Рішення

від 28.10.2020 по справі 922/2808/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2808/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер М", м.Харків про стягнення 16 113,24грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4, ордер №1023051 від 31.08.2020

від відповідача: Антошик О.П., довіреність від 22.09.2020

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер М" (надалі - відповідач) про стягнення 16113,24грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що він помилково, без належної правової підстави, перерахував на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 16113,24грн. Вказані грошові кошти є безпідставно набутим майном, а тому відповідач, з огляду на норми статей 1212, 1213 ЦК України, зобов`язаний їх повернути позивачу.

Ухвалою від 08.09.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2020.

17 вересня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. При цьому, відповідач вказав, що до нього звернувся позивач для надання послуги на поставку товару. Позивач отримав комерційну пропозицію (рахунок на оплату) із назвою товару, кількістю та ціною. Позивач ознайомився із ціновою пропозицією відповідача і 06.08.2020 добровільно оплатив рахунок, надав довіреність на представника на отримання товарно-матеріальних цінностей на ОСОБА_1 , на отримання від TOB "АСТЕР М" товарно-матеріальних цінностей за рахунком-фактурою № 60108003-01 від 01.08.2020 на суму 16113,24грн. Дія довіреності до 15.08.2020. Відповідач при отриманні коштів та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повинен був виконати свої зобов`язання та надати товар, за який оплачені кошти в розпорядження покупця, згідно отриманої довіреності. Відпуск товару підтверджується накладною відповідача. До відзиву на позовну заяву відповідачем надано копії наступних документів: рахунку на оплату №60108003-01 від 01.08.2020, платіжного доручення № 151 від 06.08.2020, довіреності ТОВ "НВП "Авангард Плюс" №9 від 06.08.2020, податкової накладної №28 від 06.08.2020, квитанції №1 від 31.08.2020, накладних №36892 від 10.08.2020, №37229 від 12.08.2020, №37378 від 12.08.2020, №37641 від 13.08.2020, №37761 від 14.08.2020, №38789 від 20.08.2020, а також видаткової накладної №2020374 від 14.08.2020.

18 вересня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зазначив, що з аналізу наданих відповідачем копій документів вбачається, що останній має двох покупців: ОСОБА_2 та ТОВ "НВП "Авангард Плюс". При цьому, надані відповідачем документи підтверджують, що товар був переданий саме ОСОБА_2 через його довірену особу ОСОБА_3 , а тому саме ОСОБА_2 мав оплатити отриманий від відповідача товар. Позивач наполягає на тому, що: договорів з ТОВ "Астер М" не укладав; рахунок для сплати №60108003-01 від 01.08.2020, де зазначено покупцем ТОВ "НВП "Авангард Плюс" не отримував; довіреність на ім`я ОСОБА_1 або ОСОБА_2 не видавав та підписувати облікові бухгалтерські документи не уповноважував; у штатному розкладі посади снабженець не передбачено; трудових та господарських відносин ані з ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не мав, в звіті вказаних осіб 1ДФ не декларував; для господарських потреб позивача товар, за який сплачено 16 113,24 грн., не потрібен; товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Астер М" не отримував. Крім того, позивач у відзиві просив витребувати у ТОВ "Астер М" банківські виписки на підтвердження сплати ОСОБА_2 за отриманий ним товар протягом (10,12,13,14,20 серпня 2020 року); дослідити оригінали довіреностей №9 від 06.08.2020 року на ім`я ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за формою М-2, яка діяла до 15.08.2020.

У підготовчому засіданні 22.09.2020 судом оголошено перерву до 06.10.2020, запропоновано позивачу надати окреме письмове клопотання про витребування доказів із урахуванням вимог статті 81 ГПК України, яке буде розглянуте в наступному засіданні. Крім того, судом визнано обов`язковою явку відповідача та викликано його представника у наступне підготовче засідання, а також зобов`язано відповідача до дати призначеного підготовчого засідання надати суду для долучення до матеріалів справи оригінали письмових доказів, копії яких були додані до відзиву на позовну заяву.

22 вересня 2020 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати від відповідача оригінал довіреності на ім`я Миронова Костянтина Павловича, копію якої було долучено до відзиву.

28 вересня 2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме реєстр довіреностей бухгалтерського обліку з системи 1С бухгалтерія за період 01.01.2020 по 23.09.2020

01 жовтня 2020 року від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому він зазначив, що після ознайомлення з матеріалами справи виникла необхідність у наданні додаткових пояснень. Так, відповідач вказав, що представник позивача ОСОБА_4 є засновником позивача та до 17.02.2016 виконувала обов`язки директора ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс". Тому вона має право надавати накази та розпорядження, які є обов`язковими для працівників даного товариства, у тому числі і щодо здійснення бухгалтером перерахування коштів за рахунком. Товар, який оплачений позивачем в сумі 16113,24грн., був придбаний для особистих цілей ОСОБА_4 , а тому для господарських цілей підприємства не призначався. Відповідач зазначив, що дана ситуація була спланована представником позивача ОСОБА_4 для того, щоб мати змогу повернути кошти, які були витрачені на закупівлю матеріалів. Також, відповідач вказав, що в матеріалах справи відсутня претензія, яку позивач нібито направляв відповідачу.

01 жовтня 2020 року від відповідача надійшла заява про виклик свідка ОСОБА_1 , яка мотивована тим, що дана особа отримувала товари та виконувала роботи для представника позивача ОСОБА_4

01 жовтня 2020 року від відповідача на виконання вимог суду надійшли оригінали документів, які були додані до відзиву.

У підготовчому засіданні 06.10.2020 судом відмовлено в задоволенні заяви відповідача про виклик свідка, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28.10.2020.

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечила, просила у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 28.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

06 серпня 2020 року позивач за платіжним дорученням №151 від 06.08.2020 перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 16113,24грн.

Відповідно до призначення платежу, зазначеному у даному платіжному дорученні, платіж здійснено позивачем на підставі рахунку фактури №60108003-01 від 01.08.2020.

Позивач у позові зазначає, що здійснив даний платіж помилково, оскільки жодного товару у відповідача не придбавав та будь-які правовідносини між сторонами відсутні.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав роздрукований примірник рахунку на оплату №60108003-01 від 01.08.2020 на суму 16113,24грн., який був отриманий бухгалтером його підприємства засобами електронного зв`язку, та помилково оплачений ним з рахунку позивача.

Зокрема, у даному рахунку зазначено, що АСТЕР-М є постачальником, а ОСОБА_2 - покупцем. При цьому, будь-які посилання на підприємство позивача даний рахунок не містить.

Складення будь-яких інших документів, які б свідчили про укладення сторонами відповідного правочину, позивач заперечує.

З огляду на викладене, позивач вважає здійснення платежу у сумі 16113,24грн. таким, що здійснено без достатньої правової підстави та просить в позові стягнути з відповідача дану суму як безпідставно набуте майно на підставі приписів статті 1212 ЦК України.

В свою чергу, відповідач вказує, що позивачем було здійснено оплату на підставі іншого примірнику рахунку на оплату №60108003-01 від 01.08.2020, у якому зазначено, що ТОВ "Астер М" є постачальником, а ТОВ "НВП "Авангард Плюс" - покупцем.

Крім того, відповідач зазначає, що існування договірних правовідносин між сторонами підтверджується:

- довіреністю ТОВ "НВП "Авангард Плюс" №9 від 06.08.2020, виданою на ім`я снабженца ОСОБА_1 для отримання від Астер М цінностей за рахунком фактурою №60108003-01 від 01.08.2020 на суму 16113,24грн.;

- податковою накладною відповідача за №28 від 06.08.2020 на суму 16113,24грн.;

- документами щодо видачі/реалізації товару №36892 від 10.08.2020, №37229 від 12.08.2020, №37378 від 12.08.2020, №37641 від 13.08.2020, №37761 від 14.08.2020, №38789 від 20.08.2020, у яких зазначено, що покупцем є ОСОБА_2 , а також вказано, що видача товару здійснюється за замовленням покупця №60108003 від 01.08.2020. Вказані довіреності підписані від імені покупця ОСОБА_1 за довіреністю №9 від 06.08.2020;

- видатковою накладною №2020374 від 14.08.2020, в якій зазначено, що постачальником є ТОВ "Астер М", а покупцем - ТОВ "НВП "Авангард Плюс", яка від імені покупця підписана ОСОБА_1 за довіреністю №9 від 06.08.2020.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 статті 181 ГК України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що будь-які господарські договори у формі єдиного документа, які б передбачали здійснення позивачем платежу на користь відповідача в сумі 16113,24грн., сторонами не складалися та не підписувалися.

Вказана обставина жодною із сторін не оспорюється, однак відповідач вважає, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару на підставі рахунку на оплату №60108003-01 від 01.08.2020 (в редакції примірника відповідача), довіреності ТОВ "НВП "Авангард Плюс" №9 від 06.08.2020, податкової накладної №28 від 06.08.2020, документів щодо видачі/реалізації товару №36892 від 10.08.2020, №37229 від 12.08.2020, №37378 від 12.08.2020, №37641 від 13.08.2020, №37761 від 14.08.2020, №38789 від 20.08.2020, а також видаткової накладної №2020374 від 14.08.2020.

Тобто, відповідач вказує про укладення договору у спрощений спосіб шляхом складення та підписання вищевказаних документів.

Проаналізувавши зміст цих документів, суд вважає, що вони не підтверджують факту укладення договору між позивачем та відповідачем, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося вище, у справі наявні дві різні редакції рахунку на оплату №60108003-01 від 01.08.2020 на суму 16113,24грн.

При цьому, позивач заперечує факт звернення до відповідача із замовленням на поставку товарів на суму 16113,24грн. та надає примірник рахунку №60108003-01 від 01.08.2020, який був отриманий бухгалтером підприємства засобами електронного зв`язку та містить вказівку на те, що даний рахунок виписано відповідачем на оплату товару іншим покупцем, а саме: ОСОБА_2 . Будь-які посилання на те, що покупцем за цим рахунком є саме ТОВ "НВП "Авангард Плюс" у даному примірнику рахунку відсутні.

В той же час, з наданого відповідачем примірнику рахунку №60108003-01 від 01.08.2020 вбачаться, що ТОВ "Астер М" є постачальником, а ТОВ "НВП "Авангард Плюс" - покупцем.

Однак, суд не може прийняти наданий відповідачем примірник рахунку №60108003-01 від 01.08.2020 як належний та допустимий доказ, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів його вручення чи надсилання позивачу, а тому підстави стверджувати, що позивач здійснював платіж саме за цією редакцією рахунку відсутні.

Також суд відхиляє твердження представника відповідача у судовому засіданні про те, що даний рахунок було вручено представнику позивача - снабженцу Миронову К.П., який діяв на підставі довіреності №9 від 06.08.2020, з огляду на таке.

По-перше, будь-які відмітки вказаної особи на наданому відповідачем примірнику рахунку про його отримання - відсутні.

По-друге, позивач видачу будь-яких довіреностей на отримання матеріальних цінностей як на ім`я ОСОБА_1 , так і на ім`я будь-яких інших осіб у 2020 році заперечує, на підтвердження чого надає порожній реєстр документів (довіреностей ТОВ НВП "Авангард Плюс") за 01.01.2020 - 23.09.2020 з системи 1С бухгалтерія. Крім того, позивач спростовує факт наявності будь-яких трудових правовідносин з ОСОБА_1 , що підтверджується штатним розписом ТОВ "НВП "Авангард Плюс", введеним в дію з 01.01.2020.

По-третє, частиною 6 статті 91 ГПК України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підставі вказаної норми суд в ухвалі від 22.09.2020 витребував від відповідача оригінали наданих ним документів, у тому числі й оригінал довіреності №9 від 06.08.2020.

01.10.2020 від відповідача на вимогу суду дійсно надійшли оригінали документів, на які він посилався у відзиві на позов. Проте, серед цих документів не було оригіналу довіреності №9 від 06.08.2020 на ім`я ОСОБА_1 . Фактично, даний документ був поданий відповідачем у кольоровій фотокопії. Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні 28.10.2020, саме у такому вигляді цей документ був поданий відповідачу ОСОБА_1 при отриманні товару.

Отже, оскільки вказаний документ не був наданий суду в оригіналі, а позивач факт видачі такої довіреності не визнає, суд не може прийняти надану відповідачем копію довіреності №9 від 06.08.2020 до уваги.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 при отриманні товару діяв від імені ТОВ "НВП "Авангард Плюс".

Враховуючи викладене, суд також відхиляє як належні та допустимі докази надані відповідачем документи про видачу/реалізацію товару №36892 від 10.08.2020, №37229 від 12.08.2020, №37378 від 12.08.2020, №37641 від 13.08.2020, №37761 від 14.08.2020, №38789 від 20.08.2020, а також видаткову накладну №2020374 від 14.08.2020, оскільки вони не містять підписів уповноважених представників позивача, а підписані ОСОБА_1 на підставі вищевказаної довіреності №9 від 06.08.2020, яка не прийнята судом.

Крім того, суд зауважує, що в документах про видачу/реалізацію товару №36892 від 10.08.2020, №37229 від 12.08.2020, №37378 від 12.08.2020, №37641 від 13.08.2020, №37761 від 14.08.2020, №38789 від 20.08.2020, як і в наданому позивачем примірнику рахунку №60108003-01 від 01.08.2020 міститься вказівка, що покупцем є не позивач, а інша особа - ОСОБА_2 .

Щодо наданої відповідачем податкової накладної №28 від 06.08.2020 суд зазначає, що оскільки вказаний документ складений одноособово відповідачем, та в ньому відсутні відомості про отримувача (покупця), суд не може визнати вказаний документ доказом передачі товару саме позивачу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено обставин щодо укладення між сторонами у справі договору щодо поставки товару на суму 16113,24грн. у спрощений спосіб, а також не доведено факту передачі товару уповноваженому представнику саме позивача.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 16113,24грн. на підставі платіжного доручення №151 від 06.08.2020 було здійснено без достатніх правових підстав.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути позивачу грошові кошти в розмірі 16113,24грн., як набуті без достатньої правової підстави.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 16113,24грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач фактично оплачував товар, який придбавався для власних потреб засновника ТОВ "НВП "Авангард Плюс" ОСОБА_4 суд зазначає, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які належними та допустимими доказами не доведені.

Також суд не приймає до уваги надану відповідачем електронну переписку, яка додана до його заяви №6 від 29.09.2020, оскільки суду невідомо між ким вона велася та стосовно якого питання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер М" (61019, м.Харків, вул.Калініна, буд.91, код 43343818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авангард Плюс" (61105, м.Харків, проїзд Орловський 2-й, буд.3, код 39231024) 16113,24грн. безпідставно набутих коштів, а також 2102,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" листопада 2020 р.

Суддя М.В. Калантай