Рішення

від 09.11.2020 по справі 922/2660/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2660/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідленд-Трейд", місто Київ до Фізичної особи-підприємця Стрюка Анатолія Володимировича, місто Харків про стягнення 21 400,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідленд-Трейд" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Стрюка Анатолія Володимировича про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 21 400,00 грн, перерахованої відповідачу за поставку замовленого, але не поставленого товару позивачу. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.09.2020 отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. № 62).

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 6 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідленд-Трейд" та Фізичною особою - підприємцем Стрюком Анатолієм Володимировичем було досягнуто домовленості щодо здійснення відповідачем поставки товару.

Зокрема, відповідач погодився у триденний термін з моменту отримання попередньої оплати, здійснити поставку товару - Мегаомметр SEW 1151IN у кількості 2 шт. загальною вартістю 21 400,00 грн.

Відповідач направив позивачу для оплати рахунок-фактуру №СФ-19003 від 06.02.2019, який було сплачено позивачем 07.02.2019 згідно платіжного доручення №2138 (а.с. № 8, 9).

Проте, після отримання попередньої оплати відповідач не здійснив поставку товару позивачу.

6 березня 2019 року позивач направив відповідачу листа № 06-03 з вимогою повернути суму попередньої оплати, у зв`язку з непоставкою товару.

8 серпня 2019 року позивач повторно направив відповідачу листа №08-08/1 з вимогою повернути грошові кошти, сплачені у якості попередньої оплати за товар, у зв`язку з непоставкою товару.

Жодної відповіді на вказані листи від відповідача не надходило.

9 грудня 2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію №1 про повернення грошових коштів, отриманих у якості попередньої оплати за товар, яка отримана відповідачем, проте залишилась без відповіді та без задоволення (а.с. №12-22).

Оскільки станом на момент подання позову будь-яких дій зі сторони відповідача, спрямованих на врегулювання спору між сторонами здійснено не було, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, у зв`язку з непоставкою товару, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами повернути суму попередньої оплати у розмірі 21400,00 грн, проте відповідач попередню оплату не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 21 400,00 грн не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 21 400,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 11, 202, 205, 525, 530, 655, 663, 693 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 202, 265 ГК України та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Стрюка Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідленд- Трейд" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 5, к. 109, код ЄДРПОУ 40336986) суму попередньої оплати у розмірі 21 400,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "09" листопада 2020 р.

Суддя Л.В. Шарко