Рішення

від 03.11.2020 по справі 923/635/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року Справа № 923/635/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області, м.Берислав, Херсонська область

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Берсилавтеплокомуненерго", м.Берислав, Херсонська область

про стягнення заборгованості в сумі 186 493,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дузь-Крятченко Ю.О.

від відповідача: Волосюк О.О. - адвокат

від третьої особи: не з`явився

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Бериславської міської ради (код ЄДРПОУ 04059906) про стягнення грошових коштів у розмірі 186 493,85 грн. (сто вісімдесят шість тисяч чотириста дев`яносто три гривні 85 копійок).

Позов обґрунтований твердженням про те, що Бериславська міська рада прийняла у 2015 році рішення щодо припинення КП "Бериславтеплокомуненерго" шляхом ліквідації, в силу частини п`ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", а відтак відповідач як засновник теплопостачальної (теплогенеруючої) організації, яка не може виконати свої зобов`язання перед постачальником енергоносіїв, є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за зобов`язанням перед Компанією на суму 186 493,85 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкрито провадження у справі № 923/635/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.07.2020 об 10:30.

23.07.2020 року до суду від Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає.

Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що позивач не виконав вимоги статті 619 Цивільного кодексу України, не пред`явив вимогу до основного боржника перш, ніж пред`явити вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, та не отримав від боржника відмови в задоволенні вимоги позивача та не пред`явив вимогу до Бериславської міської ради як до особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, та не отримав від неї відмови в задоволенні такої вимоги. Крім того, відповідач посилається на положення ч.1 ст. 176 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.07.2020 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Берсилавтеплокомуненерго" (код ЄДР 21306772, 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Луначарського, 1); продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до 21.09.2020.

31.08.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, за якою позивач вказує про необґрунтованість доводів відзиву та просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 21.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання до 06.10.2020 о 12:30 год.

Ухвалою від 06.10.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/635/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020 об 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Рішенням №679 сесії 6 скликання Бериславської міської ради від 17.09.2015 № 679 "Про ліквідацію Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" була розпочата процедура ліквідації та створена ліквідаційна комісія КП "Бериславтеплокомуненерго" (далі за текстом рішення - Боржник).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним напрямком діяльності Боржника було надання послуг з теплопостачання населенню та бюджетним установам, а у графі "перелік засновників (учасників) юридичної особи" значиться Бериславська міська Рада (далі за текстом рішення - відповідач).

Свою діяльність з теплопостачання Відповідач здійснював за рахунок природного газу, який акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом рішення - позивач) постачало йому на підставі відповідних договорів купівлі-продажу природного газу.

Станом на сьогодні залишається незадоволеним борг Боржника перед Позивачем за поставлений природний газ в сумі 188 093,85 грн.

Позивач вважає, що на разі існують законодавчі підстави для пред`явлення грошових вимог до засновника Боржника - Бериславської міської Ради, як особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

29.10.2015 у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців" в №334 було опубліковано оголошення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" рішення про ліквідацію юридичної особи.

Акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до вимог статті 105 Цивільного кодексу України звернулось до Боржника з вимогою від 23.12.2015 №14-2/2241В на суму 186 493,85 грн., які виникли у зв`язку із неналежним виконанням Боржником укладених з Компанією договорів купівлі-продажу природного газу та судових рішень.

Однак, відповідь за результатами розгляду Боржником вищезазначеної вимоги на адресу Компанії не надходила, у зв`язку із чим, Компанія звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Боржника про зобов`язання включити грошові вимоги в сумі 186 493,85 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.10.2017 у справі №923/807/17 зобов`язано Боржника в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги Позивача в сумі 186 493,85 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та стягнуто 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Вищевказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, підстави виникнення, законність та обґрунтованість пред`явлених Компанією до Боржника вимог на суму 186 493,85 грн. були предметом дослідження під час розгляду господарським судом Херсонської області справи №923/807/17 та не потребують доказування.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений статтею 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється (ч. 4 ст. 111 ЦК України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (ч. 9 ст. 111 ЦК України).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам (ч. 11 ст. 111 ЦК України).

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ч. 12 ст. 111 ЦК України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк (ч. 14 ст. 111 ЦК України).

Таким чином, законодавством встановлено певний загальний порядок ліквідації юридичної особи, дотримання якого покладено на ліквідаційну комісію, а саме: прийняття рішення про ліквідацію, оприлюднення такого рішення з метою виявлення кредиторів, встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог, складання проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), розрахунок з кредиторами відповідно до проміжного ліквідаційного балансу за рахунок грошових коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок проданого майна, складання ліквідаційного балансу, внесення запису про припинення до державного реєстру.

При цьому, розрахунок з кредиторами провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу.

Отже, лише після складання проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого органом, який прийняв рішення про ліквідацію, ліквідаційна комісія набуває право розраховуватись із кредиторами.

Позивач зазначає, що 07.03.2018 державним виконавцем Бериславського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження №55945143 по судовому наказу №923/807/17 від 07.11.2017, виданого Господарським судом Херсонської області, про зобов`язання КП Бериславтеплокомуненерго в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 186 493,85 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Матеріали справи містять лист КП "Бериславтеплокомуненерго" від 22.03.2018 №11 та додану до нього копію проміжного ліквідаційного балансу станом на 02.01.2018 з внесеними до нього вимогами Компанії у розмірі 186,50 тис. грн.

Листом від 11.09.2019 №8 КП "Бериславтеплокомуненерго" повідомило Бериславське РВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області про прийняття комісією по ліквідації КП "Бериславтеплокомуненерго" 22.12.2017 рішення (протокол №6) про включення вимог НАК "Нафтогаз України" в сумі 186 493,85 грн. до проміжного ліквідаційного балансу підприємства

Таким чином ліквідаційна комісія Боржника набула права розраховуватись з Компанією.

Однак, після включення Боржником кредиторських вимог Компанії до ліквідаційного балансу в сумі 186 493,85 грн. на виконання рішення суду у справі №923/807/17, зі сторони Боржника починаючи з 22.12.2017 не було вжито жодних дій щодо погашення наявної заборгованості перед Компанією.

Відповідно до ч. 5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Як вже зазначалось вище, засновником Боржника є Бериславська міська Рада (код ЄДРПОУ: 04059906).

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі • у справі.

У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

Ці положення підлягають застосуванню коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

У розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №920/836/18.

Крім того, згідно з ч.1,3,6 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Ст. 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб`єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

У даному випадку, в розумінні статті 619 ЦК України, законом, яким передбачена поряд із відповідальністю КП "Бериславтеплокомуненерго" додаткова (субсидіарна) відповідальність Бериславської міської Ради є ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання".

Станом на винесення рішення, погашення боргу перед Позивачем у розмірі 186 493,85 грн. Боржником не здійснено.

Враховуючи, що саме Бериславська міська рада прийняла у 2015 році рішення щодо припинення КП Бериславтеплокомуненерго шляхом ліквідації, в силу частини п`ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", остання як засновник теплопостачальної (теплогенеруючої) організації, яка не може виконати свої зобов`язання перед постачальником енергоносіїв, є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за зобов`язанням перед Компанією на суму 186 493,85 грн.

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 543, 619 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24,65,78,133,139 Господарського кодексу України та ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" наявні правові підстави для покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" перед Компанією у розмірі 186 493,85 грн. на його засновника - Бериславську міську раду, та примусового стягнення з останньої вказаної грошової суми.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача з приводу не додержання позивачем вимог статті 619 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до приписів вказаної статті, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Розкриваючи зміст наведеної норми, позивач зазначає, що закон не вимагає від кредитора обов`язкового дотримання процедури досудового врегулювання шляхом пред`явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, перед зверненням до суду з позовом.

У той же час, передбачена законом можливість звернутися з вимогою до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, не позбавляє кредитора абсолютного права звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів безпосередньо до суду.

Також суд критично ставиться до пояснень відповідача, з приводу того, що положення частини сьомої 7 статті 77 ГК України про відповідальність держави (як власника) за зобов`язаннями казенного підприємства, поширюються лише на некомерційні підприємства, тож не поширюються на боржника, який є комунальним підприємством - суб`єктом підприємницької діяльності.

Суд наголошує, що у контексті застосування положень статті 619 ЦК України для вирішення спірних правовідносин, законом, який передбачає додаткову (субсидіарну) відповідальність відповідача, є ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", а не статті 77, 78 Господарського кодексу України. З урахуванням того, що саме Бериславська міська рада прийняла у 2015 році рішення щодо припинення КП "Бериславтеплокомуненерго" шляхом ліквідації, в силу частини п`ятої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", остання як засновник теплопостачальної (теплогенеруючої) організації, яка не може виконати свої зобов`язання перед постачальником енергоносіїв, є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за зобов`язанням перед Компанією на суму 186 493,85 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (ЄДРПОУ 04059906) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЄДРПОУ 20077720) грошові кошти у розмірі 186 493,85 грн. та суму судових витрат в розмірі 2 797,41 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 09.11.2020

Суддя В.П.Ярошенко