тернопіль,46008 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька Зернобаза №1", вулиця Симона Петлюри,37, м.Кременець, Тернопільської області, 47004 про стягнення заборгованості за Договором про охорону об"єктів в сумі 74 948,02грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/520/20 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 01.09.2020; ухвалою суду від 01.09.2020 відкладено підготовче засідання на 09.10.2020; ухвалою суду від 09.10.2020 відкладено підготовче засідання на 20.10.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду :позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності); відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.10.2020 року підготовче провадження закрито, справу № 921/520/20 призначено до судового розгляду по суті на 03 листопада 2020 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька Зернобаза № 1" заборгованість за Договором про охорону об`єктів № Ф-5058 в сумі 74 948,02грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив:

01.12.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСИМА-В" в особі директора - Кришталовського Володимира Казимировича та товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1" в особі директора - ОСОБА_1 було укладено Договір про охорону об`єктів № Ф-5058 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1" ("Замовник" за Договором") передає, а ТОВ "Максима-В" ("Виконавець" за договором) приймає під охорону об`єкти, зазначені в Дислокації-розрахунку, яка додається до Договору (Пост №1: Прохідна ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1", м. Кременець, вул. С. Петлюри. 37; Пост №2: Територія ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1", м. Кременець, вул. С. Петлюри, 37).

Пунктом 1.2. Сторони погодили, що охорона об`єкту здійснюється у дні та години, вказані у Дислокації-розрахунку або згідно додаткових листів від "Замовника", погоджених "Виконавцем" не пізніше ніж за 24 години до внесення змін в години охорони об`єкта.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що ціна Договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку, що додається до Договору. В разі зміни норм витрат на здійснення охорони, в тому числі при проведенні державною індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, сума Договору змінюється на підставі наданого "Виконавцем" обґрунтованого розрахунку з оформленням відповідної Дислокації-розрахунку без переоформлення Договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється "Замовником" відповідно до виставленого "Виконавцем" рахунку суми, визначеної згідно дислокації-розрахунку та погоджених заяв на додаткові години охорони, а також підписаного обома сторонами акту виконаних робіт, до 05 числа місяця, що йде за розрахунковим.

Дислокацією - розрахунком (додаток № 1 до Договору) передбачено, що вона вступає дію з 1 грудня 2018 року, а вартість послуг з охорони складає Пост №1: Прохідна ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1" (м. Кременець, вул. С. Петлюри, 37) - 24 820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.) на місяць, Пост №2: Територія ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1" (м. Кременець, вул. С. Петлюри, 37) - 24 820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.) на місяць.

При розрахунку місячної вартості послуг охорони - вартість однієї години охорони в розмірі 34,00 грн. (тридцять чотири гривні 00 коп.) як на Пост №1 та і на Пост №2.

Згідно з Актом про прийняття під охорону, Позивач прийняв під фізичну охорону 2 (двома) цілодобовими постами о 8:00 годині 01 грудня 2018 року об`єкт, зазначений у Дислокації-розрахунку.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі ненадходження від "Замовника" належної суми за надані "Виконавцем" послуги до 10 числа місяця, що йде за розрахунковим, "Замовник" сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної в договорі за кожен день прострочки.

У відповідності з п. 7.1. Договору при ненадходженні суми проплати згідно Договору та виставленого рахунку до 15-го числа місяця, "Виконавець" в односторонньому порядку може припинити виконання зобов`язань згідно даного Договору з письмовим попередженням за три дні до зняття охорони з об`єкту.

У п. 8.1.- 8.2 Договору зазначено, що цей Договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк, і так само кожен наступний рік.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди про розірвання Договору №Ф-5058 від " 01" грудня 2018 року про охорону об`єктів, яку було укладено 08 лютого 2019 року, "Сторони" вирішили припинити дію Договору про охорону об`єктів №Ф-5058 від 01 грудня 2018 року з 09 лютого 2019 року. Вказане підтверджується також Актом про зняття охорони, згідно з яким 09 лютого 2019 року о 08:00 год. "Виконавець" зняв охорону і передав, а "Замовник" прийняв об`єкт, зазначений в дислокації.

При цьому, згідно з п. 2.3 вищевказаної Додаткової угоди на момент розірвання договору №Ф-5058 від 01.12.2018 року, "Сторони" визначають наявність боргу "Замовника" перед "Виконавцем" за надані останнім "Замовнику" охоронні послуги в сумі 88 642,86 (вісімдесят вісім тисяч шістсот сорок дві гривні 86 коп.). "Сторони" погодили, що "Замовник" сплатить "Виконавцю" борг в сумі 88 642,86 (вісімдесят вісім тисяч шістсот сорок дві гривні 86 коп.) до 01 березня 2019 року.

Послуги з охорони надавались Виконавцем з 01.12.2018 року до 09.02.2019 року.

Виконавець згідно з умовами Договору надав Замовнику послуги в повному обсязі на загальну суму 113462,86 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 86 коп.), що підтверджується:

-Актом №Ф5058.12/1 від 31.12.2018 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.12/2 від 31.12.2018 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.01/1 від 31.01.2019 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.01/2 від 31.01.2019 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

- Актом №Ф5058.02/1 від 28.02.2019 року на суму 7091,43 грн. (сім тисяч дев`яносто одна гривня 43 коп.);

-Актом №Ф5058.02/1 від 28.02.2019 рок на суму 7091,43 грн. (сім тисяч дев`яносто одна гривня 43 коп.).

Вищевказані акти підписані Відповідачем без зауважень і скріплені його печаткою.

Разом з тим, Відповідач за весь період надання послуг за Договором здійснив лише часткову оплату:

- 28.12.2018 року на суму 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.);

- 24.01.2019 року на суму 4820,00 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

- 11.02.2019 року на суму 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.);

- 20.03.2019 року на суму 4820,00 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

- 20.03.2019 року на суму 5640,00 грн. (п`ять тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.)

Таким чином, заборгованість Замовника за надані згідно Договору послуги з охорони станом на дату подання позовної заяви становила 58 182,86 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні 86 коп.).

Пунктом 8.4. Договору передбачено право сторін вирішувати у порядку, визначеному законодавством, усі суперечки, що виникли при виконанні Договору.

У відповідності до статті 19 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору.

Так, 19.06.2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію про стягнення заборгованості та Акт звірки взаєморозрахунків.

Позивач зазначає, що згідно з інформації, розміщеної на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта", Відповідач вищевказаної претензії не отримав, і її було повернуто Позивачу.

Крім цього, позивачем, 25 червня 2020 року вищевказану претензію також було направлено за місцем реєстрації директора ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕРНОБАЗА №1" ОСОБА_1. Проте, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта", ОСОБА_1 вищевказаної претензії також не отримав, і її було повернуто Позивачу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна договору визначається сторонами на основі розрахунку - дислокації, що додається до договору. В разі зміни норм витрат на здійснення охорони, у тому числі при проведені державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, сума Договору змінюється на підставі наведеного "Виконавцем" обгрунтованого розрахунку з оформленням відповідної Дислокації - розрахунку без переоформлення Договору.

При цьому, пунктом 2.2. Договору узгоджено, що оплата за надані послуги здійснюється "Замовником" відповідно до виставленого "Виконавцем" рахунку суми, визначеної згідно дислокації-розрахунку (Додаток №1) та погоджених заяв на додаткові години охорони, а також підписаного обома сторонами акту виконаних робіт, до 05 числа місяця, що йде за розрахунковим.

На підтвердження надання послуг, позивачем надано - Актом №Ф5058.12/1 від 31.12.2018 року на суму 24 820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.12/2 від 31.12.2018 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.01/1 від 31.01.2019 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

-Актом №Ф5058.01/2 від 31.01.2019 року на суму 24820,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 00 коп.);

- Актом №Ф5058.02/1 від 28.02.2019 року на суму 7091,43 грн. (сім тисяч дев`яносто одна гривня 43 коп.);

-Актом №Ф5058.02/1 від 28.02.2019 рок на суму 7091,43 грн. (сім тисяч дев`яносто одна гривня 43 коп.)., які підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

Отже, оскільки будь-яких доказів в підтвердження наявності заперечень щодо якості та кількості наданих позивачем послуг охорони, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, послуги за Договором вважаються прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником на суму 58 182,86 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні 86 коп.).

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 58 182,86 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні 86 коп.).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 58 182,86 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні 86 коп.).

Позивач, також, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 2661,15 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят одна гривня 15 коп.) , 3% річних за користування коштами від простроченої суми основного боргу в сумі 2649,92 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев`ять гривень 92 коп та пеню за період прострочення платежів в сумі 11454,08 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 08 коп.).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі ненадходження належної суми оплати до 10 числа місяця наступного за розрахунковим "замовник" сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної в Договорі за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 11 454,08 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 08 коп.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 2661,15 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят одна гривня 15 коп.) інфляційних втрат та 2649,92 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев`ять гривень 92 коп.) 3% річних за користування коштами від простроченої суми основного боргу .

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені матеріалами та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька Зернобаза № 1", вул. Симона Петлюри,37, м.Кременець, Тернопільської області,47004, ідентифікаційний код 42092114 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСИМА-В, вулиця Живова, 32, м.Тернопіль,46008, ідентифікаційний код 34599921 58 182,86 грн заборгованості за договором про охорону об`єктів №Ф-5058 від 01.12.2018 року; 2 661,15 грн інфляційних витрат; 11 454,08 грн пені; 2 649,92 грн що становить 3% річних та 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.11.2020.

Суддя А.М. Сидорук